Сила Слова

Я росла під серіал "Бідна Настя", де кріпосну виховували як панночку. І був номер-пародія в КВН, де на перших секундах переодягнений в жінку чоловік кусає величезне кільце ковбаси — і каже: "Ох, пригнічують нас кріпосних"Так і мене аб'юзять тут 😁Подарували мені айфон півгодини тому. Лавандовий. Але я розкажу передісторіюЯ б'ю телефони і купую дешеві. І андроїди люблю, бо в айфонах погано орієнтуюсь а вважати себе тупою не люблю.І перед новим роком відводить мене чоловік в магазин, показує самсунг за 20 з чимось тисяч — і каже: "Берем. Бо вже стидоба з тим ходить".А я йому: "Чоловіче, я тут думаю... Про те, куди я прагну. Про цілі на 2026-й. Мабуть, треба починати освоювати айфон. Виходити з коробки. Писати рілси нарешті"Я ніколи не мріяла про айфон. Та і про телефони взагалі. Але об'єктивно: він прискорить моє масштабування.І почала я думати про мотиви. ✨ Є люди, які через такі речі заповнюють пустоту всередині. Ілюзія цінності✨Є ті, що прагнуть бути частиною середовища успішних людей.✨Є ті, кому вцілому треба все краще. І бажано раніше за всіх.✨Є ті, для когось айфон — доказ кохання.✨Є ті, кому для роботи. Відео, фото і т.д.✨Є ті, хто хочуть бути сучасними. Бо андроїд — це те що віддають батькам.✨Є — ті, що виходять з зони комфорту коли вже припече. І тим самим втрачають купу часу. Це я.✨А є ті, хто взагалі не прагне до оновлень і не має потреби в цьому. "Любіть такою як є. Не побачили мій розум і успіх — то ваші проблеми". Це я минулого року)✨Є ті, хто зневажають такі речі і вважають понтами.✨А є ті, хто взагалі не вірять, що колись зможуть собі дозволити дорогі телефони. Які різні мотиви для однієї покупки. Прикиньте. Які ми різні усі. І всі по-своєму правіДо завтра!

У змін не буває вжух — і всеЄ етапи, які ми можемо не усвідомлювати, але проходимо ❤️ "Хочу повірити". Доказів нема, з'являється тільки бажання. Наприклад — що можна реалізуватися в якійсь новій справі.❤️"Можу повірити". Це коли ми щось криво-косо пробуємо і більш-менш виходить. Ми можемо сумніватися в собі, але не можемо заперечувати, що щось працює.❤️"Маю переконання". Результат повторився, ми починаємо вірити в себе. Ура! Ми радіємо. Мама пишається. Заздрісники заздрять. Ми боїмося втратити те що є.❤️"Я сумніваюсь в старих переконаннях". От казали що блогер це не професія, а от лікар — професія. А ми на блогерстві заробляєм, мабуть люди були неправі.❤️ "Я пам'ятаю у що вірив(-ла) раніше". Оце от усі прогріви в сторізах, де "я смалила свині вухо і думала що це мій максимум, а зараз у Дубаях". Є чітка різниця між "я колись" і "я зараз"❤️"Я вірю". Якось ця нова справа працює. Значних пояснень і опор в мене нема. Я просто вірю і мене несе. І бідулька людська, що на кожному етапі ми можемо зійти зі шляху.✨Ми можемо захотіти повірити (1), але не робити дій. ✨Робити дії (2), але падати в синдром самозванця і списувати успіх на випадковість.✨Повірити в себе (3) і трястися від страху то втратити. Бо повторити не зможемо. ✨Може, навпаки, бути страх втратити те, що було раніше (4). Згубити стабільність, контроль. І ми скочуємося на самий початок. ✨А може не скочуємося, але перекреслюємо минуле (5) ніби воно не мало значення і ми просто витратили роки на фігню. І ми заходимо на новий рівень пустими без опори.✨І лише якщо з'являється віра (6) — в себе, в Бога, в місію (оберіть своє) — можна підійматися з рівня на рівень не падаючи.Щоб рости, треба бути до біса сміливими і не боятися втратити контроль. Як кажуть, "Стрибайте. Крила розкриваються в польоті" ✨✨

Зранку піймала себе на думці, як одні й ті дописи по-різному впливають на людейХтось пише, що зі "Силою Слова" почав вести свої канали. Хтось знаходить сили, коли опускаються руки. В когось настрій підіймається. Комусь просто приємно спілкуватись в коментарях з розумними людьми. І я не можу прорахувати чи укласти в голові, як це відбувається.Колись вчений Грегорі Бейтсон казав: якщо ви вдаряєте по м’ячу, то можете досить точно заздалегідь визначити, куди він полетить, розрахувавши кут удару, силу, прикладену до м’яча, тертя поверхні тощо.Але якщо ви пнете собаку — під тим самим кутом, з тією самою силою, на тій самій поверхні тощо, — значно важче передбачити, чим усе закінчиться, адже собака має власну «додаткову енергію».От і тут по-різному розкриваються люди зі своєю "додатковою енергією". Навіть якщо не пинаєш, а розказуєш щось))Тож, я зробила висновок: не колупатися в причинах, а просто збирати більше розумних і добрих людей. Щоб нарощувати оце... не люблю слово поле, але шось типу того. Простір розуму, талантів, і сміливості, де хочеш-не хочеш станеш розумним, талановитим і сміливим. Просто клас! Гарного тижня усім. Тут ви — самородки. А я просто фейс-контроль✨

Критерії і цінностіЦікаву тему читала сьогодні. От є в людей цінності наприклад — "безпека". А критерії — що таке безпека саме для них — відрізняється.І я вивчила інший бік візуалізації)) Візуалізатори кажуть: "Уявіть що ви досягли мети. Проживіть картинку, відчуйте себе там: які кольори? Запахи? Звуки?" А чого це працює?Бо з точки зору психології такі картинки допомагають визначити критерії.Наприклад — щаслива сім'я. Як виглядає щаслива сім'я для мене? Що я в ній чую? Чим вона пахне?І далі, збираючи ці критерії як пазлики, ми поступово будуємо ту картинку.От у мене статус пахне як Versace Absolu. Вперше я його почула давниииим давнооооо в Брокарді в Арена Сіті. Ми з кумою закупилися косметикою і пішли в кафешку TheCake.І яка б я не була колись втомлена і задовбана, той запах повертає мене в Арена Сіті.На жаль, Versace більше не продає на сайті аромат, можна купити лише паль. А аналогу я поки не знайшла. Кіліани враження на мене не справилиБуло купляла запах Pure від бренду Sisters Aroma — бо кайфую від аромату їхніх доглядових засобів. Класні. Але парфуми пахнуть як турбота про себе, а не як статус.Тому наразі мій статус пахне як паль 😁

Є речі, сильніші за словаВ коментарях зайшла мова про паління — і я розкажу, як я колись почала.Я була противником паління в підлітковому віці. Навіть кавалери кидали палити, бо мені то не подобалось.Але коли не стало тата в мої 16, мама почала палити дуже часто. Я просила цього не робити, вона обіцяла, а потім ховалася, я її знаходила. Я сказала: "Якщо ти не кинеш, я почну"Вона сказала: "Ти розумна дівчинка, не почнеш"І я почала.Я багато років палила, псувала собі здоров'я, поступилася принципами, тому що подумала що з якогось переляку маю вправо вчити свою маму жить.А мама звідкись взяла, що якщо візьме мене на совість, це на мене дуже повпливає.Добрий десяток років було витрачено через бажання двох людей змусити інших робити що нам хочеться.Це діло невдячнеЗавждиУ 100 випадків із 100Кожна маніпуляція обернеться потім розстановками або візитами до психологаЯкби я прийняла мамину звичку, сама була здорова і радувала її — то і горе прожила б вона швидше. І кинула б, напевне, швидше. Слово — магія. Але чорна магія, де ми впливаємо на волю інших — то завжди якась чортівня.Обіймаю. Люблю як друга. Гарного дня!

Магічне питання "як": як перестати критикувати людей?Привіт) Знаєте чому ми боїмося критики? Бо хочемо щоб про нас, як про мертвих, завжди казали тільки добре. Навіть якщо для цього люди будуть замовчувати важливу реальність — наприклад, що наша бізнес-ідея нікому не треба. А критики часто бачать ризики. І вони треба. І тому буває коли ми хочемо когось покритикувати, це часто з турботи. Бо ми помітили щось, що не помітила людина. А сказати ж незручно...Що робити?Треба визначити чого ми боїмось і показати це людині через питання "як"Пояснюю 1) У чому суть вашого зауваження або заперечення?Наприклад: Людина говорить абстрактно, нічого не зрозуміло.2) Який позитивний намір прихований за цим зауваженням? Чого ми хочемо досягти за допомогою критики?Наприклад: Хочеться зрозуміти, що саме вона має на увазі і як це можна застосувати.3) Яке запитання варто поставити зі словом «як», зважаючи на цей намір?Наприклад: Як це виглядатиме на конкретному прикладі? Як я можу застосувати це на практиці? Важливо питати саме через "як", бо у "чому", "хто буде" і т.д. може бути захована претензія, розбіжності. А "як" — слово максимально нейтральне.До речі, прийом круто працює і з внутрішнім критиком. Типу "Я боюсь що не впораюсь?" — "Як мені впевнитись, що я з задачею впораюсь?"

Навіщо треба конфлікти поколінь?Доброго раночку.Ібн Хальдун ще у XIV столітті запропонував циклічну теорію розвитку історії, де суспільство проходить чотири покоління✨Перше покоління — революційне.Воно радикально розриває стосунки з минулим, відкидає старі правила й утверджує нові цінності. Разом із проривом з’являється хаос: старе зруйноване, нове ще не стабільне.✨Друге покоління — покоління порядку.Воно пам’ятає революцію, але вже прагне стабільності. Його мета — зафіксувати домовленості, перетворити ідеї на правила. Революційний запал слабшає, з’являється структура.✨Третє покоління — прагматичне.Це люди, які мислять практично: комфорт, ефективність, матеріальні результати. Суспільство стає індивідуалістичним і матеріально орієнтованим.✨Четверте покоління — кризове.Воно відчуває, що життєва сила зникла, але не розуміє, що має прийти натомість. Успадковані цінності викликають сумнів, поширюється цинізм, з’являється відчуття порожнечі та втрати сенсу. Ніхто вже не знає, у що вірити.У цей момент формується нове революційне покоління — і запускає цикл знову: Революція — Порядок — Комфорт — КризаОт думаю що ми зараз покоління, яке з кризового вимушено перейшло в революційне. Боремося за право бути українцями. А значить діти будуватимуть порядок.І вважається, що це основа виживання світу. Бо якби етапи повторювалися, суспільство себе б себе зруйнувало.Бо якою прекрасною б сила не була, коли її багато вона стає своєю протилежністю.P.S. Мій ригачний друг, мені дуже приємно, що ти не зміг мене покинути. Ціную твої вірність. І прошу ставити ригачки на все, щоб я знала що з тобою все в порядку)

Вчора була на важливій для мене консультаціїПоділюсь.Чекала її місяці 4. Вона дуже дорога — і я замовила її чоловіку на день народження.Жінка — психологиня, яка працює на стику різних наук і вносить тектонічні зсуви в життя людей. І вона не знала ні про канал мій, ні про розпаковки, ні про цінності, ні про що. Я прийшла з запитом "торможу себе в проявленні. Все несеться, виходить. А потім я наче роблю "стоп" і притримую себе. І після паузи знову йду"Ми вияснили що там, пропрацювали. Але я інше розкажу.Вона каже: "Тобі не потрібне проявлення. Ти і так впевнена в собі, навіть коли на тебе не дивиться ніхто. Твоя задача — вплив. Бо ми з тобою схожі. Міняємо життя людей. Тільки я працюю з болем. Звільняю від нього людей.А ти маєш талант у будь-якій людині, яку навіть всі називатимуть конченою, бачити світлу частину. Показувати її. І давати сили, щоб людина переходила на свій новий рівень.Тобі навіть робити нічого для цього не треба. Бо в тобі світло — і ти вмикаєш в людях світло. Вони тягнуться на чистоту твоєї душіІ питання твого впливу лише в тому, що для когось ти це світло вмикаєш, а для когось ні, стоїш осторонь. Бо боїшся що тебе ранятьАле щойно ти зрозумієш, що тато, якого немає в живих, тебе захищає, і Бог тебе захищає, ти можеш освітити будь-які масштаби" І я трошки офігєла.І навіть не з тієї консультації. А з того що відбулося за кілька годин.Ввечері ми діздвонились з доларовим мільйонером, дуже розумним і добрим чоловіком. Від якого я вже багато мудрості отримала. І навіть сам факт що він з тобою говорить — це велика честь.Він спитав як тиждень пройшов, я сказала що ДР було. А він мені каже: "Ти людина з неймовірним світлом всередині. Воно світить так, що неможливо не бачити. Я бажаю щоб воно горіло і світило багатьом людям"І знаєте що? Я ледве не розплакаласьОтак отГарного дня всім. Ввечері дам щосб цікаве

Нашо нам ментори, наставники, вчителі і т.д.?Щоб не погоджуватися з ними і рости 😁 Цікаву річ прочитала.Якщо батьки не є для нас авторитетом, то, дорослішаючи, ми не зможемо пройти одну з найважливіших стадій — підлітковий бунт, у процесі якого відкидаємо батьківські ідеї та відкриваємо власну унікальність. Без учителів та інших наставників, яких ми поважаємо, втрачається можливість вчитися на їхньому досвіді, вбирати їхню мудрість і часом навіть прагнути перевершити їх, висуваючи нові й кращі ідеї.Тобто якщо ми думаємо "я і так все знаю", не приймаємо авторитети, то будемо все життя шукати себе.І не знайдемо.Бо істина приходить коли "приміряєш" знання, ідеї. І наче щось підходить (тепліше, гріє серце). А шось тисне. І там де тисне, проявляється наше "я"Якщо не починати міряти, то ніколи не дізнаємося що з нами працює, а що ні.Отак отТому якщо ви мене любите, а потім зненавидите, то значить дітки виросли і летять з гнізда. Набиратиму нових 😂То жарт. І сподівають ми житимем разом десятиліттями і неприйняття буде мінімальним.Люблю вас

Несу вам новий кейс із тредс))Про логіку суджень. Запостила історію яку на днях випадково згадала. Частину про "ніхто не терпітиме" трошки емоційно забарвила. В оригіналі було щось типу скучатиму і жалкуватиму.Але ось типи коментарів, які хочу обговорити (згрупувала-об'єднала):1) Круто що швидко пройшли кризу через стрес. У нас були роки психотерапії2) Той кейс коли таро працює3) Ви молодці, любові вам4) Тарологиня — мудра жінка5) Чудова історія! Якщо розповідати чоловікам про розлучення, вони втрачають опору і реально можуть когось знайти6) Чи за розклад не чоловік платив?7) Слава Богу, що вчасна піздюліна небес врятувала шлюбАле був інший тип коментарів. Їх мало, десь відсотків 10:1) Наче розумна а довірила долю тарологині2) Історія про низьку самооцінку3) Мислення інфузорії, возносять пісюн4) Я обрала себе і не жалкуюЧому мене коментарі другого типу не чіпляють? Бо вони пусті. Зазвичай такі люди переходять кордони. Тикають. Роблять поверхневі судження на основі посту і навіть не стараються розглянути альтернативні варіанти.Я вчора комусь і відписала: "На щастя, завдяки рагульству і низькій самооцінці мене не чіпляють ваші коментарі. Була б висока — зачепили б" 😁Урок вам — ніколи не реагуйте на коментарі, що порушують кордони і базуються на поверхневих судженняхНавіть якщо ви будете найдобрішою людиною на землі, знайтесь хтось, хто захоче вас вбить щоб самому стати найдобрішим))