🪖 Цьогоріч видатки на оборону і безпеку вже зросли на 16% У І півріччі 2024 року видатки держбюджету (без видатків за рахунок військової допомоги в негрошовій формі — зброя, яка облікується в доходах і у видатках бюджету) сягнули 1,93 трлн грн, збільшившись на 8,3% порівняно з аналогічним періодом минулоріч. Видатки на оборону і безпеку зросли найбільш стрімко — на 16% до 969 млрд грн. Це на 96 млрд грн більше, ніж власні надходження до держбюджету (не враховуючи грантів). Держава також витратила 133 млрд грн на обслуговування боргу, це на 13,6% більше, ніж рік тому. 📊 Графік: Трекер економіки під час війни. 👉 Нещодавно ми покращили методологію підрахунку видатків держбюджету: - виокремили в окрему категорію військову допомогу від міжнародних партнерів; - виокремили видатки на обслуговування боргу та трансферти до місцевих бюджетів; - додали в “Оборону” видатки Держспецзв’язку на дрони; - розділили категорію "Правопорядок та безпека" - виділили у “Безпеку” видатки МВС та СБУ, а видатки на судову владу перенесли в "Інші". Крім цього, додали 3-місячну середню для зручнішого відстеження динаміки. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
⚡️ У нашому Трекері економіки ми щодня відслідковуємо динаміку імпорту та експорту електроенергії Зараз Україна генерує до 11,5 ГВт, а споживає понад 13 ГВт (минулої зими на піку попиту – близько 18 ГВт). Дефіцит електроенергії частково компенсують імпортом, але це не завжди рятує 一 максимально Україна може імпортувати лише 1,7 ГВт. 👉 У першу половину серпня попит на імпортну електроенергію впав. Про це пише директор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко: «Колеги проаналізували, як Україна імпортувала електроенергію в серпні. Основна думка 一 тенденції імпорту (комерційного) продовжують співвідноситися із бойовими діями та атаками енергосистеми. З другого тижня серпня споживання бізнесу не обмежували, тому й попит на імпортну електроенергію впав. Зріс він після 19 серпня й до моменту, поки з ремонту не вийшов енергоблок АЕС. Наступний пік 一 після обстрілу 26 серпня. Водночас ми не досягали максимальної потужності, найвищий показник був 23 серпня 一 1581 МВт. 💸 Серпень був спекотним і в Європі, тож ціни на електроенергію там зросли до 150-190 євро/МВтг в робочі дні. Це значно вище за поточні прайс-кепи на ринку електроенергії України. Тому імпортувати електроенергію на ринкових умовах було практично неможливо. Найбільше Україна імпортувала з Угорщини 一 203,5 млн кВт·год, Словаччини 一 125,6 млн кВт·год та Румунії 一 76,2 млн кВт·год. Експорту протягом серпня не було». Графік 一 Трекер економіки під час війни. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
👉 МВФ може тиснути на НБУ, щоб девальвувати гривню 一 Bloomberg За інформацією джерел в медіа, українська влада цього тижня очікує тиску від МВФ щодо подальшої девальвації гривні, зниження відсоткових ставок і підвищення податків для покриття бюджетного дефіциту. Це пов'язано з пятим переглядом програми МВФ, за яким Україна має отримати $1,1 млрд кредиту. ▪️ Водночас Нацбанк не хоче послаблювати гривню ще більше. Національна валюта вже впала на 10% з жовтня, коли регулятор скасував фіксований курс. Такий крок підірве стабільність цін. ▪️ У дискусіях, що передували зустрічам цього тижня, МВФ розкритикував урядовий план підвищення податків як занадто м'який. Одна з їхніх пропозицій 一 підвищення ПДВ. Нагадаємо, що днями Рада провалила «податковий» з-т, що передбачає підвищення військового збору для найманих працівників. 📌 Додамо, що на 2025 рік дефіцит бюджету становить близько $15 млрд. «Девальвація гривні робить експортерів і внутрішніх виробників більш конкурентними, але водночас підвищує вартість імпорту, зокрема військового спорядження. Це також пригнічує імпортозалежні галузі. Водночас бюджет отримує більші доходи від оподаткування імпорту та вищої інфляції, а також від більшої гривневої вартості донорської допомоги та кредитів. Однак частину цих додаткових доходів доведеться витратити на дорожчі імпортні закупівлі і погашення зовнішнього боргу в іноземних валютах», 一 пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
✅ Учора Комітет з питань бюджету рекомендував підтримати збільшення видатків на оборону на 500 млрд грн Нагадаємо, що на нашій події голова місії МВФ в Україні Гевін Грей говорив про очікування донорів, що «Україна має виконати свою частину роботи і поступово ставати самодостатньою». 👉 Голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа у своєму дописі порівняла попередню урядову та комітетську версії (яку вчора затвердив Комітет). «Близько 115,4 млрд грн – скорочення видатків по обслуговуванню і погашенню державного боргу (в урядовій версії було – 125,6 млрд грн). Додаткові близько 216 млрд грн планується залучити від розміщення ОВДП (планувалось +160 млрд грн в урядовій версії). Додатково близько 100 млрд грн ми отримуємо від ПЕРЕВИКОНАННЯ податків і зборів (а планувалось раніше – 76 млрд грн). Близько 12,7 млрд грн – надходження від акцизів на пальне і тютюн (було – 13,7 млрд грн). Близько 30 млрд грн – це очікувані надходження від нових податкових змін (планувалось 125 млрд грн). Скорочення/відмова від нових видатків по загальному і спеціальному фонду на 25,5 млрд грн. 📍Основні позиції скорочення видатків: -11,2 млрд грн – з Мінстратегпрому (з програми «розвитку ОПК». Це кошти так званого «військового ПДФО». Водночас, в Міністерства залишаються кошти на цій програмі по загальному фонду – передбачено 7,7 млрд грн на рік + залишок накопиченого з початку року «військового ПДФО» по спец фонду – близько 32 млрд грн), -8,6 млрд грн – невикористані кошти Мінсоцполітики (план закладений в бюджеті перевищив фактичні видатки за 8 місяців року), -4,5 млрд грн – відмовились від поповнення Резервного фонду, яке було в урядовій версії (в серпні Уряд вже зробив перерозподіл майже на 30 млрд грн на користь Резервного фонду з програми обслуговування боргу та інших), -1 млрд грн – інші скорочення через економію коштів в Мінмолодьспорту, Мінцифри, Мінкульті, Міонсвіти, НАЗК (з фінансування політичних партій), Мінреінтегарції, Мінвідновлення, ЦВК (з виборів місцевих депутатів) та інші, - 662,2 млн грн з Державної митної служби, - 227,8 млн грн – скоротили видатки на утримання органів влади. 📌 Детальніше тут. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
💸 «Податок на гугл» приніс 5,3 млрд грн за пів року 👉 Це на 1,4 млрд більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомив голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев. Головне: ▪ 122 нерезиденти задекларували €56,9 млн і $68,4 млн податків 一 це еквівалент 5,289 млрд гривень. ▪ За перше півріччя 2024 року додалося 15 нових платників податків, серед яких Aylo Billing Limited (надання послуг розваг для дорослих), Bright Market (платформа для глобальної комерції), Aptoide (магазин і платформа з розповсюдження додатків для ігор) ▪ Лідерами серед платників ПДВ з цифрових послуг залишаються GOOGLE, APPLE, META PLATFORMS, VALVE CORPORATION, ETSY, які вже сплатили свої зобов’язання. 🔞 Нагадаємо, що серед інших «податок на Google» платить платформа хтивок OnlyFans (за 2023 рік вони сплатили $944,1 тис.), водночас саме розповсюдження такого контенту досі заборонено в Україні. Поки законопроєкт про декриміналізацію порноконтенту лише зареєстрований у Раді, правоохоронці закуповують «хтивки» і притягують повнолітніх «злочинців» до кримінальної відповідальності. 📌 Раніше ми у ЦЕС підтримали законопроєкт про декриміналізацію порно 一 за участі повнолітніх та згоди всіх учасників. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
Уряд скоротив пакет підвищення податків. Запланований ресурс 125 млрд грн зменшився в чотири рази — до 30 млрд грн.👉 Про це повідомив голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев.За результатами робочої групи у «податковому» законопроєкті залишиться підвищення ставки військового збору до 5%. Відміну військового збору прив’яжуть до відміни воєнного стану (замість «рішення ВРУ про завершення реформи Збройних Сил», як зараз).📃 Також із законопроєкту приберуть оподаткування надприбутків банків у 2024 році (залишається підвищена ставка 25% замість пропонованої 50%, яку застосували минулоріч) та 1% ВЗ для юросіб на єдиному податку третьої групи. «ВЗ буде спрямовуватись через спецфонд виключно на фінансування ЗСУ. Дещо уточнили авансовий внесок з АЗС. Збільшення ставки податку на прибуток фінустанов підвищимо на майбутнє, а не на 2024 рік як пропонувалося», — додав Гетманцев. 📌 Що з цього приводу пише наш податковий експерт Юрій Гайдай? «Трохи шокований робочою групою по «податковому» законопроєкту 11416. 1) З істотних джерел фінансування дефіциту бюджету залишається лише підвищення навантаження на білі зарплати. Наймані працівники, які працюють «в білу», не суб'єктні. Вони не можуть подзвонити відповідальному заступнику міністра, чи в офіс президента, і пролобіювати, тому нехай платять податки за всіх.2) Якщо до кінця року податки принесуть лише додаткові 30 млрд грн, то як будемо фінансувати розрив? Я щось не бачу на горизонті чарівної феї. Чи нею буде НБУ з викупом ОВДП, як у 2022-му?P.S. П.7, потрібний для економічного бронювання, Мінеко взагалі не представило, тому тут поки знак запитання».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:📈ІНВЕСТ-КАВА☕️ — аналітика та новини з фондових ринків краще смакують під каву. Співзасновники даного телеграм-каналу мають великий досвід роботи в українських інвест-фірмах та банках де займаються трейдингом та розвитком інвестиційних напрямків на вітчизняних та закордонних фондових ринках.💸 InVenture — все про інвестиції, бізнес та економіку в Україні. Тут ви завжди знайдете свіжі інвестиційні новини, тематичну аналітику, корисні статті, перевірені та вигідні інвестиційні пропозиції.🧑🏼💻Бізнес Інсайдер —канал, який читають всі топи українського бізнесу. Ласкаво просимо.🏦Bonds & Stocks Ukraine — головний тг-канал ринку ринку облігацій і акцій України. Найважливіші новини, календар подій, оперативна інформація про ВСІ нові випуски облігацій та євробондів України.💸 Гранти UA — канал, де щоденно публікують актуальні грантові програми й можливості розвитку за рахунок безповоротних коштів для українського бізнесу та громадських організацій.🟨 Я-Куркуль — це канал про фермерське життя, репортажі з полів, тваринницьких ферм, а також аграрного виробництва України та світу.📈ІнвестМуд | Інвестиції — Канал про інвестиції, де ти зрозумієш, як можна зберегти і примножити свої гроші. Не пропусти свою можливість - підпишись
👩🚒Півтора роки тому Карина Яцина працювала нянею, а тепер розпочинає день на конвеєрній стрічці в шахті глибиною 365 метрів. Вона є однією зі 130 жінок, які з початку повномасштабного російського вторгнення перейшли на роботу під землею замість мобілізованих чоловіків. 🙋♀️ Раніше українські жінки були виключені з певних професій через те, що типово «чоловічі» ролі вважалися для них занадто складними. «Існувало сприйняття жінок як менш надійних працівниць», — коментує виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський для матеріалу The New York Times. Зараз ситуація змінюється. І такі жінки, як пані Катерина, керують конвеєрами чи поїздами в шахтах та працюють інспекторами з безпеки. Однак навіть з урахуванням того, що сьогодні частка працюючих жінок в Україні, вища, ніж до війни, їх не вистачить, щоб замінити всіх працівників-чоловіків. «Занадто багато людей виїхало, щоб дозволити країні подолати дефіцит робочої сили», — каже директор ЦЕС. 📌 Фото — з матеріалу The New York Times. Рекомендуємо почитати повністю. 🔗 Також залишаємо посилання на нашу розмову з Денисом Гордієнком про проєкт з перекваліфікації жінок на водійок вантажівок Reskilling Ukraine. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
🛂 Якою має бути зарплата митника і як її підвищення допоможе економіці? Говорили про це в останньому випуску подкасту з колишнім головою Держмитслужби та співзасновником ГО «Технології прогресу» Максимом Нефьодовим. За його словами, якщо завтра зарплати збільшаться вдвічі, митниця краще працювати не стане. Все потрібно реформувати комплексно з переатестацією працівників, новими методами добору і підвищення кадрів. «Велика проблема митниці – це клановий принцип. Рядовий працівник сильно залежить від керівника, який може загнати його працювати вночі під дощем перевіряти вагони з вугіллям, шукати там сховані цигарки. Думаю, що будь-яка людина, яка кілька тижнів так пропрацює, провчившись перед цим шість років в митній академії, зрозуміє, як треба домовлятися і чиї команди виконувати. Тому перш за все потрібно працювати з відповідальністю людей», — каже Нефьодов.Якщо говорити про цифри, то зарплата митника, який займається митним оформленням, має бути співставною з зарплатою його брокера 一 контрагента:«Якщо людина, яка дає митнику декларацію, заробляє в три рази більше, ніж сам митник, виникають проблеми».Топ-менеджмент має складатися з фахівців із високими компетенціями, які отримують зарплати рівня великих корпорацій. Не варто очікувати, що працівник на зарплаті 10 тис. грн буде спаринг-партнером для контрагента з зарплатою $10 тис.«Національний банк є прикладом успішної кадрової політики. Там зарплати зробили конкурентними з комерційними банками, що дозволило залучити кращих фахівців. В результаті ми спостерігаємо фінансову стабільність та відсутність криз у банківському секторі. Це показує, що такі інвестиції вигідні для суспільства. Якщо ми заплатимо митникам додаткових $20 млн, а отримуємо в бюджет додатковий мільярд, то це ефективність економіки», 一 підсумовує Максим Нефьодов. 🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
🕵️♀️ Що нового ми відслідкували у роботі БЕБ за липень? З головного 一 закон про перезавантаження працює. ▪ Відшкодування у липні 1,2 млрд грн (327 млн грн у червні). Близько мільярда з цих коштів сплатив один з відомих організаторів азартних ігор, назву БЕБ не вказав. ▪ Кабмін та МЗС України почали формувати конкурсну комісію на посаду Директора БЕБ. Нагадаємо, що згідно з новим законом, комісія має включати трьох кандидатів від українського уряду та трьох кандидатів від міжнародних організацій. ▪ Закрито схему з переведення працівників БЕБ без конкурсного відбору, про яку ми писали минулого місяця. ▪ Справи по контрабанді. З початку дії закону по криміналізації контрабанди, БЕБ вели 32 кримінальних провадження і вилучили майно на 154 млн грн. Втім, у статистиці Офісу генпрокурора, за січень-липень результати кримінальних правопорушень щодо контрабанди відсутні. 📃 Над дайджестом експерти ЦЕС та учасники проєкту працювали у рамках парламентської ТСК, що розслідує протиправні дії, які шкодять економічній безпеці. Аналітичні матеріали було розроблено у рамках проєкту Good Governance Fund "Економічний хаб: ефективна політика управління публічними фінансами та візія зростання", який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту – Abt Britain та Центр економічної стратегії. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram