Що з економікою?

💻 Вплив війни на українських айтівців 一 ключові тези від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая в інтерв'ю DOUЗагальний стан. Незважаючи на загальну стабільність світової економіки, війна впливає на сприйняття українського ІТ-сегменту потенційними західними клієнтами. Іноземці зважають на безпекові ризики, мобілізацію працівників та енергетичні перебої. Їхні висновки часто перебільшені, але такою є стандартна західна корпоративна бюрократія. Продуктові компанії менш залежні від цієї бюрократії, ніж аутсорс.Мобілізація. Мобілізація співробітників вже не стає на заваді для серйозного системного бізнесу в IT. Є легальні інструменти бронювання, які може використовувати будь-яка українська компанія, котрій не шкода платити умовно 16 тисяч гривень за одного фахівця щомісяця. Щодо поїздок за кордон у відрядження — така проблема справді є.Підвищення податків. Банки вже зараз платять 25% податку на прибуток — сподіваюся, що тепер буде 50%; планується підвищення військового збору. Залишати при цьому ІТ-індустрію в довоєнних умовах — програшно навіть з погляду політичних міркувань.Дія City: До закінчення воєнного стану можуть бути тимчасові зміни в режимі Дія City. Але, звісно, багато залежить від політичної волі, зокрема від Офісу президента або самого президента. Наразі між депутатами у комітеті нібито панує позиція, що неможливо повністю зберегти довоєнний режим у Дія City.📌 Радимо почитати інтерв'ю повністю.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️🇪🇺 Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила пропозицію надати Україні макрофінансову допомогу (Macro-Financial Assistance – MFA) обсягом до 35 млрд євро на 2024-2025 роки. 📍 Погашення позики відбуватиметься виключно за рахунок майбутніх прибутків від заморожених суверенних активів рф в ЄС. Таким чином, очікується що усі кошти MFA для України будуть на безповоротній основі. Внутрішні фінансові ресурси не спрямовуватимуться на погашення.💬 “Безпрецедентне та справедливе рішення на користь повернення миру на європейський континент. Вдячний Єврокомісії за розуміння потреб України та проактивну позицію у цьому питанні. 35 млрд євро – необхідна інвестиція у підтримку фінансової стабільності України та нашої спроможності ефективно протистояти ворогу на фронті. І що важливо, пропозиція передбачає, що ця інвестиція буде забезпечена за рахунок доходів від знерухомлених активів країни-агресора”, - зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.Деталі: http://surl.li/qpozgu

​​⚡️Два важливі рішення Ради за сьогодні — підвищення податків (І читання) та перезавантаження митниці (в цілому).Ділимося думками щодо цього від нашого колеги Юрія Гайдая. 💸 ПодаткиПідвищення військового збору (ВЗ) для найманих працівників вважаю несправедливим і невдалим рішенням. Знову тягар на "білих". Для найманих працівників у нас — "воюй, або працюй", для решти — "мутися на спрощенці і переказах на картку, оминай патрулів і якось воно буде".Запроваджений ВЗ для ФОПів у даному світлі — це більше навіть не для того, щоб наповнити бюджет, а щоб показати якусь "справедливість". Але нє, справедливості тут не буде, поки не займуться зарплатними ФОПами серйозно.Windfall tax на прибутки банків — одна з найкращих поганих опцій, що у нас є. А хороших опцій вже не залишилося ...Фіксовані авансові внески з АЗС — це примусова детінізація. Не дотягуєш по прибутку — плати все-одно, податкова не буде розбиратися, як ти розмиваєш свою базу оподаткування. Тут важливо, щоб не закривали очі на нелегальні наливайки, які можуть отримати частину клієнтів менших мереж, які зараз тримають низькі ціни, мутячи з податками.Це точно не останні податкові зміни. Очікую, що ми таки ще впремося у потребу підвищувати стандартну ставку ПДВ — якщо не наприкінці цього року, то в наступному. І краще це все було зробити одним блоком, заздалегідь (і без підвищення ВЗ для найманих працівників).👮‍♀️МитницяДуже важливий перший крок і привід для оптимізму. Бо, чесно, по-первах не вірив, що пройде. Наступний рік буде серйозна боротьба в процесі запровадження реформи. Не зліземо, буде максимальний фокус уваги.Реформована митниця має вирівняти правила гри в нашій економіці, принести додаткові десятки мільярдів до бюджету (замість кишень корупціонерів і сотень тисяч великої та дрібної наволочі, яка годується з дірявого кордону) та, відповідно, зменшити потік корозійного капіталу, що вплине на всю державу та суспільство.6490-д — це не вся реформа, а лише її передумова, уможливлювач. Плюс євроінтеграція теж залежить від митниці.Фото — Залізний нардеп. «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

​🙃 ЄС готує план “Б” з фінансування України на 2025 рік — він не додає оптимізмуЯк пише Financial Times, у Брюсселі вважають, що Угорщина може зірвати план G7 з використання заморожених російських активів для України. Раніше Група Семи домовилась про передачу Україні $50 млрд у 2025 році, і уряд покладає великі надії на ці кошти. Проте зараз ЄС готується передати Україні від €20 млрд до €40 млрд кредиту до кінця наступного року. Остаточну суму встановить Європейська комісія після консультацій з країнами-членами.Виділення коштів у такий спосіб потребуватиме підтримки більшості, а не одностайності, що усуне право вето Будапешту.Хороша новина: європейці думають про план “Б” для фінансування України, якщо кошти не вийде передати через впертість Орбана.Погана новина: цей план “Б” за всіма параметрами є гіршим, ніж план “А”:▪️Кошти кредитні, а не грантові — додаткове навантаження на зовнішній борг України;▪️Малоймовірно, що їх можна буде використати на воєнні цілі — отже, ніякого додаткового ресурсу для армії.“Ці €20-40 млрд нового кредиту зможуть допомогти покрити цивільні видатки 2025 року, але вони не дадуть нового поштовху українській оборонній промисловості та вчергове продемонструють хиткість єдності західної підтримки України та нездатність нічого зробити з проросійськими вимогами Угорщини”, — каже економіст ЦЕС Максим Самойлюк. Раніше ми порівнювали, як виглядатиме бюджет України з $50 млрд від російських активів і без них. Ці кошти покрили б наявні потреби бюджету у $19,4 млрд на наступний рік і забезпечили б ще $30,6 млрд додаткового ресурсу на оборону. Інфографіка тут. «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🪖 Цьогоріч видатки на оборону і безпеку вже зросли на 16% У І півріччі 2024 року видатки держбюджету (без видатків за рахунок військової допомоги в негрошовій формі — зброя, яка облікується в доходах і у видатках бюджету) сягнули 1,93 трлн грн, збільшившись на 8,3% порівняно з аналогічним періодом минулоріч. Видатки на оборону і безпеку зросли найбільш стрімко — на 16% до 969 млрд грн. Це на 96 млрд грн більше, ніж власні надходження до держбюджету (не враховуючи грантів). Держава також витратила 133 млрд грн на обслуговування боргу, це на 13,6% більше, ніж рік тому. 📊 Графік: Трекер економіки під час війни. 👉 Нещодавно ми покращили методологію підрахунку видатків держбюджету: - виокремили в окрему категорію військову допомогу від міжнародних партнерів; - виокремили видатки на обслуговування боргу та трансферти до місцевих бюджетів; - додали в “Оборону” видатки Держспецзв’язку на дрони; - розділили категорію "Правопорядок та безпека" - виділили у “Безпеку” видатки МВС та СБУ, а видатки на судову владу перенесли в "Інші". Крім цього, додали 3-місячну середню для зручнішого відстеження динаміки. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️ У нашому Трекері економіки ми щодня відслідковуємо динаміку імпорту та експорту електроенергії Зараз Україна генерує до 11,5 ГВт, а споживає понад 13 ГВт (минулої зими на піку попиту – близько 18 ГВт). Дефіцит електроенергії частково компенсують імпортом, але це не завжди рятує 一 максимально Україна може імпортувати лише 1,7 ГВт. 👉 У першу половину серпня попит на імпортну електроенергію впав. Про це пише директор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко: «Колеги проаналізували, як Україна імпортувала електроенергію в серпні. Основна думка 一 тенденції імпорту (комерційного) продовжують співвідноситися із бойовими діями та атаками енергосистеми. З другого тижня серпня споживання бізнесу не обмежували, тому й попит на імпортну електроенергію впав. Зріс він після 19 серпня й до моменту, поки з ремонту не вийшов енергоблок АЕС. Наступний пік 一 після обстрілу 26 серпня. Водночас ми не досягали максимальної потужності, найвищий показник був 23 серпня 一 1581 МВт. 💸 Серпень був спекотним і в Європі, тож ціни на електроенергію там зросли до 150-190 євро/МВтг в робочі дні. Це значно вище за поточні прайс-кепи на ринку електроенергії України. Тому імпортувати електроенергію на ринкових умовах було практично неможливо. Найбільше Україна імпортувала з Угорщини 一 203,5 млн кВт·год, Словаччини 一 125,6 млн кВт·год та Румунії 一 76,2 млн кВт·год. Експорту протягом серпня не було». Графік 一 Трекер економіки під час війни. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

👉 МВФ може тиснути на НБУ, щоб девальвувати гривню 一 Bloomberg За інформацією джерел в медіа, українська влада цього тижня очікує тиску від МВФ щодо подальшої девальвації гривні, зниження відсоткових ставок і підвищення податків для покриття бюджетного дефіциту. Це пов'язано з пятим переглядом програми МВФ, за яким Україна має отримати $1,1 млрд кредиту. ▪️ Водночас Нацбанк не хоче послаблювати гривню ще більше. Національна валюта вже впала на 10% з жовтня, коли регулятор скасував фіксований курс. Такий крок підірве стабільність цін. ▪️ У дискусіях, що передували зустрічам цього тижня, МВФ розкритикував урядовий план підвищення податків як занадто м'який. Одна з їхніх пропозицій 一 підвищення ПДВ. Нагадаємо, що днями Рада провалила «податковий» з-т, що передбачає підвищення військового збору для найманих працівників. 📌 Додамо, що на 2025 рік дефіцит бюджету становить близько $15 млрд. «Девальвація гривні робить експортерів і внутрішніх виробників більш конкурентними, але водночас підвищує вартість імпорту, зокрема військового спорядження. Це також пригнічує імпортозалежні галузі. Водночас бюджет отримує більші доходи від оподаткування імпорту та вищої інфляції, а також від більшої гривневої вартості донорської допомоги та кредитів. Однак частину цих додаткових доходів доведеться витратити на дорожчі імпортні закупівлі і погашення зовнішнього боргу в іноземних валютах», 一 пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

✅ Учора Комітет з питань бюджету рекомендував підтримати збільшення видатків на оборону на 500 млрд грн Нагадаємо, що на нашій події голова місії МВФ в Україні Гевін Грей говорив про очікування донорів, що «Україна має виконати свою частину роботи і поступово ставати самодостатньою». 👉 Голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа у своєму дописі порівняла попередню урядову та комітетську версії (яку вчора затвердив Комітет). «Близько 115,4 млрд грн – скорочення видатків по обслуговуванню і погашенню державного боргу (в урядовій версії було – 125,6 млрд грн). Додаткові близько 216 млрд грн планується залучити від розміщення ОВДП (планувалось +160 млрд грн в урядовій версії). Додатково близько 100 млрд грн ми отримуємо від ПЕРЕВИКОНАННЯ податків і зборів (а планувалось раніше – 76 млрд грн). Близько 12,7 млрд грн – надходження від акцизів на пальне і тютюн (було – 13,7 млрд грн). Близько 30 млрд грн – це очікувані надходження від нових податкових змін (планувалось 125 млрд грн). Скорочення/відмова від нових видатків по загальному і спеціальному фонду на 25,5 млрд грн. 📍Основні позиції скорочення видатків: -11,2 млрд грн – з Мінстратегпрому (з програми «розвитку ОПК». Це кошти так званого «військового ПДФО». Водночас, в Міністерства залишаються кошти на цій програмі по загальному фонду – передбачено 7,7 млрд грн на рік + залишок накопиченого з початку року «військового ПДФО» по спец фонду – близько 32 млрд грн), -8,6 млрд грн – невикористані кошти Мінсоцполітики (план закладений в бюджеті перевищив фактичні видатки за 8 місяців року), -4,5 млрд грн – відмовились від поповнення Резервного фонду, яке було в урядовій версії (в серпні Уряд вже зробив перерозподіл майже на 30 млрд грн на користь Резервного фонду з програми обслуговування боргу та інших), -1 млрд грн – інші скорочення через економію коштів в Мінмолодьспорту, Мінцифри, Мінкульті, Міонсвіти, НАЗК (з фінансування політичних партій), Мінреінтегарції, Мінвідновлення, ЦВК (з виборів місцевих депутатів) та інші, - 662,2 млн грн з Державної митної служби, - 227,8 млн грн – скоротили видатки на утримання органів влади. 📌 Детальніше тут. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 «Податок на гугл» приніс 5,3 млрд грн за пів року 👉 Це на 1,4 млрд більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомив голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев. Головне: ▪ 122 нерезиденти задекларували €56,9 млн і $68,4 млн податків 一 це еквівалент 5,289 млрд гривень. ▪ За перше півріччя 2024 року додалося 15 нових платників податків, серед яких Aylo Billing Limited (надання послуг розваг для дорослих), Bright Market (платформа для глобальної комерції), Aptoide (магазин і платформа з розповсюдження додатків для ігор) ▪ Лідерами серед платників ПДВ з цифрових послуг залишаються GOOGLE, APPLE, META PLATFORMS, VALVE CORPORATION, ETSY, які вже сплатили свої зобов’язання. 🔞 Нагадаємо, що серед інших «податок на Google» платить платформа хтивок OnlyFans (за 2023 рік вони сплатили $944,1 тис.), водночас саме розповсюдження такого контенту досі заборонено в Україні. Поки законопроєкт про декриміналізацію порноконтенту лише зареєстрований у Раді, правоохоронці закуповують «хтивки» і притягують повнолітніх «злочинців» до кримінальної відповідальності. 📌 Раніше ми у ЦЕС підтримали законопроєкт про декриміналізацію порно 一 за участі повнолітніх та згоди всіх учасників. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Уряд скоротив пакет підвищення податків. Запланований ресурс 125 млрд грн зменшився в чотири рази — до 30 млрд грн.👉 Про це повідомив голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев.За результатами робочої групи у «податковому» законопроєкті залишиться підвищення ставки військового збору до 5%. Відміну військового збору прив’яжуть до відміни воєнного стану (замість «рішення ВРУ про завершення реформи Збройних Сил», як зараз).📃 Також із законопроєкту приберуть оподаткування надприбутків банків у 2024 році (залишається підвищена ставка 25% замість пропонованої 50%, яку застосували минулоріч) та 1% ВЗ для юросіб на єдиному податку третьої групи. «ВЗ буде спрямовуватись через спецфонд виключно на фінансування ЗСУ. Дещо уточнили авансовий внесок з АЗС. Збільшення ставки податку на прибуток фінустанов підвищимо на майбутнє, а не на 2024 рік як пропонувалося», — додав Гетманцев. 📌 Що з цього приводу пише наш податковий експерт Юрій Гайдай? «Трохи шокований робочою групою по «податковому» законопроєкту 11416. 1) З істотних джерел фінансування дефіциту бюджету залишається лише підвищення навантаження на білі зарплати. Наймані працівники, які працюють «в білу», не суб'єктні. Вони не можуть подзвонити відповідальному заступнику міністра, чи в офіс президента, і пролобіювати, тому нехай платять податки за всіх.2) Якщо до кінця року податки принесуть лише додаткові 30 млрд грн, то як будемо фінансувати розрив? Я щось не бачу на горизонті чарівної феї. Чи нею буде НБУ з викупом ОВДП, як у 2022-му?P.S. П.7, потрібний для економічного бронювання, Мінеко взагалі не представило, тому тут поки знак запитання».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram