Telegram statistics channel - @thinktankces

МВФ просить Україну відмовитись від пільгових тарифів на газ для населення У Bloomberg пишуть, що, окрім податкових пільг для ФОПів та ідеї 3000 безкоштовних км Укрзалізницею, МВФ непокоять пільгові тарифи на газ для споживачів. У нашому подкасті директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко говорив про те, що компенсація низьких тарифів для населення — що в газі, що в електриці, — перетворилися в накопичення боргів.“«Нафтогаз», «Енергоатом» і «Укренерго» 一 три державні компанії, які збирають у себе весь державний борг на ринку енергоносіїв. Бо навіть борги по воді туди ж приходять у результаті, бо водоканал не платить за електрику. А водоканал би й платив, але у нього в тарифі немає грошей на електрику.Єдиний шлях, що добре розуміє той самий МВФ — це всю систему грохнути. Як це зробили в Молдові 2022 року, коли там повністю перевели всіх на ринкові ціни. Зрозуміло, що природні монополії будуть регулюватися. Але всі підуть на ринкові ціни — і населення, і ЖКГ, і водоканали. Тільки вони при цьому роздають адресні субсидії". У Центрі досліджень енергетики порахували, що для того, щоб перейти на реальні ринкові ціни й надати субсидії всім можливим вразливим категоріям потрібно €6 млрд.«€6 млрд — вибачте, фігня. Прийти в Єврокомісію й сказати: нам на 4 роки потрібен перехідний фонд по €6 млрд на рік, і він буде зменшуватись, бо ж державні компанії отримують набагато більше грошей. Вони почнуть працювати на ринку — тільки «Енергоатом» принесе 2–3 мільярди додаткових грошей у вигляді дивідендів. «Нафтогаз» там має злетіти в повітря. Бо коли він буде продавати не по 7 тисяч, а за реальною ринковою ціною, у нього будуть гігантські дивіденди, з яких потім можна буде платити ті самі адресні субсидії абсолютно спокійно. І заодно прибрати товстий, потужний, дуже намаслений шар корупції, який на всьому цьому годується. А там, повірте, йдеться про мільярди гривень. Поки війна, нам гроші дають. А от війна закінчиться — і з грошима нам скажуть цілком розумно щось на кшталт: чому британські, французькі, нідерландські, німецькі платники податків, за яких ніхто не платить за дешевий газ, мають платити за дешевий газ і електрику для українців? Ну, це ж логічне питання, правильно? І гроші давати перестануть. І отут доведеться щось вирішувати». 👉 Нагадаємо, що Україна та МВФ домовляються про новий пакет допомоги приблизно на $8 млрд. Але це, ймовірно, відкладеться до січня. Спершу Фонд очікує, що Європейський Союз реалізує план використання заморожених російських активів для фінансування України. Якщо ЄС не виконає обіцянку в грудні, це може поставити під загрозу фінансування МВФ.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Є ознаки певної паніки, істерики, термінового латання дір, які накопичилися»👉 Так описує стан підготовки енергооб’єктів до зими та обстрілів Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики у новому випуску подкасту «Що з економікою?». На хвилі нового інтересу до “Енергоатом” та захисних споруд для енергооб’єктів, ділимося нашим нещодавнім випуском про енергетику під час війни.🔌 Російські атаки розділилися на три великі групи. Перша спрямована на газ і газовидобуток, друга — на регіональні розподільчі мережі, передусім уздовж лінії фронту. Третя — концентровані удари по окремих регіонах на високовольтні мережі, генеруючі потужності, і теплову генерацію.Цей тип атак, коли на одну область прилітає сотні дронів і десяток ракет, відновлювати найскланіше і саме їх відчувають кияни, львів’яни, одесити. За даними Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, із 119 ключових трансформаторних вузлів 74 уже мають захист другого рівня, ще на 45 він будується. Із цих 74 зруйновано лише один — прямим влучанням ракети.«На жаль, на регіональному рівні захисти відсутні в принципі. Винятком є Харків, Миколаївська область, Одеська область частково. Але більша частина регіонів взагалі нічого не зробила для захисту регіональних енергомереж. І оці відключення зараз — Чернігівщина, Сумщина, Запоріжжя — це удари по розподільчих мережах. Так, вони не стосуються мільйона українців. Але тепер московитам цілком вистачає відключити 30 тисяч. Вони вже щасливі», — каже Олександр Харченко. Минулої зими ми пройшли сезон без суттєвих обмежень для населення, і це створило хибне відчуття стабільності. «Є ознаки певної паніки, істерики, термінового латання дір, які накопичилися. Окрім «Укренерго», ймовірно, «Енергоатому» та «Укргідроенерго», інші великі учасники процесу щонайменше не активізувалися і не використали міжопалювальний сезон настільки, наскільки могли», 一 коментує Харченко. 🎧 У подкасті також про те, чим загрожує централізована модель радянського типу — коли генерація зосереджена у великих вузлах, а електрика передається на сотні кілометрів. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇪🇪 Чому Естонія 12-й рік поспіль має найкращу податкову систему серед країн ОЕСР? Аналітичний центр Tax Foundation оприлюднив щорічний рейтинг, що оцінює податкові системи 38 країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) за сприятливістю для інвестицій і ведення бізнесу.Уже 12-й рік поспіль рейтинг очолює Естонія, і цьогоріч за нею йдуть Латвія та Нова Зеландія. А великі економіки, як-от Франція (38-ме місце) та Італія (37), опинилися на останніх місцях. Інші (Німеччина, США, Велика Британія) — в середині або нижній частині списку.👉 Перевага Естонії не просто в низьких ставках, а в нейтральності та простоті системи, наприклад:▪️ Система передбачає нульову ставку податку на реінвестований прибуток, що стимулює власників вкладати кошти в розвиток свого бізнесу. Корпоративний податок (22%) сплачується лише в момент розподілу цього прибутку, тобто при виплаті дивідендів.▪️ Податок на нерухомість охоплює лише вартість землі, а не вартість будівель чи капіталу на ній. Такий підхід не створює додаткового податкового навантаження на інвестиції у нові заводи чи офіси.👉 Франція та Італія мають системи, які визнані найбільш складними та “викривлюючими”:🇫🇷 Франція має найвищу в ОЕСР ставку податку на прибуток підприємств 36.1% — здебільшого через численні тимчасові "додаткові податки" (surtaxes).У Франції та Італії діє багаторівневе оподаткування майна, тобто це не один податок, а ціла система зборів — на багатство, спадщину, фінансові операції та активи. Звіт описує таку модель як «високо викривлюючу», адже вона знижує стимули до заощаджень і інвестування.🇺🇦 Україну не оцінювали, оскільки ми не є членом ОЕСР, однак цього року організацією був опублікований окремий огляд України.«В Економічному огляді України (2025) ОЕСР зазначає, що рівень податкових надходжень в Україні є високим для країни з таким рівнем доходів. Водночас податкова система залишається складною й непередбачуваною для бізнесу. Адміністрування податків, особливо ПДВ, є громіздким; велика різниця між загальною та спрощеною системами оподаткування і високі податки на офіційну зайнятість створюють нерівні умови для підприємців і гальмують розвиток бізнесу. ОЕСР підкреслює, що спрощення процедур, цифровізація та узгодження різних податкових режимів допоможуть залучити інвестиції й пришвидшити економічне відновлення», 一 коментує наш економіст Богдан Слуцький. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🏢 Уряд підготував проєкт бюджету-2026 до другого читанняПро основні зміни порівняно з першою редакцією пише голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа:Доходи+30 млрд грн — завдяки підвищенню податку на прибуток банків.Половину «банківського податку», який мав би зараховуватись в місцеві бюджети (4,3 млрд грн), віддадуть на закупівлю пасажирських вагонів для УЗ. Ще 1,4 млрд грн поверне ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» — теж на вагони (разом 5,7 млрд).Мінімум 1 млрд грн — на гуманітарне розмінування.1,27 млрд грн дивідендів «Укрфінжитла» підуть на пільгову іпотеку.Мінфін зможе за рішенням уряду обмінювати ОВДП, що є у власності НБУ, на нові ОВДП на умовах, погоджених із НБУ.50% ПДФО від резидентів Defense City залишатимуться в громадах для розвитку інфраструктури та підтримки релокацій.До 1 липня 2026 уряд має подати законопроєкт про єдині правила пенсійного віку та індексації для всіх пенсій.Розглянуть можливість додаткового підвищення зарплат учителів із 1 вересня (після запланованого підвищення на 30% з 1 січня).Без змінРозподіл ПДФО: 60% — у місцеві бюджети.У бюджеті залишилися доходи від «податку на OLX» і на солодкі напої.Видатки+18,9 млрд грн — у резервний фонд.+6,6 млрд грн — на зарплати викладачам закладів вищої освіти.-8,24 млрд грн — скорочення для Держприкордонслужби (передано Нацгвардії — 5,85 млрд, Нацполіції — 2,29 млрд).+1 млрд грн — компенсація бізнесу за втрати і страхові премії.+1 млрд грн — укриття в дитсадках.+528 млн грн — інвестпроєкти в медицині (зокрема реконструкція Харківської дитячої лікарні).+500 млн грн — підтримка релокованих технічних університетів.+500 млн грн — житло для евакуйованих і ВПО.Розгляд бюджету-2026 в другому читанні у Раді заплановано на 18 листопада.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🌾 «Ми можемо виробляти вдвічі більше, але нікуди експортувати» Цього тижня випустили подкаст з Тарасом Висоцьким, заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства. Говорили про прогнози врожаю на цей рік, проблеми з експортом у ЄС та об’єднання трьох великих міністерств в одне.В Україні аграрний сектор, орієнтований на експорт. Наприклад, внутрішнє споживання пшениці складає близько 6 млн тонн, а зібрано зараз 22,5 млн тонн. Так само по кукурудзі: внутрішнє споживання — 6 млн тонн, прогнозований врожай — 30 млн тонн.«Ми експортуємо близько 60–65%, а внутрішній ринок, як би ми не старалися, не відновиться до таких обсягів, щоб ми самі все споживали», 一 коментує Тарас Висоцький. 🇪🇺 На сьогодні нашим основним партнером залишається ЄС — понад 50% експорту йде туди.«Якщо забрати емоції й міфи, то наша інтеграція з ЄС — це дев’ять із десяти випадків взаємовигоди і спільного позитиву», 一 резюмує Тарас Висоцький. Втім, після завершення режиму «торговельного безвізу» Україна змушена скорочувати експорт деяких категорій товарів — зокрема цукру і біоетанолу.«Ми можемо вирощувати і виробляти цукру більше 2 млн тонн, при внутрішньому споживанні до 1 млн тонн. У нас була можливість експортувати до 500 тис. тонн на рік у режимі вільної торгівлі з ЄС, а зараз ми отримали квоту 100 тис. тонн.По біоетанолу в нас була квота 100 тис. тонн, збільшили до 125 тис., але ми могли спокійно виходити на 250 тис., а в перспективі — навіть на півмільйона. Проблема в тому, що на ці товари внутрішній ринок обмежений, альтернативи експорту в треті країни немає. Основний для них ринок — це ЄС», 一 каже Тарас Висоцький. Заступник міністра також говорить про те, що український агропродовольчий сектор може гарно інтегруватися в Європейський Союз. Наприклад, ЄС імпортує сою з Південної Америки, ріпак із Канади — а ми можемо забезпечити це всередині регіону. 🎧 Детальніше про український аграрний сектор слухайте у подкасті “Що з економікою”.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🌐 До 2030 року Україна має покрити мобільним інтернетом 95% автошляхів та 70% залізниці Про це у нашому подкасті розповіла Лілія Мальон, голова українського регулятора електронних комунікацій, радіочастот та поштових послуг.🚂 Уже зараз у потягах Інтерсіті (або «інтерсіті», кому як нравиця) між Києвом і Львовом працює Wi-Fi через Starlink. До 2030 року держава має ціль:▪️ покрити 95% автошляхів швидкістю не менше 25 Мбіт/с;▪️ покрити 70% залізниць швидкістю не менше 2 Мбіт/с.У 2023–2024 роках було реалізовано проєкт «14 доріг» — встановлено 470 базових станцій на ключових транспортних маршрутах, що вже помітно покращило якість зв’язку.«Звісно, мобільний сигнал обмежений законами фізики: швидкість руху, рельєф, погода впливають на стабільність. Але держава зобов’язала операторів до 2026 року забезпечити 4G на всіх національних дорогах», 一 каже Лілія Мальон. Фінансують це переважно приватні інвестиції операторів, але держава залучає партнерства та донорські кошти ЄС, особливо для транскордонних проєктів і транспортних коридорів.👉 Послухати більше можна у подкасті за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Посилки з Китаю, «подарунок за 1 гривню» та інші податкові пільги 一 що Україна має змінити, щоб узгодити податкову систему з правилами ЄС😶‍🌫️ Ми випустили тіньовий звіт, у якому порівняли податкове законодавство України та ЄС і визначили рекомендації, які дозволять українському закону наблизитись до європейського.Сьогоднішня модель ПДВ в Україні відрізняється від європейської за ставками, звільненнями та адмініструванням.📭 Наприклад, у ЄС ПДВ стягується з усіх імпортних посилок, крім подарунків між фізичними особами вартістю до €45, тоді як в Україні посилки до €150 звільнені як від ПДВ, так від мита.В Україні знижена ставка 14% застосовується до деякої агросировини, тоді як у ЄС пільгові ставки стосуються лише соціально важливих товарів і послуг для кінцевих споживачів. Стандартна ставка в державах ЄС не може бути нижчою за 15%, а нульова дозволена лише для експорту та окремих спеціальних випадків.Перелік пільг в Україні надмірний і містить галузеві, імпортні та застарілі звільнення, які лише ускладнюють адміністрування. У ЄС звільнення чітко обмежені — освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, фінансові та страхові послуги, частина культурних і релігійних операцій.ТакожУкраїна не має звільнення для агентів, які діють від імені клієнтів у міжнародних операціях, і не передбачає механізму повернення ПДВ нерезидентам, як у ЄС.Що ми рекомендуємо:▪️ Скасувати ставку 14% для агросировини, спростити й уніфікувати структуру ставок.▪️ Переглянути статтю 197 ПКУ, залишивши лише соціально обґрунтовані звільнення.▪️ Ввести ПДВ на всі імпортні посилки, крім подарунків між фізичними особами до €45.▪️ Виключити малоцінні промоційні подарунки й зразки з об’єкта оподаткування.👉 Це частина дослідження, а ознайомитися з повним текстом можна за посиланням.Раніше ми вже писали про те, як безоплатна передача товарів — зокрема промоційних подарунків — вважається постачанням і обкладається ПДВ в Україні. Тож бізнес змушений оформлювати такі передачі умовно за 1 гривню. У ЄС такі операції не є об’єктом оподаткування.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

❗️ Спільна заява аналітичних центрів консорціуму RRR4U по справі Володимира КудрицькогоМи не є стороною кримінального провадження, не володіємо всією сукупністю матеріалів досудового розслідування та, відповідно до закону, не можемо оцінювати законність, обґрунтованість чи доцільність конкретних процесуальних дій у цій справі. Однак вважаємо за необхідне наголосити:Розслідування щодо професіоналів у публічному секторі мають проводитися об’єктивно, неупереджено й без політичного впливу. Використання кримінальних справ як інструменту тиску підриває довіру міжнародних партнерів, гальмує євроінтеграцію та демотивує фахівців працювати на держслужбі.Закликаємо органи влади діяти виключно в межах закону, з дотриманням презумпції невинуватості та незалежності інституцій.Задля посилення стійкості правової системи та міжнародної довіри, ми наголошуємо на невідкладності ухвалення ключових законопроєктів, спрямованих спрямованих на ефективне реформування судової системи та системи правоохоронних органів.Повний текст заяви тут.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Чи дійсно 20% ресторанів закриються цієї зими?🍽️Цього тижня випустили подкаст з Ольгою Насоновою, експерткою в ресторанному бізнесі та поговорили про смаки українців на ресторанну кухню.«Це фраза, кинута в повітря. Без аргументації, без прорахунків, скільки закладів є. Дійсно, у нашій країні можуть закритися 20% закладів. Це може бути, але лише якщо, скажімо, будуть масштабні відключення чи щось дуже погане з військовими діями. Це можливо, але малоймовірно.По-перше, для того щоб закрилося багато ресторанів, їх має бути багато. А вже за роки війни закрилося досить багато різних закладів. І можу сказати, що ті, хто зараз працюють, особливо мережеві, уже навчилися працювати в таких умовах. Був певний сплеск відкриттів у 2023 році — усі думали, що війна скоро закінчиться, і вже можна відкриватися, заходити на ринок. Але для багатьох це було зарано». 🍲 Скільки українців ходять у заклади?В Україні у містах-мільйонниках у середньому 35–40% населення регулярно (мінімум раз на тиждень) можуть відвідувати заклади. Це стосується не тільки ресторанів, а й кав'ярень, фастфуду. Якщо це районний центр або невелике місто, може бути 5–10% та нижче.Водночас українську кухню українці замовляють досить рідко, тому що ми самі готуємо дуже добре.«У Європі чи США уже йдеться про 50-70% населення, яке регулярно харчується поза домом. Більшість європейців не готують вдома, у них немає такої культури. А в нас будь-яка мама, бабуся приготує часто краще, ніж у ресторані. Тому тут конкуренцію закладам складає саме родина, а не інші ресторани». Що з кадрами?«Затримується відкриття нових закладів, бо просто не можуть знайти команду. Або знаходять людей, а вони, вибачте, криворукі — не можуть нормально працювати. Через це падає рівень сервісу. Тобто обслуговують не так, як раніше. Багато людей ставляться до цього лояльно, а хтось, навпаки, каже: «Щось не те. Щось мені не те принесли, щось запізно, щось переплутали».Те, що стосується виїзду молодих людей 18–22 років, — це не так вплинуло, як очікувалося. Тому що, в принципі, у ресторанному бізнесі не так багато працює цієї аудиторії. А це ще залежить від сегмента. Наприклад, у преміальних закладах таких людей небагато, бо там потрібна кваліфікація. Зазвичай це вже більш старший вік — 25-30 років». 🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram  

ЄС планує використати власні кошти, а не російські активи, для «репараційної позики»👉 Нещодавно ми писали про те, що ЄС тисне на бельгійський Euroclear, щоб Україна отримала заморожені російські активи. За попереднім планом Україні дадуть близько €140 млрд кредиту, який повертатиметься лише у разі виплат репарацій Росією.ЄС оплатить позику власним коштом. Для цього він змусить бельгійський Euroclear — установу, де зберігаються заморожені російські резерви — видати частину грошей, що накопичилися від погашення російських активів під санкціями. 🇪🇺 Натомість Брюссель випише по суті боргову розписку, підкріплену державами-членами, а згодом і наступним бюджетом ЄС.Пропозиція фактично не торкається російських активів, попри спроби подати її як таку, що змушує Москву платити, пишуть у нещодавній статті FT. Якщо Росія ніколи не сплатить репарацій, ЄС спише позику Україні, але все одно муситиме виконати свої власні зобов’язання, взяті для її фінансування.«Якщо нинішній план ухвалять, він може тонко змінити політику щодо заморожених активів. Державні фінанси Європи безпосередньо залежатимуть від того, чи виплатить Росія репарації і чи зніме блок санкції.Це може надати твердості позиціям у країнах, включно з Німеччиною, де впливові голоси приватно відкидають наполягання на репараціях у фінальному врегулюванні з Росією. А отже, ускладнить для інших — зокрема для Путіна і Дональда Трампа разом — сприймати європейську покірність як належне. Підвищуючи прямі фінансові витрати своєї звичної майбутньої стриманості, Європа, можливо, просто купує собі місце за столом переговорів», — додають у FT.  💸 Чи має Україна шанс дістатися до реальних заморожених активів РФ, ми будемо обговорювати сьогодні на події о 16:00.Учасники дискусії:• Яна Охріменко, старша економістка ЦЕС;• Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді;• Тінатін Церцвадзе, радниця з питань адвокації у Open Society Foundations;• Микола Юрлов, радник, Департамент міжнародного права, Міністерство закордонних справ України.🔗 Реєструйтесь за посиланням.Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram