Дітей можна запросити до столу, пригостити і дати "на дорогу" кілька копійок. Зібрані дарунки складають до купи, а після останнього обходу рівномірно розподіляються між усіма учасниками. [5].Натомість волочіння можна пов'язати з весільною обрядовістю. Волочебний обряд становить початкову стадію весняних новорічних обходів. Спочатку був приурочений випробуванням молодих хлопців до їхньої спроможності виконувати польові роботи. Так як оранка і волочіння пов'язане символічно із статевим актом, то це випробування сили молодого хлопця підкреслювала його спроможність до одруження. На свято у молодиків спочатку допевняються, чи здужають вони волочити борону. І якщо вони виявляють хоча б символічну готовість, отримують у віддяку дуже символічну плату у вигляді яйця та маленького коржика із сиру, що досі зветься "мантдриком". Це служило своєрідним благословенням на подальшу ініціальну мандрівку. У волочебній пісні з с. Світязь, коли одному з бабиних онуків забракло яєчка, він не визнає жодного з подарунків, аж поки вона не пропонує дівчину-молодку. Оскільки ж великоднє яйце уособлювало згоду родини на мандрівку, яка могла закінчитися для ініціанта поверненням з невісткою, то заміна його дівчиною означає дозвіл на одруження без проходження ініціальної мандрівки. Спочатку ініціальні звичаї побутували в весняному календарному контексті, а потім була перенесена і на зимовий новорічний цикл з таким же значенням, набуваючи умовних дій. [3, 219].Саме в цьому контексті стає зрозумілим для чого дівчата на Великдень віддають "колодку" хлопцям у вигляді писанки. Адже таким чином дівчина каже про свою симпатію до хлопця, і зникає потреба для нього відправлятися у мандри для пошуку іншої нареченої.Великодній вівторок – "день господаря", день взаємних відвідувань родичів, сусідів, знайомих. Селяни цього дня провідують озимі посіви. Привітавши ниву з Великоднем, сідають на узбіччі, їдять свячене й закопують крашанку – щоб добре земля родила. Потім відбуваються масові гуляння.Як другого, так і третього великоднього дня дівчата водять хороводи – танцюють, співають пісень, влаштовують гойдалки та інші забави. Якщо в понеділок обливають водою переважно хлопці, то у вівторок це роблять дівчата. [5].Література:1. Воропай О. Звичаї нашого народу: У 2 т. – К.: Оберіг, 1991.2. Гавриїл. 3. Давидюк В.Ф. Первісна міфологія українського фольклору. – Луцьк: Волинська обл. друк., 2005. – 310 с.4. Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 72 с.5. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаші канали на Telegram і WhatsApp:https://t.me/ridna_virahttps://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 4162 1329Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Благовісник #Волочильне #Весна #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник