Ruslan ® Rokhov

Про український світ, який можливий у випадку, коли дорослі виправлять попередньо допущені помилкиЗʼявились чергові правильні заяви Залужного та Буданова про помилки, які створили нам проблеми, та про ризики нових помилок, які можуть призвести до реалізації загроз, які можуть створити нас ще більші проблеми.Пригадуючи заяви Білецького та представників Азову щодо відповідних тем, можна припускати, що всі дорослі добре розуміють всю складність обставин, які стали наслідком попередньо допущених помилок.Припускають, що будуть нові подібного змісту статті та коментарі авторства інших дорослих…Важливо, щоб між цими дорослими відбувались горизонтальні комунікації з метою виправлення цих помилок, аби уникнути настання загроз в майбутньому. Бо ті майбутні загрози наражають нас на куди більш небезпечні наслідки.Хочеться побажати нашим дорослим мудрості бути відкритими до взаємодії та обʼєднання зусиль, щоб ми нарешті стали спроможними вирішувати накопичені проблеми, які підривають нашу обороноздатність, та започатковувати нові практики для створення можливостей, які допоможуть Україні відбутись як новому лідеру Європи.Наші сильні сторони проявляються в згуртованості та участі кожного в спільній справі, і слабкі — в розбраті та ізоляції у власних бульбашках.Наведу цитати з Сунь-Дзи «Мистецтво війни», які днями публікувала Лариса Шустенко:- "Знаєш противника і знаєш себе: у ста битвах жодної невдачі. Знаєш себе, а противника не знаєш: то перемога, то поразка. Не знаєш ні себе, ні супротивника: кожна битва – поразка"- "Непереможними ми робимо себе самі. Можливість перемогти дає нам противник."- "Ретельно все обміркуй і тоді дій."- "Військо може здати позицію, може стати розбещеним, може відмовитися воювати, може розвалитися, може зануритися в смути і може поринути у втечу. Ці шість лих походять не від природи, а від помилок полководця."- "Бувають дороги, якими не йдуть"...Український світ — це та дорога, якою своїм прикладом поведуть суспільство його дорослі…

Сценарій БВчора була ще одна важлива для України міжнародна подія, яку на тлі всього, що несеться, якось несправедливо оминула увагою громадськість. 18 грудня у Китаї Перший заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця провів зустріч із Помічником (у ранзі заступника) Міністра закордонних справ КНР Лю Бінєм, з метою проведення двосторонніх консультацій.Дуже важливий дзвіночок, який говорить про спробу МЗС України пограти на кількох «дошках»!Кремль залежить від Китаю. І якщо США не виконає свою функцію примусу до миру, то, вочевидь, наша сторона воліє мати альтернативні сценарії досягнення бажаного…«Співрозмовники підтвердили, що взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом українсько-китайських відносин.Відбувся поглиблений обмін думками щодо поточної ситуації, повʼязаною із триваючою збройною агресією РФ проти України, а також міжнародних зусиль щодо досягнення сталого і тривалого миру.», - зазначається в релізі. Між рядків написане в релізі означає, що сторони обговорили питання невизнання силоміць перемальованиж кордонів. Це дуже важливо, оскільки в повідомленні МЗС також зазначається, що ця зустріч була підготовкою до зустрічі на більш високому рівні.Посилання на реліз 👇https://mfa.gov.ua/news/ukrayina-ta-kitaj-proveli-politichni-konsultacij

«Гнила угода», «фінальний бій», чи обʼєднані Сили оборони Європи?Європейці з боку України та представники США, які приміряють собі роль арбітра, провели раунд переговорів. Українська сторона передала своє бачення Вашингтону. Що далі?Європейці почали розуміти, що ст.5 статуту НАТО з великою ймовірністю може бути не здатна захистити їх від вторгнення, чи гібридної агресії ЕрЕфії.Звідси бере витоки хибний підхід до спроби допомогти зупинити бойові дії в обмін на час, який надіються отримати для підготовки до можливого протистояння, замість того, щоб зосередитись на розвитку спроможності Європи захистити себе інвестуючи в Україну та ЗСУ, як головних Сил оборони континенту.Ледь не щодень ми бачимо заяви європейських лідерів про, так званий, «вирішальний момент» для настання миру. Хоча всі ці заяви радше надії, ніж констатація перспективи отримати угоду про справедливий мир.На жаль, Європа не є оператором визначеності в цьому питанні, оскільки досі не наважилась прийняти нову реальність, в якій США більше не є донором безпеки для континенту.Сьогодні Україна, замість НАТО на чолі США, стала головною силою континенту, яка гарантує безпеку Європи.Європейці мають прийняти це як нову реальність і почати міркувати не з диспозиції того, що вони будуть стояти поруч з нами так довго, як це буде потрібно, а з диспозиції того, що ми з ними в одному човні.І якщо українці «веслують на галері», то європейські платники податків мають забезпечувати нашу здатність «веслувати» не в кредит, а як оплату функції. Пряме поповнення бюджету України для належної оплати праці особового складу наших Сил оборони, закупівля техніки, озброєнь та боєприпасів для них, в тому числі далекобійних, має стати статтею видатків європейців.Перехід на такий підхід як дасть можливість перемагати у війні, так і створити належні умови, щоб ЕрЕфія відмовилась від її продовження.Кремль прекрасно розуміє, що він не може воювати з обʼєднаною Європою. А от перемогти кожну країну по черзі — це в стратегічній перспективі цілком йому до снаги.То ж Європа сьогодні має розуміти, що вона потребує нас не менше, ніж ми її. Наявність Мерца за столом з нашою делегацією сигналізує, що деяким лідерам це стає очевидним.Залишилось згуртуватись довкола України, щоб повернути собі субʼєктність та спроможність бути оператором визначеності майбутнього європейського континенту.Наша влада має ретранслювати цю позицію, якщо ми воліємо отримати щось краще ніж «гнилу угоду» чи «фінальний бій».P.S. Фотоколаж УНІАН.

Про вплив громадян на спосіб використання податків Всі сплачують податки. І це наш обовʼязок, як громадян, оплачувати спільні потреби. Ми ж з Вами знаємо, що Республіка — це спільна справа громадян❗️✊🏻Але, якщо ми не впливаємо на спосіб визначення пріоритетів діяльності органів державної влади та способів використання податків, тоді ми не громадяни, а — «гуси, яких общіпують».Італія подала нам хороший взірець у 2012 році, коли ліквідувала подібну до української моделі фінансування політичних партій з держбюджету, і перейшла на їх фінансування з частки податку на доходи фізичних осіб. Щоб громадяни самотужки вирішували, яка партія має здійснювати управління державою за рахунок їх податків.Уявіть, що Ви частину своїх же податків використовуєте для управління способом використання решти податків. Уявили?..Власне, про таку модель я розповідаю в крайньому записі з вчорашньої зустрічі в Коломиї, презентуючи бачення альтернативного сценарію подій.Зокрема, презентував модель яку я пропоную імплементувати в Україні, а також обсяг ринку представництва політичних (управлінських) інтересів громадян, який ми можемо створити фінансуючи процес управління спільним. І, головно, де у всьому цьому Мережа Вільних Людей.#Мережа #МережаВільнихЛюдей

Я б виніс іншу назву для цієї розмови: «Довіра та любов дозволять українцям домовитись, аби трансформувати/десовєтизувати людожерські державні інститути, щоб здобути в цій війні свій світ і власну субʼєктність!»Певна річ, що таку довгу назву не пропустив би YouTube. Ну і клікабельнітсь впала б на порядки. Але це резюме ключових змістів розмови, якими тут ряснів Євген Глібовицький.Ще тут про діагноз європейським суспільствам, які стали такими через «безпековий інкубатор» США. Набута безпорадність перед агресією є наслідком зрощення чотирьох поколінь в цьому «інкубаторі».Безпека та розвиток — це дивіація! За природніх обставин, як писав Дуглас Норт зі співавторами, норма — це деградація та війна всіх з усіма!Для миру та розвитку потрібно робити зусилля над собою!Памʼятаю, як я у 2022 чи у 2023 році говорив Alla Dubrovyk-Rokhova, що безпека - це не данність. За неї потрібно боротись!А від-так, норма — це війна. І щоб її уникнути, треба готуватись до майбутньої війни так, щоб ціна агресії перевищувала вигоди. Лише за таких обставин потенційний агресор може на це не наважитись.Якщо в тебе є розвиток та процвітання, але нема обороноздатності — питання часу, коли хтось сильний і лінивий прийде забрати твою власність, бо йому треба задовільнити чужими ресурсами свої інтереси!А, головно, в цій розмові Євгеном сказано не лише про сильні сторони, які можуть допомогти нашому суспільству відштовхнутися від стіни, до якої нас приперли — тут сказано про «розлиту образу» на партнерів, яка загрожує нам ресентиментом, який здатен залишити нас віч-на-віч з агресором без підтримки.Двома постами нижче я робив допис про потребу відновлення згуртованості, яка є антидотом до розбрату, який сіє кремль в нашому суспільстві, з метою запуску сценарію падіння нашої республіки. Туди ж спід було би додати ресентимент, який залишить нас віча навіч з ворогом, якщо йому не вдасться посіяти громадянське протистояння з потенціалом перерости в громадянську війну.Довіра та любов, про які згадав Євген в цій розмові, от прямо перегукнулися мені з Філіократією, теоретичний фундамент якої презентував Oleksiy Tolkachov. Це те, що має допомогти нам згуртуватись та почати діяти, бо дає відповідь на запитання «навіщо?»Маємо стерати не людей, а дизфункціональні агресивні до громадян все ще радянські державні інститути, трансформуючи їх на ефективні інституції, які здатні забезпечити належні умов для того, щоб бодай зализати травми.Ми маємо демократичних громадян, яким важлива гідність та свобода, але маємо ворожий до них держапарат. І цифровізація лише знеболює травми, які отримують громадяни від взаємодії державним апаратом, який нам дістався у спадок як радянський рудимент у спадщину.Замість того, щоб трансформувати державні інститути, ми тримаємо громадян на відстані від нього через потужний цифровий прорив в адмінпослугах.Якщо ми любимо себе, то ми почнемо творити належні інститути, щоб не виживати в токсичному агресивному до нас середовищі, а — жити завдяки умовам, про які домовимось!Бо любов — це дія❗️✊🏻Друже Генику, дуже дякую за цю поживну розмову 🤝🏻Дуже рекомендую подивитись чи послухати цю розмову за посиланням 👇https://youtu.be/6gT9BXSiHj4?si=Jx4aGWoYJgQossbG

Сьогодні, 9 грудня 2025 р. в Інституті політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф Кураса НАН України відбулася презентація проекту публікації щомісячних електоральних досліджень U electoral data project, а також обговорення його листопадових результатів.U electoral data project є спільною дослідницькою ініціативою з оприлюднення обʼєктивної електоральної оцінки суспільних настроїв в рамках Омнібусу компанії Info Sapiens та Public policy development office.«Сьогодні, в умовах кризи довіри, вкрай важливо не дати можливостей маніпулювати суспільною думкою шляхом «вкидів» в інформаційний простір фейкових даних соціологічних досліджень, які в інтересах третіх осіб видаються як результати анонімних джерел чи інсайтів», - підкреслив Руслан Рохов, співзасновник Public policy development office, керівник програми «Розвиток демократичних практик», який презентував перші публічні результати Омнібусу.  Місією U electoral data project є надати суспільству, науковцям, експертам та журналістам доступу до достовірних даних електоральних настроїв в Україні.Для цього, в рамках даного проекту, Public policy development office буде публікувати частину результатів щомісячного Омнібусу, яке на регулярній основі здійснює компанія Info Sapiens.«Варто розуміти, що опитування проводяться в умовах війни, тому електоральні настрої слід розцінювати як потенціал окремих особистостей та їх команд, а не ті результати, які вони отримають, коли будуть зупинені бойові дії і безпекова ситуація дозволить провести вибори. Також варто відмітити, що від участі одних, та відмови від політичного проявлення інших, будуть змінюватись і результати.», - зауважив Руслан Рохов презентуючи U electoral data project. В майбутньому буде запущено сайт, де будуть розміщені ці дані в публічному доступі. Доступ до них буде вільний. Додаткові дані щодо інших питань соціологічних досліджень та аналітика будуть доступні для партнерів проекту на комерційній основі.З першими результатами можна ознайомитись зі слайдів, які додаються.

Україна тримається на добровольцях, які волонтерять, служать та врядують на місцях.Після Дня Волонтера та Дня ЗСУ Україна відзначає День місцевого самоврядування, як одного із трьох стовпів нашої республіки.Самоврядування — це школа самоорганізації громадян для вирішення місцевих проблем.Самоврядування — це колиска демократії, в якій громадяни навчаються взаємодії та заподіюванню власної волі за правилами, самостійно врядуючи в своїх громадах.Самоврядування — це соціальний ліфт для лідерів, які мають можливість продемонструвати свою ефективність на місцях.Один з ключових успіхів України, який дозволив нам встояти в момент навали ворога, було сформоване стійке місцеве самоврядування.Ми пройшли складний шлях від закладання підвалин самоврядування в конституції, ухвалення першого закону в 1997 році та здійснення реформи територіальної організації влади, яку ми знаємо як децентралізацію. Так, ще є багато проблем та викликів, які оголила велика війна, але самоврядування не дало зробити з України лукашенківську Білорусь.Сьогодні місцеве самоврядування адаптується до умов війни, закуповує дрони й інші речі для Сил оборони, опікується реабілітацією поранених та надає допомогу сімʼям військових.А після війни воно допоможе повертати демократію в Україну.За багато років, особливо після запуску програми Школа мерів, я познайомився з багатьма достойними і спроможними лідерами самоврядування. Тому переконаний, що в нас є велика лава запасних, яка спроможна наводити лад в країні.Потрібно лише дати можливість лідерам самоврядування проявити себе.Постер Харківської ОВА певно найліпше ілюструє зміст місцевого самоврядування. Бо самоврядування - це не про споруди, а про людей, які дають цим спорудам життя.З Днем місцевого самоврядування, друзі❗️🤝🏻