Telegram statistics channel - @syla_slowa

Я сьогодні коротко дуже)Знаєте коли я перестала боятися грошей? Я писала, що мала страх що піду у всі тяжкі і буду або тринькать, або наркоманить, або бдсмить 😂😂😂 Змінилося, коли почула, що сенс грошей — виражати вдячність. І гроші — один з найцінніших інструментів добрих справ.От в садку сьогодні збирали іграшки для діток з інтернатів. І ми принесли 4 величезні м'які іграшки. І малі кажуть: "Я думаю, дітки будуть дуже щасливі. Я так щаслива, що вони будуть щасливі!"Або просто рандомно в якийсь день ходять по дому: "Мамо, тато, давайте переведемо грошей дітям"Чи навіть алкаш на пляшку просить — і доводиться "дяді помагать, бо дяді нема чого їсти"😄І це такий кайф! Не говорити "вибачте, в мене нема". А знати, що є.От відкрию секрет. Коли ми з Федоровичем станем дуже багаті (не якщо, а саме коли😄), ми хотіли б всиновити третю дитину.Щоб хтось, хто вже не вірить в чудо, впевнився що воно є.Поки є багато викликів, які треба прийти до цього моменту, щоб стати на ноги. Але якщо вірити, все буде. Я точно знаю ❤️P.S. Коротко не вийшло 😂

Чому колись люди були дружні, а зараз не дуже?Повернемося до азійських і західних культур. В Азії люди думають через категорію груп, на Заході — через культуру особистості.На сході причина дружності - традиційне господарювання, а його, своєю чергою, формує місцева екологія. У Східній Азії все обертається навколо рису. Рис окультурили приблизно 10 000 років тому. Його вирощування вимагає колосальної колективної праці. І не тільки через те, що доводиться всім разом гнути спину на посадці та збиранні врожаю, – обробити сімейне поле можна лише силами всього села.Зараз політика "ти можеш все сам"Але блін. Так, я могу створити канал чи інсту. Але як я створю їх без вас — читачів? Так, можна вчитися і розвиватися. Але як вчитися без вчителів? Для себе я вияснила, що людям іноді простіше сьогодні жити одним. Навіть без пари. От якби ми з чоловіком колись розлучилися, я б не виходила заміж. Насолоджувалася б свободою 😄 Щось зламається — є майстер. Стане самотньо — є тіндер. Нема речей, з якими ми не впораємося самі.Жити самим сьогодні може бути простіше, ніж з кимось. Об'єктивно. І не просити допомоги, і не дружити, і закритися вдома.Не треба підстроюватися, домовлятися. Але коли всі вміють все і можуть обійтися без інших - завжди починається якась нездорова фігня. Можна потонути в своїх ілюзіях яи болі - а ніхто навіть не побачить, що ми тонем

Привіт)Нагадаю що сьогодні лекція про те, як рости квантовими стрибками. Вас багато, але досі не знайшла Олену Первак. Олено, відгукнись❤️***А зараз текст для тих, хто не впевнений, що має чим поділитися зі світом.Приведу текст Марка Брауна, переможця Міжнародного світового чемпіонату з ораторського мистецтва за версією Тостмастерс 1995"Ваше життя – історія, і завжди є хтось, кому треба її почути. Можливо, ви думаєте, ніби ваша історія не сенсаційна, але вона й не повинна бути сенсаційною, вона лише має бути щирою.Якщо ви досі не знайшли свою історію та ідею, запитайте себе: - Через що я пройшов, який досвід набув і що з цього може допомогти іншим? - Яке з моїх знань полегшить життя інших людей? - Якби мені сьогодні треба було померти і був би шанс залишити моєму синові/дочці/племінниці/племіннику тільки одне напуття, що б я їм сказав?" Я трошки скоротила, але головне лишила. Просто нагадаю: я не вела інсту, бо 95% часу проводжу вдома, показувати нічого і блогер з мене - як з бабці наречена. Але нічо, 9000 підписоти зібралось. Може вам показати нічого, а сказати — є 😄❤️

Чому одні компанії в кризах ростуть, а інші — занепадають?Мортен Гансен та Джим Коллінз провели 9-річне дослідження, щоб з'ясувати: чому одні компанії процвітають в умовах хаосу та кризи, а інші — гинуть. Автори вивчали так звані «компанії-десятикратники» — це бізнеси, які показали результати в 10 разів вищі за середні у своїй галузі.Ось 3 головні правила лідерів таких компаній: ❤️Фанатична дисципліна. Вони чітко визначають цілі й уперто йдуть своїм шляхом, попри будь-які зовнішні обставини.❤️Емпірична креативність. Вони не зважають на чужі думки чи шаблони. Вони шукають лише те, що реально працює на практиці, й упроваджують інновації на основі твердих фактів та досвіду.❤️Продуктивна параноя. Вони ніколи не розслабляються і завжди готові до того, що все може піти шкереберть. Свої страхи вони перетворюють на користь: створюють фінансові резерви та заздалегідь розробляють плани на випадок кризи. Паралелі помітили?Люди, що досягають неймовірного успіху в часи криз та хаосу, мають залізобетонну дисципліну, слухають себе, а не диванних експертів, тестують усе на власному досвіді. І нарешті, вони мають продуктивну параною — мають план «Б» на випадок форс-мажору. Тобто успіх людини в нестабільному світі — це не везіння, а результат свідомого вибору і самоконтролюОт я наприклад не набираю вагу, щоб якщо мене замінить АІ, піти на онліфанс 😂 (це жарт, я набираю вагу)***Олено Первак, вас одну не знайшла вчора. Лекцію оплатили. Подайте знак пліз)

Привіт) Сьогодні хочу анонсувати нову лекцію.Але не лише її.Новий формат спробую) Лекція передбачає певний план дій - і я буду їх робити в якості експерименту, відзвітую вам що було ДО і ПІСЛЯ.Хто буде слухати, кличу зробити це разом зі мною)))Розкажу про контекст. Колись, коли я потрапляла в середовище великих підприємців, я відчувала себе як муха. Маленька, ховалась далеко за колонами. Потім змінила сприйняття себе, почала усвідомлювати що можу приносити їм значну користь — і знак менше змінився на знак рівності (хоч я досі слухаю їх з відкритим ротом)Це просто нове усвідомлення себеНічого по факту не змінилося. І пропоную зробити перепрошивку голови трошки нам усім))*** КВАНТОВИЙ СТРИБОК: ЯК ЗА 90 ДНІВ СТАТИ ТИМ, КИМ ВИ МАЛИ БУТИ 10 РОКІВ ТОМУЧому «крок за кроком» — це найдорожча брехня в особистому розвитку, і що роблять ті, хто за рік проходить шлях, який в інших забирає десятьНа лекції ви дізнаєтесь:— Парадокс мухи: чому мільйони людей роками штовхають одні й ті самі двері, поки вихід — за три метри поруч— Скільки відсотків власних можливостей ви реально використовуєте — і що Гарвард каже про решту— Зарплата ×3 за 12 місяців: чому одні стрибають, а інші двадцять років чекають підвищення— Чому ви заробляєте рівно стільки, на скільки внутрішньо вважаєте себе вартим. — Чому щастя лякає мозок: чому ми впадаєио в саботаж щойно все налагоджується— Чому ви знову не зробили те, що пообіцяли в неділю ввечері. — Як порада «старайся більше» вбила більше потенціалу, ніж алкоголь і телевізор разом. — Парадокс ×10: чому ціль у десять разів більша досягається легше, ніж на 10% більша.— «Коли буду готовий»: чому 87% так і не наважуються на зміни і що роблять інші 13 відсотків— 30 днів: покроковий протокол фізичної перебудови мозку. Без езотерики, без афірмацій Понеділок, 20:00Карта 4441111078181025.Участь онлайн+запис на тиждень - 100 грнПросто запис - 200 грнПісля оплати (в той же день) кину посилання на участь.

Напишу замість вечора, щоб прояснити одну річ.Те, що я пишу, я пишу про себе з сенсами і досвідом, який проживаю я. Що це значить?Наприклад, духовне і тваринні інстинкти. Є у нас з тваринного голод, боротьба за авторитет,слідування миттєвим бажанням і т.д.Поділіюся дуже особистим зараз. Ніколи цього не писатиму більше. Не зрозумієте, то так уже і буде) Я — особисто я — людина, якій важко контролювати тваринні інстинкти.Наприклад, коли я палила, я палила 2-3 пачки в день. Коли мене зриває на шкідливу їжу, я їм аж поки погано не стане. І багатіти я колись боялась, щоб мені мозок не попаяло і я не пішла у всі тяжкі)) І може якби я пила, я б стала типовою алкашкою. Бо на силі волі я не виїду. В мене нема міри. І я з людей, які могли б впасти дуже низько.Тому я тримаюсь за дисципліну, як і вам раджу. Але. Коли я думаю про сенси, доброту, взаємоповагу, розвиток, зміну в світі і тд, я стаю головна і інстинкти мною не керують. Вони наче зникають і трансформуються у прагнення, мрії, творчість. І я навпаки росту. Особливо з дисципліною.Це як дві форми енергії: або я її втілюю на добрі речі, або вона мене вбиває.І це ще не всеКоли я згадую якусь течію, ідею, це не значить що я підтримую її .Наприклад, якась людина-гімно напише красиву картину. І я скажу: "Красива картина". А хтось скаже: "Ні, це людина гімно!"Красива картина — не рівно красива людина.Погана риса — не значить погана людина.Боротися з якимось тваринним інстинктом — не значить боротися з тваринамиЯ розумію що кожен все трансформує через себе. І коли я писала цей пост, я прям відчувала сонце всередині, коли бачила цю різницю між самознищенням і самостворенням.І це була єдина мета.А потім як почала читати... Як все повплітали що можна... І такі хмари над сонцем тим зійшли...Я прошу вас. Якщо якийсь мій допис не вписується до цінностей всі інших, перепитайте. Уточніть. Не рубайте. Люблю вас

Don't blow smoke up someone's ass або історія про дим у дупіВчора дивилась шикарний фільм про лікаря, який в рази знизив смертність людей, коли почав мити руки хлоркою. І згадала історіюУ 1700-х роках у Європі (особливо в Англії) втоплення було величезною проблемою. Оскільки плавати вміли далеко не всі, а на річках на кшталт Темзи вирувало життя, люди тонули регулярно.Медики того часу вважали, що людина помирає від утоплення, бо її тіло стає занадто холодним і заповнюється водою.Щоб повернути людину з того світу, її намагалися буквально розворушити найдикішими способами. Потопельників прив’язували ногами до коней і пускали їх галопом, сподіваючись, що від шаленої тряски вода вийде назад. Їм до крові розтирали шкіру сіллю, щоб «вигнати холод», або пхали пір’я в горло, намагаючись викликати хоч якусь реакцію організму.Нічого не працювало... Поки не з'явилася тютюнова клізма.Інколи це справді спрацьовувало: нікотин діяв як потужний стимулятор, викликаючи шалений викид адреналіну, від якого людина приходила до тями. Але лікарі не знали, чому так відбувається. Вони просто бачили: вдуваєш дим у дупу — людина оживає.(навіть думати не хочу як вони до цього прийшли)На щастя, пізніше виявилося, що нікотин частіше добиває серце, а не запускає його. У спадок від тих часів англійська мова отримала безсмертний фразеологізм "to blow smoke up someone's ass" (вдувати дим у дупу, у нас — вішати лапшу на вуха)До чого я?Насправді, лікарі могли б використати куди безпечніші стимулятори. Наприклад, дати понюхати нашатирний спирт або міцний оцет — це б миттєво подразнило рецептори носоглотки й викликало б судомний вдих. Або ж інтенсивно розтерти груди теплою тканиною і підняти пацієнту ноги: це б забезпечило приплив крові до серця та мозку, м'яко запускаючи організм без ризику отруєння.Мораль — шукайте причини того, що відбувається, і рзвивайтеся, щоб не забивати шурупи молотком.Люблю вас ❤️

Вчора до допису руки не дійшли. Налаштовували дітям планшети, а це страх страшний. Півгодини вмикали батьківський контроль, годину вимикали 😂Але відео лекції всім учасникам відправила, о першій ночі до речі. В - Відповідальність.А сьогодні розкажу про цікавий факт) Наскільки люди різні)Дослідники проводили опитування працівників міжнародного банку, що має відділення в багатьох країнах. Їх запитували, у якому випадку вони стануть допомагати колезі? Американці відповіли, що допомагатимуть тому, хто сам їм допомагав до цього; китайці скоріше нададуть допомогу старшому за рангом; а іспанці більше схильні підтримати друзів та родичів.Цей феномен яскраво демонструє, як глибоко національна культура та менталітет впливають на корпоративні відносини та мотивацію людей. ✨Американці керуються принципом взаємної вигоди (реципрокності) та індивідуалізму, де ділові відносини будуються на чіткому балансі послуг: «ти — мені, я — тобі».✨Китайці спираються на ієрархію та повагу до статусу (що тісно пов'язано з традиційними конфуціанськими цінностями), де авторитет керівника та субординація є головними орієнтирами.✨Іспанці демонструють колективістську культуру з високою цінністю особистих зв'язків, де емоційна близькість, дружба та родинні узи важать набагато більше, ніж формальні посади чи прагматичний розрахунок. Для міжнародних компаній, до речі, це важливий інсайт: не існує універсальної системи мотивації. Те, що чудово працює в одному регіональному офісі, може зовсім не діяти в іншому.Тому будете відкривати філіали по світу - пам'ятайте про це)

Ми — найрозумніше в питаннях психології, але водночас найнещасніше покоління. Попри бум ментальної грамотності, рівень депресії та тривожності у світі за останні роки зріс майже на 25%, а молодь офіційно визнають найбільш самотньою віковою групою. Ми досконало знаємо терміни на кшталт «вигорання» чи «травма» і безкінечно препаруємо власні почуття, але загального щастя від цього більше не стає.Читала теорію що це через мозок древньої людини. Ми - минулі завойовники, збирачі, що змушені проживати пасивне життя.А якщо і є якийсь триндець, то ми мало на що маємо впливати.Тому критично важливо діяти, прагнути, робити, падати, вставати, іти напролом. Наші предки цього хотіли б)***Нагадаю, що сьогодні лекціяРозблоковуємо потенціал: чому «мені не дано» — найдорожча брехня, яку ви собі повторюєтеНа лекції ви дізнаєтесь:— Брехня про талант: як діти, які вчилися грати в парку з наркодилером, рознесли випускників елітних шкіл — і що це говорить про вашу «нездатність»— Ефект, про який мовчать: як людина, чийого імені ви навіть не пам'ятаєте, впливає на вашу зарплату через 20 років сильніше, ніж усі ваші дипломи разом— 4 невидимі м'язи успіху: не інтелект і не талант — а те, що насправді тягне вгору, коли здібності закінчуються. І найдивніше — цьому навчають— Чому навчання має пекти: є стан, у якому ви ростете вдвічі швидше за інших — але майже всі від нього тікають. — Пастка «ідеально або ніяк»: як прагнення до бездоганності тихо вбиває ваш результат — і що насправді відрізняє найкращих від решти— Правда про 10 000 годин: чому це півбрехні, і як одна година певної практики б'є цілий рік звичайної роботи— Дофаміновий капкан: чому ваш власний мозок саботує ваш потенціал щодня — і як вимкнути цей механізм— Рівняння успіху: чому двоє з однаковим талантом приходять до різних результатів — і який множник усе вирішує— Антикрихкість: як перетворити удари, провали й хаос на пальне для зростання — і чому той, хто себе надто береже, стає слабшим— 7 технік розгону мозку: як знести невидимі переконання-обмежувачі, прокачати фокус і навчатися вдвічі швидше Вартість, як і раніше, 100 грн на картку 4441111078181025. Запис для тих, хто не прийде онлайн - 200 грнХто онлайн, запис входить у вартість Зустрічаємось в понеділок о 20:00

Спите?))Ми любимо думати, що характер — це щось «вроджене». Наче людина або народжується сміливою, спокійною чи тривожною — або ні. Понад 40 років учений Стівен Суомі досліджував макак-резусів — приматів, які мають із людьми 95% спільних генів. Він спостерігав, як у поколіннях формуються риси характеру, і побачив цікаву закономірність: виживають і процвітають у такому середовищі насамперед ті особини, які здатні адаптувати свою поведінку до потреб групи.***І от що я подумала. Ми звикли думати, що соціалізація — це "бути як всі". А якщо я не такий(-а) як всі, то нема мені місця в цьому світі.Нагадаю: в 4му класі вчителька радила показати мене психіатру з приміткою "не така як всі". Надто спокійна. А як стала проблемною як всі то всі трошки прифігіли з моїх масштабів😄 І чудила я не так як всі.І зараз до речі іноді в шось встрягаю, а гени спокою не проп'єш — пульс мій між 48 і 56 при цьому бовтається 😂Так от. Я допетрала, що "адаптувати свою поведінку до потреб групи" це не бути як всі. А розкрити таланти так, щоб стати їм у нагоді.Світ розвивали безумні генії: нетипові, часто асоціальні, закриті, жорстокі. Але вони сфокусувались не на "шо в мені не так?", а "які можливості, більші за інших, я маю завдяки тому, що зі мною щось не так?"Це і є адаптація, соціалізація і тд — не стати кимось, а зайняти своє місце.От і живіть тепер з цим 😄