Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Рідна Віра
Added 14 Jul 2024

Рідна Віра

@ridna_vira
Number of subscribers: 510
Photos: 820
Videos: 160
Links: 1,340
Description:
Рідна Віра – це споконвічна родова Віра русинів-українців, яка започаткована нашими Предками. Вона дає нам правильне розуміння самих себе та світу, в якому ми існуємо. Добродійний внесок на розвиток Рідної Віри 4149 6090 4162 1329 4441 1144 6569 7371

👥 Number of subscribers

510
Average/Day:: -1
Average/Week:: -1
Average/Month:: -2

👁️ Average views per message

138
Average/Day:: 67
Average/Week:: 150
ERR: 27.06%

📊 Messages per Day

1.8
Last day: 3
Week average: 1.4
Average per day: 1.8

Status change history

Officially not confirmed 2024-07-14

Wall

Telegram statistics channel

👁 127 25-12-05 18:36
Існує інше пояснення: ім'я Микола може розкладається на частини Ма (мати) і коло, що можна порівняти з могилами, валами, які є образом вагітності Матері-Землі – Магури. Там померлі, як насіння, сховані в лоні Землі, очікуючи воскресіння. А Велес опікується світом мертвих. Латинське mors – "смерть". У стародавньому римському міті та літературі Морс є уособленням смерті, еквівалентний грецькому Танатосу. Морс іноді ототожнюється з римськими богом війни Марсом.У сповідників західного юдо-євангелізму антиподом Миколи став Крампус – рогатий демон, що карає неслухняних дітей, щось на зразок Чорта. Kram (нім.) означає "мотлох" або "товар", споріднене з нашими словами "крам", "крамниця". Також "крам" близьке до "храм", де зберігаються скарби. А Рus (англ.) – "гній". Можливо Крампусу, відмінно від Миколи, надали мішок з непотребом, щоб своїм виглядом лякав дітей, які погано поводилися.Стародавні римляни ушановували бога Фавна, якого вважають тотожним грецькому богу Пану, і він міг зображатися з козлячими ногами і рогами. Йому присвячені урочисті дні – Фавналії, що починалися 5 грудня – саме тоді, коли Микола вирушає до осель із дарунками.Очевидно, у більш давні часи існував єдиний Бог-дарувальник. Цю єдність відображає німецький народний персонаж: одне із імен Крампуса – Белснікель (Belsnickel) – це чоловік у хутрі, часто в масці з довгим язиком. Він розпатланий і одягнений у подертий, пошарпаний і брудний одяг, у руці він тримає різку, якою можна бити неслухняних дітей, а також повні кишені тістечок, цукерок і горіхів для хороших дітей. Він відомий у фольклорі регіону Пфальц на південному заході Німеччини вздовж Рейну, Саару, і район Оденвальд у землі Баден-Вюртемберг. Цей образ також зберігся в голландських громадах Пенсільванії та бразильсько-німецьких громадах. Белснікель не супроводжує Св. Миколая, а натомість відвідує людей сам і поєднує в собі як загрозливі, так і доброзичливі аспекти, які в інших традиціях поділяються між Св. Миколаєм і його супутником. (див. Вікіпедію).Етимологічно складне слово Belsnickel поділяють на Bels (шкіра/хутро) плюс ім'я Nickel (Нікола, Микола). Проте очевидно, що Bels – це не що інше, як Велес. Тобто маємо поєднання імен Велес і Микола – доказ тотожності обох образів в народній пам'яті, що підтверджує одну з основних версій дослідників, де Велес і Микола є одним і тим же божеством з однаковими функціями.У сучасній рідновірській обрядовості Волхв у червоному одязі, який символізує Велеса, після служби роздає дітям подарунки – зазвичай від імені громади чи батьків. Волхва можна запросити до хати, де він благословляє родину, віншує дітей і приносить добрі побажання на зиму. Діти, як і колись, щиро вірять у доброго захисника, що знає про їхні вчинки, тому стараються поводитися чемно й готуються до його приходу, вивчаючи пісні, вірші й загадки.Література:1. "Великая хроника о Польше, Руси и их соседях" ХІ–ХІІІ вв. / Под. ред. В.Л. Янина. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. – 264 с.2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.3. Геродот. Історії в дев'яти книгах / пер. А.О. Білецького. – К.: Наук. думка, 1993. – 576 с.4. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.5. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: УСГА, 1994. – 240 с.6. Словник античної мітології / Упоряд. Козовик I.Я., Пономарів О.Д. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2006. – 312с.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаші канали на Telegram і WhatsApp:https://t.me/ridna_virahttps://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 4162 1329Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Велес #Мороз #Марс #Микола #Волхв #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
👁 126 25-11-24 12:55
Свято Богині Долі. 24 листопада.До́ля — в українські міфології цей термін уособлював щасливий життєвий шлях, вдачу. Вважалося, що Доля була даром Богів, силою, даниною людині для подолання життєвих труднощів. Доля з'являлася у момент народження і супроводжувала людину до смерті, у великій мірі впливаючи на її життя та особистість. Доля дається людині передусім матір'ю, батьком, вона обумовлена Родом, пращурами і визначається рожаницями. В українських міфологічних та фольклорних текстах поряд з доброю Долею як персоніфікацією щастя виступають ще зла (нещасна, лиха) доля - недоля, лихо, судома, нещастя, біда, нужда, злидні — як втілення поганої долі.Повір'я про Долю пов'язані передусім з осмисленням індивідуальної (особистої, власної) долі як участі, певних переваг, благ, щастя, котрим згори Богами наділяється людина при народженні, і котре кожному наче видається з спільного, належного всьому соціуму, обсягу щастя.При зустрічі, наші пращури уявляли її у вигляді красивої дівчини-ткалі, котра плете золоту нитку людської долі. Богиня, яка визначає призначення людини, тому при народженні наділяє немовлят усіма чеснотами, пророкує їм майбутнє. Богиня доброї долі; уявляється в образі вродливої молодої жінки, яка пряде міцну рівну золоту нитку людської долі. Символами Долі є веретено, прясельце, клубок ниток.Доля уявляється двійником людини. Є різні способи побачити Долю. В цю ніч з шматком полотна чи якоюсь річчу, треба піти в поле і запитати: «Де моя доля?». Почувши відповідь, треба йти туди, куди сказано. Цю річ (наприклад, шматок полотна), треба берегти, оскільки саме вона є джерелом щастя в будинку. В інших випадках необхі вийти на вулицю — першою, хто зустрінеться людині, буде її доля. Якщо він у ошатному багатому одязі — це щаслива Доля, якщо у лахмітті — нещаслива. Українці вважали, що побачити свою Долю можна тільки двічі в житті — відразу після народження і за кілька хвилин перед смертюВважається, що Богиню Долю завжди треба умилостивлювати принесенням їй подарунків. Дослівно доля означає «частина, частка». Ім’я Доля має українське походження близьке до «карма», або означає сам процес дії від «судити, присуджувати» (виносити вирок, давати частку). Віра у вічне життя душі сформувала уявлення про Долю, як про Богиню, яка вершить суд над душею в інших світах. За заслугами людини в минулому житті, вона відповідно дає добру чи злу долю в майбутньому її перевтіленні.Богині Долі приносять пожертви у вигляді каші – символу родючості. Наприклад, в Україні на свято Долі (24 листопада) дівчата готують горщик каші й виносять на вулицю зі словами: "Доле, йди до нас кашу їсти!" Ціле (неподрібнене) зерно обрядової каші вказує на те, що цей вечорничний обряд, який дожив до наших днів, походить з давньої "рожаничної трапези".Богиня доброї долі уявляється в образі вродливої молодої жінки, яка міцно і рівно пряде золоту нитку людської долі. Доля-Стріча має ще ім’я Ясна, яка пряде нитку життя. Вона згадується у Велесовій книзі, як Богиня, присутня при народженні Дажбожих онуків: "вже Ясна тче йому" (дошка 16). Тож шановні друзі, однодумці, Рідновіри вітаю Вас з великим святом богині Долі! Слава нашим Рідним Богам !
👁 205 25-10-31 10:22
Діди (Велесова ніч - Новостворена назва)Назка святоднів кінця жовтня та початку листопада на яку припадає особлива сакральна пора - поминання Предків, що відлунює у багатьох народів як свято зв’язку між живими та тими, хто відійшов до світу Нави. У нашій традиції ця ніч знана як Діди, або Велесова ніч (нова популярна назва) - час, коли світ Яви стирає межу з Нав’ю, і душі Предків навідуються до своїх нащадків. З 31 жовтня на 1 листопада, а подекуди і наступного вечора, проводили вечорниці з обряжанням - це глибокий обряд, у якому перевтілені учасники уособлювали духів, сили Нави й покровителів невидимого світу. Так ушановували Велеса - володаря Підземного Царства, хранителя та провідника душ, покровителя Мудрості, Музики й Магії. Цей час є сороковим днем від смерті попереднього прояву Сонця - Купалбога, та народження нового - Миробога, тобто перехідним періодом, коли старий рік гасне, а новий лише зароджується. Подібно до інших ключових точок кола року (1 лютого, 1 травня, 1 серпня), цей день є поминальним і водночас життєствердним. У ньому зливаються три головні події людського буття:– Народження - приєднання до Роду Земного;– Смерть - повернення до Роду Небесного;– Шлюб - творення нової Родини, нового кола життя.За місячно-сонячним календарем, наші Предки вбачали в цьому святі завершення великого кола очищення. На молодика 1 жовтня (Покрова) душі та всі прояви життя вирушали у символічну подорож човном-місяцем - у глибини духовного очищення. І саме з новим молодиком - 1 листопада - це плавання добігало кінця.Того вечора люди сходилися до води, щоби зустріти новонароджений серп місяця. Вони споглядали його відблиск на поверхні води - знак того, що нове світло прийшло у світ, що коло життя знову замкнулося і почалося заново.Це свято - нагадування про вічний плин буття, про єдність поколінь і неперервність Роду. У Велесову ніч ми запалюємо вогонь, ставимо частування для Предкив святих і шепочемо їхні імена, знаючи, що вони поруч - у кожному подиху вітру, у кожному вогнику свічки, у нашій крові й пам’яті.Слава Предкам Святим! Слава Богам Рідним! __________Більше інформації на сайті:https://svarga.com.uaДобродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:5363 5421 0169 1013Картка Monobank:4441 1144 2850 0944#РіднаВіра #Велес #Weles #Діди
👁 211 25-10-19 23:05
Література:1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 192 с.2. Гальковский М.Н. Боpьба хpистіанства съ остатками язычества въ древней Руси. – Т. I. – Харьковъ: Епархіальная Типографія, 1916. – 376 с.3. Завгородній Ю.Ю. Мокша // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. – К.: Абрис, 2002. – 742 с.4. Иванов В.В., Топоров В.Н. К реконструкции Мокоши как женского персонажа в славянской версии основного мифа. // Балто-славянские исследования. – М.: Наука, 1982. – 288 с.5. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр. Видання друге. – К.: АТ "Обереги", 1994. – 424 с.6. Костомаров М.І. Слов'янська міфологія. – К.: Либідь, 1994. – 384 с.7. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є.Махновця. – К.: Дніпро, 1989. – 591 с.8. Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7529 (2021). – 184 с.9. Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на острові Хортиця // Священний острів Хортиця. – Запоріжжя: РПК, 7529 (2021). – С. 27–43.10. Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М.: София, Гелиос, 2001. – 744 с.11. Ткач М.М. Володимирові боги: міфологічний зміст та систематизація головних персонажів язичницького культу. – К.: Укр. Центр дух. культури, 2002. – 192 с.12. Фаминцын А.С. Божества древних славян. – С.-Петербург: Тип. Э. Арнгольда, 1884. – 331 с.13. Шухевич В. Гуцульщина. – Ч.3. – Львів: НТШ, 1902. – 270 с.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаш телеграм канал:https://t.me/ridna_viraДобродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 4162 1329Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Боги #Мокош #Вода #Лоно #РіднаВіра #Світогляд #СвітовитПашник
👁 151 25-10-17 10:39
Якщо з ім'ям Гефеста нам складно визначитися, то від імені бога Вулкан походить назва геологічних утворень вулканів, що звісно пов'язується з підземним вогнем, хоча є спроби послатися на небесний вогонь – Сонце, але якось не вписується в свідомість. Згідно з міфом, одного разу розлючений Юпітер викинув Вулкана з небес. Вулкан зламав при цьому обидві ноги й відтоді зашкутильгав. В архаїчно збереженому написанні також є ім'я Volcanus, що вже нагадує нам нашого вол(в)ка, це нам теж може допомогти в дослідженні. Ну й останнім приведемо ще одного бога в германо-скандинавській та англо-саксонській мітології коваля Воланда (Велунд, Велюнд, Велент). Він став дияволом (грецькою διά-βολος) христосівського часу, успадкував від коваля багато рис: загадкову могутність, контроль над вогнем, а також кульгавість, яка має ту саму природу, що й кульгавість бога-коваля Гефеста. Воланд жбурляв великі камені, нашою мовою "валуни" і сам був "велетнем", "волотом". І його пов'язують з курганом. Все це, безумовно, тотожно із образом нашого Бога Велеса, який може мати образ вола чи козла, а то і вовка, які мають "криві" ноги. Так само як св. Валентина пов'язують із кривоногим Фавном (Паном). Так що ніякого зв'язку Сварога з Гефестом-Вулканом ми не знаходимо, а відповідно і ковальство не його справа. У Велесовій Книзі ковалем виступає Перун. Тут буде логічно, бо він своїм молотом має бити по рогатому ковадлу Велеса.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаш телеграм канал:https://t.me/ridna_viraДобродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 4162 1329Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Боги #Сварог #коваль #РіднаВіра #Світогляд #СвітовитПашник
👁 295 25-10-01 20:31
Людина наче Сонце-Дажбог проживши життя повертається до лона Землі: її клали у зігнутому вигляді як в утробу. А душа відправлялася до Батька-Неба. І під час похорону творили обряд шлюбу Неба і Землі – душа і тіло мають з'єднатися разом, і людина воскресала в наступному поколінні. Тому над могилою насипали курган – символ вагітності Землі, а зверху ставили фалічний образ Сварога. Ми маємо продовжувати свій рід, щоб було куди відроджуватися, і берегти свою святу Землю, бо ми знову сюди прийдемо. І що залишили в минулому житті, те й отримаємо у майбутньому.На острові Хортиця нашими Предками було збудовано велику кількість святилищ. Вони використовувалися, як для ритуалів: народження, вінчання, поховання та ряду інших дрібніших обрядів, а також і для астрономічних спостережень. Ці давні обсерваторії слугували людині, щоб жити за календарем і святкувати визначні події руху небесних світил. Людина намагалася осягнути таїни Природи, що її оточувала, і шукала своє місце серед людської спільноти.Шануючи рідні святині ми єднаємо свій Рід. Тут на острові Хортиця, як і в стародавні часи, біля великих дубів мають горіти священні вогнища, що символізують зародок Сонця. Саме цей острів-човен його духовно вознесе на Небо, щоб Сонце світило нам, онукам Дажбожим, на життя добре Роду нашому. Слава Рідним Богам!http://www.svit.in.ua
👁 206 25-09-29 19:18
Обряди похорону та весілля мають між собою багато схожого. Тому з цього дня починаються весілля. З нетерпінням це свято чекають заручені чи ті юнки, які сподіваються на сватів. Кожна дівчина, яка хоче вийти заміж, напередодні свята, ввечері, молиться до образу Покрови:Святая ПокровонькоПокрий мою головоньку,Покрий в'ялим листочком,Червоним платочком,Покрий в'ялою квіткою,Білою намиткою... [9]Покриття голови молодої символізувало її смерть як дівчини і народження як жінки.Проводили ось такі змагання-гадання. Десь на відстані на дереві чіпляли рушник і вигукували:Свята Покровонько, покрий головоньку,Зрости барвінчик мені на вінчик! –при останньому слові бігли по рушник – котра швидше схопить його, то швидше голова їй покриється. [7, 178].А ще наші Предки спостерігаючи за Сонцем-Дажбогом, бачили як воно заходить (вмирає) за Землю, яка його покриває. А вранці Земля-Мати його народжує. Звідси постала віра у вічне воскресіння. А на весіллі молодий-князь уподібнюється Дажбогу, який відправляється за нареченою до потойбічного світу, тобто двору молодої, де він сам покриє свою суджену, як свою жінку:Між трьома дорогамиТам здибався князь з Дажбогом,– Ой ти Боже, ти, Дажбоже,Зверни ж мені з доріженьки,Бо ти Богом рід од року,А я князем раз на віку,Раз на віку в неділеньку. (Скорочено). [4, 242]Земля для нас Покрова і Богородиця. Вона свята Берегиня Роду нашого! І на життя вічне Роду нашого засівають зерно на весіллі та на похоронах. І не дай, Боже, перебігти дорогу Хорсу (човну-місяцю) на цих обрядодіях – позбавишся духовної сили.Новонароджених також обсипають зерном на 8-й день, давши ім'я і поклавши у човен-колиску. Тим самим благословляють і відправляють у далеку дорогу рікою життя. Тому подібні до Покрови свята (1 січня, 1 квітня, 1 липня) часто ототожнюються з початком Нового року у різних народів.Особливо Покрова ушановується воїнами – охоронцями Землі Рідної. Оскільки смерть чекає їх на кожному кроці, козак бере з собою у похід горстку рідної Землі, щоб вона оберігала його у військовому поході. А коли трапиться, що смерть наздожене козака, то побратими посипають могилу землею, яку носив він біля грудей. Ось тоді і вважається, що рідна Земля його покрила. Із Землі зроджується людина-сонце – в Землю вона і йде.Могила, хата, церква – це все образи жіночого лона, куди потрапляє людина під захист Богородиці Землі-Матері. У тому Раю знаходиться і зародок Сонця у вигляді Вогню, який має вийти у зазначений час на у явний світ осяявши Землю.Яка поезія, яка магія давнього світогляду наших Предків, що єднає нас з рідними Богами! Тому ми є дітьми своїй Богів, а вони є нашими родичами.Література:1. Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового заповіту. – Druckhaus Gummersbach West-Germany, 1988.2. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 192 с.3. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн./ Редкол.: П.С.Сохань та ін. – К.: Наук. думка, – Т.1. – 1991. – 736 с.4. Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі / Упор. М. Москаленко. – К.: Дніпро, 1988. – 296 с.5. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.6. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є.Махновця. – К.: Дніпро, 1989. – 591 с.7. Маковій Г.П. Затоптаний цвіт: Народознавчі оповідки. – К.: Укр. Письменник, 1993. – 205.8. Силенко Л. Мага Віра. – Нью-Йорк, 1979. – 1144 с.9. Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаші канали на Telegram і WhatsApp:https://t.me/ridna_virahttps://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 4162 1329Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Покрова #Весілля #Мати-Земля #Андрій #Русь #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
👁 83 25-09-17 23:18
Треба врахувати невелику розбіжність григоріанського календаря з астрономічними точками, ми виставляємо календарне 24 вересня, яке має відповідати рівноденню, за аналогіями до подібних дат і правилами їх вирахування в загальній системі свят. Зміщення в церковному календарі на один день, напевне, було пов'язано із тривалістю місяця.Аналогічно до весняного розташування свят, коли Ярило (Юрій) ушановується через місяць після рівнодення (24 квітня), Миробогу відповідає Дмитро (Митя) (церковна дата 26 жовтня, ми виправляємо дату свята на 25 жовтня).Література:1. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 192 с.2. Головацький Я.Ф. Виклади давньослов'янських легенд, або міфологія. – К.: Довіра, 1991. – 94 с.3. Ґейштор А. Слов'янська міфологія / Пер. з польськ. - К.: ТОВ «Видавництво "Кліо"», 2015. - 416 с.4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.5. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.6. Пашник С.Д. Мітологічні таїни літописів. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7525 (2017). – 64 с.7. Пашник С.Д. Святилище біля села Буша. – www.svit.in.ua/sva/mi6.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаші канали на Telegram і WhatsApp:https://t.me/ridna_virahttps://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 4162 1329Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Миробог #Радогощ #Сонце #рівнодення #Лад #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник
👁 154 25-09-10 09:12
Рідна Віра є основою розвитку кожної держави та народу. Сьогодні, у час війни та переважання матеріалізму, Віра не втрачає своєї важливості. Вона є головною причиною дій та вчинків людей, і навіть наука підтверджує її значення. Віра - це усвідомлення світу і самого себе, що формує цілісність та єдність народу. Вона визначає мету існування кожного народу і дається йому Богоми.Кожен народ має свій шлях розвитку і власну Віру, яка є основою його існування. Втрата або викривлення Рідної Віри призводить до зубожіння народу, адже кожен народ виконує свою особливу роль у світовій гармонії. Втративши свою Віру, народ втрачає сенс свого існування і прирікає себе на загибель.Рідна Віра є нашим спадком від предків. Втративши більшість волхвів, які знали Душу народу, ми втратили знання про подальший шлях розвитку. Відродження Рідної Віри єдиний шлях до духовного та матеріального відродження народу.Рідна Віра об'єднує нас з нашими Великими Предками та Рідними Богами, які ведуть нас шляхом досконалості. Ця Віра - основа нашого духовного буття, що дозволяє нам досягти найвищого розвитку. Для цього необхідно пізнавати закони Прави і слідувати їм.Правильне усвідомлення і виконання Рідних Обрядів та Звичаїв допомагає нам творити духовне і матеріальне буття. Волхви, Відуні, Жреці та звичайні вогнищани мають свої ролі у здійсненні обрядів, що підтримують зв'язок з Рідними Богами.Коли Русинів у Роді живе за Право, виконує свою працю та підтримує зв'язок з Богами, Руський Рід досягає духовного і матеріального процвітання. Віра допомагає нам зрозуміти свою роль у світовому порядку та сприяє гармонійному розвитку суспільства.Сьогодні, як ніколи, потрібна діяльність духовних провідників. Відродження Рідної Віри є ключем до нашого духовного пробудження. Віра Руси-України, то як полум'я Роду, як Сонце, існує вічно, допоки є День і ніч Сварожі. Вона веде нас шляхом Прави, світобудови, що об'єднує видимий і невидимий світи.Рідна Віра - це знання про закони буття, які допомагають нам розвиватися у гармонії з Всесвітом. Ми маємо пізнавати ці закони, слідувати їм і стати усвідомленими Творцями свого буття. Це наш шлях до досягнення найвищого духовного і матеріального розвитку, що забезпечить гармонію та процвітання нашого народу.__________Більше інформації на сайті:https://svarga.com.uaДобродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:5363 5421 0169 1013влх. Яромир
👁 162 25-09-09 19:50
Виходячи з наведеного матеріалу, зробимо наступні висновки: свято Здвиження (Воздвиження) 14 вересня треба відзначати як день, коли Перун іде спати до свого пробудження 14 березня. В цей осіннє-зимовий час у володіння вступає протилежний Перуну Бог нижнього світу Велес, який в той же час може сприйматися як "старий" Перун. Символом Перуна служить видовжений Хрест, що первісно позначав меча або щоглу човна. Цей символ є прийнятним для сучасного рідновірства, незважаючи на те, що був використаний юдо-христосівством. Пропонуємо хрести вважати стародавнім символом нашого народу, які оберігають його духовну сутність.Література:1. Барчук І. Хрест і хресне знамення. – Чікаго – Саскатун,1951. – 52 с.2. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 192 с.3. Геродот. Історії в дев'яти книгах / пер. А.О. Білецького. – К.: Наук. думка, 1993. – 576 с.4. Жуйкова М. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з інтегральної культурології. – Вип. І: Thonatos. – Львів, 1996. – С. 28 – 62.5. Залізняк Л.Л. Нариси стародавньої історії України. – К.: Абрис, 1994. – 256 с.6. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – 304 с.7. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! – Ню Йорк – Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.8. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – Т. V (Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с.9. Ларичев В.Е. Колесо времени. (Солнце, Луна и древние люди.). – Новосибирск: Наука, 1986. – 176 с.10. Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – С. 348.11. Пашник С.Д. Духовне значення Хортиці // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Основи теорії військової справи та бойових мистецтв", м. Запоріжжя, 20 квітня 2007 р. – Запоріжжя, 2007. – 112-128.12. Пашник С.Д. Іменослов – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – 68 с.13. Пашник С.Д. Про наше весняне свято Матері-Землі та нежидівське свято Пурим. – www.svit.in.ua\stat\st30.14. Перегуда В. Трипільський хрест // Перехід-IV. – вип. 12. – С. 18.15. Пернатьев Ю.С. Тайны и феномены эпох. От древних времен до наших дней. – Харьков: КСД, 2008. – 320 с.16. Скуратівський В.Т. Місяцелік: Укр. нар. Календар. – К.: Мистецтво, 1992. – С. 120-121.17. Шаповалов Г.И. Корабли веры: Судоходство в духовной жизни древней Украины. – Запорожье: Дикое Поле, 1997. – 160 с.Більше інформації на сайті:https://svit.in.uaНаші канали на Telegram і WhatsApp:https://t.me/ridna_virahttps://whatsapp.com/channel/0029VamNW5h7YSdAwrSciS1U Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності. Дякуємо за вашу підтримку!Картка ПриватБанк:4149 6090 4162 1329Картка Monobank:4441 1144 6569 7371#Здвиження #Воздвиження #Хрест #Меч #Щогла #Свято #РіднаВіра #СвітовитПашник