Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Що з економікою?
Added 27 Jul 2021

Що з економікою?

@thinktankces
Number of subscribers: 13 740
Photos: 1,510
Videos: 15
Links: 2,940
Description:
Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС). Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою. Сайт - ces.org.ua, зв'язок - [email protected] (рекламу не розміщуємо). Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/

👥 Number of subscribers

13 740
Average/Day:: -9
Average/Week:: +235
Average/Month:: +1272

👁️ Average views per message

4 303
Average/Day:: 2,820
Average/Week:: 3,140
ERR: 31.32%

📊 Messages per Day

0.9
Last day: 3
Week average: 0.9
Average per day: 0.9

Logo change history

Status change history

Officially not confirmed 2022-05-25

Wall

Telegram statistics channel

👁 3,140 25-12-05 11:50
💸 Міжнародні резерви оновили рекорд завдяки найбільшій допомозі за весь рікСтаном на 1 грудня 2025 року золотовалютні резерви досягли $54,7 млрд — це новий найвищий показник за всю історію України. У листопаді Україна отримала майже $8 млрд міжнародного фінансування — і це найбільший обсяг від початку року. Надходження перевищили чистий продаж валюти Нацбанком та боргові виплати в іноземній валюті.Наразі резерви покривають 5,6 місяця майбутнього імпорту.«Якщо подивитися на наш останній макропрогноз у жовтневому Інфляційному звіті, то ми передбачаємо нарощення міжнародних резервів до кінця 2027 року майже до $60 мільярдів», 一 зазначив у нашому нещодавньому подкасті перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. Нацбанк нарощує міжнародні резерви завдяки значним обсягам зовнішнього фінансування. Коли уряду потрібно витратити отримані від іноземних партнерів кошти в іноземній валюті, він обмінює їх на гривню в НБУ. Частину отриманої валюти Нацбанк використовує для валютних інтервенцій для підтримки курсу гривні, а різниця формує приріст резервів.У разі затримки допомоги від наших партнерів, валютні резерви можуть бути використані «на чорний день», хоч це і не базовий сценарій НБУ.«Ми починали 2022 рік з резервами, близькими до $30 мільярдів. Улітку наші резерви досягли локального мінімуму $22 мільярди. (…) У 2014 році наші резерви були менше $20 мільярдів, а в лютому 2015 року вони опустилися до рівня майже $5 мільярдів». 📊 Графік: Трекер економіки (виходить за підтримки ПриватБанку).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
👁 3,540 25-11-29 10:01
🏦 ПриватБанк починає примусове стягнення $3 млрд з Коломойського та Боголюбова24 листопада сплив термін, який Високий суд Англії дав колишнім власникам банку для добровільної виплати понад $3 млрд (аби покрити збитки та відсотки). Гроші на рахунки так і не надійшли.👉 Що далі?  Як пише пресслужба банку, оскільки суд відхилив клопотання відповідачів про відстрочку, рішення підлягає негайному виконанню. Юристи банку планують діставати активи ексвласників не лише у Британії, а й в інших юрисдикціях, зокрема в Україні.💬 «Примусове виконання буде досить тривалим і складним процесом. ПриватБанк і надалі вживатиме всіх необхідних заходів для забезпечення виконання рішення суду в повному обсязі — у тому числі через механізми транскордонного стягнення», — зазначають в преслужбі банку.Проте в чому це складність?У нашому подкасті «Що з економікою?» Олеся Михайленко, радниця Redcliffe Partners, пояснила, що навіть наявність «всесвітнього арешту» (Global Freezing Order) не означає автоматичного доступу до грошей, потрібно починати впровадження в кожній країні:«Тобто в кожній юрисдикції, у якій Коломойський чи Боголюбов формували компанії, що були замішані в ці схеми, можна починати провадження. Але тут варто ще розуміти, чи варто їх починати, тому що суд у цій юрисдикції може винести рішення тільки щодо активів у цій юрисдикції. Відповідно, якщо в Коломойського і Боголюбова там немає ніяких активів — рахунків у банках, нерухомості, — це буде просто витрачання ресурсів. […] Є ще така штука, як Global Freezing Order, це саме Freezing Order […] Воно арештовує, але не означає, що ти можеш забрати собі ці активи. Щоб забрати, треба починати провадження в тій країні, у якій активи знаходяться». Тобто юристам доведеться судитися окремо в кожній країні, де знайдуть майно, щоб перетворити його на кошти для банку.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
👁 3,580 25-11-28 12:07
На багатьох в Україні чекають болючі податкові зміни 💸 МВФ та Україна домовились про фінансування на 4 роки. Попри відносно скромний обсяг – $8,1 млрд – програма допоможе залучити більше $136 млрд фінансування від інших партнерів.Рішення ще має остаточно схвалити Рада директорів фонду. Наступним кроком у рамках угоди Україна зобовʼязалась переглянути спрощену систему оподаткування та неоподатковані посилки до €150.👉 У коментарі для Радіо НВ директор ЦЕС Гліб Вишлінський пояснив логіку цих змін.МВФ пропонує реформувати спрощену систему для ФОПів таким чином, щоб після досягнення певного річного доходу — зараз це 1 млн грн, але поріг, ймовірно, підвищать — підприємець був зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ.Тобто спрощена система вже не буде такою “спрощеною”. Проте країна, що рухається до ЄС, не може одночасно мати і ПДВ, і фактичний податок з продажів, який існує в рамках спрощенки.На спрощеній системі ставки значно нижчі: для третьої групи — 5%, для другої — фіксований платіж. Це створює пільговий режим, який розриває ланцюжки сплати ПДВ. Через це виникає більше проблем, ніж здається: за 25 років існування спрощенки навколо неї побудовано безліч схем. Один з типових прикладів — мережа кафе, де кожен заклад оформлено як окремий ФОП. Власник бізнесу уникає переходу на загальну систему, тому що їхні постачальники також ФОПи. У результаті вони не отримують вхідного ПДВ, і перехід на загальну систему різко підвищить їхні витрати.«Щойно про це говорять, починаються крики: “Ой, ви вбиваєте малий бізнес”. А коли порівнюють, що високооплачувані айтівці платять 5%, а працівники залізниці з низькими зарплатами до 50%, то захисники статус кво кажуть: “Усі ж айтівці виїдуть”, а працівники залізниці не виїдуть — їм нікуди. Тому буде велика дискусія і непросте політичне рішення», 一 каже Гліб Вишлінський. МВФ передусім зараз очікує закриття законодавчих дірок, які дозволяють мінімізувати надходження до бюджету. На відміну від боротьби з корупцією на митниці, яка є кримінальним правопорушенням і не вирішується однією нормою закону, програма передбачає оподаткування посилок до €150 та оподаткування прибутків із цифрових платформ, таких як OLX.Загальні фінансові потреби України в межах програми становлять $135 млрд, із яких $64 млрд на найближчі два роки залишаються непокритими. Наступний крок має бути з боку ЄС та країн G7 — ухвалення рішення про використання заморожених російських активів або пошук іншого інструмента фінансування України на цей період.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
👁 3,150 25-11-26 11:43
У ІІІ кварталі зареєструвалась рекордна к-сть ФОПів за 2 роки: про що це свідчить?Команда YouControl.Market підготувала дослідження про динаміку ФОП у ІІІ кварталі 2025 р.З основного:▪️ ІІІ квартал 2025 року став рекордним за кількістю нових ФОП — 77,4 тис., що є найвищим показником за два роки.▪️ 52,2 тис. припинених ФОП — майже на рівні попереднього кварталу. Таким чином, на кожні 100 реєстрацій припало лише 67 припинень, що забезпечило значний чистий приріст підприємців.▪️ Секторальний зріст фіксується насамперед у роздрібній торгівлі, ІТ, транспортно-логістичній сфері.▪️ Регіональні лідери — Київ, Дніпропетровська, Львівська, Київська, Харківська та Одеська області, які разом сформували майже половину всіх реєстрацій.▪️ Гендерний баланс зміщується: частка жінок серед нових ФОП знизилася з 64% до 61%, але вони як і раніше становлять більшість серед нових підприємців. Водночас серед тих, хто припинив діяльність, жінки тепер переважають.У 2024 році також зростала к-сть ФОПів, і це деякі трактують як пожвавлення підприємницької активності.  Хоча, на жаль, не весь приріст означає розвиток. Підприємці, які наближаються до межі оборотного ліміту, і намагаються залишатися в спрощеній системі 一 це про податкові лазівки.👉 Незабаром ми випустимо дослідження присвячене цій темі, де докладно розповімо про системні дисбланаси на спрощеній системі оподаткування.«Держава теж має забезпечити, щоб перехід зі спрощеної системи після досягнення ліміту не був різким. Різниця між умовами спрощеної і загальної системи не повинна створювати надто сильний стимул штучно затримуватися на спрощеній. Перехід має бути м’яким, передбачуваним і не створювати бар’єрів для бізнесу. А навпаки відкривати нові можливості, зокрема для внутрішніх і закордонних інвестицій для подальшого зростання», 一 коментує наш економіст Богдан Слуцький.  Також вдячні системі YouControl за їхній зручний сервіс, який ми часто використовуємо у дослідженнях.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
👁 3,060 25-11-25 11:00
🤓 Лише 6% стратегічних документів мають визначене фінансування з бюджетуСтаном на серпень 2025 року в Україні є 333 стратегічні документи, кожен з яких охоплює різні цілі життя країни (від Національної стратегії доходів до Стратегії демографічного розвитку). Проблема в тому, що лише 21 документ містить визначені обсяги фінансування з державного бюджету.Така кількість документів без чіткої фінансової основи створює суттєвий розрив між задекларованими намірами та їх реалізацією.Ми підготували дослідження практик бюджетного й стратегічного планування в країнах, близьких до України, — Польщі та Балтійських державах, а також у Новій Зеландії, яка вважається одним із найкращих прикладів інтеграції.👉 Приєднуйтесь до презентації дослідження уже завтра 26 листопада о 16:00 в Zoom. Запрошений рецензент: Угіс Сікс, керівник проєкту ЄС «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR).🔗 Реєстрація за посиланням. Захід та дослідження створено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
👁 3,640 25-11-21 15:21
Як війна вплинула на сільське господарство?👉 Учора провели наш щомісячний огляд економіки, цього разу присвячений темі врожаю. Від 2022 до 2025 року врожай зернових та олійних культур становив лише 70% пікового рівня 2021 року. Виробництво тваринної продукції у 2025 році в середньому знизилося на 20% порівняно з 2021-м. Основними причинами стали окупація, руйнування ферм та інфраструктури, крадіжки обладнання та мінування сільськогосподарських земель.🌾 Водночас роль сільського господарства та харчової промисловості в економіці залишалася ключовою: у 2024 році вони забезпечували майже 10% ВВП та близько 60% експорту. У 2025 році очікується вищий, ніж торік, врожай, зокрема врожай зернових та зернобобових становитиме близько 60 млн т (56 млн т у 2024 році). Хоча продукція тваринництва (крім птахівництва) продовжує скорочуватись, показники рослинництва це компенсують і внесок сільського господарства в зміну реального ВВП у 2025 році буде невеликим, але додатнім.Ціни на українську експортну продукцію також переважно вищі, ніж минулого року, що теж підтримає фінансовий стан сільгоспвиробників.📊 Більше цікавих графіків у нашому огляді економіки за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
👁 3,400 25-11-20 12:44
«Тікайте, якщо чуєте про гарантовані інвестиції»👉 Цього тижня ми випустили подкаст «Що з економікою?» з Андрієм Журжієм, засновником інвесткомпанії Inzhur. Андрій нам розповів, що по дорозі на запис саме підписав установчі документи фондової біржі Inzhur. Запустити біржу планують до кінця наступного року.Також вибрали декілька цікавих цитат з подкасту:Який відсоток від доходу потрібно відкладати? «Класика говорить, що хоча б 10% щомісячних заробітків ви маєте відкладати, а далі вже — щось у готівці, щось інвестувати в різні активи, знову ж таки — диверсифікувати. Ви маєте диверсифікуватися не просто між чимось, а між якісними активами. Якщо ви визначили, що хочете 10%, 5% пограти, умовно, у якісь ризиковані активи — це ваше право. Але якщо ми говоримо, що основна частина портфеля — це низькоризиковані активи, які дозволяють накопичувати і примножувати, то вони мають такими бути, і ви маєте витрачати час на дослідження, як вибираєте лікаря чи вчителя дитині». Жодна інвестиція не гарантована.«Коли хтось каже «гарантована інвестиція», ми кажемо: тікайте, немає гарантованих інвестицій. Навіть коли вам держава чи банк намагаються розказати, що депозит чи ОВДП гарантовані державою, ви маєте бути свідомі, що вони нічим не гарантовані. Знаєте, що держава, залучаючи ОВДП, робить це виключно для того, щоб погасити ОВДП, яке потрібно погасити. Якщо завтра їй не дадуть грошей на погашення нових розміщень, то може не бути грошей на те, щоб погасити старі».  А що по крипті?«Базове завдання крипти — це рух капіталу і забезпечення чорного ринку. А далі вже це така історія казино — росте, не росте. Тому на сьогоднішній день у мене немає бажання інвестувати в крипту, хоча, можливо, хтось скаже, що я просто старий пердун, не розібрався. Ті, хто інвестує в криптовалюту, очікують на ікси: що вони тут і зараз зроблять у 2–3 або в 10 разів більше. Ми не пропонуємо такої дохідності. Відповідно, той, хто інвестує в крипту, навряд чи йде якоюсь основною частиною портфеля інвестувати в нас». Про створення нової фондової біржі«В Україні дійсно не існує фондового ринку. Є якась бутафорія, якісь біржі, які кажуть, що ми чимось торгуємо. Основні торги — це державні цінні папери. До того ж, більшість торгів є адресними. Коли покупці домовляються поза біржею про укладання цих угод, вони просто проводять угоди на біржі з різних причин. Їм потрібно, щоб це було невидно, хто з ким продає, або комісії по ОВДП, наскільки мені відомо, на біржі просто банально менші через тарифи Нацбанку, ніж якщо продавати поза біржею.Ми собі ставимо планку, що за три роки Inzhur має зробити своє власне IPO в Україні. Показавши, що є капітал, є інвестори, ми розраховуємо, що нашому прикладу послідують інші компанії, які побачать, що тут можна залучати сотні мільйонів доларів. І я можу сказати, що, їдучи до вас, я в нотаріуса підписав установчі документи Української фондової біржі Inzhur».  🎧 Послухати подкаст можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
👁 3,120 25-11-19 13:38
💸 Перенесений бюджет та місія МВФ: що буде з грошима на 2026 рік?Днями місія МВФ розпочала роботу в Києві і готує нову кредитну програму для України на $8 млрд. Історично перед запуском нових чи переглядом чинних програм МВФ узгоджує основні параметри українського бюджету. Не виключено, що після місії Фонду до остаточного ухвалення бюджету-2026 Радою в його параметрах можуть ще відбутися зміни.👉 Тим часом голосування за проєкт бюджету 2026 у другому читанні перенесли на 2 грудня через політично-корупційну кризу. Про це в ефірі Суспільного розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.«У проєкті бюджету закладено чимало видатків, які депутати розцінюють як популістські. Насамперед це стосується різних програм підтримки, зокрема зимової допомоги. Такі статті не виглядають критично необхідними у воєнний час. Головне зауваження стосується саме рівня оборонних видатків: він нижчий, ніж навіть цього року. Це створює ризик повторення ситуації, коли протягом року доводиться двічі дофінансовувати сектор оборони», 一 каже Вишлінський. МВФ у воєнний час фактично виступає аудитором економічної та частково антикорупційної політики уряду, але великі обсяги його фінансування Україні не потрібні, адже кредити Фонду — найдорожчі, зі ставкою близько 6% на відміну від безвідсоткової допомоги партнерів. Водночас сама наявність програми МВФ є важливим сигналом для інших донорів.Фото: Залізний нардеп.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
👁 3,290 25-11-18 11:40
🛒 Чому в Польщі продукти дешевші, ніж в Україні?У багатьох країнах Європейського Союзу продукти харчування оподатковуються за зниженими ставками ПДВ: 4% в Італії, 5% у Польщі, 5,5% у Франції, 6% у Бельгії, 7% у Німеччині. Це поширена практика, яка повністю відповідає законодавству ЄС і робить базові продукти доступнішими для людей.В Україні ж на всі продукти харчування діє стандартна ставка ПДВ у 20%, тому ціни на полицях часто вищі, ніж у деяких країнах ЄС.Так сталося тому, що українські податкові пільги формувалися нерівномірно. Знижена ставка діє, наприклад, на деяку аграрну сировину, але не на готові продукти, які купує споживач. У ЄС підхід інший – підтримка спрямована саме на кінцевого покупця. Свою роль відіграє і те, що в Україні частина роздрібної торгівлі працює з ПДВ, а частина – на спрощеній системі, яка переважно не є платником ПДВ. Через це виникають розриви в ланцюгу й різні умови для різних сегментів ринку. Щоб Україна могла знижувати ПДВ на продукти так, як це роблять країни ЄС, потрібно спочатку впорядкувати саму систему: прибрати застарілі пільги, узгодити правила для різних режимів оподаткування, зробити ПДВ-ланцюги повними та прозорими. Після цього зниження ставки на продукти харчування стане реальним інструментом зменшення цін.🏦 Компенсація може відбуватися за рахунок підакцизних чи умовно «люксових» товарів – це поширений підхід у багатьох державах ЄС, який дозволяє утримувати баланс бюджету.«Україні важливо продовжувати активно рухатися до узгодження податкового законодавства з європейським. ПДВ тут лише показовий приклад: у ЄС теж є свої дискусії, але логіка зрозуміла –знижені ставки працюють там, де вони реально підтримують споживача, а правила адміністрування передбачувані. І саме тому потрібна послідовна системна робота, а не разові символічні рішення «по 1000 грн усім». Тривалі реформи дають стабільний ефект, який люди відчуватимуть постійно», ­– зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький. 👉 Це частина з нашого тіньового звіту у якому ми порівняли податкове законодавство України та ЄС, визначили найбільші розбіжності і рекомендації по їх усуненню. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram
👁 3,600 25-11-15 16:07
💰 За сьогодні мільйон українців подали заявку на 1000 грн від Зеленського (“зимову підтримку”). Ця програма — черговий приклад бездумного популізму під час війни. 11 млрд грн, які мали би бути витрачені на сотні тисячі дронів, замість цього підуть на підтримку абсолютно всіх (включно з Галущенком, Чернишовим тощо).Про це в ефірі Суспільного розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський. Нижче його думки:“Замість адресної підтримки вразливим групам, уряд роздає по тисячі всім. Хтось, наприклад, подасть заявку і вирішить, що “якщо вони нагорі щось крадуть, то я теж щось візьму, хоча мені і не треба”. Це абсолютно неправильний меседж від президента і від уряду до громадян, що в настільки складних умовах ми можемо собі дозволити роздавати всім просто тому, що починається зима”. ▪️ Чи розжене зимова тисяча інфляцію?“Наявність “зайвих” грошей завжди може підштовхувати зростання цін. Люди можуть мати більше коштів для того, щоб заплатити вищу ціну і це означає, що виробники зможуть ці ціни підняти. Проте ефект для цін скоріше буде майже непомітним і розмазаним у часі”. ▪️ Чи треба відмовлятися від 1000? "Є два підходи, які можна порекомендувати: або просто саботувати цю програму, щоб у владі побачили як зменшується запит на популізм. Або все ж взяти кошти і передати на підтримку армії, як і мали би бути використані ці кошти". Ілюстрація: ШІ🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram