Telegram statistics channel - @thinktankces

«90% українських банків навіть не розглядають фінансування наших підприємств у Запоріжжі» 👉 Ділимося тезами Бориса Шестопалова, співзасновника платформи HD-GROUP, яка надає послуги бізнесу в агросекторі, з нашої дискусії про доступність фінансових ресурсів для українського бізнесу. ▪Коли під час війни ми втратили 5 підприємств і з великого стали середнім бізнесом 一 велика к-сть інструментів фінансування нам стала недоступна, зокрема державні гранти. ▪Ми більше розраховуємо на фінансування від міжнародних організацій, ніж від українського банківського сектору. Грошей за програмою «5-7-9» для 10 аграрних виробництв від Чернівців до Кривого Рогу нам не вистачило. Залишок зараз використаємо на одну когенераційну установку, хоча нам потрібно шість. ▪Також у нас є проблеми із заставами 一 ми продовжуємо обслуговувати 5 зруйнованих підприємств з кредитним навантаженням. ▪Більшість банківських програм в Україні націлені на малий бізнес, а середній з річним оборотом 1-3 млрд грн, до якого ми належимо, опинився в ніші, коли ми вже не малі, але ще недостатньо великі, щоб отримувати підтримку. ▪50% нашої компанії зосереджено в Запоріжжі, місті, яке, згідно з законом, не є прифронтовою зоною, тому ми платимо усі податки без звільнень. Втім я запевняю, що 90% українських банків навіть не розглядають фінансування наших підприємств на цій території. Щоб залучати кошти в Запоріжжя, ми закладаємо активи в Чернівцях або Львові. 📲 Послухати подію 一 за посиланням. На події експерти ЦЕС також презентували огляд економіки у червні, презентація доступна англійською (згодом додамо переклад) на сайті. 🏦 Також днями ми випустили дослідження про доступ бізнесу до фінансування, зокрема порахували, що річний обсяг відповідних програм фінансування становить 341 млрд грн. 😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

​❗️МВФ відреагував на неприйнятні поправки до закону про фінмоніторинг політично значущих осіб (PEP)Поправки про відтермінування фінмоніторингу до вступу України в ЄС та створення реєстру PEP-ів суперечать домовленостям України з МВФ та міжнародним стандартам.Про це заявив постійний представник МВФ в Україні Ваграм Степанян.👉🏻 Ухвалення закону про фінмоніторинг PEP-ів є одним з найважливіших структурних маяків для другого перегляду програми розширеного фінансування та співпраці України з Фондом загалом.🏦 Українська сторона мала виконати його до кінця вересня. Термін не дотримали, тому у МВФ очікують на негайне ухвалення реформи.Нагадаємо, в одному з епізодів нашого подкасту “Що з економікою?” директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк розповіла, чому створення реєстру PEP-ів — погана ідея.📌 Згідно з міжнародними стандартами такі реєстри несуть корупційний ризик. Бо в органі, який ним управлятиме виникатиме дискреція, кого туди включати, а кого ні.Крім того, в реєстр не зможуть внести близьких родичів PEP-ів, що створює додаткову «лазівку» для політично значущих осіб всередині країни.🖇 Послухати про це більше можна за посиланням.

​📌 BRICS бере курс на розширення та запрошує шість нових країн до блоку. Це може підважити світовий порядокДобіг кінця саміт BRICS – блоку, що складається з Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південно-Африканської Республіки. Це організація, що діє з 2006 року на противагу західним організаціям на зразок G7 та Світового Банку. Наразі держави-члени контролюють більше чверті світової економіки та 41% населення планети.В Україні за самітом слідкували в основному в контексті потенційного арешту Путіна, який зрештою приєднався до зустрічей онлайн. 👌🏻 Проте подія увійде в історію через рішення поповнити клуб учасників шістьма країнами, що може серйозно вплинути на світову геополітику.Починаючи з січня 2024 року, до блоку приєднаються Аргентина, Єгипет, Ефіопія, Іран, ОАЕ та Саудівська Аравія. Журналісти писали, що найбільше за розширення виступав Китай, який хоче створити противагу Заходу. Індія та Бразилія виступали проти, побоюючись зменшення свого впливу всередині блоку, проте зрештою підтримали план.🙃 На саміті промови лідерів країн-членів BRICS мали в основному антизахідну риторику. Зокрема президент Китаю наголосив на необхідності включати країни глобального півдня до формування важливих для рішень світу, які зараз, на його думку, нав’язуються Заходом. 💵 Президент Бразилії висловився за дедоларизацію світової економіки та створення «валюти BRICS», що поклала б край домінуванню США.Попри гучні заяви, блок має кілька проблем, які можуть його підірвати. Наприклад, ПАР стоїть на порозі економічної кризи на фоні безпрецедентної нестачі електроенергії у країні, Аргентина не може дати ради інфляції, що перевищує 100%, а єгипетський фунт втратив вже половину своєї вартості проти долара з березня цього року.🇨🇳 Нерівність в економічній силі, скоріше за все, створить дисбаланс між членами у ході прийняття рішень, і Китай скористається можливістю просувати власний порядок денний. Інтеграція також може бути ускладненою через те, що такі країни як Бразилія та Індія зберігають досить близькі відносини зі США. 👉🏻 Разом із цим, BRICS таки може досягти певних успіхів в окремих напрямках своєї діяльності, поставивши під загрозу чинний світовий порядок.Допис підготував стажер ЦЕС Максим Куждін, який зараз вивчає економіку в Чиказькому університеті. У нього також є свій телеграм-канал, де він розповідає про світову економіку та геополітику.

​⚡️НБУ вперше від початку повномасштабної війни знизив облікову ставку – з 25% до 22%Фактично НБУ відреагував на зниження темпів інфляції швидше, ніж очікувалося. Реальна облікова ставка з урахуванням фактичної річної інфляції 12,8% залишатиметься суттєво позитивною. Це означатиме збереження жорсткої грошової політики, яка має на меті зв'язати вільну ліквідність і не допустити тиску на обмінний курс. "Така політика має дозволити Нацбанку вже найближчим часом почати знімати валютні обмеження, запроваджені на початку війни. Саме це, а не доступність кредитних ресурсів, судячи з рішення НБУ, буде пріоритетом в діях Національного банку на підтримку бізнесу. Перегляд прогнозу доволі обережний (явно виходить з припущення, що РФ не даватиме нам жити щонайменше до кінця війни) і очевидний", — коментує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.Також НБУ переглянув прогнози на цей рік щодо ВВП (зростання з 2,0% до 2,9%) та інфляції ( сповільнення з 14,8% до 10,6%).📌 Більше про прогнози НБУ, Мінекономіки та неурядових організацій ми говоритимемо 1 серпня на події "Новий макропрогноз для України. Яким буде курс, ВВП та інфляція?". Деталі та реєстрація — за посиланням.

​📌 Три умови нормальної роботи Бюро економічної безпекиУ новому випуску подкасту “Що з економікою?” ми поспілкувались з народним депутатом Ярославом Железняком про проблеми з Бюро економічної безпеки (БЕБ) та їх системне вирішення.БЕБ створювали, щоб ліквідувати податкову міліцію і прибрати вирішення економічних питань з юрисдикції СБУ, ДБР та Національної поліції. Але на практиці, каже пан Железняк, вийшов практично недієздатний “ручний” орган Офісу Президента України.Втім, нардеп вважає, що БЕБ може працювати ефективно, відстоюючи інтереси держави. Для цього потрібні три умови:1️⃣ Незалежна комісія з міжнародними експертами💬 “Приклад БЕБу, де голова призначається через конкурс, але Кабінетом Міністрів, показав: один дзвінок з Офісу Президента – і керівником стає "свій" кандидат. Причому, всі це розуміють ще до завершення конкурсу. Натомість ніхто наперед не знає майбутнього голови НАЗК. Або у САПі, як би довго не затягували конкурс, перемагає той, хто має компетенцію перемогти — пан Клименко”.2️⃣ Фінансова незалежністьДостатнє фінансування органу не лише запобігає корупції та підвищує ефективність роботи, але і є хорошим капіталовкладенням для Мінфіну.💬 “Раніше від грального бізнесу отримували практично нічого — 50 – 200 млн за рік. А зараз ми за місяць отримуємо більше ніж 400 млн. Інвестиція в розслідування кримінальних злочинів економічного характеру дуже приваблива”, — каже Ярослав Железняк.3️⃣ Безпека і незалежність керівних посадДля ефективної роботи керівник органу має розуміти, що у нього є час на реформи. Постійне жонглювання призначеннями, як показує приклад митниці, не призводить ні до чого хорошого.Пан Железняк зазначає, що ці принципи актуальні не лише для БЕБ, але і для митниці та податкової. Туди мають прийти люди із можливістю робити зміни, і тоді через кілька років отримаємо реформовані структури.🎧 Слухайте наш подкаст повністю на SoundCloud, Apple Podcast, Google Podcast, Spotify, YouTube. Текстова версія — на сайті.

​🇺🇦 Україна на 87 місці за глобальним індексом демократії — на сходинку нижче, ніж минулоріч Про це свідчить глобальний індекс демократії від The Economist Intelligence Unit.Відповідно до Індексу, Україна визнана «гібридним режимом» із загальним балом 5,42 (з 10). Ми посіли 87 місце серед країн світу, втративши одну сходинку порівняно з 2021 роком.👉 У звіті проаналізували стан демократії в 167 країнах на основі 60 показників у п’яти категоріях: виборчий процес і плюралізм, функціонування уряду, політична участь, демократична політична культура та громадянські свободи.Кількарічне зростання індексу демократії в Україні після Революції Гідності перервалось помітним падінням на 7 сходинок у рейтингу в 2021 році. Цей спад спричинений наростанням воєнної напруги в Україні та зменшенням прозорості окремих демократичних політик заради національної безпеки. У 2022 році ці тенденції лише посилились.🌍 Світова середня оцінка індексу демократії падає вже сьомий рік поспіль, демонструючи послаблення демократичних норм і зростання авторитаризму. Майже половина (45,3%) населення світу живе в демократичному суспільстві, тоді як більше третини (36,9%) живе в умовах авторитарного правління.Читайте про це детальніше у статті The Economist. Ознайомитись з оригінальним звітом можна за посиланням.