Що з економікою?

Економісти ЦЕС радять найкращу прочитану книжку за 2025 рік (і не тільки про економіку)Гліб Вишлінський, виконавчий директор ЦЕС:📖 «Таємний сховок» (The Safekeep) 📖 «The CIA Book Club: The Best-Kept Secret of the Cold War»Книжка №1 серед fiction цього року 一 «Таємний сховок» (The Safekeep) Яель ван дер Вуден. Написана англійською мовою книжка голландської єврейки поєднує сильні емоції, атмосферу Нідерландів 60-х і скелети, що залишилися в шафах від часів Другої світової. Власне, вони для нас під час війни особливо цікаві. Книжка з короткого списку премії Booker, але взагалі не «висока полиця», а просто сильна серйозна проза. Серед non-fiction №1 一 The CIA Book Club: The Best-Kept Secret of the Cold War. Назва книжки 一 жертва маркетингу, бо 80% книжки 一 про життя польської опозиції 80-х, а лише залишок 一 про ЦРУ і власне програму підтримки доступу до забороненої літератури в країнах соцтабору. Але ці 80% вкрай цікаві і насичені яскравими фактами: від ключової ролі жінок в дисидентському русі до майбутніх міністрів і банкірів Польщі 90-х, які починали не в комсомолі, а службі безпеки підпільної Солідарності. Марія Репко, заступниця директора:📖 «Жінка в Берліні» 📖 «Гемінгвей нічого не знає»Останнім часом я втратила повагу до текстів, написаних вичурною мовою — тих, що намагаються вразити читача начитаністю чи інтелектом автора. Окремий пекельний котел у моєму особистому рейтингу я приготувала для тих, хто художніми прийомами намагається «пробити» читача на емоцію. Обидві мої книги цього року — «Жінка в Берліні» та «Гемінгвей нічого не знає» — викликають найглибші почуття найпростішими словами очевидців. Яна Охріменко, старша економістка:📖 «Дякую за куріння»Якби ця книга називалася «Дякую за куріння, або прикладний посібник з аморальної адвокації», шанси цільової аудиторії її помітити були б значно вищими. Згідно з міською легендою, якщо читати, увімкнувши фоном трансляцію українських дискусій про тютюнові акцизи, то можна зрозуміти, що політичні реалії України та Заходу не надто відрізняються. Максим Самойлюк, економіст📖 «The Wager. A Tale of Shipwreck»📖 «Mutiny and Murder — David Grann»У 1740 році британський корабель HMS Wager вийшов у довге, складне плавання і зник. Його команду вважали загиблою, але п'ять років потому Лондон приголомшила новина: моряки повернулися додому. Книга описує, що відбувалося ці п'ять років: кораблетроща, бунт і вбивства. Реальність, як завжди, цікавіша за будь-яку вигадку. Нон-фікшн, який читається як захопливий детектив. Breakneck: China's Quest to Engineer the Future — Dan WangСША — нація юристів, а Китай — інженерів. У цьому суть книги, в якій автор розкриває причини стрімкого економічного зльоту Піднебесної за останні десятиліття. Водночас те, що дало Китаю швидке зростання, з часом почало створювати й проблеми. Актуальний економічний нон-фікшн. Більше — дивіться в нашому Інстаграмі.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Що пішло не так з «Енергоатомом» — і до чого тут наглядові ради?До 2014 року державні компанії в Україні фактично керувалися в ручному режимі. «Поточний міністр чи інший високий стейкхолдер міг просто подзвонити керівнику держкомпанії й адміністративно вказати, що робити», — згадує Артем Шевальов, член Ради директорів ЄБРР та заступник голови наглядової ради ПриватБанку, у нашому подкасті «Що з економікою?». Після Революції Гідності та на тлі глибокої економічної кризи ситуація змінилася. Уряд України став залежним від міжнародної фінансової підтримки — а разом із нею й від вимог МВФ, Світового банку та ЄБРР. Тоді почалась реформа корпоративного управління. Найшвидше й найпослідовніше вона запрацювала в банківському секторі. «Чому, наприклад, наглядова рада Привату і, в принципі, корпоративне управління в кейсі Привату є досить успішними? Міжнародники з самого початку приділяли колосально багато уваги саме Привату. Це був найбільший банківський фронт у Європі — націоналізація, Ігор Валерійович Коломойський. Там було багато факторів, які робили це проблемним кейсом. Тому наприкінці 2016–2017 років, коли формувалася наглядова рада, за цим дивилися буквально під мікроскопом. Причому дивилися на всіх стейкхолдерів — починаючи від Мінфіну, Нацбанку і закінчуючи самою наглядовою радою. А далі був певний ефект відлуння цього. Бо насправді міжнародна увага, починаючи з 2021 року, трохи зменшилася — чи то через ковід, чи в принципі через відчуття, що в Україні вже дорослі люди: ми зробили «дитсадкову» роботу, тепер воно має саме їхати», 一 пояснює пан Шевальов. Чому ж ця модель не спрацювала в «Енергоатомі»?По-перше, реформа там почалася пізніше — коли частина стейкхолдерів уже навчилася обходити правила. По-друге, наглядова рада формувалася як результат компромісів, а не як професійний орган контролю. Частина незалежних членів відмовилася підписувати контракти, інших так і не було призначено. «“Енергоатом” — це кейс того, як “саме” не поїхало. Якби наглядова рада від початку формувалася за принципом фаховості, а не договороздатності, ми або не отримали б цього скандалу взагалі, або отримали б його значно раніше — коли рада просто спіймала б когось на гарячому», — коментує Шевальов. Є й структурна різниця. Держбанки працюють у жорстко регульованому середовищі: Національний банк не лише контролює процеси, а й погоджує членів наглядових рад. Це створює додатковий фільтр фаховості. Для більшості інших держкомпаній такого регулятора немає — і це робить корпоративне управління значно вразливішим.👉 Тож як рятувати наглядову раду Енергоатома і для чого там іноземці 一 слухайте у нашому подкасті. Також говорили про приватизацію держбанків та роль ЄБРР в українській економіці.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

✍️ Шукаємо офіс-менеджера / адміністративного асистента в команду ЦЕСЗа потреби можна працювати part-time. 📍 Офіс у центрі Києва (дистанційна робота не передбачена).Наш ідеальний кандидат / кандидатка:• має вищу освіту (або завершує навчання);• володіє англійською мовою щонайменше на початковому рівні;• готовий(-а) працювати в офісі;• попередній досвід роботи не є обов’язковим.Що потрібно робити:• забезпечувати щоденну роботу офісу та контролювати наявність офісних запасів;• координувати роботу клінінгу, сервісних служб і взаємодію з бізнес-центром;• вести базову адміністративну документацію;• допомагати в організації співбесід та офісних процесів;• зустрічати гостей офісу.Що ми пропонуємо:• оплату праці за результатами співбесіди;• роботу в організації, що співпрацює з міжнародними донорськими інституціями;• можливість отримати практичний досвід у професійному середовищі;• залученість до внутрішніх процесів організації.📩 Чекаємо на резюме на пошту: [email protected](у темі листа вкажіть «Офіс-менеджер / адміністративний асистент»)Будемо вдячні за поширення серед тих, кому це може бути цікаво.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram 

💸 Як витрачатимуть кошти партнерів у 2026 році?Наступного року Україна потребуватиме понад $45 млрд для покриття видатків. На цьому тлі рішення ЄС про €90 млрд фінансування може створювати враження, що фінансову потребу закрито.Втім, питання полягає не лише в обсягах допомоги, а в пріоритетах її використання. Підвищення зарплат військовим наразі не закладене ані в українському бюджеті, ані в європейських документах.На що витрачатимуть кошти і як розподілятимуть міжнародну допомогу?Говоритимемо про це уже сьогодні о 16:00. Реєстрація на подію доступна за посиланням.Також експерти ЦЕС оглянуть останні зміни в економіці країни за місяць.Учасники дискусії:▪️ Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС.▪️ Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України.▪️ Наталія Піпа, секретар Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 €90 млрд від ЄС гарантують Україні фінансування на чотири рокиКраїни ЄС не погодили використання заморожених російських активів (€210 млрд). Натомість ухвалили так званий план Б — позику на €90 млрд для України. Йдеться про безвідсотковий кредит, який Україна повинна буде повертати лише у разі отримання репарацій від Росії.👉 Рішення прокоментував директор ЦЕС Гліб Вишлінський в ефірі Телемарафону:«Це ті самі €90 млрд, які раніше планувалися на 2026–2027 роки в межах репараційного кредиту. Я впевнений, що це перемога. Це критично важливо для інших джерел фінансування, які залежать від того, чи забезпечує ЄС фінансові потреби України у 2026–2027 роках.Зокрема, йдеться про фінансування від Міжнародного валютного фонду. Для МВФ принципово важливо, щоб Україна не мала надмірного боргового навантаження, адже ці €90 млрд по суті не є боргом: їх потрібно буде повертати лише у разі виплати Росією репарацій». Окрім гарантованих цієї ночі €90 млрд, існує пропозиція Європейської комісії щодо бюджету ЄС на 2028–2034 роки, в якій зарезервовано €100 млрд на підтримку України.«Тобто якщо війна триватиме довше, ніж два роки, у нас є ще €100 млрд, починаючи з 2028 року. За нинішніх потреб і темпів витрат — як на війну, так і на забезпечення базових соціальних функцій — цих коштів вистачить щонайменше ще на два роки. Фактично ЄС “перекинув м’яч” на бік Москви з питанням: чи здатна Росія вести війну з фінансово-економічної точки зору ще чотири роки», — зазначає Вишлінський. На що підуть ці кошти:▪️ бюджетна підтримка (соціальні виплати, стабільність державних фінансів);▪️ закупівля зброї та боєприпасів як в Україні, так і в країнах ЄС.Перші транші очікуються з другого кварталу наступного року. Потреби першого кварталу вже перекриті раніше гарантованим фінансуванням, зокрема коштами, забезпеченими доходами від заморожених російських активів.Важливо й те, чого в цьому рішенні немає. Пряме підвищення зарплат військовим наразі не закладене ані в українському бюджеті, ані в європейських документах. Водночас структура фінансування оборони змінюється: дедалі більше закупівель зброї фінансуються коштом партнерів, що теоретично може звільняти внутрішні ресурси України для грошового забезпечення військових.Також показово, що навіть ті три країни ЄС, які не беруть безпосередньої участі у фінансуванні позики — Чехія, Словаччина та Угорщина — не заблокували рішення про загальноєвропейську гарантію. Решта 24 країн долучаються до фінансування кредиту, зокрема до покриття відсотків за ним.З погляду інтересів України, репараційний кредит був би вигіднішим: він передбачав €210 млрд на 2026–2030 роки, з яких понад €110 млрд — на військову допомогу. Натомість нинішнє рішення забезпечує €90 млрд на два роки, з яких близько €50 млрд спрямовуються на покриття бюджетних потреб.«Загалом цього фінансування достатньо. Що стосується того, що допомога надається не напряму за рахунок російських активів, тут існує баланс. З одного боку, це зменшує доступний обсяг ресурсів. З іншого — російські активи обмежені, і Україна розраховує використати їх для повоєнного відновлення. Був ризик, що за тривалої війни ці кошти могли б просто вичерпатися», — підсумував Вишлінський. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

📊 Девальвації не буде, а ВВП зростатиме повільно 一 прогноз на 2026 рікУчора спільно з German Economic Team ми представили зібраний прогноз дев'яти українських і закордонних аналітиків щодо економіки України.Декілька головних цифр з консенсус-прогнозу:📉 ВВП. Відновлення сповільнюється. Медіанний прогноз зростання на 2025 рік погіршився до 2% (влітку очікували 2,25%). У 2026 році аналітики сподіваються на прискорення до 2,4% (діапазон оцінок коливається від 1% до 5%). Попри це, номінальний ВВП наступного року нарешті перетне позначку у $200 млрд.«Ми очікуємо, що все ж таки економіка буде підтримувати подальший розвиток внутрішнього оборонно-промислового комплексу. В принципі, він стане основним рушієм цього зростання. [...] Тобто, наше дуже приблизна оцінка на 2025 рік, що близько 1,2% пунктів, це буде внесок саме виробництва зброї і споріднених чи близьких до цього сектору товарів», — пояснює Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС. 🛒 Інфляція. Тут очікування покращились. На кінець 2025 року прогнозують зростання цін на 8,8%, а у 2026 році інфляція має сповільнитися до 6,6%.💵 Курс. Прогноз на кінець 2025 року: 42,4 грн/$ у неурядових аналітиків та 41,7 грн/$ за урядовим прогнозом. На 2026 рік очікування аналітиків збігаються на рівні 43,2 грн/$, хоча середньорічний прогноз МВФ є песимістичнішим — 45,5 грн/$.«Консенсус прогнозу передбачає, що в середньому курс зміниться не більше, ніж на 5%. І наразі ніхто не очікує, що на кінець 2026 року курс перетне психологічну позначку в 45 гривень за долар. Але вже багато сьогодні говорили, вагому роль тут відіграє саме ритмічність зовнішньої допомоги, особливо на початку 2026 року», — зазначає Ольга Погарська, керівниця з макроекономічних досліджень ПриватБанку. Експерти також спрогнозували потребу у міжнародному фінансуванні, дефіцит бюджету та розмір золотовалютних резерів. 🔗 Детальний прогноз з графіками і таблицею можна переглянути на сайті ЦЕС за посиланням.Також Forbes підготували матеріал на базі зібраних нами прогнозів.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 Завтра (18 грудня) ЄС має вирішити долю заморожених російських активівВід цього залежить, чи отримає Україна стабільне фінансування на найближчі роки. Йдеться про €210 млрд, з яких €185 млрд розміщені в Бельгії — саме вона матиме вирішальний голос.🇪🇺 Країни ЄС уже погодили базовий принцип: у механізмі братимуть участь усі держави, на території яких зберігаються російські активи, а не лише бельгійський Euroclear.Бельгія хоче гарантій від партнерів у разі, якщо Росія оскаржуватиме використання активів у міжнародних судах. Фактично Брюссель вимагає «бланковий чек» — щоб усі 27 країн поділили між собою можливі фінансові ризики.Деякі держави готові на це піти, але їх не влаштовує безстроковість таких гарантій.Що ще заважає домовитися:• 18 країн ЄС досі мають чинні інвестиційні угоди з Росією. Єврокомісія наполягає на їх розірванні, інакше РФ зможе використовувати механізм ISDS, щоб оскаржувати санкції й механізм передачі активів Україні.• Франція вимагає, щоб оборонні закупівлі України за кошти репараційного кредиту здійснювалися виключно в Європі, а не у США чи інших партнерів.👉 Тож ключове питання лишається відкритим: чи зможе Україна отримати потрібне фінансування, чи доведеться вже навесні переглядати бюджет-2026?У наступному році Україна потребуватиме понад $45 млрд для покриття видатків, і щонайменше $18 млрд з цієї суми ще не має підтверджених джерел.Одним із ключових інструментів має стати «репараційний кредит» від ЄС, забезпечений замороженими активами РФ.22 грудня о 16:00 ми проведемо подію на цю тему, де представимо головні економічні зміни за місяць і розглянемо спецтему: «Держбюджет 2026: чи вистачить Україні грошей?»🔗 Реєстрація за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 ЄС хоче змусити бізнес відмовитися від китайської сировиниЄвросоюз розглядає можливість примусово зобов'язати свої компанії скоротити закупівлі у Китаю, щоб захистити Європу від можливого політичного шантажу Пекіна. Про це заявив єврокомісар з питань промисловості Стефан Сежурне під час презентації нової стратегії ReSourceEU вартістю €3 млрд. Її мета — диверсифікувати ланцюги постачання критичної сировини (від чіпів до рідкоземельних металів), адже Китай дедалі частіше використовує їхній експорт як зброю.👉 Що пропонують зараз?▪️ створити платформу для спільних закупівель сировини;▪️ виділяти Європейським інвестиційним банком €2 млрд щорічно для підтримки секторів, які переходять на не-китайські поставки;▪️ з 2026 року обмежити експорт брухту алюмінію та міді, щоб зберігати ресурси всередині ЄС.Пришвидшити дії Європу змушує геополітика. Хоча Китай тимчасово відклав обмеження на експорт рідкоземельних металів після угоди з Трампом, це «перемир'я» діятиме лише 12 місяців. Тож у Брюсселя є лише рік, аби підготуватися до можливого відновлення торговельної війни.Нагадаємо, що також з липня 2026 року Євросоюз планує ввести митний збір у €3 з кожної дрібної посилки з AliExpress, Shein та Temu. Так європейські уряди хочуть вирівняти умови конкуренції для місцевих виробників, адже за даними ЄС, понад 90% дрібних імпортних відправлень зараз надходять саме з Китаю.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 ЄС готується безстроково заморозити активи РФ, щоб уникнути вето УгорщиниКраїни ЄС планують у пришвидшеному режимі ухвалити механізм, який дозволить безстроково заморозити активи Центробанку РФ на суму €210 млрд. Зараз рішення про заморозку активів мають оновлювати кожні 6 місяців одностайним голосуванням усіх 27 країн-членів. Це створює ризик, що Угорщина може заблокувати чергове продовження.У Брюсселі також побоюються, що в разі скасування санкцій з боку США, Віктор Орбан може скористатися цим прецедентом, щоб розморозити активи в Європі.Єврокомісія пропонує задіяти надзвичайні повноваження, передбачені договором ЄС, які  дозволять ухвалювати рішення про режим санкцій простою більшістю голосів, без права вето для окремих країн.Це критично необхідно для запуску «репараційного кредиту» для України (близько €140 млрд), що можливо лише за умови, що активи РФ залишатимуться заблокованими до моменту виплати репарацій. Остаточне рішення лідери ЄС планують ухвалити на саміті 18–19 грудня.👇Чому європейські лідери обирають цей складний шлях, а не, наприклад, позичають гроші?Про це говорить виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський в нещодавньому ефірі Радіо НВ:«План на запозичення Європейським Союзом на зовнішніх ринках [...] об'єктивно є менш вигідним для країн ЄС, тому що потрібно буде платити відсотки за запозичення. У той час, як гроші Єврокліра просто лежать на рахунках. Наприклад, у Франції державний борг є дуже великим [...]. Відповідно вони зацікавлені в тому, щоб по максимуму використати саме російські активи, не створюючи на своїй внутрішній політичній арені додатковий тиск з боку крайньо-правих сил». 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 Який курс долара очікувати у 2026 році?Пів року тому ми зібрали прогнозні оцінки уряду та незалежних аналітиків щодо ключових макропоказників. Тоді на 2026 рік експерти передбачали:▪️ середньорічний курс: 44,1–45 грн/$▪️ курс на кінець року: 44,9–46,4 грн/$Уже наступного тижня — 17 грудня о 16:00 в Zoom — ми представимо оновлені прогнози восьми неурядових організацій та обговоримо, як внутрішні й зовнішні чинники можуть впливати на економічну динаміку, курс гривні та рівень цін.Коментарі та прогнози від уряду представлять:▪️ Наталія Горшкова, директорка Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України; ▪️ Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України.🔗 Реєстрація доступна за посиланням.До речі, на кінець 2025 року неурядові прогнози курсу на кінець року становили 42,6–44,2 грн/$. Офіційний курс НБУ станом на 10 грудня — 42,2 грн/$.Більше прогнозів з попередньої хвилі опитувань за посиланням.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram