Maya Khodyreva

Які сліди залишив 2025?Відень, Перемишль, Оффенбург, Київ, Львів, Одеса, Бакота... ХмельницькийЯ намагалась підвести підсумки року. І вхопила цікаве відчуття - це був 1 рік, чи десятки життів?2025 не складається в лінію. Він не про «було / стало». Хоча є що порівняти. І зміни в деяких аспектах колосальні.Але все ж таки 2025 для мене про щільність, глибину, міць і неймовірні трансформації. Якщо б сказали, що мій рік буде таким, я б не повірила що зможу усе це )))Багато танцювала крізь: простонеба, сама і з учасницями моїх МК, онлайн і оффлайн, в потягу, між пересадками в автобусах, в лікарняний палаті, в студії.Провела перший йога-танцювальний ретрит. Він був дивовижним, потужним і витонченим одночасно - учасники теж в супер короткий термін встигли і побачити прекрасне, і потанцювати, і навчитись позі медитації, і пойожитись і провести практику Максорми з онлайнерами і відвідати неймовірно прекрасний скельний монастир...Провела першу йога-танцювальну екскурсію у Відні. - Історія, що розкривається ще глибше і обємніше через вітри та танці.2025 - багато вчилась і багато викладала. Перекладала вчення —і між рядками глибинні сенси наче між світами.Складна хвороба, відчути жах смерті майже на дотик. Не десь там, а тут всередині себе і навколо...Пройти цей досвід і... написати книгу зцілення через духовні практики. Я написалаа це у стилі фентезі, куди вшила глибинні практики реальної живої історії...ДВА! Я пройшла в 2025 ДВА усамітнені мовчазні ретрити.14 днів24 дніТам, де час стискається і розширяється і більше не вимірюється датами. А інсайти, неможна описати словами, але це величезний вплив на розуміння справжніх причин і наслідків, і як досягати цілей, і ЯКІ цілі варті щоб їх досягати...Я зрозкміла, що на разі не зможу написати список досягнень. Не той вайб в мене...Я занотую сліди 2025Слід танцю —там, де внутрішні вітри створюють дива, розкривають внутрішній всесвіт і продукують зміни всередині і ззовні.Слід йога-танцювального ретриту —там, де інші почули себе і торкнулись прекрасного Слід хвороби —там, де мої духовні знання проявились як потужна сила, скажено потужна сила...Слід книги —там, де слова стали ліками.Слід усамітнення ретритів — найнеймовірніший, неімовірно рідкісний досвід інсайтів, розумінь та почуттів.Не всі роки рахуються календарем.Деякі рахуються глибиною трансфоомацій та слідів...💬 Напиши,які сліди залишив твій 2025 рік?.

"Є вершина, що не розсипається.Але на неї не можна зійти заради себе..."Яка неймовірна в мене лінія наступництва... я не можу передати словами! Глибинні вчення, що переплітаються із мистецтвом. Книги, живопис, музика, поезія... а в мене ще й танці.💫Можна жити в монастирі із жорсткими правилами, а можна перетворювати світську буденність на рай. Це неймовірно що в мене в цьому житті так🔥🔥🔥До сліз. На Лам Римі Лама Пітер розповідав про свою нову фентезі книгу "Сила Бажання". І презентував пісню. Яку на його вірш створила студентка за допомогою ШІ.Не можу перестати її слухати. Це божественно. І дуже тонко, торкається глибини серця, глибини тонких внутрішніх вібрацій.В світі де іде війна, хвороби, смерті... де час від часу ми, як практикуючі, картаємо себе за провини, або сумніваємось в своїх можливостях...Така неймовірна пісня від Вчителя. Як бальзам на рани, як поштовх йти вперед.Переклад українською👇Ми підіймалися, бо могли.Бо схил був м’яким,бо сонце лягало як слід,бо інші теж ішли вгору.Кожен підйом здавався тріумфом.Робота.Погляд коханої людини.Сміх дитини.Тисяча піщинок,які ми прийняли за золото.Ми будували життя, як замки.Камінь за каменем.Мрію за мрією.Десятиліття за десятиліттям.А коли прийшла хвиля —вона не була жорстокою.Вона не кричала.Вона просто була.Закон — невидимий, але всюдисущий.Не підданий сумніву — за рідкісними винятками.Невблаганний — милосердніший за будь-яку милість.Ні бог нас не карав.Ні демон нас не підкорював.Лише наші зерна,що проростали з безпомилковою точністю.Ми не злі.Ми не загублені.Ми — люди:повні прагнень,повні сліпоти,повні такого болісного достоїнствау власних оманах.І тому ми підіймалися —знову і знову —до фальшивих вершин,що зникали, щойно ми їх торкалися.І все ж ми підіймаємося.І все ж ми падаємо.І все ж називаємо це життям.Та вдалині —лише одного разу —шепіт із-за меж:Є інша гора.Є вершина, що не розсипається.Але на неї не можна зійти заради себе.Слухати піснюhttps://youtu.be/23luqUGrZic?si=yJqGFpfFUBpTvcC7

"Не просіть меньше вчень. Просіть більше здібностей проходити та практикувати Вчення" - Лама Пітер.Я не думала, що потраплю на ці 2 Лам Рими "Двері в алмазний шлях" від Геше Ла, бо вони припадали на дати коли я ще мала б бути в місячному ретриті.Але мій ретрит був на диво супер інтенсивним, що я виконала всі практики і навіть більше - раніше... і в певний момент відчула - завершеність сповненість тим, чим мала наповнитись... щось в середині мене сказало and now i'm Full... я сповнена. Тепер точно можу виходити із відчуттям виконання того що мала виконати.І... виходить теоретично я можу послухати Лам Рими наживо онлайн...Чому теоретично? Томущо після ретриту я ітак була сповнена інсайтами, практиками, новими знаннями які треба поступово інтегрувати в життя.І до ретриту я відчувала, що не можу вливати в себе щось нове, бо воно "не лізе"... і можна отримати лунг. В даному випадку мається на увазі лунг як перенавантаження, яке перевантажуватиме психіку, яке активує внутрішні вітри, що можуть впиратися у внутрішні затори (блоки)... Коротше я відчувала що "очіма б я їла все що бачу" але ментально і фізично мені не було можливостей отримувати Лам Рими, бо мені складно давались і основні мої вчення.Але, я просто вирішила послухати хоча б одну лекцію... і... врешті решт послухала всі. І на сьогодні вже по другому Ламриму навіть здала домашки, кр і отримала сертифікат.І ця фраза з Лам Риму про вчення - просто неймовірна. Реально ми можемо набагато більше ніж нам здається. Тож коли накриває тим, що "Ого як всього багато, я не можу.. не під силу.." - це лише старі зерна. І в такі моменти класно не засмучуватись, а навіть просто промовити: нехай я зможу мати ще більші здібності проходити всі необхідний для мене вчення". І це - сіє зерно.І да, це не означає, що поговоривши ці слова одразу треба перевантажувати себе вченнями, яеі "не лізуть".. я не перевантажувала, я не отримувала прямі передачі цих Лам римів від Геше Ла.. але я замість смутку, що не можу - раділа за тих хто може і проходить. І казала нехай в мене буде більше здібностей проходити важливі для мене вчення.І раптом ці Лам Рими через кілька місяців провели мої Лами. Я не мала б бути і на цих Лам Римах... але коли зерно посаджене - реальність змінюється.Тож я отримала прямі передачі і здала домашки та кр одного з них. І планую здати і другий...І.. нема лунгу 🔥Отже вкотре повторююю собі, все що кажуть Вчителі, все що ми вивчаємо - правда.

Всім привіт!Ми дуже щасливі вам повідомити, що ми зібрали необхідну суму на Зимову Пуджу ❄️❄️❄️ навіть більше🎉🎉🎉Але у нас ще є подарунки для вас і ми продовжуємо збір і створюємо потужну карму продовження Дхарми в Україні ✨☺️1️⃣ Це СУМКА-шопер - виріб зроблений hand made з любов'ю, кольору шафрану як символ Санги від чарівної Наталі, @NataliaGlushko. Ручна вишивка Будди, зроблена з щирим наміром і любов’ю. Цей шопер наповнений сенсом, тишею та внутрішнім світлом.♥️‼️💃Але це ще не все! В тій чарівній сумці- шоперу від Наталі буде.... ПЛАТОЧОК (який також пошиє чарівна Наталі) з тканини що вкривала вівтар Майї протягом місячного лєрунгу 🔥Цей платочок просочений мантрами, янголами, на якому буде особливий символ, що пов'язуватиме практикуючого із янголами та закритими вченнями - буде допомагати практикуючому робити щоденні медитації, мікро-ретрити і допоможе пройти всі ретрити, всі вчення що потрібні до досягнення вищої мети в цьому житті 💫💫💫2️⃣ Унікальне фото нашого Вчителя Майкла Роуча☺️ від Ульяни @Lipulka Це рідкісне фото Геше Майкла, яке дуже мало хто має і яке привезене з Даймонд Маунтін на ретрит з йоги Леді Нігуми його студентами. Гроші від купівлі цього фото пішли на підтримку ретритного центру Даймонд Маунтін. Так, що це ще й зʼєднання з цим святим місцем 🧘‍♀️ Реквізити для оплати. 1️⃣ 💳 MonoBank: 4441111122867991 🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/952eCa24iN💰 PayPal: [email protected](ВАЖЛИВО: з поміткою зимова пуджа)2️⃣ Занесіть себе в таблицю (нік у ТГ, ім’я, прізвище і порядковий номер в розіграші):Зробіть донат на будь-яку суму ❤️ Розіграш відбудеться в каналі Спонсорів 27.12, обов'язково доєднуйтесь 🥰

Анатхапіндіка - це ми 💫🔥Колись давно у Будди був учень — Анатхапіндіка.Він відомий тим, що орендував і викупив сад Джетавана — покрив землю золотими монетами, щоб там могли звучати вчення, які змінюють життя.Знаєте, що найцікавіше?Не золоті монети, бо заможних багатіїв історія знала достатньо...А от тих, хто вкладає світське багатство у багатство справжнє: мудрість, духовність, шлях до абсолютного щастя кожного - такі меценати справжні рідкісні перлини Всесвіту.Анатхапіндіка проявив неймовірну щедрість для кожного, бо створив простір, де багато істот змогли торкнутися істини тоді в минулому... і потім несли ці вчення іншим, крізь простори і століття, до нас з вами 💫💫💫Коли я думаю про це, в мене мурахи. Знаєте, ми поодинці, можливо, не є тим легендарним меценатом.Але разом — ми точно є ним 🤩Разом ми можемо дозволити собі те, що одному здається не завжди під силу:— організовувати вчення, проводити високі практики, відкривати простір для тих, хто навіть не знав, що шукали.І так вже багато разів було:ми сидимо під відкритим небом, йде практика (пуджі чи фестивальні майстер-класи, чи спілкування після АСІ зустрічей, а хтось проходить повз і запитує:«А що ви таке цікаве робите? А можна з вами?»І так "випадково" інші торкаються вчення.І ми — сіємо зерна просвітлення.І є ще одне, про що важливо пам’ятати.На такі події приходять не тільки люди.Кажуть, що приходять Будди та бодгісаттви.Ми можемо їх не побачити. Можемо навіть не здогадатись.Але вони точно поруч.Радіють. Святкують.І допомагають нам робити кроки до нашої найвищої мети.Тому коли ми об'єднуємось — це не просто «збір коштів» чи «організація події».Це створення простору, де світ стає особливим, Де кожен із нас стає тим, хто творить дива. Ми творимо дива разом.Майя Ходирева(Я зараз в ретриті, цей пост опублікований відкладеним)Побачимось на пуджі в Києві🔥🔥🔥3.01.26🔥🔥🔥 Спонсорство  пуджі🎯Ціль: 100 000.00 ₴🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/952eCa24iN💳Номер картки банки4441 1111 2286 7991Табличка для участі в розіграші ❤️Зробіть донат на будь-яку сумуhttps://docs.google.com/spreadsheets/d/1HRokGlm1GxbTLLLCv-4_lMxOpXhCVbMXs9RgIJ9mJNw/edit?usp=drivesdk

Я вже в ретриті, але цей пост відкладеним для вас🌷Нещодавно отримала пропозицію подивитись старий, але дуже крутий фільм про в’язницю 😳))Мене це взагалі не надихало.Але я подумала: «Добре, подивлюсь, раз мене запрошують».І фільм справді мене вразив…Та найголовніше відкриття прийшло наступного дня, коли сюжет раптом розкрився, як знак.Мені стало абсолютно очевидно: Енді в цій історії — це Лама, Янгол. Який прийшов до Реда в одне з найбільш безнадійних місць — у в’язницю, де той відбував довічне покарання.Спочатку наче просто вязень, не сильно-то примітний, не сильно-то вражаючий. Він наче такий як всі - злочинець, в'язень... тут у в'язниці, зовсім поруч... Дихає, порається з побутом, страждає...Але вся велич і краса цієї фігури розкривається поступово. Він поступово, майже непомітно, тонко навчає... приваблює увагу, зігріває серця... Показує маленькі й великі чудеса:стійкість, щедрість, уміння створювати багатство з нічого, користуватись своїми здібностями в будь-якій ситуації, навіть там де здавалося б це нікому не треба... проявляє і показує силу доброти, свободу духу…І зрештою — шлях до звільнення.А фінальний кадр — човен на березі океану Блаженства — це вершина вчення, яке пройшло через усе життя. 🤩І ще мене вразили типи даяння, які проявляє Енді, — це чиста форма служіння:мудрість, любов, матеріальна допомога, передача знань.Наступна приголомшлива річ - безнадійна стіна... яку неможна виломати і втекти... але можна кодувати 20 років, щодня потрохи, але постійно. І одного разу діра буде достатньої щоби втекти...😳 вона справді буде достатньої. Тож "лупайте цю скелю"---А потім я пригадала свій перший досвід "онлайн-зустрічі" з моїми Ламами.Це було якесь відео на Facebook — оголошення, що зараз буде лекція.По залі шли двоє людей: висока світловолоса жінка й чоловік.Вони просто йшли, але серед студентів відчувалося шанування, глибока повага… немов вони бачили щось більше, ніж просто викладачів.Я тоді подумала:«Ну добре, цікаві люди. Хороші вчителі. Але я ж багато класних вчителів мала…»А потім…Потім поступово, місяць за місяцем щось в мені змінювалось...Бо ті знання — це найкраще, що я отримала в цьому житті.Я досі з глибочезною, до сліз, вдячністю думаю про те, що Лами прийшли в моє життя.Що вони приїхали в мою країну.Що Геше Майкл направив свого учня в Україну.І що учень — послухався.Іноді мене пробирає холодом:а що, якби цього не сталося?Що, якби Геше Ла нікого не направив?Що, якби учень подумав: «Дивно їхати в країну, мову якої не знаю… людей не знаю… учнів мало… навіщо напружуватись?»Від однієї думки стає страшно.Але Лама Пітер приїхав і почав викладати... Своїм прикладом показуючи інший спосіб жити, творити, думати...Так само як і Енді до в'язнія Шоушенка... він дарував тепло, знання, турботу, розкривав серце... і я ставала краще, все більш кращі якості почали квітути всередині мене... завдяки Ламі, який прийшов в мою країну, прийшов до мене 🌷🙏---А тепер — головне, про що ще для мене ця стрічка 👇👇👇У певний момент кожен із нас зустрічає свого Енді — свого Янгола, свого Ламу.Того, хто заходить у нашу «в’язницю» — маленьку чи велику — і показує шлях до свободи.А з іншого боку — коли ми практикуємо й вивчаємо шлях,ми самі поступово стаємо такими Енді для інших.Для когось, хто зараз стоїть у темряві.Для когось, хто не вірить у себе.Для когось, хто чекає знаку.Яка це неймовірна вдача зустріти свого Янгола…і поступово навчитися бути Янголом для когось іншого.

Сьогодні плакала під цей рілз... бо він проілюстрував мені мої минулі втілення...https://www.instagram.com/reel/DRCu_nnCKBj/?igsh=MWpqZmhzZHpseGhoКоли мене питають: “Навіщо тобі такий довгий ретрит? Ти ж не монах…”Я усміхаюсь. Бо моя відповідь для більшості звучить дивно.Я не хочу ще одне — і ще безліч — життів страждань.Не хочу знову робити ті самі речі, бачачи світ як самосутній.Не хочу знову проживати біль, втрачати тих, кого люблю, не мати сил допомогти, хоронити кожного друга, кожну близьку душу… знову і знову.І що глибше я практикую, то чіткіше бачу повторювані візерунки — ніби цілі минулі життя накладаються на це. Інколи настільки схоже, що аж дивно: ніби ця ж Майя, тільки замість джинсів — кріноліни, а думки, почуття, події — ті самі. Кола, що повторюються беліч часів.Тож я не хочу ще одне таке життя.Я хочу шедевр.Життя, після якого більше не треба повертатись у коло страждань.Я хочу життя, з якого можна увійти у світи поза болем, де є сили творити раї і рятувати кожну живу істоту.Частина моєї людської природи не вірить у це.Частина сміється, сумнівається, ставить підніжки.Але що більше практикую, вивчаю, торкаюсь тонких рівнів — то ясніше бачу: це правда.Вищі світи не просто можливі — вони є.І кожна жива істота може досягти їх.Тому так: я не монах.Я людина, але та, що зараз має неймовірний скарб - вчення, знання, можливості щоб створити з цього життя шедевр. А для цього це життя і справді живеться не так як "звичайне".І так, це не просто... про те і "звичайне" життя жити непросто, певна ви це теж вже розумієте.Але з непростого "звичайного" життя ми переходимо і надалі в життя сансари... а з непростого "незвичайного" переходимо поза межі страждань (або хоча б сильно сильно наближаючись до того, щоб вийти з сансари найближчими життями)

Друзі рада що так багато людей планує або пише книги 💫💫💫Якщо ви хочете написати їх, то да і пуджа і моя книга класний кармічний об'єкт для посіву потрібних зерен.Відкрию вам мою "таємницю"Я не те щоб прям хотіла писати. Я розуміла, що це буде потрібно. Я маю писати. Тому писала щоденник щодня.І потім коли завершила - почала писати книгу. Спочатку було захоплююче, а потім... та ну... складно писати, дуже важливо формулювати особливими словами, щоб точно донести те що маю сказати і щоб цікаво ще було а не просто інформація... вже кидала... потім в медитації мене починало "пушити, підштовхувати": пиши пиши пиши...Потім коли медитувала на головні речі які маю зробити. Мені поставили КНИГА - найперше місце. По важливості... я особисто так не вважала... книга була десь на місці 10, і так за можливості писати.Коли мені поставили на ПЕРШЕ місце... ок, тоді взялась і предметно писала писала писала, розуміючі що маю завершити до ретриту.Потім мені одна КП сказала - то може ти станеш письменницею?Мене аж трохи тіпнуло - кажу ні, ні... не хочу. Писати художні книги точно не моя улюблена справа...А потім аж здригнулася, згадуючи як багато була залучена в переклади книг Геше Ла українською. І подумала, а раптом карма мене не питатиме і як понесе писати книги)))) ааааа... :)Карма ж не питає вона змушує )))))Посміялися... я чемно попросила карму, давай будемо танцювати, я танцювати люблю... а книги ну... ? ))) Подивимось як буде далі 😁Якщо ви хочете точно написати книгу - сійте карму підтримуючи книги інших. І вас як понесе потім писати 😁😁😁Не зможете відмовитись ну ніяк 😁😁😁 напишете книгу і може не одну📚📚📚

Курс ACI 7 “Обітниці бодгісатви” в КиєвіНаживо та онлайн.М’який голос стародавніх вчень звучить у Києві…Якщо ти давно чекаєш на знак, то ось він! Ця зустріч може стати початком великих змін. Тут ти знайдеш відповіді, яких шукав.Відчуєш сенс, який повертає глибину.Вже цього тижня в Києві відбудеться особлива подія - курс ACI 7 “Обітниці бодгісатви”. Подія, яка наповнює серце тишею, ясністю і теплом спільного шляху.І, мабуть, кожен, хто хоч раз був на АСІ наживо, знає - це щось особливе. Живий курс - це зовсім інше відчуття.Коли вчення лунає у залі і поруч люди, які шукають те саме, ти ніби відчуваєш себе у місці, до якого йшов усе життя. Будуть групи мудрості, де можна просто говорити - без страху здатись «недосконалим».Буде коло однодумців, у якому добре сміятись, ділитись тим, що в середині і навіть просто мовчати. І буде особлива церемонія - дарування Обітниць Бодгісатви 🥹Ми всі різні, але коли разом практикуємо - з’являється відчуття спокою, ясності, добра, яке хочеться берегти та нести далі. Коли:📅 7–9 та 14–16 листопада📍 Київ, офлайн та онлайнДе:Готель «Козацький», вулиця Михайлівська, 1/3Можна прийти на день, на кілька - головне, прийти.Бо такі зустрічі справді змінюють життя.Реєстрація https://akm.in.ua

🌿 Пустота трьох сфер, що допомагає змінювати реальність 🌿Ділюся живим досвідом — як працює практика пустоти трьох сфер у буденному житті.Нагадую теорію із вченнь:Будь-яка ситуація пуста.Тобто — вона залежить від минулих зерен карми, які просто дозріли в цей момент.Якщо ми сприймаємо подію як негативну — розкрились недобрі зерна, якщо як позитивну — дозріли добрі.Але ця практика — про щось значно глибше.Вона допомагає перетворити будь-яку ситуацію на те, що нам служить, навіть якщо на перший погляд "усе погано".🤯🤯🤯Прям зранку близька людина почала зі мною неприємну розмову: > “От ти всім розповідаєш свої знання, вчення, а мені майже нічого.Ось так ти до мене ставишся… зміни щось у собі.”Я, чесно кажучи, "підофігіла"...Це було боляче чути, бо намагалася ділитися з нею — потроху, обережно.Але щоразу натикалася на усмішки, на вказівки, що “спочатку треба займатися земним”, а вже потім — духовним.(🥕🫏Але ж “земне” ніколи не вирішиться без духовного.Бо життя — це як бігти за морквою, яку не з’їси: завжди є щось що “ще треба зробити”🥕🫏)Мої думки не зупинились на цьому.Я почала згадувати, з ким я ділилась знаннями — і помітила, що ті люди дійсно відкривались, слухали, цікавились.А тут — людина ніби закрита. І кожна така розмова веде лише до ще більшого непорозуміння і болю.😫☹️Почало крутити всередині: образа, біль, страх безпросвітності.І раптом — згадую про пустоту трьох сфер.Роблю міні-медитацію.Ситуація пуста = мої минулі зерна.Людина, яка завдає болю — пуста = мої минулі зерна.Я, що відчуваю біль — пуста = мої минулі зерна.У ситуації, у мене і в тієї людини — однаковий потенціал бути щасливими просто зараз.Єдине, що заважає — це старі погані зерна карми.Я не пам’ятаю, як їх посіяла, але якщо вони проросли — значить були.Я щиро шкодую, читаю мантру зцілення ситуації — для себе, цієї людини і кожної живої істоти.Візуалізую нас абсолютно щасливими, в гармонії.І тут... понеслись інсайти 👀.Перед очима — сцени, де ця людина постійно щось мені закидала, підкреслювала, чого “не вистачає”, і майже ніколи не хвалила.Я думаю: “Ну бука ще та…”І тут — стоп.Що ця “бука” мені підсвічує?І стає очевидно:Останнім часом я сама фокусуюсь більше на тому, що не так, ніж на доброму.Пригадую вчорашній день: платила комуналку, один платіж не пройшов — треба буде йти особисто. Думка: “Капець, знову морока.”А потім ловлю себе: “Агов, а ти пам’ятаєш, як колись усі платежі платили особисто — стоячи в чергах? А зараз усе можна зробити з дому!”І де моя радість за це?Я оплатила майже все — і навіть не зраділа, що маю світло, воду, тепло.Замість цього роздратувалась через один незручний аспект.І ця людина, яка зараз говорить “ти не ділишся знаннями”, — я сприймаю, що вона мене дістає... а не те, що вона хоча б в такий спосіб насправді питає мене про знання! І тут щось перемикається.Ситуація для мене перестає бути болючою, образливою — вона стає для мене вченням, шляхом.Записую собі кілька важливих усвідомлень, щоб щодня більше радіти і цінувати хороше.І відчуваю, як біль тане, поступаючись місцем легкості.Я заспокоїлася і навіть отримала тиху радістьза цю людину, за урок, і за саму можливість побачити хороше і попрактикувати Вчення, посіявши зерна абсолютної мудрості.А наприкінці ще зробила смайл-медитацію — щоб посіяти нове, м’яке зерно любові й довіри у поле нашого спілкування.🌸Отак працює практика пустоти.А для тебе ця історія — про що?😉😉😉🪽🪽🪽