Що з економікою?

💸 Хороші прогнози для української економікиDragon Capital оновили макропрогноз на 2025 рік. Про головні цифри пише їхня головна економістка та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан: «Пакет на $50 млрд, забезпечений доходами від російських активів, стане запорукою стабільності української економіки у 2025. А ще нарешті з'явиться ресурс розвивати внутрішній ВПК”.👉 Ключові прогнози компанії на 2025 рік в базовому сценарії (продовження військових дій у 2025 році): - Зростання реального ВВП на 3,0% рік-до-року завдяки відновленню внутрішнього споживання та розвитку ВПК; - Показник інфляції досягне пікових значень на рівні 11% рік-до-року на початку 2025 року, але знизиться до 6,3% рік-до-року до кінця року; - Контрольоване послаблення курсу в другій половині 2025 року до 45 грн/$; - Дефіцит бюджету залишиться високим, проте буде повністю профінансований зовнішньою допомогою; - Безповоротне фінансування з пакету $50 млрд допоможе стабілізувати показник борг/ВВП на рівні 91%». ⏰ Додамо, що у грудні ми традиційно зберемо уряд та аналітичні організації, щоб порівняти їхні прогнози на 2025-й рік. Слідкуйте за анонсами. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

​​📅 1 листопада о 16:00 відбудеться відкритий дослідницький онлайн-семінар НБУ.🙂 Нагадаємо, що ці регулярні заходи є ефективною платформою для обміну цікавими ідеями та результатами досліджень, які стосуються розроблення політики центробанку.🔥 Цього разу спікерка семінару – Дарія Михайлишина з Болонського університету – презентує результати дослідження "Благодійність під час війни: на прикладі пожертвувань під час вторгнення росії в Україну".Тема є дещо незвичною для центрального банку, проте надзвичайно актуальною для українського суспільства та функціонування економіки в умовах війни.🟢 У межах роботи семінару разом шукатимемо відповіді на важливі питання, що стануть у пригоді для наближення нашої спільної перемоги.▪️Які події впливають на донати?▪️Як змінювалась кількість донатів з початку повномасштабного вторгнення? ▪️Яка кореляція між донатами та втратами цивільного населення?▪️Чи збільшують мотивацію донатити згадки в медіа?Мова заходу – англійська. ➡️ Зареєструватися для онлайн-участі можна тут.💪 Задонатити на наближення перемоги можна тут. До зустрічі на дослідницьких заходах НБУ!

🧐 Що МВФ очікує від української економіки наступного року?👉 Наша економістка Олександра Мироненко порівняла оновлений макропрогноз МВФ з очікуваннями Мінекономіки, закладеними у проєкт бюджету на наступний рік.Головне:▪️ ВВП та інфляція: МВФ очікує зростання реального ВВП у 2024 році на 3%, а у 2025 – від 2,5% до 3,5%. Мінекономіки ж у 2025 році прогнозує зростання на рівні 2,7%. Інфляція за прогнозом МВФ в 2025 році становитиме 7,5%, а бюджетний прогноз більш песимістичний – 9,7%.▪️ Курс: Прогноз курсу на 2024 рік майже однаковий: 41 грн/$ у МВФ та 40,7 грн/$ за урядовим прогнозом. На 2025 рік обидві сторони очікують курс у 45 грн/$, хоча далі у МВФ прогноз на 2027 рік песимістичніший – 49 грн/$ проти 46,4 грн/$ у бюджетній декларації.▪️ Заробітна плата: У 2024 році МВФ очікує на більше зростання реальної зарплати – 10,2% проти 8,5% за прогнозом Мінекономіки. А на 2025 рік Україна прогнозує зростання на 8,1%, що перевищує очікування МВФ (7,5%).▪️ Війна: МВФ очікує, що війна завершиться наприкінці 2025 року або в середині 2026 року за гіршим сценарієм. Мінекономіки на 2025 рік, навпаки, закладає, що бойові дії триватимуть увесь рік, тому велика частина витрат (26,3% ВВП) піде на військові потреби.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 Чому ЄС відстає від США у зростанні?(допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая).«1) Під час рецесій безробіття в США різко зростає, а у ЄС – значно менше. Здавалося б, це добре? Ні, бо рецесії – це якраз важлива фаза «творчого руйнування» в економіці, за Шумпетером.Це нагода очиститися від неефективних бізнесів та робочих місць і спрямувати ресурси більш продуктивно, що й веде до зростання. Це про гнучкість та адаптивність економіки.І тут ДУЖЕ контрастною і показовою була економічна політика часів ковідної кризи. США зосередилися на соціалці – прямі виплати всім нижче певного рівня доходу, та виплати по безробіттю – «звільняйте, уряд підтримає людей». ЄС, натомість, зосередився на підтримці бізнесу та збереженні робочих місць – «уряд дасть вам гроші, щоб ви не звільняли людей».У 2022-му почалося вторгнення РФ в Україну, тому важко виділити чистий ефект на довшому горизонті, але ковідний спад у США таки був меншим і відновлення було бадьорішим.2) Безробіття у США тяжіє до рівня у 4%. Це якраз textbook рівень природного безробіття, тобто стану рівноважної повної зайнятості в економіці, яким його бачили Фрідман з Фелпсом (і за що отримали свою Нобелівку).У ЄС останні два десятиліття рівень безробіття тяжів до 8%, і лише в останні роки почав рухатися в напрямку до 6%. Вище природне безробіття – менша продуктивність на душу населення.👉 Тут звісно багато спрощень і узагальнень, але, в цілому – європейський (відносний) соціалізм має свою ціну у повільнішому зростанні через меншу гнучкість та продуктивність.Звісно, «тупий» ріст ВВП не може бути метою економічної політики. Основна мета – добробут громадян. Але в гостро конкурентному глобальному світі тривале низьке зростання означає, що добробут теперішнього покоління утримується певною мірою за рахунок добробуту, а можливо й елементарної фізичної безпеки майбутніх поколінь».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Цього тижня у Вашингтоні розпочалися щорічні збори МВФ та Світового Банку 💰 Це збори світових фінансових інституцій з метою планування глобальної економічної політики та допомоги країнам-партнерам.Зокрема, важливою темою буде майбутнє фінансування МВФ для України. Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від Фонду $10,2 млрд.Один з заходів у США організовуємо ми з колегами з українських аналітичних центрів (консорціум RRR4U*).Тема — українська стійкість під час війни, що зроблено і що чекає попереду. 👥 Серед спікерів представники МВФ, Світового банку та українські експерти. 📌 Подія розпочнеться сьогодні о 21:00 за Києвом, мова англійська. Для реєстрації перейдіть за посиланням. Ми будемо стежити за подіями у Вашингтоні та писати про найважливіше тут.*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Нацкешбек має бути короткостроковою маркетинговою акцією, а не постійною програмою👉 Переказуємо ключові тези директора ЦЕС Гліба Вишлінського з бізнес-форуму «Зроблено в Україні».▪️ Вибір українських товарів на користь імпортних позитивно позначиться на торговельному балансі країни. Чим більше ми виробляємо самі, тим менш потрібно імпортувати. Отже, НБУ буде витрачати менше валютних резервів, й курс гривні буде стійкішим. ▪️ Більшим буде вплив через податки, особливо під час війни. Окрім податку на додану вартість за товари, вироблені в Україні, сплачується податок на доходи фізичних осіб працівників та податок на прибуток підприємств. ▪️ Вищий попит на українські товари збільшує кількість високооплачуваних робочих місць в Україні та прибутки українських підприємців.▪️ Під час війни зросла мотивація підтримувати своє, але це ще не стало повсякденною звичкою. Люди не завжди свідомо обирають українське, тому важливо стимулювати їх через вигідні пропозиції, як-от кешбек. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🎙 Говоримо про гроші на війну та на життя з директором ЦЕС Глібом Вишлінським у новому випуску подкасту “Що з економікою?”. Нижче обрали кілька цитат з розмови:▪️Політики вважають, що люди краще зрозуміють підвищення військового збору, бо це нібито податок на війну. Хоча насправді все збирається в один кошик, і це виключно питання брендингу. Нічого хорошого в такому поясненні немає, але, на жаль, не лише в Україні політики керуються рішеннями, які впливатимуть на рейтинги. ▪️Влада боїться невдоволення громадян через зростання цін. З одного боку, це призводить до хороших наслідків, коли друк грошей сприймають як поганий варіант. Але, з іншого боку, нормальне рішення підняти ставку ПДВ вважається токсичним, бо є очікування, що за цим слідуватиме зростання цін.▪️Якщо ми підвищуємо військовий збір з 1,5% до 5% і не закладаємо в бюджет на 2025 рік перегляду мінімальної зарплати та зарплат бюджетникам, це означає, що ми 3,5% забираємо в людей, які працюють на державу. А це зазвичай небагаті люди, зокрема, вчителі, лікарі.🎧 Більше — у подкасті «Що з економікою?» на зручних платформах. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

📈 Протягом вересня бізнес-очікування покращились, але споживчі настрої впали🛒 Покращення настроїв відбулося в торгівлі та промисловості, тоді як у будівництві та послугах спостерігається погіршення.Підприємства сфери послуг нарікають на дефіцит працівників та необхідність готуватися до складної зими з перебоями енергопостачання йдеться у опитуванні НБУ, одному з джерел нашого Трекеру.Водночас споживчі настрої знизились з 80 у серпні до 72,6 у вересні (0 - min, 200 - max, 100 - нейтральні оцінки). Про причини такого різнопланового руху пише старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай: «Цікава картинка 一 споживчі настрої у вересні погіршилися (після літнього покращення), а от очікування бізнесу *в цілому* покращилися. Причому очікування бізнесу покращилися в першу чергу за рахунок торгівлі (яка залежить від споживчих настроїв) та промисловості. Пояснень такому різнонаправленому руху може бути два:1) бізнес більш прагматичний, на нього менше впливає емоційний фон, який «несеться» в стрічках;2) часовий лаг 一 просідання споживчих настроїв пізніше відобразиться в ділових очікуваннях.👉 Схиляюся до 1), бо, наприклад, на початку року споживчі настрої навпаки просіли у лютому, коли оптимізм бізнесу уже активно відновлювався на розумінні, що зиму та енергетичну кризу пройшли».Графік 一 Трекер економіки під час війни.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️ Раді оголосити про початок співпраці з ПриватБанком у підтримці нашого «Трекеру економіки під час війни» та подкасту «Що з економікою?». Два флагманських проєкти Центру економічної стратегії отримали визнання від найбільшого банку країни і тепер зможуть залучити ще більшу аудиторію. У свою чергу, підтримуючи нас, ПриватБанк робить додатковий внесок у стійке економічне зростання України🎧 З 2020 року ми випустили більше 250 випусків «Що з економікою?» — щотижневих професійних розмов про економіку, фінанси та бізнес. Ведучий подкасту — економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, серед гостей: топ-полісімейкери, авторитетні експерти, політики та підприємці. Подкаст виходить у співпраці з Громадським радіо в радіоетері, а також на стрімінгових платформах ЦЕС.📊 Трекер економіки під час війни — сторінка українською та англійською мовами, на якій ми акумулюємо та оперативно оновлюємо більше 20 інтерактивних графіків про різні сфери української економіки - від курсу гривні і торгівлі до енергетики та споживчих настроїв.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💻 Для ІТ-послуг можуть прибити спрощену систему оподаткування(допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).«Вчора на робочій групі дискусія про те, як захистити (і чи треба захищати) Дія.Сіті від перетоку у ФОПи (якщо спрощенцям 3-ї групи встановлять 1% ВЗ, а для Дія.Сіті буде 5%) дійшла до несподіваної ідеї.Її суть 一 «держава гарантувала, що режим Дія.Сіті буде захищеним від конкуренції з тими, хто оптимізує через спрощенців 一 то давайте просто заборонимо на спрощенці займатися усіма видами діяльності, які є в Дія.Сіті».Ця ідея несподівано отримала доволі широку підтримку.Ну бо зберігати чинний режим Дія.Сіті, коли всім навколо підвищують податки (хоча спрощенцям 一 взагалі на півшишечки) 一 виглядає політично неможливим.👉 Підвищити ПДВ замість ВЗ 一 теж не хочуть, учора писав про це.Відтак, може скластися несподіваний консенсус, і всі ІТ-послуги зі спрощенки приберуть. Не беруся оцінити шанси на проходження такої норми у парламенті. Можливо, це просто тролинг (взагалі на РГ було багато тролингу, прихованого за ввічливими відповідями).Лише зауважу, що чинна Нацстратегія доходів передбачає диференціацію ставок єдиного податку за видами діяльності, щоб врахувати різну маржинальність цих видів діяльності.Умовно 一 торгівля за ставкою, близькою до теперішніх, консалтинг та інші інтелектуальні послуги 一 за ставкою, ближчою до ПДФО.І замість заганяти всіх ІТ-спрощенців у Дія.Сіті (а серед них є і реальні фрилансери, не лише зарплатні ФОПи), можна реалізувати цей крок НСД і залишити їм вибір. І навіть не гратися із запровадженням ВЗ для спрощенців натомість».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram