в раю говорять суржиком

коли говорять про «бути в моменті», то частіше за все уявляють захід сонця на якомусь фестивалі. коли на сцені твій улюблений гурт, а поряд улюблені люди. і це так несправедливо по відношенню до іншої частини життя! тієї, яка наповнює собою кожен наш нефестивальний день. без чистого волосся, повного холодильника їжі і достатньої кількості грошей на карті.легко бути в моменті, коли він кіношний. але можна так само бути в моменті, коли напотемки миєшся вночі в літньому душі — і думаєш лише про температуру води та свого тіла (точніше про їх поєднання). коли йдеш по росі в кросівках і відчуваєш свої мокрі носочки.але ти йдеш серпневої ночі по росі.і ти відчуваєш свої мокрі носочки.хіба треба думати про щось інше?можна так само бути в моменті, коли заливаєшся сльозами під кінець сумного фільму. чистиш картошку. миєш посуд. заварюєш чай для всіх, хто вдома.і ці моменти найдорогоцінніші тоді, коли забуваєш про все інше.зараз фільм, все інше — потім. зараз картошка, все інше — потім. зараз посуд, все інше — потім. зараз чай, все інше — потім. нічого страшного не станеться, якщо перестати думати про «важливе» на хвилину і подарувати її цьому моменту.все інше — потім.