Telegram statistics channel - @thinktankces

🎙 Говоримо про гроші на війну та на життя з директором ЦЕС Глібом Вишлінським у новому випуску подкасту “Що з економікою?”. Нижче обрали кілька цитат з розмови:▪️Політики вважають, що люди краще зрозуміють підвищення військового збору, бо це нібито податок на війну. Хоча насправді все збирається в один кошик, і це виключно питання брендингу. Нічого хорошого в такому поясненні немає, але, на жаль, не лише в Україні політики керуються рішеннями, які впливатимуть на рейтинги. ▪️Влада боїться невдоволення громадян через зростання цін. З одного боку, це призводить до хороших наслідків, коли друк грошей сприймають як поганий варіант. Але, з іншого боку, нормальне рішення підняти ставку ПДВ вважається токсичним, бо є очікування, що за цим слідуватиме зростання цін.▪️Якщо ми підвищуємо військовий збір з 1,5% до 5% і не закладаємо в бюджет на 2025 рік перегляду мінімальної зарплати та зарплат бюджетникам, це означає, що ми 3,5% забираємо в людей, які працюють на державу. А це зазвичай небагаті люди, зокрема, вчителі, лікарі.🎧 Більше — у подкасті «Що з економікою?» на зручних платформах. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

📈 Протягом вересня бізнес-очікування покращились, але споживчі настрої впали🛒 Покращення настроїв відбулося в торгівлі та промисловості, тоді як у будівництві та послугах спостерігається погіршення.Підприємства сфери послуг нарікають на дефіцит працівників та необхідність готуватися до складної зими з перебоями енергопостачання йдеться у опитуванні НБУ, одному з джерел нашого Трекеру.Водночас споживчі настрої знизились з 80 у серпні до 72,6 у вересні (0 - min, 200 - max, 100 - нейтральні оцінки). Про причини такого різнопланового руху пише старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай: «Цікава картинка 一 споживчі настрої у вересні погіршилися (після літнього покращення), а от очікування бізнесу *в цілому* покращилися. Причому очікування бізнесу покращилися в першу чергу за рахунок торгівлі (яка залежить від споживчих настроїв) та промисловості. Пояснень такому різнонаправленому руху може бути два:1) бізнес більш прагматичний, на нього менше впливає емоційний фон, який «несеться» в стрічках;2) часовий лаг 一 просідання споживчих настроїв пізніше відобразиться в ділових очікуваннях.👉 Схиляюся до 1), бо, наприклад, на початку року споживчі настрої навпаки просіли у лютому, коли оптимізм бізнесу уже активно відновлювався на розумінні, що зиму та енергетичну кризу пройшли».Графік 一 Трекер економіки під час війни.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️ Раді оголосити про початок співпраці з ПриватБанком у підтримці нашого «Трекеру економіки під час війни» та подкасту «Що з економікою?». Два флагманських проєкти Центру економічної стратегії отримали визнання від найбільшого банку країни і тепер зможуть залучити ще більшу аудиторію. У свою чергу, підтримуючи нас, ПриватБанк робить додатковий внесок у стійке економічне зростання України🎧 З 2020 року ми випустили більше 250 випусків «Що з економікою?» — щотижневих професійних розмов про економіку, фінанси та бізнес. Ведучий подкасту — економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, серед гостей: топ-полісімейкери, авторитетні експерти, політики та підприємці. Подкаст виходить у співпраці з Громадським радіо в радіоетері, а також на стрімінгових платформах ЦЕС.📊 Трекер економіки під час війни — сторінка українською та англійською мовами, на якій ми акумулюємо та оперативно оновлюємо більше 20 інтерактивних графіків про різні сфери української економіки - від курсу гривні і торгівлі до енергетики та споживчих настроїв.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💻 Для ІТ-послуг можуть прибити спрощену систему оподаткування(допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).«Вчора на робочій групі дискусія про те, як захистити (і чи треба захищати) Дія.Сіті від перетоку у ФОПи (якщо спрощенцям 3-ї групи встановлять 1% ВЗ, а для Дія.Сіті буде 5%) дійшла до несподіваної ідеї.Її суть 一 «держава гарантувала, що режим Дія.Сіті буде захищеним від конкуренції з тими, хто оптимізує через спрощенців 一 то давайте просто заборонимо на спрощенці займатися усіма видами діяльності, які є в Дія.Сіті».Ця ідея несподівано отримала доволі широку підтримку.Ну бо зберігати чинний режим Дія.Сіті, коли всім навколо підвищують податки (хоча спрощенцям 一 взагалі на півшишечки) 一 виглядає політично неможливим.👉 Підвищити ПДВ замість ВЗ 一 теж не хочуть, учора писав про це.Відтак, може скластися несподіваний консенсус, і всі ІТ-послуги зі спрощенки приберуть. Не беруся оцінити шанси на проходження такої норми у парламенті. Можливо, це просто тролинг (взагалі на РГ було багато тролингу, прихованого за ввічливими відповідями).Лише зауважу, що чинна Нацстратегія доходів передбачає диференціацію ставок єдиного податку за видами діяльності, щоб врахувати різну маржинальність цих видів діяльності.Умовно 一 торгівля за ставкою, близькою до теперішніх, консалтинг та інші інтелектуальні послуги 一 за ставкою, ближчою до ПДФО.І замість заганяти всіх ІТ-спрощенців у Дія.Сіті (а серед них є і реальні фрилансери, не лише зарплатні ФОПи), можна реалізувати цей крок НСД і залишити їм вибір. І навіть не гратися із запровадженням ВЗ для спрощенців натомість».❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💻 Вплив війни на українських айтівців 一 ключові тези від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая в інтерв'ю DOUЗагальний стан. Незважаючи на загальну стабільність світової економіки, війна впливає на сприйняття українського ІТ-сегменту потенційними західними клієнтами. Іноземці зважають на безпекові ризики, мобілізацію працівників та енергетичні перебої. Їхні висновки часто перебільшені, але такою є стандартна західна корпоративна бюрократія. Продуктові компанії менш залежні від цієї бюрократії, ніж аутсорс.Мобілізація. Мобілізація співробітників вже не стає на заваді для серйозного системного бізнесу в IT. Є легальні інструменти бронювання, які може використовувати будь-яка українська компанія, котрій не шкода платити умовно 16 тисяч гривень за одного фахівця щомісяця. Щодо поїздок за кордон у відрядження — така проблема справді є.Підвищення податків. Банки вже зараз платять 25% податку на прибуток — сподіваюся, що тепер буде 50%; планується підвищення військового збору. Залишати при цьому ІТ-індустрію в довоєнних умовах — програшно навіть з погляду політичних міркувань.Дія City: До закінчення воєнного стану можуть бути тимчасові зміни в режимі Дія City. Але, звісно, багато залежить від політичної волі, зокрема від Офісу президента або самого президента. Наразі між депутатами у комітеті нібито панує позиція, що неможливо повністю зберегти довоєнний режим у Дія City.📌 Радимо почитати інтерв'ю повністю.❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️🇪🇺 Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила пропозицію надати Україні макрофінансову допомогу (Macro-Financial Assistance – MFA) обсягом до 35 млрд євро на 2024-2025 роки. 📍 Погашення позики відбуватиметься виключно за рахунок майбутніх прибутків від заморожених суверенних активів рф в ЄС. Таким чином, очікується що усі кошти MFA для України будуть на безповоротній основі. Внутрішні фінансові ресурси не спрямовуватимуться на погашення.💬 “Безпрецедентне та справедливе рішення на користь повернення миру на європейський континент. Вдячний Єврокомісії за розуміння потреб України та проактивну позицію у цьому питанні. 35 млрд євро – необхідна інвестиція у підтримку фінансової стабільності України та нашої спроможності ефективно протистояти ворогу на фронті. І що важливо, пропозиція передбачає, що ця інвестиція буде забезпечена за рахунок доходів від знерухомлених активів країни-агресора”, - зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.Деталі: http://surl.li/qpozgu

​​⚡️Два важливі рішення Ради за сьогодні — підвищення податків (І читання) та перезавантаження митниці (в цілому).Ділимося думками щодо цього від нашого колеги Юрія Гайдая. 💸 ПодаткиПідвищення військового збору (ВЗ) для найманих працівників вважаю несправедливим і невдалим рішенням. Знову тягар на "білих". Для найманих працівників у нас — "воюй, або працюй", для решти — "мутися на спрощенці і переказах на картку, оминай патрулів і якось воно буде".Запроваджений ВЗ для ФОПів у даному світлі — це більше навіть не для того, щоб наповнити бюджет, а щоб показати якусь "справедливість". Але нє, справедливості тут не буде, поки не займуться зарплатними ФОПами серйозно.Windfall tax на прибутки банків — одна з найкращих поганих опцій, що у нас є. А хороших опцій вже не залишилося ...Фіксовані авансові внески з АЗС — це примусова детінізація. Не дотягуєш по прибутку — плати все-одно, податкова не буде розбиратися, як ти розмиваєш свою базу оподаткування. Тут важливо, щоб не закривали очі на нелегальні наливайки, які можуть отримати частину клієнтів менших мереж, які зараз тримають низькі ціни, мутячи з податками.Це точно не останні податкові зміни. Очікую, що ми таки ще впремося у потребу підвищувати стандартну ставку ПДВ — якщо не наприкінці цього року, то в наступному. І краще це все було зробити одним блоком, заздалегідь (і без підвищення ВЗ для найманих працівників).👮‍♀️МитницяДуже важливий перший крок і привід для оптимізму. Бо, чесно, по-первах не вірив, що пройде. Наступний рік буде серйозна боротьба в процесі запровадження реформи. Не зліземо, буде максимальний фокус уваги.Реформована митниця має вирівняти правила гри в нашій економіці, принести додаткові десятки мільярдів до бюджету (замість кишень корупціонерів і сотень тисяч великої та дрібної наволочі, яка годується з дірявого кордону) та, відповідно, зменшити потік корозійного капіталу, що вплине на всю державу та суспільство.6490-д — це не вся реформа, а лише її передумова, уможливлювач. Плюс євроінтеграція теж залежить від митниці.Фото — Залізний нардеп. «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

​🙃 ЄС готує план “Б” з фінансування України на 2025 рік — він не додає оптимізмуЯк пише Financial Times, у Брюсселі вважають, що Угорщина може зірвати план G7 з використання заморожених російських активів для України. Раніше Група Семи домовилась про передачу Україні $50 млрд у 2025 році, і уряд покладає великі надії на ці кошти. Проте зараз ЄС готується передати Україні від €20 млрд до €40 млрд кредиту до кінця наступного року. Остаточну суму встановить Європейська комісія після консультацій з країнами-членами.Виділення коштів у такий спосіб потребуватиме підтримки більшості, а не одностайності, що усуне право вето Будапешту.Хороша новина: європейці думають про план “Б” для фінансування України, якщо кошти не вийде передати через впертість Орбана.Погана новина: цей план “Б” за всіма параметрами є гіршим, ніж план “А”:▪️Кошти кредитні, а не грантові — додаткове навантаження на зовнішній борг України;▪️Малоймовірно, що їх можна буде використати на воєнні цілі — отже, ніякого додаткового ресурсу для армії.“Ці €20-40 млрд нового кредиту зможуть допомогти покрити цивільні видатки 2025 року, але вони не дадуть нового поштовху українській оборонній промисловості та вчергове продемонструють хиткість єдності західної підтримки України та нездатність нічого зробити з проросійськими вимогами Угорщини”, — каже економіст ЦЕС Максим Самойлюк. Раніше ми порівнювали, як виглядатиме бюджет України з $50 млрд від російських активів і без них. Ці кошти покрили б наявні потреби бюджету у $19,4 млрд на наступний рік і забезпечили б ще $30,6 млрд додаткового ресурсу на оборону. Інфографіка тут. «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🪖 Цьогоріч видатки на оборону і безпеку вже зросли на 16% У І півріччі 2024 року видатки держбюджету (без видатків за рахунок військової допомоги в негрошовій формі — зброя, яка облікується в доходах і у видатках бюджету) сягнули 1,93 трлн грн, збільшившись на 8,3% порівняно з аналогічним періодом минулоріч. Видатки на оборону і безпеку зросли найбільш стрімко — на 16% до 969 млрд грн. Це на 96 млрд грн більше, ніж власні надходження до держбюджету (не враховуючи грантів). Держава також витратила 133 млрд грн на обслуговування боргу, це на 13,6% більше, ніж рік тому. 📊 Графік: Трекер економіки під час війни. 👉 Нещодавно ми покращили методологію підрахунку видатків держбюджету: - виокремили в окрему категорію військову допомогу від міжнародних партнерів; - виокремили видатки на обслуговування боргу та трансферти до місцевих бюджетів; - додали в “Оборону” видатки Держспецзв’язку на дрони; - розділили категорію "Правопорядок та безпека" - виділили у “Безпеку” видатки МВС та СБУ, а видатки на судову владу перенесли в "Інші". Крім цього, додали 3-місячну середню для зручнішого відстеження динаміки. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

⚡️ У нашому Трекері економіки ми щодня відслідковуємо динаміку імпорту та експорту електроенергії Зараз Україна генерує до 11,5 ГВт, а споживає понад 13 ГВт (минулої зими на піку попиту – близько 18 ГВт). Дефіцит електроенергії частково компенсують імпортом, але це не завжди рятує 一 максимально Україна може імпортувати лише 1,7 ГВт. 👉 У першу половину серпня попит на імпортну електроенергію впав. Про це пише директор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко: «Колеги проаналізували, як Україна імпортувала електроенергію в серпні. Основна думка 一 тенденції імпорту (комерційного) продовжують співвідноситися із бойовими діями та атаками енергосистеми. З другого тижня серпня споживання бізнесу не обмежували, тому й попит на імпортну електроенергію впав. Зріс він після 19 серпня й до моменту, поки з ремонту не вийшов енергоблок АЕС. Наступний пік 一 після обстрілу 26 серпня. Водночас ми не досягали максимальної потужності, найвищий показник був 23 серпня 一 1581 МВт. 💸 Серпень був спекотним і в Європі, тож ціни на електроенергію там зросли до 150-190 євро/МВтг в робочі дні. Це значно вище за поточні прайс-кепи на ринку електроенергії України. Тому імпортувати електроенергію на ринкових умовах було практично неможливо. Найбільше Україна імпортувала з Угорщини 一 203,5 млн кВт·год, Словаччини 一 125,6 млн кВт·год та Румунії 一 76,2 млн кВт·год. Експорту протягом серпня не було». Графік 一 Трекер економіки під час війни. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram