Рідна Віра

Брати і сестри!Поки світ змінюється, щось глибоке і вічне повертається в людські серця. У багатьох країнах Європи - від Шотландії до Італії - люди згадують своїх Предків, віднаходять силу в рідній землі, у духах лісів, річок і вогнищ... Ну от, наприклад, у Великій Британії вже понад 74 тисячі людей відкрито називають себе язичниками, відають себе Віккі, Друїдам, Хітенам. У Шотландії язичництво стало четвертою за чисельністю релігією. І ця хвиля не модна, не випадкова - вона правдива...Вона від серця.. Вона народжена втомою від порожніх слів і фальшивих авторитетів... про яких написано в чорних книгах... Народи Європи повертаються до коріння, бо тільки там - джерело сили й гідності. ☀️А що ми, українці?Ми - нащадки степів, гір і священних дерев ☀️ Наші Предки не ставали на коліна з покорою - вони говорили з Богами як з рідними. Ми знали своє місце у Всесвіті, ми шанували природу, Честь і Рід. Тож, моя думка, настав час і нам - згадати. ☀️Але, шановні, це не як протест. Не як примха... Це як Наш шлях! ☀️Шлях, що веде до себе справжнього. До того, хто не потребує чужих догм, бо має свою Правду. До того, хто стоїть босими ногами на землі, дивиться в небо і відчуває це... Ох Боги! я є частина великого Роду, я є крапля в потоці вічності.☀️Сьогодні у нас є шанс повернути Рідну Віру - не як музей, а як живе джерело...Ого як вибух з минулого... ПОСЛУХАЙ... Стати не лише воїнами, не лише волонтерами, а й охоронцями Духа. Бо без Духа немає Народу. Але кожен з Вас повинен розуміти... Я вклоняюся нашим воїнам на обидва коліна... Бо живий... та маю можливість писати це тільки завдяки їм... 🚓Ой... згадай, хто ти. Прийми себе. Стань на шлях Предків. І нехай наш народ знову стане цілісним - тілом, словом й духом.Слава Рідним Богам! 🌍Слава Україні! 🇺🇦__________Більше інформації на сайті:https://svarga.com.uaДобродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:5363 5421 0169 1013влх. Яромир

Дітей можна запросити до столу, пригостити і дати "на дорогу" кілька копійок. Зібрані дарунки складають до купи, а після останнього обходу рівномірно розподіляються між усіма учасниками. [5].Натомість волочіння можна пов'язати з весільною обрядовістю. Волочебний обряд становить початкову стадію весняних новорічних обходів. Спочатку був приурочений випробуванням молодих хлопців до їхньої спроможності виконувати польові роботи. Так як оранка і волочіння пов'язане символічно із статевим актом, то це випробування сили молодого хлопця підкреслювала його спроможність до одруження. На свято у молодиків спочатку допевняються, чи здужають вони волочити борону. І якщо вони виявляють хоча б символічну готовість, отримують у віддяку дуже символічну плату у вигляді яйця та маленького коржика із сиру, що досі зветься "мантдриком". Це служило своєрідним благословенням на подальшу ініціальну мандрівку. У волочебній пісні з с. Світязь, коли одному з бабиних онуків забракло яєчка, він не визнає жодного з подарунків, аж поки вона не пропонує дівчину-молодку. Оскільки ж великоднє яйце уособлювало згоду родини на мандрівку, яка могла закінчитися для ініціанта поверненням з невісткою, то заміна його дівчиною означає дозвіл на одруження без проходження ініціальної мандрівки. Спочатку ініціальні звичаї побутували в весняному календарному контексті, а потім була перенесена і на зимовий новорічний цикл з таким же значенням, набуваючи умовних дій. [3, 219].Саме в цьому контексті стає зрозумілим для чого дівчата на Великдень віддають "колодку" хлопцям у вигляді писанки. Адже таким чином дівчина каже про свою симпатію до хлопця, і зникає потреба для нього відправлятися у мандри для пошуку іншої нареченої.Великодній вівторок – "день господаря", день взаємних відвідувань родичів, сусідів, знайомих. Селяни цього дня провідують озимі посіви. Привітавши ниву з Великоднем, сідають на узбіччі, їдять свячене й закопують крашанку – щоб добре земля родила. Потім відбуваються масові гуляння.Як другого, так і третього великоднього дня дівчата водять хороводи – танцюють, співають пісень, влаштовують гойдалки та інші забави. Якщо в понеділок обливають водою переважно хлопці, то у вівторок це роблять дівчата. [5].Література:1. Воропай О. Звичаї нашого народу: У 2 т. – К.: Оберіг, 1991.2. Гавриїл. 3. Давидюк В.Ф. Первісна міфологія українського фольклору. – Луцьк: Волинська обл. друк., 2005. – 310 с.4. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 72 с.5. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаші канали на Telegram і WhatsApp:https://t.me/ridna_virahttps://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 4162 1329Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Благовісник #Волочильне #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник

Берегиня Ясна. Молитва до Матері-ЗемліМатінко-Земле, дай сили кожному, хто її потребує в цю мить, дай стійкості усім, хто похитнувся у вірі своїй чи втомі тілесній.Ти простяглася на всі 4 сторони, тож хай всі дороги твої будуть безпечними і надійними для воїнів наших, твоїх захисників. Бо стали вони як дуби, затуливши тебе своїми тілами, аби ти могла тримати народ свій український на своїх теренах.Матінко-Земле, ти під ногами синів своїх, тож тримай їх міцно, бережи кожен слід, адже він ради тебе і ради твоєї свободи та процвітання.Гори під ногами ворогів наших, хай вони поляжуть в тобі і зникнуть, як зникає торішнє листя.Матінко, бережи дітей своїх, в окопах, бліндажах і просто степах горнуться вони до тебе, віруючи у силу і могуть твою, шукаючи захисту від ворожих обстрілів, вірні і віддані тобі і роду українському.Хай всякий звір, всякий птах, кожна билина і деревина, що ходять чи ростуть на тобі допомагають воїнам нашим і служать нашій святій боротьбі.Хай кров пролита на тебе пращурами нашими повертається сьогодні силою мужністю і завзяттям синам і донькам твоїм, бо є ми одним цілим у цій боротьбі, ти захищаєш нас, а ми захищаємо тебе, і лише ця єдність дає нам волю і світле майбутнє.

Як правило, свято Сорочини пояснюють від птаха сороки (sroka (польська), sraka (словенська), straka (словацька, чеська)), яка стрекоче про прихід весни і кладе у гніздо 40 прутиків, або церковне – про сорок святих мучеників [6, 69]. Можна припустити, що 15 років це строк, коли дівчина готова до шлюбу, тобто стає статево зрілою. Зазначимо, що близьке до "сорочини" є слово срачиця (сорочка) – натільна одежина. Зробимо висновок: в це час відбувається перехід станів Землі, яке стосується і жіноцтва: після умовної смерті 8 березня як дівчинки, вона має отримати після відповідної посвяти (святкування) нове повноцінне жіноче тіло 9 березня і одягти нову сорочку, яка відповідає посвяченню у дівки. [5].Як варіант пояснення назви "сорочини": слово споріднене з сербським срећа чи хорватським sreća, що тотожне нашому "щастя" (участь). Тобто, це Богиня Доля, Стріча (давньорус. устръча) – цей термін уособлював щасливий життєвий шлях, вдачу, участь у суспільному житті. На противагу їй – Нестріча, тобто зла доля (недоля), яка могла уособлюватися протилежною Богинею Марою.Література:1. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – 304 с.2. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.3. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.4. Пашник С.Д. Образ Матир-Сви, як священної птахи русів, у Велесовій Книзі / Бойовий дух воїна. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – С. 28-35.5. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua/sta/st30.6. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.7. Скуратівський В.Т. Русалії. – К.: Довіра, 1996. – 734 с.8. Шевчук В.О. Мисленне дерево: Роман-есе про давній Київ. – К.: Молодь, 1989. – 360 с.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаші канали на Telegram і WhatsApp:https://t.me/ridna_virahttps://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 0382 7658Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Лада #Земля #РанокСварожий #Весна #РіднаВіра #СвітовитПашник

Коли вже самі Боги нам допомагають у боротьбі з ворогами, то чого маємо їх боятися: "І зрів там Ор, яко Перунько кує мечі на ворогів. І, куючи, рече тому: "Се стріли і мечі маємо на воїв тих і не смійте боятися їх, яко знищу їх до поду, і кмота [*земля] їх буде умішана до переста [*праха, гною] ближче, як земля в багно звірям. І будуть вони, яко поросята, вмазані од брення, і сморід свій понесуть слідами своїми. І тамо речено буде про них, яко смердючих поросят і свиней". (ВК, 24в).Велика віра в допомогу Богів надихала русів до великих звершень у битві: "Се Триглава молимо, великі й малі. І се бо Триглав наш остяжить [*збере] нас, і борзо скачемо на комонях, ворогам поразку творячи. І то узріємо, яко Боги оволодівають тими, і се узріємо, яко мертві суть й убиті Богами. І нам по них крокувати і видіти мертві тілеси многі, яко велика Рать Перунова на них се верглась і розтроще ту." (ВК, 24в).З наведених прикладів можемо зробити висновки, що в усі часи ворог зневажався. Боротьба ішла за життя, і смерть чекала воїна на кожному кроці. Маємо нищити на війні своїх ворогів, аби убезпечити життя нашого Роду на Богом даній Землі.Література:1.Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7526 (2018). – 192 с.2.Радулович Н. Кодекс "іншого світу" і проблема неморального героя в казках // Народна творчість та етнологія. – № 2. – 2012. – С. 100-105.3.Сенявская Е. С. Психология войны в ХХ веке: исторический опыт России. – М.: РПЭ, 1999. – 383 с.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаш телеграм канал:https://t.me/ridna_viraДобродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 0382 7658Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Воїн #ВелесоваКнига #Перун #ворог #Боги #РіднаВіра #Світогляд #СвітовитПашник

О Мокошо, Богине свята, мати всіх благ,Ти, що тчеш нитки життя і долі нашої,Благаємо тебе про захист і щедрість земну,Прощення, милість і силу в часи випробувань.О Мати Коша, хранителько добробуту,Ти, що приймаєш насіння в лоно своє,Даруй нам щедрий врожай і благодатну долю,Щоб наші руки трудилися не дарма.Ти, що стоїш між небом і землею,І руками своїми з’єднуєш божественне з людським,Окропи наші поля весняними дощами,Пошли вологу на зростання життя нового.Володарко прядки і веретена,Ти, що сплітаєш нитки нашої долі,Даруй породіллям легкі пологи,Щоб діти росли міцними і здоровими.О Мудра й Справедлива, ти, що бачиш усе,І навіть з запізненням віддаєш кожному по заслузі,Вчини, щоб наші діла приносили світло,А зло минало наш дім стороною.Прийми наші жертви щирі:Хліб, мед, вино, вовну й нитки,Нехай вони зміцнять союз між намиІ твоєю щедрою благодаттю.Ти, що володієш рогом достатку,Захисти наш кіш земний, нашу Україну,Народи нам воїнів хоробрих, що оберігатимуть рідну землюІ славу пращурів примножать.Мокошо, Доле наша, будь із нами,У світлі дня і під покровом ночі,Покажи вірний шлях до наших богівІ оберігай нас від темряви й сум’яття.Слава тобі, Мокошо, повелителько життя,Нехай благословення твоє ніколи не покидає нас.Так буде! Від нині й до віку! Від Коляди й до Коляди!________________Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:5363 5421 0169 1013Картка Monobank:4441 1144 2850 0944#РіднаВіра #ЯромирСічеславський

1. Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов / А. Н. Афанасьев. – М.: Современный писатель, 1995. – Т. 2.2. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 192 с.3. Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. – К.: Кліо, 2015. – 416 с.4. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 72 с.5. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.6. Слов'янські вірування. Писемні джерела до вивчення курсу "Релігієзнавство" для студентів гуманітарного факультету денної форми навчання / Укладач В. О. Артюх. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 130 с.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаші канали на Telegram і WhatsApp:https://t.me/ridna_virahttps://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 0382 7658Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Чорнгобог #Білобог #Отдання #жертва #Вода #РіднаВіра #СвітовитПашник

Миха — дух лісу, опікун звірів, тихий провідник мисливців. Його свято припадає на 8 листопада, коли природа затихає перед зимою, і саме тоді, в народній пам'яті, оживає образ цього древнього покровителя. Миха — не просто охоронець, він давній союзник людини, наставник, що оберігав її на шляху до приручення лісових дарів та опанування знань природи.Коли земля ще була молодою (в рамках буття людини), Миха вчив людину мистецтву полювання, не для забави, а для прожиття, для злагоди між світом тварин і людським родом. Він дарував людям хутро для тепла, мед для солодкого життя, а найголовніше — він допоміг приручити дикого собаку. Цей вірний супутник, як говорили волхви, “вивів людину в люди”, зробивши її ближчою до лісу, до диких звірів, до самого життя.Кажуть, Миха навчав звірів розуміти людську мову, а вибраним — осягати голоси лісу, шепіт дерев, пісню птахів. Вони могли відчути, коли звір готовий дати людині своє життя, а коли потребує відпочинку й оберігає своє потомство. Це було знання, наповнене взаємоповагою й міцною, невидимою ниткою, що поєднувала мисливця з його здобиччю, звіра з лісом, а людину — з усім живим.Свято Миха — це свято вдячності. В цей день люди згадують, що вони лише гості в царстві звірів, що вони приймають, але і повинні віддавати, жити у гармонії з природою, пам’ятаючи, що навіть найбільший хижак підкоряється законам Михи.Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:5363 5421 0169 1013Картка Monobank:4441 1144 2850 0944#РіднаВіра #ЯромирСічеславський

Наближається 1 листопада і починають роздувати назву "Велесова ніч". Можливо досить вдала, але ж ніяк не давня. Московський волхв Велеслав Черкасов в книзі "Велес" (2003 р.) написав в художній формі про Велесову ніч без прив'язки до дати, тут погоджуюся, бо всі ночі Велесові. А московський фолк-метал гурт "Аркона" концерт під Геловін назвав "Ніч Велеса" (2007 р.). Пізніше у них вийшов альбом (2009 р.) під цією ж назвою. Інтернет вам у поміч!Етнографічно з прив'язкою до 1 листопада зустрічається тільки народна назва "Діди". Церковна назва свята Косма і Дем'ян (Космос і Демон - це два кінці Місяця-човна, бо раніше кожне 1 число був молодик). Галина Лозко на цю дату придумала свято Сварога, бо Косма і Дем'ян в народних легендах є ковалями (в церковних - лікарями), а христосівці написали, що Сварог тотожний ковалю Гефесту (він же Вулкан), то помилково його теж записали до ковалів, хоча це функція богів нижнього світу.Так як на свято прийнято носити вогняні голови, пропоную назву близьку до "Геловін" нашою мовою "Головань". Гарбуз є американською рослиною і в Європі з'являється в 16 ст., то, як варіант, використовували ріпу, але вона не дуже зручна для виготовлення світильників. Ще можна використати глиняні світильники, на фото реконструкція давнього світильника у вигляді голови від майстра Савура Пелиха.

Про забавки під час збору калини розповідає професор Килимник: Прийшовши на луг чи до лісу, дівчата знаходять перший кущ калини, співають та водять хороводи навколо нього, проводять ігри. Потім сідають навколо куща й усі разом полуднують. Опісля збирають калину з того куща. З першої зламаної гілочки кожна дівчина бере по дві ягідки в рот, проговорюючи чарівні слова про кохання та свого хлопця. Далі йшли обирати інші кущі, при цьому співали пісні про кохання, плили вінки з калини і вплітали гілочки у коси.На півдорозі до дому, зробивши засідку, на них уже чатують хлопці. Як тільки дівчачий гурт наближається, парубки зненацька накидаються, намагаючись відібрати пучечки, і юнки, захищаючись, розмальовують їх стиглими ягодами. Не залишаються в боргу й хлопці – вони також малюють калиновим соком дівочі щоки.Отак гуртом – зі співом та жартами – молодіжне товариство входить в село, де їх зустрічають дорослі. Біля оселі кожна юнка віддає неньці калину, а та в свою чергу промовляє:– Будь, доню, і ти червоною та здоровою калиною, незайманою та чистою до вінця! А ти, Калино, будь гожою на коровай, гільце, квіти весільні та хрестинні, на здоров'я людям, на добро нашому двору...Кілька гілочок вносять до хати, закладали за образи, а решту підвішували під стріху хати. [2, 117-118].З цього часу починаються "заговори", "оглядини", "заручини": "Старости на Пречисту – в хаті речисто", "Як прийде Пречиста – стане дівка речиста", "Прийшла Пречиста – сватів несе нечиста". [див.3].Література:1. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.2. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – Т. V (Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с.3. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994. – С.64-68.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаш телеграм канал:https://t.me/ridna_viraДобродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 0382 7658Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Пречиста #Калина #Земля #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник