Що з економікою?

⚡️ Як українська енергетика пройшла 2024 рік?У 2024 році Україна втратила понад 10 ГВт — більше половини від пікової потреби взимку — генеруючих потужностей внаслідок 13 масштабних російських атак.📊 Загальний чистий імпорт електроенергії у 2024 році перевищив 4 ТВт·год. Це вдесятеро більше за показник 2023 року. Комерційний імпорт сягнув 4,4 ТВт·год ($670 млн), тоді як комерційний експорт був у 12,7 разів меншим 一 348 ГВт·год ($81 млн).​Також у 2024 році затвердили Стратегію розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року та, за словами міністра енергетики Галущенка, запустили сотні мегават нових потужностей. Проте це компенсує лише незначну частку зруйнованих енергообʼєктів.​🫣 Водночас, з офіційної інформації Укренерго, опублікованої заступником голови Комітету з питань фінансів нардепом Ярославом Железняком, випливає, що з обіцяного президентом гігавату розподіленої генерації у 2024 році збудували лише трохи більше 10% (104 МВт). Графік: Трекер економіки. #підсумки_року ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

📦 Чи треба оподатковувати посилки з-за кордону?/готуємося зірвати джекпот по клоунам/ Учора до Ради подали законопроєкт про оподаткування посилок з-за кордону.Проєкт передбачає оподаткування ПДВ (20%) всіх посилок з-за кордону, незалежно від вартості. Ввізне мито з них буде справлятися лише у разі, якщо вартість товарів перевищує €150.Не оподатковуватимуть ПДВ лише посилки з товарами вартістю до €45, якщо їх надсилають фізичні особи без будь-якої оплати та комерційної мети.👉 Чому це непопулярний, але необхідний крок пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.«Безподаткове ввезення товарів із закордонних площадок 一 це просто пільги для іноземного бізнесу. У випадку Алі і Тему це ще й пільги, які збільшують заробіток компаній, що працюють на стратегічного союзника Росії.«Але ж наші імпортери купують у тих же китайців». Так, але наш роздріб сплачує податки. Чому ми маємо ставити наш роздріб у програшне конкурентне становище у порівнянні з китайськими чи європейськими площадками? Матимуть рівні податки 一 нехай конкурують.«Але ж імпорт стане дорожчим». Так, середньозважено імпорт подорожчає, бо кінцева ціна маркетплейсів включатиме ПДВ. А держава під час війни має дбати про дешевий споживчий імпорт? Чи може про фінансування армії?У нас епічний торговий дефіцит через війну, та її наслідки. Він компенсується лише допомогою наших партнерів, яка дозволяє не лише фінансувати бюджет, а й тримати курс.Наші лібертаріанці на кшталт Поперешнюка ж вірять у силу ринку? Так от, якщо цю проблему дати на відкуп ринку, то долар би коштував мабуть гривень 70-80. І це б справді (частково) вирішило проблему. Тільки дуже болісно для всіх.Ми, в цілому, як країна, живемо дуже не по коштах. Це історичних масштабів аномалія, яка не відчувається через зовнішню допомогу. І на цьому фоні іще стимулювати імпорт?Взагалі, предмет цієї дискусії 一 один із типових наслідків «нової економіки». Онлайн платформи стають все вагомішими, а існуючі податкові та митні системи сформувалися у зовсім інший час.Тому той же ЄС у 2021 році запустив Єдине вікно для імпорту 一 Import One Stop Shop. Маркетплейси з-за меж ЄС реєструються у ньому, і самі нараховують та сплачують ПДВ. Це спрощує розмитнення, і позбавляє головного болю покупців.У 2023 році Єдине вікно для імпорту з-за меж ЄС принесло €6,3 млрд в бюджети країн ЄС. Ніби небагато, але тут варто враховувати, що всі великі глобальні маркетплейси давно мають юрособи в ЄС і сплачують там всі податки з продажів на загальній системі.І ми, у ході вступу в ЄС теж станемо частиною такого підходу. Але чекати на це ще 4-5 чи скільки там років 一 не вважаю допустимим».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🚌Слово 2024 року в Україні — бусифікація. А яким словом можна описати економіку минулого року?На це питання директор ЦЕС Гліб Вишлінський відповів на подкасті Економічної правди “Хроніки економіки”.“Два слова про минулий рік в економіці — це нестача людей.За нашими попередніми оцінками, зараз за кордоном перебуває близько 5 млн українських біженців. Для економіки тут основна втрата — це жінки, які працювали в Україні до повномасштабного вторгнення.Чоловіки теж є, але їх менше. Проте їхнє число зростає: частина набуває працездатного віку, інша частина — це чоловіки, які обійшли закон.До цього додається посилення мобілізації. На жаль, Україна втрачає людей на фронті, громадяни стають непрацездатними через травми внаслідок російських атак та участі в бойових діях.Тому ми опинилися в ситуації, коли людей критично не вистачає особливо на фоні достатньої фінансової підтримки від партнерів”.Подивитися повний випуск можна за посиланням. У ньому говоримо про економічні перемоги, зради та цифри 2024 року. ✏️Пишіть в коментарях, з яким словом чи словосполученням 2024 рік асоціюється у вас.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💰 У грудні Україна отримала рекордні $9,3 млрд фіндопомоги, серед них вперше опинились кошти від заморожених російських активів ($1 млрд від США)Більше про механіку передачі нам надходжень від російських активів (програми ERA) ми писали тут. Загалом у 2024 році Україна отримала $41,6 млрд іноземних коштів. Це перевершило прогнози економістів, які в середньому очікували підтримки на $37 млрд. Підтримка партнерів покрила 75% додаткових потреб держбюджету — дефіциту та погашення боргів. Хоч отриманих коштів не вистачило для всіх потреб, відсоток покриття був більшим ніж у 2023 (71%) та 2022 роках (56%). 🇺🇦 Завдяки міжнародній допомозі вже третій рік повномасштабної війни її економічні наслідки є значно м’якшими для українців, ніж могло бути в гірших сценаріях. Іноземні ресурси дозволяють покривати всі цивільні витрати — від медицини до освіти — поки власні надходження бюджету йдуть на фінансування оборони.Дослідити графіки інтерактивно можна у нашому Трекері економіки України під час війни.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🎰 Гральний бізнес почав платити більше податків, але вже вперся у стелю. Що заважає? Днями президент підписав закон про посилення контролю азартних ігор. Далі короткий огляд по оподаткуванню грального бізнесу від нашого старшого економіста Юрія Гайдая:«За 11 місяців 2024 року гральний бізнес сплатив 16 млрд грн податків. Це на 6,4 млрд грн більше, ніж минулоріч, +66%.Однак цьогоріч середньомісячні надходження сіли на плато і вже не зростають.🎲 Перша причина цьому 一 обсяг ринку азартних ігор залишається практично незмінним з минулого року. І для суспільства це скоріше добре, ніж погано.Друга причина гірша 一 два з трьох найбільших операторів (які залишилися після припинення роботи Pin-Up та Космолоту), зберігають дуже низьке податкове навантаження 一 5-8% від суми отриманих ставок, порівняно з 11,2% середньогалузевого навантаження за останні 3 місяці.«Другий ешелон», у якому ряд компаній, що активно запрацювали в останні рік-два, зараз платять в 2-3 рази більше податків відносно суми отриманих ставок. І при цьому вони динамічно зростали 一 у першу чергу за рахунок перетоку від закритих онлайн-казино. Але поки їхні обороти в 10-20 разів менші, ніж у лідера ринку.💰 Тому подальше зростання надходжень податків на «пласкому» ринку можливе, якщо: 1) другий ешелон продовжить «від'їдати» частку ринку у лідерів, зберігаючи вище податкове навантаження2) ДПС та новий регулятор «відпрацюють» компанії з низьким навантаженням та ретельно дослідять, як їм вдається сплачувати в рази менше податків з отриманих ставок.Тим більше, що кілька днів тому Президент підписав законопроєкт 9256-д, який істотно посилює набір інструментів державного нагляду і контролю за ринком азартних ігор.👉 Чудовий простір для демонстрації своєї спроможності у нового керівництва ДПС та наступників КРАІЛ».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️ Чи збулися прогнози про українську економіку?Півроку тому ми традиційно зібрали прогнози шести українських аналітичних команд з їхнім поглядом на стан економіки на кінець 2024 року.Ось що вийшло:▪️ Інфляція. У листопаді інфляція становила 11,2% рік-до-року, що значно перевищило прогнози літа (від оптимістичних 6,4% до 9,5%) та навіть очікування НБУ. Детальніше про причини зростання цін писали тут. ▪️ Іноземна допомога. Партнери надали більше фінансової підтримки, ніж очікувалось. Більшість організацій прогнозували близько $37 млрд, Україна отримала станом на зараз 一 $40,7 млрд. ▪️ Курс. Прогнози були досить точними. Консенсус-прогноз організацій коливався між 41,1–42,3 грн/$, і фактичний показник на сьогодні становить 42 грн/$.▪️ Міжнародні резерви прогнозисти очікували на рівні $41 一 44,7 млрд. Станом на листопад 2024 року резерви складають $39,9 млрд. Це трохи нижче очікуваного, однак резерви залишаються на стабільному рівні. Про роль міжнародних резервів в економіці писали тут. 📌 Важливо додати, що в листопаді ми представили оновлені макропрогнози наших колег, де економісти переглянули свої оцінки і дали прогнози вже на 2025 рік. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 Сьогодні Україна отримала сьомий транш МВФ на $1,1 млрдЗа програмою розширеного фінансування МВФ, Україна вже успішно пройшла шість переглядів і отримала близько $9,8 млрд з передбачених на чотири роки програми $15,6 млрд.👉 З головного (коментар від економіста ЦЕС Максима Самойлюка):▪️ В оновленому меморандумі з’явилися три нові структурні маяки: два фінансових (операційна стратегія для регулятора ринку цінних паперів і мінімізація операційних ризиків фінансових установ) та один енергетичний (незалежна оцінка НКРЕКП).▪️ МВФ дедалі більше зосереджується на енергетиці через її критичну важливість під час російських атак і внутрішні проблеми, як-от втручання в управління «Укренерго» та тиск на наглядову раду.▪️ Наступний перегляд програми запланований на весну, і він охоплюватиме наш прогрес станом на грудень. Наразі два проблемні маяки 一 це скасування правок Лозового та створення Вищого адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК. Влада уникає виконання цих пунктів, і на даний момент їх реалізація вчасно виглядає практично неможливою. У кращому випадку, ці зобов’язання будуть виконані із суттєвим запізненням, що може вплинути на нашу репутацію.▪️ Попри це, МВФ зараз демонструє значну лояльність до України і не наполягає жорстко на вчасному виконанні маяків у повному обсязі. Втім, Україна намагається зловживати цією лояльністю, що може призвести до негативних наслідків у майбутньому. ▪️ Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України. Це не лише джерело фінансової підтримки (яка, хоч і значна, поступається допомозі від інших країн), але й важливий інструмент експертизи та оцінки нашої діяльності, на яку звертають увагу міжнародні партнери. Тож наша відповідальність 一 не зловживати довірою МВФ.📌 Додамо, що спільно з колегами з консорціуму #RRR4U ми моніторимо виконання урядом програм МВФ та допомоги ЄС. З усіма випусками можна ознайомитись за посиланням.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️ Частка компаній з видимими російськими бенефіціарами в економіці України впала нижче 0,2% Про це розповів старший економіст ЦЕС Володимир Ланда в етері Суспільного (коментували дослідження колег з «YouControl» про те, що понад 40 тис. українських компаній мають прямі або опосередковані зв’язки з рф).Найбільші активи, що офіційно мали російських бенефіціарів до 2013 року, або були конфісковані, або перереєструвалися на бенефіціарів з інших країн, щоб реально позбутися або номінально приховати російський слід. Часто це відбувалося через фіктивних власників із громадянством інших країн, наприклад, держав ЄС.Компаній із російською часткою власності, які діють на контрольованій Україною території, лишилося відносно небагато.У більшості таких компаній частка російських акціонерів є міноритарною. 🏢 Найбільшою компанією з російською часткою в бізнесі є фармацевтичний дистриб’ютор Вента ЛТД. Виторг цієї компанії становив 8,5 млрд грн, чистий прибуток 一 191 млн грн. 24% у компанії належать російському АТ «Катрен». У машинобудуванні найбільшими підприємствами з видимим російським слідом лишаються Крюківський вагонобудівний завод та сумський завод «Насосенергомаш».👉 Нагадаємо, що у 2020 році ми у ЦЕС досліджували російський слід в українській економіці. Дослідження можна подивитись за посиланням. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Ставлю на те, що закон про підвищення податків Президент уже й не підпише» З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая. «Дірку в оборонному бюджеті закриють із тої частини зовнішньої допомоги, яку можна буде спрямовувати на оборону.💰Якщо наступного року виникне гостра потреба у додаткових оборонних видатках 一 підвищать ПДВ, згідно рамки меморандуму з МВФ. А якщо інтенсивність бойових дій не зростатиме, або реалізується «альтернативний сценарій» 一 то точно переб'ємося підвищеними акцизами (і тут повторю 一 не треба давати пільги для айкосів), та поступовою детінізацією/закручуванням гайок в рамках чинного ПКУ.⭐️ І це, насправді, добре, бо той податковий пакет був відверто поганий.Прикро лише, що знову «поїли лайна на шару», як у тому анекдоті про ковбоїв. Пишу «поїли», а не влада/слуги/ОП/Президент, бо всі в одному човні.Бізнес і громадян подратували, бухгалтери витратили купу часу, намагаючись зрозуміти, як це все адмініструвати заднім числом, оці всі метання і відсутність чіткого бачення не додають довіри до влади, яка настільки важлива під час війни.Ну і купа часу та зусиль на обговорення, виписування норм, голосування, аналіз, коментування 一 десятки тисяч людиногодин. Втрата фокусу з найважливішого 一 війни та пошуку шляхів до перемоги.👉 І оця «тисяча для всіх» 一 вона про те саме. Розпорошення обмеженого ресурсу адмінапарату та суспільного фокусу. Це найприкріше».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🏗 У бюджеті-2025 не передбачено додаткового фінансування єВідновленняПро це пише Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади та місцевого самоврядування:«Станом на зараз хороших новин для всіх, хто очікує на збільшення фінансування за програмою єВідновлення, у мене, на жаль, немає».єВідновлення – це державна програма грошової допомоги для відбудови житла, пошкодженого через бойові дії. Щоб отримати компенсацію потрібно подати повідомлення про пошкоджене майно у Дію.❓Які пріоритети в уряду у новому бюджеті? Чи згортається відбудова у наступному році? Де баланс між цивільними та військовими видатками? Будемо шукати відповідь на ці питання у розмові з профільними міністерства, експертами та місцевою владою.⏰ Дата онлайн-дискусії — 5 листопада о 17:00. Реєстрація доступна за посиланням. Запрошені спікери:▪️ Юрій Бова, міський голова Тростянця;▪️ Віктор Мазярчук, керівник Центру дослідження фіскальної політики;▪️ Віталій Проценко, в.о директора Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України.▪️ Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів України.Реліз підготовлено в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram