Telegram statistics channel - @rudabook

🌟«Замерзла ріка» Аріель Логон Якщо дуже коротко, то мені не сподобалося 😉за всіма параметрам книжка повинна було мені точно зайти, але щось пішло не так😉Перше й найголовніше. Мені не сподобався опис самої Марти. Для мене вона вийшла геть невдалим персонажем: дуже зарозуміла і лицемірна. Що дуже обіднєнько, бо Марта - реальна історична постать, легендарна повитуха, жінка, яка роками допомагала іншим і вела свої знамениті щоденники. А тут складається враження, ніби авторка дуже хотіла зробити з неї дуже сильну сучасну героїню, і в цей момент щось не туди пішло😉Обсяг книжки теж зіграв свою роль. Для мене книжка розтягнута донезмоги - я б скоротила б її сторінок на 200 так точно, і сама історія від цього взагалі б не постраждала бНу і атмосфера. Відчуття що це не 1789 рік, а люди в 2026 одягнули костюми, дуже поверхнево уявляють, що там в цьому 1789 році відбувалося, і почали розігрувати сценки😉Окремо мене здивувало, як сильно авторка намагається зробити з Марти мало не вершительку правосуддя. Насправді ж вона була насамперед дружиною, матір’ю, сусідкою та повитухою ,жінкою, яка допомагала народжувати дітей і фіксувала життя навколо себе у щоденниках. Вона не була вершителем правосуддя, і тим більш не ототожнювала себе з чорнобуркою І так, головний злодєй тут настільки карикатурний, що місцями це вже виглядало занадто Найдивніше, що рейтинг у книжки дуже високий, і всі відгуки, які я бачила виключно позитивні. Зараз знайшла на гудрідз, є таки негативні, але їх небагато. Здебільшого всі хвалять і атмосферу, і сильну героїню, і історичний вайб…. Але, не моєТрійка, і то з натяжкою. Руда стерлядь про книжки

Марта Баллард - дійсно велика жінка свого часу. Їй не можливо не захоплюватися, але зараз не про це. Мене трохи бомбить від того як авторка, Аріель Логон, її зобразилаКожна з породіль цієї родини, без винятку, верещить, як різана; дві з трьох доньок очікують пологів улітку, і я вже боюся на них їхати. Істерик вони навчились у своєї матінки Відчуваєте оцей вайб радянської клініки? Істерики, вони тут влаштовують. Зціпи зуби і мовчи. А ноги тобі роздвигати не боляче було?😉Ладно, це я вже домахалась до цитати, але після 100 сторінок трохи накипіло. Бо Марта тут занадто зарозуміла жіночка, яку перекинула з сучасності в 1789 рікВідчуття, начебто вона не виросла в пуританському, глибоко релігійному патріархальному суспільстві, а пройшла сучасні курси з психології, захисту прав людини та гендерної рівності і взагалі в неї вселився дух Забужко, і вона пішла сіяти справедливістьДинамічна книга, детективна складова гарна але ж часові рамкиии *волає*😉Я точно дочитаю книжку, але з історичними рамками авторка недопрацювалаРуда стерлядь про книжки

🌟Емілія Гарт «Сирени»Гарний роман: магічний реалізм з сімейною драмою та феміністичною складовою🐠У мене були побоювання, що все буде типу «н2о додай води», але ні Повість йде від лиця Люсі - студентки першого курсу журналістики, яка уві сні душить свого колишнього коханця, що поширив її інтимні фото. 🐚Дівчина хвора на аквагенну кропив’янку, і питання оголеного тіла для неї - комплекс із комплексів… тож налякана Люсі біжить до старшої сестри, яка нещодавно переїхала до таємничого узбережжя, де загадково зникали чоловіки. Старшої сестри, Джессіки, вдома не виявляється - і тут закручується цілий вир подійНу і друга сюжетна лінія - це корабль каторжників (засуджені жінки, переважно ірландки), яких везуть до узбережжя Австралії🫧Мені сподобалось, як авторка піднімала такі важливі питання, як насильство над жінками, і тут вона його обсмоктала з усіх сторін🐚Особливо гарно зображено, як би так гарно сказати, сексуальні відносини з особою що не досягла 18 річного віку. Бо дівчина в 16 - це емоційно незріла людина з надмірною кількістю гормонів, а дорослий на те і дорослий, що може нести відповідальність за свої вчинки. І дуже добре, що хочаб через 20 років героїня допетрила, що такі відносини - не ок і годі виправдовувати ситуацію Окремо - відносини в родині. гарно зображений посил, що брехня, навіть в імʼя добра, все одно залишається брехнею, і все одно ранить та підриває довіру 🌌Історичну складову я не дуже знала, і була здивована, що дійсно існувала Female Factories - куди відправляли жінок-каторжанок, перевезених із Британії до колоній. Умови там були адські, насильство процвітало Історично це важлива тема для австралійської культури, бо багато сучасних австралійців мають предків серед цих жінок. 🪸Тож роман цікавий. це звісно не 5/5, а 4.5 бо повість йде від Люсі, яка паралельно читаю щоденникДжесс і бачить сни про жінок-каторжниць. І тут. Бац і 3 глави від лиця джесс🤨мені були трохи неорганічні. Розумію, що по-іншому відкрити все було б важко, проте такий поворот мені не зайшов 🐚В цілому #раджу. Гарний романРуда стерлядь про книжки

Була впевнена, що сьогодні дочитаю книжечку і як напишу свої враження, але день насичений справами, і книга буде дочитана десь вночі🍀А поки поділюся ще новинками, які я знайшла 🌟Антена зараз на передпродажі має "Забуте минуле Шотландії"Алістар МоффатТривалий час історію Шотландії розповідали як просту та майже безперервну низку знайомих сучасності імен і подій: королі, битви, унії, поразки й поодинокі перемоги. Та за цим зручним наративом залишалися прихованими тисячоліття минулого, суперечливі постаті й історії, які забулися або були спотворені чужими поглядами.  Інтригує. Обіцяють десь в серпні🌟Ну і Темпора - книжка СергіяДемчука «Британія, або Пригоди українських рекрутів».Вишкіл у Великій Британії. Піт, біль і крепатура. Збиті коліна в окопах і форель у їдальні на вечерю. Командири і побратими, офіцери і джентльмени. Перебування там спонукало мобілізованих українців виявити неабияку стійкість в осягненні вояцької науки. 🍀У продажу ще немає. я так розумію, буде представлена на Книжковому Арсеналі Руда стерлядь про книжки

Це мені і вам потрібно. Я не читала її, але ця книжка вже в списку «напочитати»А чому🌷бо якщо Тетяна Курманова каже що надо цю книжку прочитати, то повірте, надо це читати. І це не слова для збудження повітря💚…«Жах цієї книги у буденності трагедії. Маленькаквартира, нещасна родина: мати, яка втратила точкиопори і її новий чоловік, вони пʼють, і потім він ображає дітей, чого вона воліє не помічати».Авторка Поліна Кулакова каже: «Я росла в такій сімʼї, у схожих умовах, які описані в романі. Тож добре знаю, що означає бути дитиною батьків-алкоголіків - наскільки це складно і які наслідки може мати зростання в дисфункційній родині. Ці проблеми часто замовчуються, і своєю книжкою я хотіла спонукати читачів до діалогу, до чесної розмови про те, про щозазвичай мовчать». Знаєте, що я вам розкажу🌷у новому випуску проєкту «Книжкова полиця» ТетянаКурманова, яку я обожнюю, розповідає про «Усі їхні демони» Поліни Кулакової — книгу, присвячену тим, кому довелося подорослішати завчасно. Книгу про демонів — але не містичних, а внутрішніх можна замовити на сайті видавництва-,фабулаБільше про роман «Усі їхні демони» слухайте на сайті Громадського)Руда стерлядь про книжки

Видавництво Проксіма-Нова анонсувало передпродаж книжки«Кодове ім’я Веріті» Елізабет ВейнЯ нічого не чула про це видавництво (хоча воно існує з 2024) і взагалі не зрозуміла чому (??????) Апріорі анонсує книгу іншого видавництва 😂😂😂 оце я наївна. Ага, іншого… та-та-та іншого📚у «Проксіма нова» та «Апріорі» одна адреса. Директорка та власниця Проксіми - Марта Николишин. Коротше, звичайна тема: не змішувати різні серії книжок, робота з різними аудиторіями, запуск нових лінійнійок. А я, наївна, накрутила себе, що це такий анонсищє що прям Апріорі не втрималося 😂😂😂📖Тож ціна анонсища 408 грн по предзамовленні, очікується у червніАнотаціяФранція, 11 жовтня 1943 року. Британський літак-розвідник падає на окупованій нацистами території. На борту — двоє найкращих подруг: шпигунка і пілотеса.Одна має шанс вижити. Інша програла ще до початку гри. Коли «Веріті» заарештовує гестапо, вона впевнена, що шансів немає: вибір простий — розкрити місію або прийняти страту. Але правда, яку вона розкриє, виявиться зовсім не тією, на яку чекали її катувальники. Руда стерлядь про книжки

🌟Карлос Руїс Сафон «Володар туману»Брала цю книжку в якійсь безумній акції в КСД за дуже смішні гроші. Книжка довгенько пролежала в мене, і ось нарешті потрапила напочииати Родина тринадцятирічного Макса переїздить до тихого прибережного містечка. Та з першого ж дня хлопець відчуває щось дивне. Ці старовинні будівлі та химерні вулички — наче живі. І ці скульптури — здалося, чи вони ворушаться? Стрілки годинників тут інколи починають рухатися у зворотному напрямку. А під час буревію з морського дна підіймаються затонулі кораблі. Загадкою оповита історія колишнього господаря будинку, де оселилася родина Макса. Та ось дивний доглядач маяка розповідає легенду про безжалісного й могутнього Володаря Туману, який століттями панував у цих краях. А тепер він повернувся, щоб зібрати борги минулого… 🌌Тож це, по факту, янг-едалт. І в своїй ніші, це дійсно непоганоПроте я, як доросла тьотя, у багатьох моментах бачила не те щоб халтуру, а непродуманість і відсутність психологічної основи героїв… і це дошкулялоНу і деякі нестиковки сюжету теж трохи напрягали⭐️Проте читається напрочуд легко, і як книжка на пару годин - цілком собі нормМені тут сподобалась сама ідея цього чаклуна-володара туману. ✨мотиви і його походження не зовсім ясні, однак це тільки перша частина, тож, можливо, далі все прояснитьсяА так - казочка з нелогічним діями героїв. Небісяча, легка. Підозрюю, у 11-12 років мені б дуже зайшло Руда стерлядь про книжки

🌟Олена Кузьміна «Батьковбивця»Я тішуся, що це укрсучліт. Гарний екземпляр легкого та веселого фентезі з продуманим світом.🌾Приємно читати - з книжкою дійсно відпочиваєш. і якщо ви думали, брати чи не брати/читати чи не читати, - то беріть і читайте. Прикольна штукаПорядні фрейрці з острахом і презирством ставляться до сусідів-тінерійців — дикунів, розпусників та навіжених магів.Принцеса Маріт Фрейрська на прізвисько Жабенятко — лише бліда копія красуні-сестри, але саме їй доведеться вийти заміж за султана Тінерії та покласти край століттям ворожнечі.Принц Емріс — її недолугий молодший брат, якого вся країна винуватить у смерті короля.Дорогою до нареченого на Маріт чинять замах, а рятувати її доводиться саме Емрісу. Однак замість сестри він примудряється витягнути з кораблетрощі тінерійського мага, який змусить сумніватися в усьому, у що раніше вірив принц. По сюжету важко щось розказати окрім анотації, щоб не проспойлерити книжку. 🌾Проте можу точно сказати, що історія затягує, персонажі колоритні, інтрига є, а різниця між країнами, те що ми називаємо менталітетом, змальована дійсно гарно😿Серед мінусів: для мене трохи просіла кінцівка. Лінія Меріт/Джул була не така жива, як уся інша книжка. Не знаю, в чому проблема, але мені вона здалася дещо вже сирою. От не було того шарму попереднього тексту🥰Чекаю продовження. Гарне фентезі. Щиро #раджуРуда стерлядь про книжки

🌞Іспано-єгипетська команда археологів в Єгипті виявили фрагмент Іліади, всередині мумії, датованої приблизно III–IV століттями н.е.Знахідка була зроблена в Al Bahnasa, приблизно в 190 кілометрах на південь від Каїра в tomb 65 - це підземний комплекс, який, незважаючи на те, що був розграбований в давні часи, все одно зберіг чудову колекцію археологічних цінностей на сьогодні Dr Maite Mascort та Dr Esther Pons Mellado, керівники проекту, виявили:✨декілька мумій що були, прикрашеними геометричними мотивами нанесеними яскравими фарбами, ✨дерев'яні саркофаги та декілька металевих предметів: ✨три тонкі листи золота та шматок міді.Папірус із грецьким текстом був використаний як частина матеріалу для обгортання мумії.⭐За словами дослідників, тексти іноді повторно використовувалися під час муміфікації. Водночас знахідка є незвичною, адже літературні тексти рідко застосовувалися таким чином🌞Керівник єгипетської команди розкопок, заявив, що гробниця 65, незважаючи на її розграбування, дозволила реконструювати захоплюючий процес злиття між єгипетськими традиціями та впливами елліністичного та римського Середземномор'я.#стерлядь_новиниРуда стерлядь про книжки

Розтин трупа показав «типові зміни мозку, які поза сумнівом стверджують манію переслідування». Цікава цитата, враховуючи, що це реальні слова з висновку. Зараз би за таке, що найменше вбили б, а тоді це були виважені слова дуже поважних людейХотіла вчора відразу про це вам розповісти, але вирішила, що о 3-тій ночі то буде не цікаво 🥺Тож, беріть каву☕️, зараз буде, сподіваюсь, пізнавальне чтиво⚪У другій половині ХІХ століття Відень був одним із головних медичних центрів Європи. Там сформувалася так звана Віденська медична школа, що об’єднувала лікарів, викладачів, дослідників і всіх ясних умів загалом. Її ключовою базою була Allgemeines Krankenhaus (Віденьська загальна лікарня) - одна з найбільших лікарень того часу. Тут проводили просто величезну кількість розтинів, що дозволило систематично порівнювати симптоми за життя і зміни в органах після смертіЦей підхід пов’язаний насамперед із постаттю Карла Рокітанського, який провів десятки тисяч розтинів і створив основу патологічної анатомії.Але трохи не про це…☹️⚪Проблема полягала в тому, що логіка про те, що все видно при розтині чудово працювала, для так би мовити, тілесних хвороб, але її почали переносити на психіку Якщо запалення легень чи то інфаркт можна підтвердити на розтині, то чому б не підтвердити так само божевілля? Логічно? Насправді - ні⚪Тут потрібно сказати, про ще один важливий момент: тоді ще не існувало сучасного розмежування між дисциплінами. Тобто лікар, який робив розтин, міг одночасно виступати і як дослідник, і як психіатр, і як сімейний лікар, і як судовий експерт. Більше того,цю багатофункціональність від нього очікувалиПаралельно існували ідеї про те, що характер і навіть злочинність мають біологічну основу. Зокрема, кримінальна антропологія Чезаре Ломброзо, який вважав, що існує вроджений злочинець. ⚪Усе це створювало інтелектуальне середовище, де фраза з фото виглядала логічною, а не як зараз, повністю абсурдною.З часом почали накопичуватися суперечності. З’ясувалося, що одна й та сама анатомічна картинка може відповідати різним психічним станам, а однакові психічні симптоми можуть виникати без будь-яких видимих змін мозку. Далі на поле бою вийшли гістологи, генетики, нейрофізіологи, клінічна психіатрія ітд…⚪У ХХ столітті відбувся поступовий розрив між морфологією і психопатологією. (В сенсі не так уж розрив - просто це працює і разом, і одночасно паралельно)Судова медицина також почала чітко обмежувати свої висновки тим, що реально можна встановити, а це: причина смерті, характер ушкоджень, наявність органічних змін. Всеее👍⚪Оцінка психічного стану відійшла до судової психіатрії, яка працює з поведінкою, історією життя, свідченнями, медичними записами….Тож як підсумок, можу сказати, що ця цитата це прекрасний екземпляр цілої епохи. Тут і блискучі досягнення анатомії, і надмірна віра в матеріальні пояснення, і тиск судової системи, яка вимагала абсолютної визначеності. Ну просто прекрасненькоРуда стерлядь про книжки