Що з економікою?

​📌 Три умови нормальної роботи Бюро економічної безпекиУ новому випуску подкасту “Що з економікою?” ми поспілкувались з народним депутатом Ярославом Железняком про проблеми з Бюро економічної безпеки (БЕБ) та їх системне вирішення.БЕБ створювали, щоб ліквідувати податкову міліцію і прибрати вирішення економічних питань з юрисдикції СБУ, ДБР та Національної поліції. Але на практиці, каже пан Железняк, вийшов практично недієздатний “ручний” орган Офісу Президента України.Втім, нардеп вважає, що БЕБ може працювати ефективно, відстоюючи інтереси держави. Для цього потрібні три умови:1️⃣ Незалежна комісія з міжнародними експертами💬 “Приклад БЕБу, де голова призначається через конкурс, але Кабінетом Міністрів, показав: один дзвінок з Офісу Президента – і керівником стає "свій" кандидат. Причому, всі це розуміють ще до завершення конкурсу. Натомість ніхто наперед не знає майбутнього голови НАЗК. Або у САПі, як би довго не затягували конкурс, перемагає той, хто має компетенцію перемогти — пан Клименко”.2️⃣ Фінансова незалежністьДостатнє фінансування органу не лише запобігає корупції та підвищує ефективність роботи, але і є хорошим капіталовкладенням для Мінфіну.💬 “Раніше від грального бізнесу отримували практично нічого — 50 – 200 млн за рік. А зараз ми за місяць отримуємо більше ніж 400 млн. Інвестиція в розслідування кримінальних злочинів економічного характеру дуже приваблива”, — каже Ярослав Железняк.3️⃣ Безпека і незалежність керівних посадДля ефективної роботи керівник органу має розуміти, що у нього є час на реформи. Постійне жонглювання призначеннями, як показує приклад митниці, не призводить ні до чого хорошого.Пан Железняк зазначає, що ці принципи актуальні не лише для БЕБ, але і для митниці та податкової. Туди мають прийти люди із можливістю робити зміни, і тоді через кілька років отримаємо реформовані структури.🎧 Слухайте наш подкаст повністю на SoundCloud, Apple Podcast, Google Podcast, Spotify, YouTube. Текстова версія — на сайті.

​🇺🇦 Україна на 87 місці за глобальним індексом демократії — на сходинку нижче, ніж минулоріч Про це свідчить глобальний індекс демократії від The Economist Intelligence Unit.Відповідно до Індексу, Україна визнана «гібридним режимом» із загальним балом 5,42 (з 10). Ми посіли 87 місце серед країн світу, втративши одну сходинку порівняно з 2021 роком.👉 У звіті проаналізували стан демократії в 167 країнах на основі 60 показників у п’яти категоріях: виборчий процес і плюралізм, функціонування уряду, політична участь, демократична політична культура та громадянські свободи.Кількарічне зростання індексу демократії в Україні після Революції Гідності перервалось помітним падінням на 7 сходинок у рейтингу в 2021 році. Цей спад спричинений наростанням воєнної напруги в Україні та зменшенням прозорості окремих демократичних політик заради національної безпеки. У 2022 році ці тенденції лише посилились.🌍 Світова середня оцінка індексу демократії падає вже сьомий рік поспіль, демонструючи послаблення демократичних норм і зростання авторитаризму. Майже половина (45,3%) населення світу живе в демократичному суспільстві, тоді як більше третини (36,9%) живе в умовах авторитарного правління.Читайте про це детальніше у статті The Economist. Ознайомитись з оригінальним звітом можна за посиланням.