Telegram statistics channel - @syla_slowa

Telegram community logo - Сила Слова
2025-12-06

Сила Слова

Number of subscribers:
1547
Photos:
203 
Videos:
25 
Links:
56 
Category:
Blogs
Description:
Надихаю думати, писати і розмовляти красиво Мама каналу @Anna_Fedorovich Head of Content Genius.Space Законспектувала 40+ рідкісних книг. Роблю найбільшу базу знань про силу слова

👥 Number of subscribers

Average/Day: 0
Average/Week: -4
Average/Month: -11
Total:
1 547

👁️ Average views per message

Average/Day: +553
Average/Week: +560
ERR: 31.49%
ERR (24): 35.75%
Average for 30 days:
487

📊 Messages per Day

Last day: 2
Week average: 1.6
Average per day
1.9

Status change history

Officially not confirmed
2025-12-06

Wall channel Сила Слова - @syla_slowa

Знаєте... Хочу з вами поговорити про закритість і відкритістьОт я вам колись казала, що можу бути активною, травити жарти, танцювати латину. Але про це майже ніхто не знає. Бо я раз в житті ходила на корпоратив — і то години на три. Тому коли я стану публічною особою, шокую людей трохи своїми чачачами, піснями і шпагатами 😁Я розумію, що роками займала досить закриту позицію. Типу поговорила, посміялася — а потім пішла в свої справи. ПРИвідкривалася. Тобто люди знали що людина я хороша, але відсторонена. Сиджу собі в кутку — читаю книжку і живу для себе.А минулого року я переглянула погляд до закритості. Тепер я не стараюся бути в стороні. Але і в епіцентрі подій бути не стараюся.Зараз, потрапляючи в компанію людей, чи спілкуючись з кимось, я думаю: "Я хочу максимально кайфонути з цього моменту"- На дитячих ДР я перша аплодую коли виносять торт, бо мені так хочеться- На бізнес-заходах слухаю історії з відкритим ротом. Плачу, або пишу інсайти.- В машині розглядаю природу і будинки. Я живу кожен день так, наче все навколо мене — подарунок, який Боженька послав мені ще 35 років тому.І от сьогодні вкотре чую фразу: "Який це кайф мати з тобою справу" — і розумію що не стараюсь створити комусь цей кайф. Я навіть не хвалю людину — ми говоримо про щось нейтральне. Але з мене прям пре оцей вайб зацікавленості.І коли вам добре, я радію дуже. Але не стараюсь комусь сподобатись.І оце відкритість — вміння відчувати кожен момент таке, наче він створений для тебе.Це кайф.Просто кайф.Спробуйте
441
26-02-13 16:01
Продовжую тему медичних аналогійАле думаю сьогодні продовжу — і завершу 😁Ви знаєте як посилюється імунітет? Яким чином він росте?Раніше я думала, що це якась система робить умовні 4 підходи по 20 вправ і стає сильнішою. Або просто під дією чогось росте і стає сильнішою.Насправді сильніша імунна система — розумніша.Вона краще розпізнає де віруси, не пропускає їх. І не робить всяку фігню типу атак на свої клітини бо "ой переплутала"Сильна імунна система добре знає себе. І слабкий імунітет — це сліпий неуважний сторож.Так і в людей. Можна все життя шукати своє божественне призначення (воно звичайно є у всіх, і це важливо). Але найбільша сила — в розумінні простих речей: я людина, мені смачно це і це, мені важливо це і це, мої слабкості — це і це, до цього я прагну, з цим готова миритися, а цим готова пожертвувати на шляху до чогось.Мені подобається метафора про гору. Мовляв, стоїть перед нами гора. А в той час мільярди мільярдові атомів рухаються в певному напрямі, щоб створити об'єкт "гора". І важливо спочатку розуміти: "Я-гора", а потім уже виясняти яка місія у мене як в атома. Бо якщо навпаки — буде хаос. Отак от)
411
26-02-13 07:07
Я росла під серіал "Бідна Настя", де кріпосну виховували як панночку. І був номер-пародія в КВН, де на перших секундах переодягнений в жінку чоловік кусає величезне кільце ковбаси — і каже: "Ох, пригнічують нас кріпосних"Так і мене аб'юзять тут 😁Подарували мені айфон півгодини тому. Лавандовий. Але я розкажу передісторіюЯ б'ю телефони і купую дешеві. І андроїди люблю, бо в айфонах погано орієнтуюсь а вважати себе тупою не люблю.І перед новим роком відводить мене чоловік в магазин, показує самсунг за 20 з чимось тисяч — і каже: "Берем. Бо вже стидоба з тим ходить".А я йому: "Чоловіче, я тут думаю... Про те, куди я прагну. Про цілі на 2026-й. Мабуть, треба починати освоювати айфон. Виходити з коробки. Писати рілси нарешті"Я ніколи не мріяла про айфон. Та і про телефони взагалі. Але об'єктивно: він прискорить моє масштабування.І почала я думати про мотиви. Є люди, які через такі речі заповнюють пустоту всередині. Ілюзія цінностіЄ ті, що прагнуть бути частиною середовища успішних людей.Є ті, кому вцілому треба все краще. І бажано раніше за всіх.Є ті, для когось айфон — доказ кохання.Є ті, кому для роботи. Відео, фото і т.д.Є ті, хто хочуть бути сучасними. Бо андроїд — це те що віддають батькам.Є — ті, що виходять з зони комфорту коли вже припече. І тим самим втрачають купу часу. Це я.А є ті, хто взагалі не прагне до оновлень і не має потреби в цьому. "Любіть такою як є. Не побачили мій розум і успіх — то ваші проблеми". Це я минулого року)Є ті, хто зневажають такі речі і вважають понтами.А є ті, хто взагалі не вірять, що колись зможуть собі дозволити дорогі телефони. Які різні мотиви для однієї покупки. Прикиньте. Які ми різні усі. І всі по-своєму правіДо завтра!
409
26-02-12 15:33
У змін не буває вжух — і всеЄ етапи, які ми можемо не усвідомлювати, але проходимо ❤️ "Хочу повірити". Доказів нема, з'являється тільки бажання. Наприклад — що можна реалізуватися в якійсь новій справі.❤️"Можу повірити". Це коли ми щось криво-косо пробуємо і більш-менш виходить. Ми можемо сумніватися в собі, але не можемо заперечувати, що щось працює.❤️"Маю переконання". Результат повторився, ми починаємо вірити в себе. Ура! Ми радіємо. Мама пишається. Заздрісники заздрять. Ми боїмося втратити те що є.❤️"Я сумніваюсь в старих переконаннях". От казали що блогер це не професія, а от лікар — професія. А ми на блогерстві заробляєм, мабуть люди були неправі.❤️ "Я пам'ятаю у що вірив(-ла) раніше". Оце от усі прогріви в сторізах, де "я смалила свині вухо і думала що це мій максимум, а зараз у Дубаях". Є чітка різниця між "я колись" і "я зараз"❤️"Я вірю". Якось ця нова справа працює. Значних пояснень і опор в мене нема. Я просто вірю і мене несе. І бідулька людська, що на кожному етапі ми можемо зійти зі шляху.Ми можемо захотіти повірити (1), але не робити дій. Робити дії (2), але падати в синдром самозванця і списувати успіх на випадковість.Повірити в себе (3) і трястися від страху то втратити. Бо повторити не зможемо. Може, навпаки, бути страх втратити те, що було раніше (4). Згубити стабільність, контроль. І ми скочуємося на самий початок. А може не скочуємося, але перекреслюємо минуле (5) ніби воно не мало значення і ми просто витратили роки на фігню. І ми заходимо на новий рівень пустими без опори.І лише якщо з'являється віра (6) — в себе, в Бога, в місію (оберіть своє) — можна підійматися з рівня на рівень не падаючи.Щоб рости, треба бути до біса сміливими і не боятися втратити контроль. Як кажуть, "Стрибайте. Крила розкриваються в польоті"
593
26-02-10 06:27
Зранку піймала себе на думці, як одні й ті дописи по-різному впливають на людейХтось пише, що зі "Силою Слова" почав вести свої канали. Хтось знаходить сили, коли опускаються руки. В когось настрій підіймається. Комусь просто приємно спілкуватись в коментарях з розумними людьми. І я не можу прорахувати чи укласти в голові, як це відбувається.Колись вчений Грегорі Бейтсон казав: якщо ви вдаряєте по м’ячу, то можете досить точно заздалегідь визначити, куди він полетить, розрахувавши кут удару, силу, прикладену до м’яча, тертя поверхні тощо.Але якщо ви пнете собаку — під тим самим кутом, з тією самою силою, на тій самій поверхні тощо, — значно важче передбачити, чим усе закінчиться, адже собака має власну «додаткову енергію».От і тут по-різному розкриваються люди зі своєю "додатковою енергією". Навіть якщо не пинаєш, а розказуєш щось))Тож, я зробила висновок: не колупатися в причинах, а просто збирати більше розумних і добрих людей. Щоб нарощувати оце... не люблю слово поле, але шось типу того. Простір розуму, талантів, і сміливості, де хочеш-не хочеш станеш розумним, талановитим і сміливим. Просто клас! Гарного тижня усім. Тут ви — самородки. А я просто фейс-контроль
614
26-02-09 08:09
Критерії і цінностіЦікаву тему читала сьогодні. От є в людей цінності наприклад — "безпека". А критерії — що таке безпека саме для них — відрізняється.І я вивчила інший бік візуалізації)) Візуалізатори кажуть: "Уявіть що ви досягли мети. Проживіть картинку, відчуйте себе там: які кольори? Запахи? Звуки?" А чого це працює?Бо з точки зору психології такі картинки допомагають визначити критерії.Наприклад — щаслива сім'я. Як виглядає щаслива сім'я для мене? Що я в ній чую? Чим вона пахне?І далі, збираючи ці критерії як пазлики, ми поступово будуємо ту картинку.От у мене статус пахне як Versace Absolu. Вперше я його почула давниииим давнооооо в Брокарді в Арена Сіті. Ми з кумою закупилися косметикою і пішли в кафешку TheCake.І яка б я не була колись втомлена і задовбана, той запах повертає мене в Арена Сіті.На жаль, Versace більше не продає на сайті аромат, можна купити лише паль. А аналогу я поки не знайшла. Кіліани враження на мене не справилиБуло купляла запах Pure від бренду Sisters Aroma — бо кайфую від аромату їхніх доглядових засобів. Класні. Але парфуми пахнуть як турбота про себе, а не як статус.Тому наразі мій статус пахне як паль 😁
498
26-02-05 07:49
Є речі, сильніші за словаВ коментарях зайшла мова про паління — і я розкажу, як я колись почала.Я була противником паління в підлітковому віці. Навіть кавалери кидали палити, бо мені то не подобалось.Але коли не стало тата в мої 16, мама почала палити дуже часто. Я просила цього не робити, вона обіцяла, а потім ховалася, я її знаходила. Я сказала: "Якщо ти не кинеш, я почну"Вона сказала: "Ти розумна дівчинка, не почнеш"І я почала.Я багато років палила, псувала собі здоров'я, поступилася принципами, тому що подумала що з якогось переляку маю вправо вчити свою маму жить.А мама звідкись взяла, що якщо візьме мене на совість, це на мене дуже повпливає.Добрий десяток років було витрачено через бажання двох людей змусити інших робити що нам хочеться.Це діло невдячнеЗавждиУ 100 випадків із 100Кожна маніпуляція обернеться потім розстановками або візитами до психологаЯкби я прийняла мамину звичку, сама була здорова і радувала її — то і горе прожила б вона швидше. І кинула б, напевне, швидше. Слово — магія. Але чорна магія, де ми впливаємо на волю інших — то завжди якась чортівня.Обіймаю. Люблю як друга. Гарного дня!
513
26-02-04 07:48
Магічне питання "як": як перестати критикувати людей?Привіт) Знаєте чому ми боїмося критики? Бо хочемо щоб про нас, як про мертвих, завжди казали тільки добре. Навіть якщо для цього люди будуть замовчувати важливу реальність — наприклад, що наша бізнес-ідея нікому не треба. А критики часто бачать ризики. І вони треба. І тому буває коли ми хочемо когось покритикувати, це часто з турботи. Бо ми помітили щось, що не помітила людина. А сказати ж незручно...Що робити?Треба визначити чого ми боїмось і показати це людині через питання "як"Пояснюю 1) У чому суть вашого зауваження або заперечення?Наприклад: Людина говорить абстрактно, нічого не зрозуміло.2) Який позитивний намір прихований за цим зауваженням? Чого ми хочемо досягти за допомогою критики?Наприклад: Хочеться зрозуміти, що саме вона має на увазі і як це можна застосувати.3) Яке запитання варто поставити зі словом «як», зважаючи на цей намір?Наприклад: Як це виглядатиме на конкретному прикладі? Як я можу застосувати це на практиці? Важливо питати саме через "як", бо у "чому", "хто буде" і т.д. може бути захована претензія, розбіжності. А "як" — слово максимально нейтральне.До речі, прийом круто працює і з внутрішнім критиком. Типу "Я боюсь що не впораюсь?" — "Як мені впевнитись, що я з задачею впораюсь?"
567
26-02-03 07:19
Навіщо треба конфлікти поколінь?Доброго раночку.Ібн Хальдун ще у XIV столітті запропонував циклічну теорію розвитку історії, де суспільство проходить чотири поколінняПерше покоління — революційне.Воно радикально розриває стосунки з минулим, відкидає старі правила й утверджує нові цінності. Разом із проривом з’являється хаос: старе зруйноване, нове ще не стабільне.Друге покоління — покоління порядку.Воно пам’ятає революцію, але вже прагне стабільності. Його мета — зафіксувати домовленості, перетворити ідеї на правила. Революційний запал слабшає, з’являється структура.Третє покоління — прагматичне.Це люди, які мислять практично: комфорт, ефективність, матеріальні результати. Суспільство стає індивідуалістичним і матеріально орієнтованим.Четверте покоління — кризове.Воно відчуває, що життєва сила зникла, але не розуміє, що має прийти натомість. Успадковані цінності викликають сумнів, поширюється цинізм, з’являється відчуття порожнечі та втрати сенсу. Ніхто вже не знає, у що вірити.У цей момент формується нове революційне покоління — і запускає цикл знову: Революція — Порядок — Комфорт — КризаОт думаю що ми зараз покоління, яке з кризового вимушено перейшло в революційне. Боремося за право бути українцями. А значить діти будуватимуть порядок.І вважається, що це основа виживання світу. Бо якби етапи повторювалися, суспільство себе б себе зруйнувало.Бо якою прекрасною б сила не була, коли її багато вона стає своєю протилежністю.P.S. Мій ригачний друг, мені дуже приємно, що ти не зміг мене покинути. Ціную твої вірність. І прошу ставити ригачки на все, щоб я знала що з тобою все в порядку)
562
26-01-31 09:15
Вчора була на важливій для мене консультаціїПоділюсь.Чекала її місяці 4. Вона дуже дорога — і я замовила її чоловіку на день народження.Жінка — психологиня, яка працює на стику різних наук і вносить тектонічні зсуви в життя людей. І вона не знала ні про канал мій, ні про розпаковки, ні про цінності, ні про що. Я прийшла з запитом "торможу себе в проявленні. Все несеться, виходить. А потім я наче роблю "стоп" і притримую себе. І після паузи знову йду"Ми вияснили що там, пропрацювали. Але я інше розкажу.Вона каже: "Тобі не потрібне проявлення. Ти і так впевнена в собі, навіть коли на тебе не дивиться ніхто. Твоя задача — вплив. Бо ми з тобою схожі. Міняємо життя людей. Тільки я працюю з болем. Звільняю від нього людей.А ти маєш талант у будь-якій людині, яку навіть всі називатимуть конченою, бачити світлу частину. Показувати її. І давати сили, щоб людина переходила на свій новий рівень.Тобі навіть робити нічого для цього не треба. Бо в тобі світло — і ти вмикаєш в людях світло. Вони тягнуться на чистоту твоєї душіІ питання твого впливу лише в тому, що для когось ти це світло вмикаєш, а для когось ні, стоїш осторонь. Бо боїшся що тебе ранятьАле щойно ти зрозумієш, що тато, якого немає в живих, тебе захищає, і Бог тебе захищає, ти можеш освітити будь-які масштаби" І я трошки офігєла.І навіть не з тієї консультації. А з того що відбулося за кілька годин.Ввечері ми діздвонились з доларовим мільйонером, дуже розумним і добрим чоловіком. Від якого я вже багато мудрості отримала. І навіть сам факт що він з тобою говорить — це велика честь.Він спитав як тиждень пройшов, я сказала що ДР було. А він мені каже: "Ти людина з неймовірним світлом всередині. Воно світить так, що неможливо не бачити. Я бажаю щоб воно горіло і світило багатьом людям"І знаєте що? Я ледве не розплакаласьОтак отГарного дня всім. Ввечері дам щосб цікаве
529
26-01-30 07:24