Telegram statistics channel - @thinktankces

На багатьох в Україні чекають болючі податкові зміни 💸 МВФ та Україна домовились про фінансування на 4 роки. Попри відносно скромний обсяг – $8,1 млрд – програма допоможе залучити більше $136 млрд фінансування від інших партнерів.Рішення ще має остаточно схвалити Рада директорів фонду. Наступним кроком у рамках угоди Україна зобовʼязалась переглянути спрощену систему оподаткування та неоподатковані посилки до €150.👉 У коментарі для Радіо НВ директор ЦЕС Гліб Вишлінський пояснив логіку цих змін.МВФ пропонує реформувати спрощену систему для ФОПів таким чином, щоб після досягнення певного річного доходу — зараз це 1 млн грн, але поріг, ймовірно, підвищать — підприємець був зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ.Тобто спрощена система вже не буде такою “спрощеною”. Проте країна, що рухається до ЄС, не може одночасно мати і ПДВ, і фактичний податок з продажів, який існує в рамках спрощенки.На спрощеній системі ставки значно нижчі: для третьої групи — 5%, для другої — фіксований платіж. Це створює пільговий режим, який розриває ланцюжки сплати ПДВ. Через це виникає більше проблем, ніж здається: за 25 років існування спрощенки навколо неї побудовано безліч схем. Один з типових прикладів — мережа кафе, де кожен заклад оформлено як окремий ФОП. Власник бізнесу уникає переходу на загальну систему, тому що їхні постачальники також ФОПи. У результаті вони не отримують вхідного ПДВ, і перехід на загальну систему різко підвищить їхні витрати.«Щойно про це говорять, починаються крики: “Ой, ви вбиваєте малий бізнес”. А коли порівнюють, що високооплачувані айтівці платять 5%, а працівники залізниці з низькими зарплатами до 50%, то захисники статус кво кажуть: “Усі ж айтівці виїдуть”, а працівники залізниці не виїдуть — їм нікуди. Тому буде велика дискусія і непросте політичне рішення», 一 каже Гліб Вишлінський. МВФ передусім зараз очікує закриття законодавчих дірок, які дозволяють мінімізувати надходження до бюджету. На відміну від боротьби з корупцією на митниці, яка є кримінальним правопорушенням і не вирішується однією нормою закону, програма передбачає оподаткування посилок до €150 та оподаткування прибутків із цифрових платформ, таких як OLX.Загальні фінансові потреби України в межах програми становлять $135 млрд, із яких $64 млрд на найближчі два роки залишаються непокритими. Наступний крок має бути з боку ЄС та країн G7 — ухвалення рішення про використання заморожених російських активів або пошук іншого інструмента фінансування України на цей період.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

У ІІІ кварталі зареєструвалась рекордна к-сть ФОПів за 2 роки: про що це свідчить?Команда YouControl.Market підготувала дослідження про динаміку ФОП у ІІІ кварталі 2025 р.З основного:▪️ ІІІ квартал 2025 року став рекордним за кількістю нових ФОП — 77,4 тис., що є найвищим показником за два роки.▪️ 52,2 тис. припинених ФОП — майже на рівні попереднього кварталу. Таким чином, на кожні 100 реєстрацій припало лише 67 припинень, що забезпечило значний чистий приріст підприємців.▪️ Секторальний зріст фіксується насамперед у роздрібній торгівлі, ІТ, транспортно-логістичній сфері.▪️ Регіональні лідери — Київ, Дніпропетровська, Львівська, Київська, Харківська та Одеська області, які разом сформували майже половину всіх реєстрацій.▪️ Гендерний баланс зміщується: частка жінок серед нових ФОП знизилася з 64% до 61%, але вони як і раніше становлять більшість серед нових підприємців. Водночас серед тих, хто припинив діяльність, жінки тепер переважають.У 2024 році також зростала к-сть ФОПів, і це деякі трактують як пожвавлення підприємницької активності.  Хоча, на жаль, не весь приріст означає розвиток. Підприємці, які наближаються до межі оборотного ліміту, і намагаються залишатися в спрощеній системі 一 це про податкові лазівки.👉 Незабаром ми випустимо дослідження присвячене цій темі, де докладно розповімо про системні дисбланаси на спрощеній системі оподаткування.«Держава теж має забезпечити, щоб перехід зі спрощеної системи після досягнення ліміту не був різким. Різниця між умовами спрощеної і загальної системи не повинна створювати надто сильний стимул штучно затримуватися на спрощеній. Перехід має бути м’яким, передбачуваним і не створювати бар’єрів для бізнесу. А навпаки відкривати нові можливості, зокрема для внутрішніх і закордонних інвестицій для подальшого зростання», 一 коментує наш економіст Богдан Слуцький.  Також вдячні системі YouControl за їхній зручний сервіс, який ми часто використовуємо у дослідженнях.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🤓 Лише 6% стратегічних документів мають визначене фінансування з бюджетуСтаном на серпень 2025 року в Україні є 333 стратегічні документи, кожен з яких охоплює різні цілі життя країни (від Національної стратегії доходів до Стратегії демографічного розвитку). Проблема в тому, що лише 21 документ містить визначені обсяги фінансування з державного бюджету.Така кількість документів без чіткої фінансової основи створює суттєвий розрив між задекларованими намірами та їх реалізацією.Ми підготували дослідження практик бюджетного й стратегічного планування в країнах, близьких до України, — Польщі та Балтійських державах, а також у Новій Зеландії, яка вважається одним із найкращих прикладів інтеграції.👉 Приєднуйтесь до презентації дослідження уже завтра 26 листопада о 16:00 в Zoom. Запрошений рецензент: Угіс Сікс, керівник проєкту ЄС «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR).🔗 Реєстрація за посиланням. Захід та дослідження створено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Як війна вплинула на сільське господарство?👉 Учора провели наш щомісячний огляд економіки, цього разу присвячений темі врожаю. Від 2022 до 2025 року врожай зернових та олійних культур становив лише 70% пікового рівня 2021 року. Виробництво тваринної продукції у 2025 році в середньому знизилося на 20% порівняно з 2021-м. Основними причинами стали окупація, руйнування ферм та інфраструктури, крадіжки обладнання та мінування сільськогосподарських земель.🌾 Водночас роль сільського господарства та харчової промисловості в економіці залишалася ключовою: у 2024 році вони забезпечували майже 10% ВВП та близько 60% експорту. У 2025 році очікується вищий, ніж торік, врожай, зокрема врожай зернових та зернобобових становитиме близько 60 млн т (56 млн т у 2024 році). Хоча продукція тваринництва (крім птахівництва) продовжує скорочуватись, показники рослинництва це компенсують і внесок сільського господарства в зміну реального ВВП у 2025 році буде невеликим, але додатнім.Ціни на українську експортну продукцію також переважно вищі, ніж минулого року, що теж підтримає фінансовий стан сільгоспвиробників.📊 Більше цікавих графіків у нашому огляді економіки за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

«Тікайте, якщо чуєте про гарантовані інвестиції»👉 Цього тижня ми випустили подкаст «Що з економікою?» з Андрієм Журжієм, засновником інвесткомпанії Inzhur. Андрій нам розповів, що по дорозі на запис саме підписав установчі документи фондової біржі Inzhur. Запустити біржу планують до кінця наступного року.Також вибрали декілька цікавих цитат з подкасту:Який відсоток від доходу потрібно відкладати? «Класика говорить, що хоча б 10% щомісячних заробітків ви маєте відкладати, а далі вже — щось у готівці, щось інвестувати в різні активи, знову ж таки — диверсифікувати. Ви маєте диверсифікуватися не просто між чимось, а між якісними активами. Якщо ви визначили, що хочете 10%, 5% пограти, умовно, у якісь ризиковані активи — це ваше право. Але якщо ми говоримо, що основна частина портфеля — це низькоризиковані активи, які дозволяють накопичувати і примножувати, то вони мають такими бути, і ви маєте витрачати час на дослідження, як вибираєте лікаря чи вчителя дитині». Жодна інвестиція не гарантована.«Коли хтось каже «гарантована інвестиція», ми кажемо: тікайте, немає гарантованих інвестицій. Навіть коли вам держава чи банк намагаються розказати, що депозит чи ОВДП гарантовані державою, ви маєте бути свідомі, що вони нічим не гарантовані. Знаєте, що держава, залучаючи ОВДП, робить це виключно для того, щоб погасити ОВДП, яке потрібно погасити. Якщо завтра їй не дадуть грошей на погашення нових розміщень, то може не бути грошей на те, щоб погасити старі».  А що по крипті?«Базове завдання крипти — це рух капіталу і забезпечення чорного ринку. А далі вже це така історія казино — росте, не росте. Тому на сьогоднішній день у мене немає бажання інвестувати в крипту, хоча, можливо, хтось скаже, що я просто старий пердун, не розібрався. Ті, хто інвестує в криптовалюту, очікують на ікси: що вони тут і зараз зроблять у 2–3 або в 10 разів більше. Ми не пропонуємо такої дохідності. Відповідно, той, хто інвестує в крипту, навряд чи йде якоюсь основною частиною портфеля інвестувати в нас». Про створення нової фондової біржі«В Україні дійсно не існує фондового ринку. Є якась бутафорія, якісь біржі, які кажуть, що ми чимось торгуємо. Основні торги — це державні цінні папери. До того ж, більшість торгів є адресними. Коли покупці домовляються поза біржею про укладання цих угод, вони просто проводять угоди на біржі з різних причин. Їм потрібно, щоб це було невидно, хто з ким продає, або комісії по ОВДП, наскільки мені відомо, на біржі просто банально менші через тарифи Нацбанку, ніж якщо продавати поза біржею.Ми собі ставимо планку, що за три роки Inzhur має зробити своє власне IPO в Україні. Показавши, що є капітал, є інвестори, ми розраховуємо, що нашому прикладу послідують інші компанії, які побачать, що тут можна залучати сотні мільйонів доларів. І я можу сказати, що, їдучи до вас, я в нотаріуса підписав установчі документи Української фондової біржі Inzhur».  🎧 Послухати подкаст можна за посиланням. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💸 Перенесений бюджет та місія МВФ: що буде з грошима на 2026 рік?Днями місія МВФ розпочала роботу в Києві і готує нову кредитну програму для України на $8 млрд. Історично перед запуском нових чи переглядом чинних програм МВФ узгоджує основні параметри українського бюджету. Не виключено, що після місії Фонду до остаточного ухвалення бюджету-2026 Радою в його параметрах можуть ще відбутися зміни.👉 Тим часом голосування за проєкт бюджету 2026 у другому читанні перенесли на 2 грудня через політично-корупційну кризу. Про це в ефірі Суспільного розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський.«У проєкті бюджету закладено чимало видатків, які депутати розцінюють як популістські. Насамперед це стосується різних програм підтримки, зокрема зимової допомоги. Такі статті не виглядають критично необхідними у воєнний час. Головне зауваження стосується саме рівня оборонних видатків: він нижчий, ніж навіть цього року. Це створює ризик повторення ситуації, коли протягом року доводиться двічі дофінансовувати сектор оборони», 一 каже Вишлінський. МВФ у воєнний час фактично виступає аудитором економічної та частково антикорупційної політики уряду, але великі обсяги його фінансування Україні не потрібні, адже кредити Фонду — найдорожчі, зі ставкою близько 6% на відміну від безвідсоткової допомоги партнерів. Водночас сама наявність програми МВФ є важливим сигналом для інших донорів.Фото: Залізний нардеп.🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

🛒 Чому в Польщі продукти дешевші, ніж в Україні?У багатьох країнах Європейського Союзу продукти харчування оподатковуються за зниженими ставками ПДВ: 4% в Італії, 5% у Польщі, 5,5% у Франції, 6% у Бельгії, 7% у Німеччині. Це поширена практика, яка повністю відповідає законодавству ЄС і робить базові продукти доступнішими для людей.В Україні ж на всі продукти харчування діє стандартна ставка ПДВ у 20%, тому ціни на полицях часто вищі, ніж у деяких країнах ЄС.Так сталося тому, що українські податкові пільги формувалися нерівномірно. Знижена ставка діє, наприклад, на деяку аграрну сировину, але не на готові продукти, які купує споживач. У ЄС підхід інший – підтримка спрямована саме на кінцевого покупця. Свою роль відіграє і те, що в Україні частина роздрібної торгівлі працює з ПДВ, а частина – на спрощеній системі, яка переважно не є платником ПДВ. Через це виникають розриви в ланцюгу й різні умови для різних сегментів ринку. Щоб Україна могла знижувати ПДВ на продукти так, як це роблять країни ЄС, потрібно спочатку впорядкувати саму систему: прибрати застарілі пільги, узгодити правила для різних режимів оподаткування, зробити ПДВ-ланцюги повними та прозорими. Після цього зниження ставки на продукти харчування стане реальним інструментом зменшення цін.🏦 Компенсація може відбуватися за рахунок підакцизних чи умовно «люксових» товарів – це поширений підхід у багатьох державах ЄС, який дозволяє утримувати баланс бюджету.«Україні важливо продовжувати активно рухатися до узгодження податкового законодавства з європейським. ПДВ тут лише показовий приклад: у ЄС теж є свої дискусії, але логіка зрозуміла –знижені ставки працюють там, де вони реально підтримують споживача, а правила адміністрування передбачувані. І саме тому потрібна послідовна системна робота, а не разові символічні рішення «по 1000 грн усім». Тривалі реформи дають стабільний ефект, який люди відчуватимуть постійно», ­– зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький. 👉 Це частина з нашого тіньового звіту у якому ми порівняли податкове законодавство України та ЄС, визначили найбільші розбіжності і рекомендації по їх усуненню. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

💰 За сьогодні мільйон українців подали заявку на 1000 грн від Зеленського (“зимову підтримку”). Ця програма — черговий приклад бездумного популізму під час війни. 11 млрд грн, які мали би бути витрачені на сотні тисячі дронів, замість цього підуть на підтримку абсолютно всіх (включно з Галущенком, Чернишовим тощо).Про це в ефірі Суспільного розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський. Нижче його думки:“Замість адресної підтримки вразливим групам, уряд роздає по тисячі всім. Хтось, наприклад, подасть заявку і вирішить, що “якщо вони нагорі щось крадуть, то я теж щось візьму, хоча мені і не треба”. Це абсолютно неправильний меседж від президента і від уряду до громадян, що в настільки складних умовах ми можемо собі дозволити роздавати всім просто тому, що починається зима”. ▪️ Чи розжене зимова тисяча інфляцію?“Наявність “зайвих” грошей завжди може підштовхувати зростання цін. Люди можуть мати більше коштів для того, щоб заплатити вищу ціну і це означає, що виробники зможуть ці ціни підняти. Проте ефект для цін скоріше буде майже непомітним і розмазаним у часі”. ▪️ Чи треба відмовлятися від 1000? "Є два підходи, які можна порекомендувати: або просто саботувати цю програму, щоб у владі побачили як зменшується запит на популізм. Або все ж взяти кошти і передати на підтримку армії, як і мали би бути використані ці кошти". Ілюстрація: ШІ🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Як інтегрувати українську промисловість до ринку ЄС? Уроки ПольщіДнями вперше провели подію польською та українською мовами (без англійської). Говорили про те, наскільки українські промисловці готові до євроінтеграції, і який шлях проходила Польща. Дякуємо за співорганізацію колегам з Фонду Баторія, а також форуму ReBuild Ukraine 2025, який проходить у ці дні.👉 Найцікавіше з дискусії:Пйотр Машчик (PhD), керівник відділу макроекономіки та державних фінансів Варшавської школи економіки розповів про те, як Польща здійснила успішну економічну трансформацію, поєднавши приватизацію з інтеграцією до ЄС. Для України цей шлях буде складнішим через війну та демографічні втрати:«Ситуація Польщі відрізняється від української тим, що ми системну трансформацію поєднали з вступом до ЄС. Ми прийняли такий варіант приватизації, що продавали підприємства закордонним інвесторам. Промислову політику нам організували підприємці з розвинутих країн, де розвинута ринкова економіка. Вони прийшли, інвестували гроші, принесли нові технології в управлінні, в галузях. І вони інтегрували польську економіку з ланцюгами створення глобальних цінностей. Викликом для Польщі є необхідність вийти на рівень незалежності, якщо ми не хочемо опинитися в пастці середнього розвитку. Боюсь, що Україна буде мусити опрацювати власну стратегію, і це буде значно складніша стратегія, ніж польська, тому що вона буде реалізовуватися в післявоєнних умовах. Найбільші втрати, які Україна несе, — це демографічні втрати. Дороги, фабрики можна збудувати, якщо буде капітал. Але якщо люди не повернуться, то дуже важко буде відбудувати Україну». Богдан Завадевич, директор Управління аналізу геополітичних ризиків Банку Народного Господарства Польщі (Bank Gospodarstwa Krajowego), розповів про те, що польський досвід не можна просто «перенести» на українські реалії, адже Польща розвивалася в іншій міжнародній і політичній реальності. Україні варто зосередитись на питаннях демографічної кризи, потребі демобілізації близько мільйона чоловіків, відновленні ринку праці та створенні власних інституцій розвитку.Проте однією з головних проблем залишається імплементація реформ. «Проблема не стільки у відсутності політичної волі, скільки у браку ресурсів і компетенцій як на центральному, так і на місцевому рівнях. Без підготовлених кадрів, здатних управляти фінансами, банківськими інструментами та інвестиційними проєктами, реформи залишатимуться на папері», 一 пояснює Завадевич. Найбільші перспективи для українсько-польської співпраці сьогодні в секторі послуг — логістиці, транспорті, консалтингу, освіті. У цих сферах ризики нижчі, оскільки вони не потребують великої матеріальної інфраструктури (наприклад, офісу).Тарас Пилипюк, генеральний директор Модерн Експо С.А., звернув увагу на проблеми логістики між Україною та Польщею та складну імплементацію екологічних вимог:«Наші вироби — це фізичні продукти. Між Україною та Польщею “Модерн Експо” пересуває близько 100 фур, близько 150 тисяч євро кожна, і повірте мені, це одна з болючих тем — це брак передбачуваності пересування тих товарів через кордон.(...) ЄС досить багато активностей впроваджує, що стосується впливу на екологію, але це не є сприятливим аспектом для співпраці між Україною та Європою або Польщею.Нам доводиться багато інвестувати, щоб знайти правильні компанії, і навіть мушу визнати, що в Польщі їх не так багато, хто міг би професійно надати інформацію щодо імплементації цього». ✍️ Послухати подію та подивитись нашу презентацію можна за посиланням (доступна англійською).🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram

Без високих зарплат для державної служби, на країну чекатимуть нові Міндічі Допис директора ЦЕС Гліба Вишлінського.«Тепер про наступні-наступні кроки після міндічгейту.Ми як суспільство маємо прийняти відповідні приватному сектору зарплати держслужбовцям та політикам. І забути ці шкідливі міфи про «служіння».Буквально вчора читав британський журнал. Зарплата держсека міністерства (і, до речі, ПМ теж) — 200 тис. фунтів на рк. Середня британська зарплата для зайнятих повний день — 37 тис. фунтів. Різниця — 6 разів.В Україні це було б чисто формально 26,5 тис грн*6=159 тис грн (брудними). Але в Британії немає такої тіньової економіки, як в Україні, середня офіційна зарплата не настільки занижена, тому мало б бути щось ближче до 200 тис грн брудними. І це навіть без порівняння з приватним сектором — просто «держзарплати однієї країни проти іншої».А якщо будемо далі жити в світі міфів і самообману, то чекайте нового Міндіча, який прийде до нового президента, і скаже — «ну тобі ж чимось ключовим людям треба доплачувати — можу допомогти».👉 Ми у ЦЕС займаємося темою справедливих зарплат державних службовців з 2017 року.Додаємо посилання на наше дослідження про те, чому зарплати в держсекторі мають бути конкурентними з приватним сектором. 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися🟢 Ми в Instagram