Як грають в УПЛ: контендери на срібло 🇺🇦Створені моменти/90, xGChain/90, xThreat від 100 передач та неперервні пасові послідовності, що завершилися голом/90Реально не доганяю, звідки у вітчизняних журналістів така впевненість, що моменти здатні виникати самі по собі з ніхуя. Так, в одному-двох матчах можуть скластися обставини, і залетить щось на кшталт голу Робакідзе Бущану. Буває. Але на довгій дистанції це не працює. Неможливо 30 турів поспіль регулярно забивати випадкові голи та ще й по кілька разів за матч.Саме про системне створення моментів і цей графік.• вісь X відповідає за створені моменти, включаючи стандарти, за 90 хвилин• вісь Y відповідає за xGChain, тобто сумарний xG атак, до яких гравець був дотичний у білдапі, як автор передачі під удар або виконавець самого удару• розмір маркера демонструє xThreat, який гравець створює 100 передачами• колір маркера показує кількість неперервних пасових послідовностей, що завершилися голом, за 90 хвилин:- блідо-блакитний - мінімум (0.10)- темно-синій - максимум (1.40)Розумію мотиви ненависті великої кількості людей до літери «Д». Але не розумію, за рахунок чого умовні Рябов, Яцик чи Цара раптом почнуть продукувати гостроту на рівні Шапаренка, Буяльського, Піхальонка чи навіть Ярмоленка, який виходить із лавки. Якщо за попередній сезон вони цього не демонстрували, то чому мають почати зараз? Після першого туру поки що передумов не видно.Погоджуся, що Полісся грає чи не в найкращий футбол у перших 60 метрах поля. Не бачу сенсу з цим сперечатися. Але що відбувається в останніх 30 метрах? Давайте дивитися на цифри.Основний опорник Динамо Володимир Бражко долучається до 0.64 xG у білдапі, через передачі під удар або власні удари. Для порівняння:• 🐺 Бабенко - 0.49• 🔶 Калюжний - 0.39• 💜 Рябов - 0.32Добре, відкинемо вертикальний ЛНЗ і поки що незрозумілий Харків. Залишимо лише Полісся, яке всі справедливо хвалять за гру в перших двох третинах поля. І що бачимо? Бабенко, як центральна фігура в центрі поля, має на 0.15 xG/90 менший внесок у створення атак, ніж «хуйовий» Бражко.Бабенко дотичний лише до 0.19 результативних пасових послідовностей за 90 хвилин. «Хуйовий» Бражко - до 0.75. Питання ще є? Мені здається, вони недоречні.Естетика перших двох третин поля не має нічого спільного з ефективністю у фінальній 1/3. Сподіваюся, достатньо вичерпно це пояснив. Полісся справді дуже видовищно виходить із-під тиску та контролює м’яч біля власних воріт, в центрі поля. Але чомусь саме ці перепасовки значно рідше завершуються голами, ніж у команді, де грають Ярмоленко та Буяльський.Йдемо далі.Можна і потрібно відзначати розвиток Андрієвського як вертикального інсайда. Це справді цікавий кейс для УПЛ. Зазвичай ми бачимо зворотну трансформацію, коли більш атакувальні гравці, як Очеретько чи Криськів, опускаються на позицію опорника. Тут усе навпаки: футболіст, який наприкінці кар’єри в Києві був дублером на позиції ОП, піднявся вище. Але навіть після цієї трансформації й великої кількості схвальних відгуків «хуйовий» Микола Шапаренко все одно створював майже вдвічі більше гостроти.Навіть гадки не маю, чому в старті Полісся виходить не Велетень, а Назаренко. Владислав створює зіставну кількість моментів, але вони мають вищий xG. Тобто його моменти якісніші.Динамо відпустило Брагару в Полісся. І, як показує старт сезону, зробило правильно. Богдан Редушко вже забезпечує команді приблизно той самий рівень продуктивності, який Максим дає Житомиру. Вийшло і гроші заробити, і не втратити у власній якості.Можливо, колись у Динамо з’явиться новий тренер, який вдихне більше життя в гру команди в перших двох третинах поля. Цілком можливо. Але станом на сьогодні в Динамо є Буяльський та Ярмоленко - бенчмарки, яких немає ні в Харкова, ні в ЛНЗ, ні в Полісся.І лише з однією думкою я погоджуся на всі 100%. Коли Буяльський і Ярмоленко завершать кар’єру, якісна перевага Динамо у фінальній 1/3 над іншими претендентами на друге місце зникне. Якщо в клубі немає чіткої стратегії розвитку Люсіна, тоді це справді проблема. Велика проблема.#УПЛмікроскоп
Як це було: Андрій Ярмоленко vs Олексій ГуцулякЧастина 2: Креатив 🇺🇦Живемо в Україні, де футбольна думка не надто розвинена, тому, схоже, потрібен додатковий переклад першої частини:• мова не про кращість чи гіршість в абсолюті. Мова про те, що Ярмоленко в нинішньому віці аж ніяк не перетворюється на посміховисько чи гравця, який уже нічого не здатен дати команді, як деякі інші ветерани після 30. Не буду тикати пальцями• Андрій проводить свої обмежені хвилини на рівні, який перевищує рівень 90-100% вінгерів УПЛ, якщо брати їхні повні ігри• ще раз акцентую на «своїх хвилинах». У мене немає ніякої впевненості, що він здатен тримати цей темп протягом усього матчу, але його цінність у ті 25-30 хвилин наприкінці гри беззаперечнаПідсумуємо: у відведеному минулого сезону тренерами для Андрія часі немає натяків на «лишилося тільки ім’я». Він стабільно рухається та відкривається під партнерів. Тепер подивімося, що цей рух дає команді.Безумовно, і Гуцуляк перебуває на елітному рівні створення небезпеки біля чужих воріт. Це не є предметом дослідження. Але у свої 25-30 хвилин Ярмоленко продуктивніший, ніж Гуцуляк за повний матч. Навмисне брав лише показники з гри, без пенальті. За голами та асистами з гри Андрій випереджає серед вінгерів навіть Мендозу. Ярмоленко - 100-й перцентиль. Точніше, ніхто серед вінгерів УПЛ не має вищого показника NP голів + асистів із гри (0.80).Щільність показників дійсно вражає:• 98-й перцентиль за xGChain (0.92)• 98-й перцентиль за Goal Ending Sequence (1.19)Тому користь Ярмоленка навіть у 36 років вражає й цілком відповідає очікуванням від футболіста з прізвищем Ярмоленко. Так, лише 25-30 хвилин. Але це дуже якісні 25-30 хвилин за мірками УПЛ.Молодий Ярмоленко дійсно був схожий на нинішнього Гуцуляка. За часів Реброва, а пізніше й Потато Пепа, він часто опускався нижче, сам просував м’яч в атаку та мав чимало просувань в останній п’ятій поля. Зараз це траплялося хіба в єврокубках. В УПЛ подібного, цілком очікувано, стало значно менше.Його роль із віком стала менш об’ємною за функціями та поступово трансформувалася в ресивера - гравця, якому доставляють м’яч, а не гравця, який сам його доставляє. Звідси й епізодичні спроби використовувати Андрія атакувальним півзахисником або навіть нападником, адже поєднання його футбольних і фізичних якостей це дозволяє.А от Гуцуляк м’яч тягає вздовж і поперек поля. Половина його передач виконується за межами фінальної третини. У Ярмоленка ця частка на 10% менша. Загалом у Гуцуляка очікувано більші обсяги просування м’яча у фінальній третині. Саме тому порівнювати їх потрібно не як однакових вінгерів, а як футболістів із різними функціями. Гуцуляк створює певний обсяг роботи, Ярмоленко переважно концентрує результат. Один частіше допомагає доставляти м’яч у небезпечні зони, інший значно частіше завершує атаки або бере безпосередню участь у голах. І це, мабуть, найголовніше. Андрій уже не той футболіст, який десять років тому тягнув гру на собі від центрального кола до штрафного майданчика. Але він і не став ветераном, який просто дограє кар’єру за рахунок імені. Його роль змінилася, проте ефективність у вирішальній фазі атаки залишилася елітною. Саме тому навіть у 36 років Ярмоленко все ще здатен давати команді в атаці більше, ніж абсолютна більшість вінгерів УПЛ.#ДКмікроскоп #Ярмоленко #Гуцуляк #УПЛ
Як це було: Андрій Ярмоленко vs Олексій ГуцулякЧастина 1: Фітнес та ривки без мʼяча 🇺🇦Багато хто сперечається щодо Ярмоленка: він уже «все» чи ще здатен давати різницю? Тож давайте порівняємо 36-річного ветерана з 28-річним футболістом, який перебуває приблизно на піку кар’єри. Саме Гуцуляка дехто називає потенційною заміною Андрію, а самому динамівцю, за чутками, імпонує стиль гри Олексія.Отож, традиційна для таких порівнянь ремарка:• Ярмоленко взяв участь у 22 матчах, проте це переважно були виходи на заміну або 60-хвилинні відрізки зі старту. У підсумку назбиралося лише 1131 хвилина.• Гуцуляк зіграв у 25 поєдинках, але мав значно довші ігрові відрізки, тому й набрав 1928 хвилин.Головне питання: чи варто Ярмоленку продовжувати грати в УПЛ у нинішньому режимі - інколи 60 хвилин зі старту, але переважно по 30 хвилин після виходу з лавки? Відповідь, на мою думку, однозначна: варто.Звідки така впевненість? Подивімося на радари. У свої хвилини Ярмоленко досі рухливий:• через те, що Андрій часто виходив із лавки, він був значно інтенсивнішим за молодшого на вісім років Гуцуляка;• Ярмоленко загалом долав більшу дистанцію, менше ходив пішки (що логічно, адже виходив на поле свіжим) і має перевагу майже в усіх інтенсивних та високоінтенсивних швидкісних діапазонах;• хіба що більше розганятися Андрій уже не може. Гуцуляк, мабуть, ще певний час буде здатний це робити.Якщо дивитися на тактичні ривки, то і тут Ярмоленко у свої хвилини значно інтенсивніший:• щільність ривків в Андрія становить 17.3 на 90 хвилин, тоді як у Гуцуляка - лише 10.86. Це свідчить про значно нижчу інтенсивність відкривань в Олексія;• Ярмоленко перебуває у 87-96 перцентилях за ривками попереду партнера з м’ячем, з-за спини партнера, який володіє м’ячем, та за спини захисників. У Гуцуляка ці показники коливаються від 22 до 78 перцентиля, він значно рідше відкривається за спини суперників.Головні відмінності профайлів:• Ярмоленко майже не стягується до м’яча (7 перцентиль). Натомість Гуцуляк часто опускається у зони без тиску (74 перцентиль), що нагадує профайл Лєднєва;• Ярмоленко перебуває у 100-му перцентилі за ривками з глибини під замикання кросів - характеристиці, яку часто приписують саме Гуцуляку, хоча той має лише 67-й перцентиль. Водночас Олексій входить до 91-го перцентиля серед вінгерів за оверлапами, тобто забіганнями під партнера із зовнішнього боку.Можна натягувати сову на глобус, але наразі Ярмоленко виглядає більш адаптованим до гри в щільних закритих просторах. Гуцуляк, можливо, теж міг би ефективно діяти в таких умовах. Але чи то через відсутність партнерів, здатних знаходити його передачами між лініями, чи то через тренерські вимоги частіше виконувати кроси з флангу, поведінка цих двох футболістів в останніх 30-40 метрах поля суттєво відрізняється. Тому будь-які розмови про те, чи зміг би Олексій замінити Андрія саме у його функції, поки що більше нагадують гадання на кавовій гущі. Якщо ж мова про більш примітивні функції, то в Динамо вистачає власних вихованців, яким не потрібно платити хуліарди дінарів.Як і у випадку з Буяльським, я щиро радію, що певна частина мого життя вболівальника асоціювалася з Андрієм Ярмоленком. Для мене його відхід буде подією масштабу завершення кар’єри Тома Брейді в NFL чи майбутнього завершення кар’єри Леброна Джеймса в NBA. Але якщо здоров’я дозволяє, то нехай Андрій подарує нам ще кілька годин своїх хайлайтів. Про них далі в другій частині.#ДКмікроскоп #Ярмоленко #Гуцуляк #УПЛ
💙 Як це було: Владислав КабаєвФітнес, ривки без мʼяча та креатив 🇺🇦Небагато гравців у сучасній історії Динамо змогли заслужити мою повагу. Кабаєв - один із таких. Нарешті у 2026 році дані дозволяють повноцінно препарувати складні кейси, які раніше залишалися недоступними. Віддаю належне і Шовковському в цьому конкретному кейсі реанімації гравця до рівня, коли його вплив стає визначальним попри загальну непомітність для багатьох.Мабуть, саме рішення Шовковського та його штабу перезібрати трійку на лівому фланзі під доволі складний механізм ротацій є другим найкращим тактичним рішенням у штабах Динамо від моменту обміну позиціями між Буяльським та Шапаренком. До цього згадується хіба геніальний мув Потато Пепа - поставити Шепелєва в пару до Бєсєдіна ригати та стримувати Ракіцького з Фредом.Тож добірка цікавих фактів:• Владислав Кабаєв у минулому сезоні долав пішки одну з найменших дистанцій серед 45 вінгерів УПЛ - лише 3310.82 метра за 90 хвилин (98-й реверсивний перцентиль)• однак при цьому Кабаєв не демонстрував видатних швидкостей - 29.91 км/год середньої максимальної швидкості (лише 24-й перцентиль) та спринтів (перцентилі не вище 11-го)Загалом Кабаєв був на елітному рівні (91-й перцентиль) за ривками під прийом без мʼяча, причому в доволі варіативному спектрі. Звертаємо увагу на андерлапи й розуміємо, що в центр він майже не заходив на фоні інших вінгерів УПЛ (24-й перцентиль). Це добре узгоджується з його обсягом бігу підтюпцем, активного бігу та HSR. Владислав не літав полем, але він ПОСТІЙНО рухався. Постійно створював своїм рухом передумови для розвитку атак - так, власне, і працює механізм ротацій.І саме звідси випливають наслідки. Коли в тебе є Дубінчак у широкій позиції, немає сенсу дублювати його зону. Коли в тебе є Шапаренко в напівфланзі - те саме. Тому Кабаєв підлаштовувався під сильні сторони партнерів: крос Дубінчака та пас Шапаренка, яким, давайте відверто, він кросом та пасом поступався. Натомість він постійно шукав інші простори, рухом створював варіанти для передачі й ставав важливою ланкою розвитку атак. І це, бляха, працювало:• Кабаєв перебував у високому перцентилі (82-й) за отриманими передачами у фінальній 1/3• Кабаєв - на елітному рівні за збереженням мʼяча на чужій половині поля (100-й перцентиль, тобто найкращий серед вінгерів за цим показником)• Кабаєв - на не менш елітному рівні за xG Build Up в межах останніх пʼяти передач та xG Build Up загалом (98-й та 91-й перцентилі)Попри це Влад залишався без фінального продукту - лише 0.11 гола та асиста за 90 хвилин. Хоча за очікуваними показниками мав набирати майже вдвічі більше:• 0.10/90 за xA• 0.11/90 за xGТож Кабаєв без перебільшення - невидимий герой чемпіонського сезону, якого по-справжньому помітили хіба після голу Шахтарю на Львів Арені. Шкода, що розвинути цю історію в минулому сезоні вже не вийшло через травми та відставку ТШ.Ось, до речі, додатковий інструмент для ведення гри вже для нового тренерського штабу. Не лише ж у динамівський футбол грати постійно. Щоправда, знову якась халепа з Дубінчаком, а без нього цей механізм навряд чи працюватиме так само ефективно.І от мені справді шкода Влада. Після років поневірянь він нарешті отримав можливість бути дійсно корисним і важливим. Аж тут зміна тренера, концепції та травма. Тепер знову доведеться починати майже з нуля, щоб здобути місце на сонцем.#ДКмікроскоп #Кабаєв #УПЛ
Стисло після другого тайму (2:0):• на жаль, це фіаско. Місцевий Мессі, як у EA FC, спокійно йде поперек поля, Бражко дає себе пройти, Кенді не дотягнувся на фол, знову в кут (2:0). Крутий ноунейм до першого матчу, нічого не скажеш. Реально це імʼя варто запамʼятати, може далеко піти, як Дуе, що колись забивав киянам ще за Ренн• привіт, Ліга конференцій. Мотя заробляє жовту… схоже, це вже розпач. Усі все зрозуміли, в ремонтаду та три голи не вірить ніхто• план В, певно, полягає в тому, щоб кинути свіжих Шапу, Піхальонка та Ярмоленка після 60-ї хвилини, але тепер цього вистачить максимум на гол престижу• навіщо Мотя звідси бʼє? Розпач триває…• стійка від власного гравця. Це не УПЛ, тут потрібно більше якості, а її, схоже, немає• можна було б уже перемикатися, але й у матчі ЛНЗ подій теж не так і багато… О, заміни: вийшли Ярмоленко та Шапа замість головного антигероя матчу й Буяльського, який був помітний лічені рази• невже почалося? ПАОК підсідає?• певно, найбільш позитивне враження від Сича. Як не дивно, навіть Тіаре, коли немає дрібних розіграшів, виглядає впевненішим центральним захисником, ніж на зборах• потрійна заміна, просідання бачить і тренер греків• ЦСКА та Карабах уже 170 хвилин не можуть забити один одному. Це дарує надію, що кияни чіплятимуться бодай за якісь очки в клубний рейтинг• були сподівання, що бодай Редушко за рахунок вибухової техніки буде когось обігрувати, але не обігрує. Кабаєва якраз випускають замість нього• місцевого Мессі змінюють. Крутий малий. Редушко таких соло не видає. Варто починати Андрейка підтягувати до ротації основи. Може, йому вдасться когось обігрувати?• з планами В та С нас, схоже, наїбали…• чи план С - це вихід Мунгенге на 85-й хвилині замість Лонвейка? Дебют за Динамо• Кабаєв на диво подобається в останні хвилини. Скучив за грою• на такому рівні Динамо сьогодні конкурувати не може. Певно, знову будуть розмови про індивідуальні помилки. Вони є і в Полісся, але від гри житомирян бодай люди оргазмують у перших двох третинах, а кияни не можуть похвалитися навіть таким…#ДКемоції #ПАОКДинамо #вжеЛігаКонференцій
Як це було: Богдан Редушко vs Назар ВолошинКреатив та типологія створення моментів 🎥Чим довше занурююся в Python та великі масиви даних, які за останні 5 років стали суттєво інформативнішими, тим більше переконуюся, що у 2026-му варто шукати більш футбольні причини злетів і спадів. Тому вітаю, ви на каналі, де транслюються непопулярні думки.Судячи з коментарів, причину останніх Заїних невдач люди вже знайшли в Лізі. Чи вважаю я, що в невиразних перформансах проти румунів Назара винна дружина? Ні.Схиляюся до думки, що причини невиразної гри насамперед варто шукати на полі. Звісно, якщо у гравця на пів шостого, це безумовно впливатиме і на тренувальний процес, і на матчі. Але Назар молодий, тому йому точно рано про це хвилюватися.Якщо стисло, ось що бачу візуально та метрично (хоч вибірка у два матчі поки зовсім не сприяє узагальненням):• за час розлуки з Костюком (оренда до Вернидуба, певний період із Луческу та Шовковським) Назар перепрофілювався з амебного бігунка на дещо вищу форму життя. Він почав значно частіше взаємодіяти з партнерами через пас, комбінувати в просторі перед штрафним майданчиком та в його периметрі.• у перших матчах з Університатею концепція суттєво змінилася. Волошин значно частіше залишався в широкій позиції та мав виконувати функції, характерні для профайлу Редушка і його чеснот на протилежному фланзі.Суто мій висновок на основі двох останніх ігор: маю величезні сумніви, що саме в такому сценарії (широка позиція без міцних комбінаційних зв’язків з інсайдом і фулбеком) можна якнайкраще розкрити його сильні ігрові якості.Замість хороших рішень у взаємодії з нападником чи інсайдом у зоні завершення ми бачимо регулярний брак і втрати біля бровки.Реально не вірю, що дегенеративні дисфункції можуть проявлятися настільки швидко після весілля, тому закликаю тимчасово прикрутити лайномети в коментарях до інтеграції Сича в склад. Якщо Сич органічно увійде в нове середовище та матиме фізичний ресурс займати широку позицію в атаці (тобто буде в змозі поновлювати позицію після втрати), то вангую «відродження» Волошина до більш звичних форм.Я розумію бажання ГТ Динамо ліпити гравців під себе. Проте одна справа, коли Луческу міняє місцями Шапаренка та Буяльського, і це дає моментальний ефект як індивідуально, так і командно. У випадку ж із «тактично вмотивованою» широкою позицією Волошина ми поки цього ефекту не бачимо. І є ризик, що не побачимо.#ДКмікроскоп #Волошин #Редушко #УПЛ
💙 Як грають в УПЛ: Віталій БуяльськийПередачі/90, дотики до мʼяча/90 та кількість дотиків на 1 передачу -> xGChain/90, Goal Ending Sequence/90 та xThreat від 1 дотику 🎥Закриваючи тему Буяльського, два графіки:• лівий відображає кількість передач та дотиків до мʼяча• правий є фактично наслідком першого, бо демонструє xGChain та кількість неперервних пасових ланцюжків, що завершилися голомНедарма описував дотики Буяльського «золотими». У вибірці зі 129 півзахисників і вінгерів УПЛ, які провели понад 650 хвилин у сезоні, Віталій є номером 1 за гостротою середнього дотику. Undisputed, так би мовити - 0.0134 xThreat.У топ-10 за гостротою дотику серед тих, хто залишається в УПЛ:• 🌾 Арінальдо Ррапай (0.0110)• 🐺 Владислав Велетень (0.0102)• 🌾 Артем Гусол (0.0100)• 😀 Бар Лін (0.0088).Уже просто не знаю, як ще візуалізувати це тим, хто досі намагається зрозуміти вплив Віталія на атаку Динамо в УПЛ.Повернімося до дотиків та передач. Навмисно прибрав із графіка підписи решти гравців, щоб не було проблем знайти капітана киян:• 43.4 дотики• 24.1 передачаЗа обома цими показниками Буяльський нижче середнього гравця вибірки, тобто його залученість до трафіку мʼяча доволі низька на фоні решти. Більшість гравців значно регулярніше контактує з мʼячем. Для прикладу, Піхальонок, з яким Віталій зараз фактично конкурує за хвилини, здійснює на 23.4 дотики до мʼяча більше (66.8) та виконує на 19.3 передачі більше (43.4).У що ж Віталій трансформує свою доволі скромну залученість? У прекрасні речі:• створення 1.08 xG як учасник білдапу або автор передачі під удар чи удару• дотичність до 1.4 гола в неперервних пасових ланцюжкахІ там, і там - це перше місце в УПЛ. І саме це, як не дивно, стало для Буяльського проблемою.Спочатку ця висока ефективність у фінальній 1/3 поховала його перспективи в збірній. Бо і Шевченко, і Ребров були адептами онанізму, де гравці старанно мастурбують один одному на власній половині поля без просуванням у так званій структурі. Тепер та ж сама профільно-функціональна невідповідність наздоганяє його в Динамо. Буяльський ніколи не був гравцем величезного пасового обсягу. Хіба за Потато Пепа трохи програв в нинішній ролі Піхальонка. Дві важливі умови використовувати увесь його потенціал:• команда повинна вміти переходити центр поля та підіймати мʼяч в атаку • а вже у фінальній 1/3 має бути декілька партнерів, щоб обігратися з нимиІ що тоді в збірній, що зараз в Динамо, доки суперник сам не сідає в низький блок, обидві умови дуже часто не виконуються. Відверто дратує, коли тренери вночі починають жалітися на брак якісних рішень в атаці із мʼячем, а вдень такі гравці, як Буяльський виявляються 2-4 вибором на позиції або взагалі в плани не входять.#ДКмікроскоп #Буяльський #УПЛ
💙 Як це було: Віталій БуяльськийКреатив 🎥У свіжому випуску ТТТ у нас з МСП виникла невеличка суперечка стосовно конструкції «розривав УПЛ у березні» щодо Ліндона Емерллаху.Тому вважаю за потрібне показати, що таке справді розривати УПЛ - візуально. До нового формату піци вже можете звикати. Мінятися будуть хіба темплейти. Логіка:∙ у вибірці - 129 опорників, інсайдів, атакувальних півзахисників та вінгерів УПЛ∙ мінімальний ігровий час - 650 хвилин∙ на зовнішньому радіусі радара - «сирі» показники за 90 хвилин∙ цифри на слайсах - перцентилі в межах вибірки із 129 гравців, де:- білий ⚪️ - 0-19 перцентилі, як мінімум- синій 🔵 - 80-100 перцентилі, як максимум Періодично натрапляю на коментарі тролів із посилом: «Буяльський - хуйня, він так тільки із селянами може». Блокую моментально - палець тапає по екрану навіть швидше, ніж око кліпає. Тролінг, якщо вже людина заходить у цей жанр, має бути дотепним. А поки в УПЛ немає нікого, чия піца за креативними метриками бодай наближається до Буяльського, такий формат підйобів виглядає просто слабко.Чому тоді, попри таку величезну «розривалку», Буяльський не є першим вибором Костюка? Відповідь, як не парадоксально, теж є на цьому радарі:∙ лише 56 перцентиль за отриманими передачами з просуванням на чужій половині поля (5.03)∙ лише 52 перцентиль за вдалими обведеннями у фінальній 1/3 (0.57)Колишній асистент Шовковського не бачить принципової різниці між футболом Шовковського та Костюка. Для мене це ще один аргумент того, наскільки слабкою була аналітика в штабах Динамо. Якщо у 2026 році люди не знають, що таке Directness, то це багато що пояснює.Ви ж, мої любі, вже кілька років знаєте, що кожній передачі присвоюється індекс залежно від її напрямку:∙ суворо вертикальна передача - 1∙ суворо горизонтальна - 0∙ пас назад - від’ємні значення тощо за принципом годинникаУ підсумку формується індекс прямолінійності (вертикальності) передач. Трекінг його бачить, а Сергій Федоров - ні. Саме тому Шахтар купує підписку SkillCorner, а Сергій Федоров роздає інтерв’ю, де підйобує тих, хто оцінює гру не лише на око.І саме тут проблема Буяльського.Він найкращий у зовсім інших епізодах. Наприклад, у моменті перед голом Лонвейка він отримав м’яч після поперечної передачі Кенді, а не після вертикального виносу від Михавка чи Біловара. Буяльський сформований під позиційний футбол із тонкими взаємодіями. Хоча і в транзиціях (Буковина в Кубку, наприклад) теж здатен на прекрасні речі. Але тонкі взаємодії - це не до Костюка.Костюку не потрібні люди, які роблять «золоті дотики». Йому потрібні футболісти, які будуть робити 100500 спроб дриблінгу та кросів у сподіванні, що один-два епізоди дістануться адресата. Його футбол - не про якісне відтворення, а про кількісне накопичення спроб.Чемпіонат Світу - час сентиментів. Купа гравців, з якими футбол у мене асоціювався всі ці роки, поступово відходить. Особисто я сумуватиму, коли пенсія наздожене і Бую. Якщо ж сенс вашого життя - хейт, то вперед. Зрештою, це ваш свідомий вибір.#ДКмікроскоп #Буяльський #УПЛ
Стисло після другого тайму (2:3):• А вже міг би Мотя і другу жовту хапанути…• Мдя, Динамо скручується вже при першому пристойному супернику. Бенефіс Бражка із Піхальонком триває, Нещерет доєднується до вечірки (1:3).• Костюк заїбався, будуть підіймати Лонвейка. Схоже на припарку мертвому, але раптом.• Зая за літо втратив усі власні чесноти. Чимало технічного браку, але найголовніша претензія - впала якість ухвалених рішень. Піхальонок не тягне високоінтенсивну роль, тому далі без них, а із Редушком та Лонвейком.• До честі Костюка, він не кинув одразу рандомну заміну Буяльського та Ярмоленка. Можна вважати це позитивом, але скоро буде й вона.• Уже хочеться перемикати на ЛНЗ. Динамо не готове змагатися на такому рівні, лише у внутрішніх турнірах…• Потрібно додавати, але не схоже, що Динамо після 60-ї хвилини може суттєво підняти темп.• Мдя, таки на 67-й хвилині стається фірмовий мув із двома легендами. Якщо ПАОК притиснеться до воріт, то момент буде. А якщо ні? Що тоді?• А де Люсін? Може, час? Чи клуб уже обирає для нього колгосп для оренди? Ми от зараз бачимо, що грати реально нікому, коли потрібно дати і обсяг, і мізки…• Немає моментів у киян, немає і натяку на них уже хвилин десять.• Ярмоленко привозить. Це вже капітуляція, якщо плавить і Андрія.• Ура! Атака з ударом. Ярмоленко запустив у напрямку воріт після скидання Лонвейка.• Ого, інтрига. Кенді ювелірно, як багато років тому, знаходить пасом у штрафному Буяльського, той скидає Лонвейку. Ого (2:3).• Уффф, а тепер після двох моментів Пономаренка картина вже не виглядає такою безнадійною. Особливо вбиває другий (штанга). Пішла регресія до середнього.• Але кияни не висять на воротах, щоб розвинути цей спалах.• Михавко наприкінці другого тайму просто монстр. Якби перформанс цих хвилин якось розширити на весь матч, а не лише коли півень клює… Навколо його входжень у простір можна будувати гру, як іспанці це роблять для своїх.• Не сталося дива. Найбільше харить, що варто говорити не стільки про неймовірний клас ПАОКа, скільки про помилки Біловара та Бражка в ситуаціях, які аж ніяк не спонукали шукати складніші рішення за винос м’яча нахуй. Та й за 30 млн. треба влучати в порожні ворота...#ДКемоції #ДинамоПАОК #ЛігаЄвропи
Як це було: Олександр Караваєв vs Олексій СичАтакаПереписав стандартний радар Driblab у кастомний формат. Логіка тестової візуалізації така:• у вибірці - 53 фулбеки УПЛ (ліві та праві);• ценз за ігровим часом - 650+ хвилин;• на зовнішньому радіусі кола - «сирі» показники за 90 хвилин або внормовані на володіння (позначені зірочкою);• цифри на слайсах – перцентилі в межах вибірки із 53 фулбеків, де: • білий ⚪️ 0–19-й; • синій 🔵 80–100.Приклад:• Караваєв перебуває у 100-му перцентилі за створеними моментами з гри (1.62). Це означає, що він найкращий серед усіх 53 фулбеків вибірки.• Сич перебуває у 57-му перцентилі за просуваннями м’яча веденнями (2.15). Це означає, що 43% фулбеків вибірки випереджають його за цим показником.Напевно, навіть читачі, далекі від футболу, вже зробили очевидний висновок: Караваєв давав Динамо дуже серйозний атакувальний імпакт. За 19 метриками з 30 він минулого сезону входив щонайменше до топ-10% фулбеків УПЛ. У Сича така метрика лише одна - середня дистанція просувального ведення (18.3 метра та 96-й). Самих ведень у нього менше, зате вони довші.Водночас варто розуміти, що гра Динамо не оберталася навколо Караваєва - хіба під час стандартів. Олександр не був гравцем, чий вплив на атаку перевищував значення Буяльського, лівого флангу Шовковського чи Ярмоленка. Але він однаково ефективно виконував майже всі атакувальні функції сучасного фулбека:• просував м’яч;• створював ширину з подальшим входженням до штрафного майданчика;• створював моменти для партнерів;• сам завершував атаки ударами.Саме ця універсальність і вирізняла Караваєва серед інших фулбеків УПЛ. Його роль була значно ширшою, ніж «прийти й подати». Сич, як самі можете побачити, - не комбайн, який закриває повний цикл атаки. Він не Караваєв, але навіть на локальному рівні Карпат демонстрував певні атакувальні здібності. Його головний козир - кроси:• 88-й за точними кросами та 75-й - за їхньою точністю;• 85-й за очікуваними асистами після кросів;• моменти створював, нехай і не на елітному рівні;• за xThreat на 100 передач Олексій теж перебуває доволі високо в ієрархії (85-й).Має деякий досвід гри на чужій половині та у фінальній третині. Але із завершенням можуть виникнути проблеми, адже саме до цього він у Карпатах не звик:• мало контактів із м’ячем у штрафному майданчику (23-й);• мало ударів у площину (29-й).Його роль у Карпатах має багато спільного з роллю Кенді в матчах проти Університаті. Вона просто не передбачає, що саме фулбек буде двигуном атак.Головним недоліком наразі бачиться те, що найбільше ненавидить Костюк, але чого від Динамо в УПЛ вимагають обставини, - комбінаційна гра. Бо в Карпатах ефективність не вражала ані командно, ані індивідуально:• Сич брав участь лише у 3.41 ударних ланцюжках, а голами завершувалися лише 0.13 з них;• за xGChain 64% гравців вибірки ефективніші за нього. Олексій долучався лише до 0.29 xG у білдапі, як автор удару або асистент.Тож загалом не бачу сенсу писати в коментарях «хуйню купили». Так, схоже, що у свої 25 років гравець уже майже дістався власної стелі й не має великого запасу для подальшого прогресу. Але повторю те, що казав у випуску ТТТ: у нього точно більше в арсеналі, ніж було у попередніх «затичок» від Вадіка - Лучкевича та Костевича.У футболі, який бачить Костюк, вимоги до фулбеків мінімальні. Достатньо подивитися, хто грав на цій позиції в U19 останні п’ять-шість років. Тож вимоги тренера він цілком здатен закрити - для цього в нього є всі необхідні якості. Ба більше, у нинішній моделі Динамо будь-які додаткові атакувальні скіли фулбека можуть виглядати як переплата за функцію, якою команда майже не користується.Мій прогноз - очевидним флопом він не стане. Хоча й передумов стати клубною легендою теж не бачу. Поки Динамо визначається, яким хоче бути і яке його місце в харчовому ланцюгу УПЛ, Сич виглядає цілком нормальним трансфером. Не гравець, який підніме стелю команди, але й не той, хто її сильно опустить. Для нинішнього Динамо цього, цілком можливо, вже достатньо.#ДКмікроскоп #Караваєв #Сич #УПЛ