Telegram statistics channel - @rozvytokdlyatebe

​Толерантність до невизначеності Толерантність до невизначеності — це здатність спокійно витримувати невідомість майбутнього:• спрацює чи не спрацює • вийде чи не вийде• чого очікувати чи не варто очікувати нічогоЩодня ми думаємо про багато ймовірних речей, які можуть по-різному розгортатися у просторі. Вони можуть не впливати на нас, а можуть виснажувати.Мікро вибори, незначні обставини часто виснажують тривожних людей. Такі люди мають велику потребу у контролі, і всякий відхід від ідеального сценарію вносить дисбаланс , що дуже напружує, а звідти і виснаження.Ось це низька толерантність до невизначеності: коли маленькі спонтанності завдають великого клопоту.Через це людина дуже обмежує себе, адже вона постійно затиснута між рамками свого сценарію. «Тільки так і ніяк інакше, тому що інакше мені важко витримати»: низька толерантність до невизначеності - це про страх втратити безпеку.Разом з цією проблемою як правило є низка інших, про що ми можемо обговорити у наступних темах. Як завжди реакція - сигнал, що матеріал цікавий.#психологія

Чому часто люди з тривожністю втомлюються ще до обіду?Поганий сон + гіперболізація та катастрофізаціяЛюдина встає зранку і починає думати про звичайні побутові речі. Але якщо раніше вона на чомусь не зациклювалася, то зараз в її голові це має надто велике значення.І таким чином через думки та переживання людина до обіду ментально втомлюється настільки, що не хочеться нічого.Як підтримати себе:1. Рефлексія: аналізуйте свої думки, піддавайте критиці, укріплюйте переконання про те що ви можете впоратися з труднощами. З цією метою рекомендую аналізувати свій досвід: кожен з нас хоч кілька разів за життя з чимось впорався, і це стало досвідом, на який можна спертися.2. Ресурс: при тривожності ми потребуємо додаткового ресурсу аби не лише впоратися з переживаннями, а й жити. Таким ресурсом може стати природа, хоббі, час з рідними та близькими.3. Розподіл часу: спробуйте найбільш важливі справи планувати у першій половині дня, коли ви максимально в ресурсі. І обов’язково хваліть себе за все, що вдається. Успіхи надихають та підсилюють внутрішню опору.

Емоційне вигорання і балансЛюди, які зіштовхнулися з емоційним вигоранням часто мають великі проблеми з балансом.Балансом між роботою та відпочинком, роботою та іншими сферами життя. Робота настільки сильно запалює, що її полумʼя охоплює все життя. І людина вигорає.Адже якою б класною не була робота, якщо вона займає надто багато місця у житті, людина не зможе отримати від неї стільки, скільки віддає.Якщо хочеться відчувати повноту життя, у ньому точно має бути баланс.Спробуйте проаналізувати скільки часу у вас залишається після сну і роботи на інші важливі речі. Чи можете ви щодня годину приділити собі, власним роздумам та планам, або ж захопленням? Чи можете ви щодня проводити достатньо часу з близькими?Скільки життя у вашому житті?Робота - це те, що має допомагати підвищувати якість життя. Важливо не просто заробляти на гарну відпустку, а й мати можливість відірвати голову від ноутбука та вдихнути морський бриз. Круто не просто сидіти у хорошому ресторані, а й мати можливість неспішно смакувати шоколадним фонтаном, милуючись затишною терасою.Життя багатогранне, і на роботу та реалізацію відводиться всього лише одна грань. Решту потрібно шукати в іншому: родині, здоров’ї, враженнях, духовності, саморозвитку… І якщо зараз ви не відчуваєте такий хороший баланс, який надає смаку життю, рекомендую почати працювати над цим.Адже це і про насичення життя, і про власний ресурс та здоров’я.

Вправи з дітками: перевірені на власному досвідіПідготовка: завантажте картки Сили (вище посилання), підготуйте олівці, фарби та папір.1. Моя історія силиЗапропонуйте дитині обрати картку: запитайте чому дитина обрала цю картинку, які якості є у тваринки і чому їй потрібні ці якості. Пофантазуйте разом та вигайде історію власну історію сили, де дитина зможе застосувати ці якості.2. Доповнити малюнокЗапропонуйте дитині обрати картку та розташувати її де завгодно на папері (наприклад в центрі). Далі запропонуйте доповнити малюнок.Якби цю картинку можна було розширити, що б там зʼявилося?3. Створення символу сили Запропонуйте дитині створити власний символ сили. Яка це може бути тваринка ? Чому саме така?Карти тут потрібні для наочності аби дитина мала матеріал для аналізу. Також раджу підготувати пластилін або ж глину для ліплення ( діти часто обирають ці матеріали для створення символів).Ці вправи не просто про погратися, а про те аби допомогти дитині прожити актуальні емоції та звернутися до власних ресурсів.Оскільки у дітей провідна діяльність гра, ми як дорослі маємо це враховувати і підбирати ті методи, які реально допомагають діткам розкритися.Більше про дитячу психологію по тегу #виховання

​«Я просто прийняв рішення на емоціях»Схема має бути такою: емоція ➡️ осмислення➡️ рішення. Якщо нема осмислення, ми отримуємо що називається «рішення на емоціях»: купити щось, звільнитися, розірвати стосунки і т.д.Емоційна реакція не дорівнює осмислення • Можна бути злим, але розуміти що людина права• Можна бути щиро захопленим чимось, але розуміти що зараз вам це не потрібно • Можна розуміти що тобі щось не подобається, але все одно продовжувати робити бо це корисно У багатьох зараз відбувається таке собі спрощення процесів, коли хороша емоція = це корисно та правильно, а негативна = це неправильно.Тому у нас так намагаються викликати ті емоції аби ми на основі своїх реакцій прийняли невигідні рішення.Що робити:1. Аналізувати ситуації поза емоціями2. Прокачувати емоційний інтелект 3. Не асоціювати емоції з висновками : я відчуваю і я думаю що треба - це різні речі. 4. Кожну ситуацію аналізувати кілька разів. З кожним наступним градус емоцій буде знижуватися, а ви зможете сприймати ситуацію більш критично.Навик саморегуляції необхідний кожному, хто не хоче аби ним управляли короткочасні імпульси, а прагне до свідомого прийняття рішень.

​Основна потреба при тривожності Прагнення контролювати все як прагнення бути у безпеці - основна потреба, яку намагається закрити людина з тривожністю.Тому, в першу чергу рекомендую працювати з відчуттям безпеки: • частіше відзначайте свою безпеку;• подбайте про свій комфорт настільки наскільки можете;• відзначайте свій досвід долання труднощів.Я дуже не люблю коли тривожним людям говорять «все буде добре», тому що це як знеболювальне: ти зараз заспокоївся, а потім знову не знаєш що робити.Значно краще апелювати до досвіду вирішення труднощів аби укріпити віру у власні можливості.Також при тривожності рекомендую створити правильні умови для вашої нервової системи:1. Уникати когнітивного перезбудження від гаджетів, фільмів.2. Налагодити режим харчування та сну.3. Мінімізувати побутові подразники. Якщо вас, наприклад, дратують різкі запахи, подбайте аби їх в побуті не було.4. Проаналізуйте залежність тривожного від кофеїну: комусь потрібно максимально знизити споживання кофеїну, комусь навпаки чашечка кави надає натхнення.І наостанок дуже рекомендую психотерапію. У мене цього тижня є вільні віконця на консультації. Для запису пишіть у дірект: @olgamalakhova1

Ніхто так не сумнівається у своїй нормальності, як діти з дисфункційних сімей.Вони все дитинство спостерігали за тим, що їх батьки не такі, а суспільство навʼязало що і вони не такі.«Це дитина алкоголіків…» - суспільний вирок, через який багатьом складно було знайти друзів, а в дорослому віці стати на ноги. Бо дітям алкоголіків дійсно ніхто не допомагає окрім них самих.І часто, будучи дорослими, попри весь свій успіх, можливості,освіту вони все одно відчувають себе не такими.Вони наче завжди щось комусь мають доводити. Доводити аби отримати право на сприйняття. З самого дитинства вони не отримали того сприйняття від найближчих людей, потім від соціуму і тепер кожен свій крок роблять з обережністю… Чи можна мені?У дітей з дисфункційних сімей часто всередині багато тривоги, страх довіряти та бути неприйнятими. Тому вони частіше обирають покладатися на себе, аніж довіряти комусь. Їм легше прийняти самотність, ніж будувати близькі стосунки. Легше зрозуміти клієнтів, аніж себе.Терапія для таких людей - острівок стабільності та прийняття, де можна бути різним і бути прийнятим. Поступово крок за кроком окрім психотерапевта ви почнете самі приймати себе, а потім будувати стосунки з коханими, партнерами та клієнтами не з травматичного бажання заслужити, а із сформованої цінності себе.Якщо вам відгукнулися мої слова, запрошую записатися на консультацію- https://www.instagram.com/olgamalakhova_psy?igsh=MXhvc3ZmYXliMXFkMg==#психотерапія #психологія #дисфункційнародина

​Елементи самодостатності Самодостатність = мені себе достатньо. Це відчуття формується з:• Внутрішнього комфорту: вам з собою добре, тому що нема сильних конфліктів або ви вмієте їх витримувати. Наприклад, ви не боїтеся відчуття самотності і тому не намагаєтеся закрити його за допомогою інших людей.Вам комфортно з вашим тілом і тому ви не соромитеся дивитися не нього в дзеркалі.• Інтересу до себе: коли лишаєшся наодинці з собою, однозначно щось доводиться робити. Якщо є інтерес до себе, це зазвичай щось ресурсне: хоббі, книги, гарні фільми, прогулянки, відпочинок тощо . Інтерес до себе = ми пізнаємо себе через діяльність та себе у ній.• Вміти чути себе: самодостатність це завжди здатність почути чого я хочу і отримати це або ж шукати способи отримати. Наприклад, якщо ви давно ніде не були і у вас є потреба у враженнях, то створити можливість їх отримати.Відчуття що мені себе достатньо не береться з порожнього місця: це комплексна робота з внутрішнім станом та зовнішнім, нашими діями.#психологія

​Елементи реалізаціїВиходячи з власного та клієнтського досвіду я можу запропонувати такі складові професійної реалізації:1. Професіоналізм та досвідЦі поняття не можна розмежовувати. Адже професіоналізм набувається лише з досвідом. Не можна бути хорошим спеціалістом, який багато прочитав: професіоналізм - це про практику, яка з'являється поступово.2. Присвоєння заслугВміння присвоїти собі свої надбання - частина професійної опори спеціаліста та його впевненості в собі як спеціаліста. Без цього на якомусь етапі розвитку у людини з'явиться блок на масштабування.3. ЗаглибленняАбо ж нішування. Якщо на початкових етапах людина працює з усіма аби напрацювати собі ім'я, то в міру свого розвитку більшість спеціалістів нішуються. Простіше: працюють з певними запитами, вирішують конкретні проблеми.4. Мінімізація зусильЧим більше людина реалізовується, тим менше зусиль їй потрібно витрачати на те аби привабити одного нового клієнта/ знайти нову роботу. Тобто якщо ви вже давно не турбуєтеся де будете брати клієнтів, значить вас можна назвати реалізованою людиною.Як вам запропоновані критерії? Прошу оцінити реакціями.#реалізація

​Види дитячих кордонівКордони дорослої людини формуються батьками у дитинстві. Якщо зараз щось не так або виховуєте дитину - пост для вас.▪️Тілесні: моє тіло - моє ділоУ дорослих людей часто є звичка цілувати, лоскотати та обіймати без дозволу, що порушує тілесні кордони. Зі свідомого віку у дитини потрібно питати дозволу чи можна її обійняти.▪️Особистісні: мене підтримують та поважають Кінець світу не настає з одержанням негативної оцінки. А от дитина, якій все життя говорили що вона тупа, не маж потім внутрішнього права виразити свою думку.І часто потребує «розумного дорослого», який скаже що робити.▪️Фізичні : у мене є свій простір Власна кімната чи особистий куточок повинні бути безпечним простором, де дитина відчуває свою свободу. Дорослі, які не мали власного простору часто прагнуть до злиття з іншими.▪️Емоційні: я хочу аби ви розуміли що я дитинаДитина не може перекричати маму і натиснути на неї емоційно. Це варто розуміти і вчитися спілкуватися з дитиною.▪️Соціальні: мої друзі вас не стосуються Можна порадити дитині не спілкуватися з кимось, але вибір завжди за нею. Обмежувати соціальні контакти тому, що вони вам не подобаються не варто.#виховання