🟢 Колеги, 12 березня о 15:00 запрошуємо вас на фахову школу «Спондилоартрити в клінічній практиці: типові помилки та складні випадки» із нарахуванням 4 балів БПР за участь у майстер-класі «Позасуглобові прояви спондилоартритів: клінічні пастки на перетині ревматології, гастроентерології та офтальмології» (початкова частина заходу).💚 Реєстрація https://rheumatology.institute/spondiloartriti-v-klinichnii-praktitsi-tipovi-pomilki-ta-skladni-vipadkiСучасне розуміння спондилоартритів давно вийшло за межі ізольованого ураження хребта чи суглобів.👉 Це системні запальні захворювання з високою клінічною варіабельністю, де позасуглобові прояви (ураження очей, запальні захворювання кишки, шкірні ураження) часто визначають дебют, перебіг і прогноз хвороби. Саме вони зазвичай стають причиною діагностичних затримок і некоректного ведення пацієнтів.Ключовим акцентом школи є мультидисциплінарний підхід до спондилоартритів, а саме на діяльність на перетині ревматології, офтальмології та гастроентерології.Також під час заходу ви дізнаєтесь багато корисної інформації про:✅ клінічні пастки HLA-B27-асоційованого увеїту;✅ складні аспекти поєднання спондилоартритів із запальними захворюваннями кишки;✅ варіабельність і клінічні «маски» захворювання;✅ еволюцію уявлень про аксіальний спондилоартрит;✅ сучасні терапевтичні стратегії;✅ реальні виклики практики - там, де рекомендації стикаються з коморбідністю та нетиповими клінічними сценаріями.У ході фахової школи на вас чекатимуть 5 досвідчених лекторів, які розкриють різні сторони системних ревматичних хвороб.Програма майстер-класу «Позасуглобові прояви спондилоартритів: клінічні пастки на перетині ревматології, гастроентерології та офтальмології» з нарахуванням 4-х балів БПР:🟡 «HLA-B27-асоційований увеїт з позиції мультидисциплінарного менеджменту» // Лікар-офтальмолог Гуржій О.О.🟡 «Запальні захворювання кишки та спондилоартрити: мультидисциплінарний підхід» // Лікар-гастроентеролог, доктор філософії Неверовський А.В.🟡 «Диференційний діагноз запальних змін в хребцях на мрт» // Лікар-рентгенолог Таранущенко М.В.Програма лекційної частини заходу:🔵 «Спондилоартрит. Варіабельність захворювання та його маски» // Д-р мед. наук, проф., лікар-ревматолог Єгудіна Є.Д.🔵 «Аксіальний спондилоартрит: 120 років боротьби та рішень» // Д-р мед. наук, проф. лікар-ревматолог Рекалов Д.Г.🔵 «Терапія спондилоартритів: між рекомендаціями та реальністю клінічної практики» // Д-р мед. наук, проф., лікар-ревматолог Єгудіна Є.Д.🔵 «Псоріатичний артрит: як не загубитися в різноманітті проявів» // Канд. мед. наук, доцент, лікар-ревматолог Трипілка С.А.🔵 «Аксіальний спондилоартрит і псоріатичний артрит: точки перетину та диференційні відмінності» // Д-р мед. наук, проф. лікар-ревматолог Рекалов Д.Г.🔥 Увага! Розіграш подарунків серед учасників школи! 🔥Поставте мінімум 2 питання у коментарях до події на сайті та долучайтеся до нас у прямому ефірі. Визначення переможців буде проведено наживо шляхом жеребкування.
💚 Долучайтеся до розбору клінічного випадку.👩 Пацієнтка 48 років звернулася до Вас зі скаргами на сухість очей і ротової порожнини, які турбують її вже понад 2 роки. Також, пацієнтка скаржиться на:🔥 труднощі під час ковтання сухої їжі;🔥 печіння в очах;🔥 хронічну втому.Об’єктивно помітно: 🔍 карієс;🔍 тріщини губ;🔍 збільшення привушних слинних залоз.Лабораторно: 👀 ANA (+);👀 anti-SSA/Ro (+);👀 anti-SSB/La (–);👀 ШОЕ — 55 мм/год;👀 ревматоїдний фактор негативний.❓ Яке з наведених досліджень є найбільш інформативним для підтвердження діагнозу хвороби Шегрена?✅ Поділіться вашою думкою та долучайтеся до обговорення за посиланням https://rheumatology.institute/revmotest/dae37428-33ab-43f5-9058-a565f49ed294Детальніше ми розберемо це питання під час вебінару «Хвороба Шегрена без міфів — ключові факти для клінічної практики», який відбудеться 17 лютого о 17:00.👍 Долучайтеся до перегляду за посиланням https://rheumatology.institute/khvoroba-shegrena-bez-mifiv-kliuchovi-fakti-dlia-klinichnoyi-praktikiКлінічний випадок підготовлено за підтримки компанії Berlin-Chemie / A. Menarini GmbH в Україні.
Запрошуємо лікарів загальної практики / сімейної медицини, терапевтів, ревматологів, ортопедів-травматологів, неврологів, ендокринологів, нефрологів, кардіологів, клінічних фармакологів, лікарів функціональної та лабораторної діагностики на безкоштовний вебінар «Біль 50+ у ревматології: чому стандартні рішення не працюють».Реєстрація https://rheumatology.institute/bil-50-u-revmatologiyi-chomu-standartni-rishennia-ne-pratsiuiut📅 10 лютого 2026 року о 17:00🕐 Тривалість заходу 1,5 - 2 години👩 Д-р мед. наук, проф., лікар-ревматолог Єгудіна Є.Д. (м. Київ)👩 Канд. мед. наук, доцент, лікар-ревматолог Трипілка С.А. (м. Харків)🔥 Біль у ревматології у пацієнтів віком 50+ залишається однією з ключових причин звернення за медичною допомогою та водночас однією з найскладніших діагностичних і терапевтичних проблем клінічної практики. У цьому віковому періоді больовий синдром рідко має монофакторну природу: він формується на тлі вікових змін опорно-рухового апарату, хронічного запалення, дегенеративних процесів, коморбідних станів і змін центральної ноцицептивної регуляції.👉 Особливої уваги заслуговують біль у суглобах і біль у хребті — два найпоширеніші, але принципово різні за патогенезом клінічні сценарії, які в реальній практиці часто лікуються за подібними, стандартизованими алгоритмами. Такий підхід нерідко призводить до недостатнього клінічного ефекту, хронізації болю та зниження якості життя пацієнтів.У межах доповідей будуть представлені два клінічні випадки з практики ревматолога:🟢 перший — пацієнт із переважним суглобовим больовим синдромом;🟢 другий — пацієнт із домінуючим болем у хребті.У ході вебінару «Біль 50+ в ревматології: чому стандартні рішення не працюють» ми поговоримо про:✅ Причини неефективності стандартних схем лікування болю у пацієнтів 50+.✅ Особливості формування больового синдрому при суглобовому та вертебральному болю після 50 років.✅ Диференційну діагностику болю в хребті з акцентом на остеопоротичні переломи та діагностичні пастки.✅ Клінічне значення гіперурикемії у формуванні суглобового болю у пацієнтів старшого віку.✅ Обґрунтування персоналізованих терапевтичних рішень у ревматології після 50 років.❓ Поставте питання на тему вебінару лекторам у коментарях і ми відповімо на них у ході трансляції.👍 Долучайтеся до діалогу, задавайте питання та висловлюйте власну думку - зробіть навчання дієвішим. Ми намагаємось відповідати і після вебінарів.
👉 Нирки є одним із найчастіших і водночас найменш «гучних» органів-мішеней системних захворювань. Саме їх ураження часто визначає прогноз хвороби, але тривалий час залишається клінічно непомітним. Імунозапальні механізми, що лежать в основі ревматичних хвороб, безпосередньо формують спектр ниркової патології: від мінімальних змін до швидкопрогресуючої втрати функції.🧐 У сучасній медицині межа між ревматологією та нефрологією є умовною. Рання діагностика, коректна інтерпретація ниркових змін і узгоджена терапевтична стратегія потребують міждисциплінарного партнерства.Цікаво примножити власні знання на цю тему? 🟢 Долучайтеся до фахової школи «Системні аутоімунні захворювання: від симптомів до персоналізованої терапії» 12 лютого о 14:00 із нарахуванням 1,5 бали БПР за участь у симпозіумі «Системні аутоімунні хвороби — що важливо знати кожному».У ході доповіді «Системні захворювання і нирки: спільна зона відповідальності ревматолога та нефролога»анд. мед. наук, лікаря-нефролога Савицької Любові Миколаївни, ви дізнаєтесь про:✅ Роль нирок як органа-мішені при системних ревматичних захворюваннях – завжди топ, бо показує, наскільки серйозно системні хвороби можуть впливати на нирки.✅ Імунопатогенетичні механізми ураження нирок при системному запаленні – це тренд у науці: розуміння механізмів дозволяє нові терапії.✅ Ранні лабораторні та інструментальні маркери ураження нирок – хайпово, бо рання діагностика = менше ускладнень.✅ Сучасні підходи до імуносупресивної та нефропротективної терапії – практично і актуально для лікарів, бо прямо впливає на лікування.✅ Прогностичне значення ураження нирок та вплив на виживаність і якість життя – хайп через patient-centered підхід і прогнозування наслідків.Реєструйтеся вже зараз https://rheumatology.institute/sistemni-autoimunni-zakhvoriuvannia-vid-simptomiv-do-personalizovanoyi-terapiyi🔥 Увага! Розіграш подарунків серед учасників школи! 🔥Поставте мінімум 2 питання у коментарях до події на сайті та долучайтеся до нас у прямому ефірі. Визначення переможців буде проведено наживо шляхом жеребкування.
Запрошуємо лікарів загальної практики / сімейної медицини, терапевтів, ревматологів, ортопедів-травматологів, інфекціоністів, неврологів, ендокринологів, гастроентерологів, дерматологів, клінічних фармакологів, лікарів функціональної та лабораторної діагностики на безкоштовний вебінар «Взаємозвʼязок між мікробіомом, функціями печінки та ревматичними захворюваннями».🟢 Реєстрація https://rheumatology.institute/vzaiemozviazok-mizh-mikrobiomom-funktsiiami-pechinki-ta-revmatichnimi-zakhvoriuvanniami📅 5 лютого 2026 року о 17:00🕐 Тривалість заходу 1,5 - 2 години👩 Д-р мед. наук, проф., лікар-ревматолог Єгудіна Є.Д. (м. Київ)👩 Д-р мед. наук, проф., лікар-гастроентеролог Крістіан Е.Г. (м. Київ)🥼 Сучасна медицина дедалі частіше розглядає організм як єдину інтегровану систему, у якій локальні порушення мають системні наслідки. У цьому контексті кишковий мікробіом постає не лише як компонент травлення, а як активний регулятор імунної відповіді, метаболізму та запалення. Печінка, будучи ключовим метаболічним та імунологічним органом, перебуває у постійному функціональному діалозі з мікробіотою через вісь кишечник–печінка.Порушення цього балансу супроводжується транслокацією мікробних метаболітів, активацією вродженого й адаптивного імунітету та формуванням системного запалення.🧐 Зростаюча кількість доказів свідчить, що ці процеси безпосередньо залучені до патогенезу ревматичних захворювань, впливаючи на аутоімунні механізми, активність хвороби та її перебіг. Розуміння взаємозв’язку між мікробіомом, функціями печінки та ревматичною патологією відкриває нові можливості для міждисциплінарної діагностики та персоналізованої терапії.У ході вебінару ми поговоримо «Взаємозвʼязок між мікробіомом, функціями печінки та ревматичними захворюваннями» про:✅ Мікробіом як регулятор системного імунного запалення.✅ Вісь кишечник–печінка: ключові механізми взаємодії.✅ Дисбіоз як тригер розвитку ревматичних захворювань.✅ Мікробні метаболіти та їхній вплив на перебіг артритів і системних хвороб.✅ Мікробіом як потенційна терапевтична мішень у ревматології.❓ Поставте питання на тему вебінару лекторам у коментарях і ми відповімо на них у ході трансляції.👍 Долучайтеся до діалогу, задавайте питання та висловлюйте власну думку - зробіть навчання дієвішим. Ми намагаємось відповідати і після вебінарів.
💚 Шановні колеги, долучайтеся до розбору клінічного випадку. 👩 Уявіть ситуацію: пацієнтка, 46 років, звернулася зі скаргами на біль і припухлість ІІ–IV п’ястно-фалангових суглобів обох кистей, ранкову скутість тривалістю близько 60 хвилин та помірну втому протягом останніх 4 місяців.З анамнезу відомо: 🟢 симптоми наростали поступово; 🟢 лихоманки, висипів, фоточутливості немає; 🟢 сухість очей та рота — «давно, не надавала значення»; 🟢 лікувалась диклоберлом — ефект частковий.Об’єктивно: 🟡 симетричний синовіт п’ястно-фалангових суглобів;🟡 болючість при компресії кистей;🟡 деформацій немає; 🟡 наявна припухлість слинних залоз.Лабораторні дані:🔍 ШОЕ — 38 мм/год;🔍 СРБ — 18 мг/л;🔍 РФ — позитивний;🔍 anti-CCP — негативний;🔍 ANA — 1:1280 (speckled);🔍 anti-SSA (Ro) — позитивні.👉 Інструментально: УЗД кистей — активний синовіт із Power Doppler (+), ерозій немає.❓ Який діагноз є найбільш вірогідним у цьому випадку?✅ Поділіться вашою думкою та долучайтеся до обговорення за посиланням https://rheumatology.institute/revmotest/8da4e821-dba5-43bd-94a0-cea46d6bdf60Детальніше ми розберемо це питання під час вебінару «Суглобовий синдром: діагностика, помилки, відкриття. Цікаві кейси з практики», який відбудеться 4 лютого о 17:00.👍 Долучайтеся до перегляду за посиланням https://rheumatology.institute/suglobovii-sindrom-diagnostika-pomilki-vidkrittia-tsikavi-keisi-z-praktikiКлінічний випадок підготовлено за підтримки компанії Berlin-Chemie / A. Menarini GmbH в Україні.
✋ Ревматоїдний артрит тривалий час вважали захворюванням, яке вражає виключно суглоби. Проте сучасна медицина дивиться на нього значно ширше, а саме як на хронічне аутоімунне захворювання із системним впливом на організм.🟢 Серце, легені, судини, нирки — ревматоїдний артрит може виходити далеко за межі опорно-рухового апарату, змінюючи не лише клінічну картину, а й якість життя пацієнта.👀 Ба більше, не завжди він проявляється «класично»: іноді маскується під легкі форми артриту або інші захворювання, затягуючи шлях до правильної діагностики.Сьогодні, у День обізнаності про ревматоїдний артрит, пропонуємо поглянути на нього під іншим кутом.✅ Чому ревматоїдний артрит слід розглядати як системне захворювання?✅ Які ранні симптоми не можна ігнорувати?✅ Чому перші 3–6 місяців від початку симптомів є вирішальними?✅ Як сучасна стратегія treat-to-target змінює прогноз для пацієнта?Дізнайтеся більше у повній версії новини за посиланням https://rheumatology.institute/bil-nabriak-sistemnii-vpliv-shcho-potribno-znati-pro-revmatoyidnii-artrit👉 Долучайтеся до перегляду архівного запису фахової школи «Ревматоїдний артрит: практичні аспекти ведення пацієнта та клінічні орієнтири 2025», щоб примножити власні знання та бути ще більше готовими надати якісну допомогу пацієнтам https://rheumatology.institute/revmatoyidnii-artrit-praktichni-aspekti-vedennia-patsiienta-ta-klinichni-oriientiri-2025
🔥 Системні захворювання сполучної тканини залишаються однією з найскладніших і водночас найбільш динамічних сфер сучасної ревматології. Їх клінічний перебіг характеризується гетерогенністю, мультисистемним ураженням, відсутністю універсальних біомаркерів активності та потребою у тривалому, персоналізованому лікуванні. 👀 У реальній клінічній практиці це означає постійну необхідність прийняття складних рішень — часто в умовах невизначеності.Навіть за наявності сучасних рекомендацій і терапевтичних можливостей менеджмент пацієнтів із системними аутоімунними захворюваннями залишається серйозним викликом для лікарів різних спеціальностей. 👉 Особливо це стосується форм із ураженням життєво важливих органів, високим ризиком ускладнень і потребою в міждисциплінарному підході.З метою оцінки практичних труднощів, з якими лікарі стикаються у щоденній роботі, у фейсбук-спільноті для лікарів Ревматологія для професіоналів ми провели опитування щодо найбільш складних нозологій у менеджменті пацієнтів із системними аутоімунними захворюваннями. 🔍 Отримані результати не лише відобразили суб’єктивний досвід клініцистів, а й чітко окреслили ключові складнощі сучасної ревматологічної практики, що потребують подальшого аналізу та обговорення.До уваги глядачів було запропоновано наступні варіанти відповідей:🟢 Системний червоний вовчак із ураженням нирок.🟢 Системна склеродермія.🟢 Ідіопатичні запальні міопатії.🟢 Хвороба Шегрена.🟢 Змішане захворювання сполучної тканини.🟢 Усі нозології однаково складні.Дізнайтеся якими стали результати опитування та яке практичне значення ми можемо отримати із наявних даних у повній версії новини за посиланням https://rheumatology.institute/sistemni-autoimunni-zakhvoriuvannia-v-revmatologiyi-viklik-dlia-suchasnoyi-klinichnoyi-praktiki👍 Детальніше це питання ми обговоримо у ході фахової школи Системні аутоімунні захворювання: від симптомів до персоналізованої терапії» 12 лютого о 15:00.Реєструйтеся вже зараз https://rheumatology.institute/sistemni-autoimunni-zakhvoriuvannia-vid-simptomiv-do-personalizovanoyi-terapiyi
🦋 Системний червоний вовчак (СЧВ) залишається одним із найбільш складних і багатоликих аутоімунних захворювань сучасної медицини. Його клінічний спектр виходить далеко за межі класичних описів, а перебіг захворювання часто не відповідає очікуваним діагностичним алгоритмам.У реальній клінічній практиці СЧВ і надалі є причиною пізньої діагностики, хибної інтерпретації лабораторних даних та недооцінки ранніх органних уражень.👀 Попри суттєвий прогрес у розумінні патогенезу захворювання та появу оновлених класифікаційних і терапевтичних підходів, клінічні помилки залишаються системною проблемою. Вони формуються на перетині обмеженого клінічного мислення, надмірної залежності від окремих лабораторних маркерів та розриву між клінічними рекомендаціями й реальними клінічними ситуаціями.Цікаво примножити власні знання на цю тему? 🟢 Долучайтеся до фахової школи «Системні аутоімунні захворювання: від симптомів до персоналізованої терапії» 12 лютого о 15:00!У ході доповіді «Системний червоний вовчак: між помилками та реальністю клінічної практики» д-ра мед. наук, проф., лікаря-ревматолога Єгудіної Єлизавети Давидівни поговоримо про:✅ Клінічні прояви СЧВ та чи можуть вони передувати появі специфічних імунологічних маркерів.✅ Негативні серологічні тести та чи виключають вони неактивний або ранній СЧВ.✅ Клінічні прояви, які можуть маскувати тяжкий системний процес.✅ Ранні органні ураження при СЧВ: що ми втрачаємо на старті.✅ Ключові клінічні помилки у веденні пацієнтів із СЧВ.Реєструйтеся вже зараз https://rheumatology.institute/sistemni-autoimunni-zakhvoriuvannia-vid-simptomiv-do-personalizovanoyi-terapiyi🔥 Увага! Розіграш подарунків серед учасників школи! 🔥Поставте мінімум 2 питання у коментарях до події на сайті та долучайтеся до нас у прямому ефірі. Визначення переможців буде проведено наживо шляхом жеребкування.
🔥 Друзі! Запрошуємо вас на «Батл клінічних випадків #4»!Увага! Доступ до тестування та можливість отримати 2,5 бали БПР мають лише учасники із PRO-доступом після перегляду частини наукової конференції «Складні реальні клінічні випадки із ревматологічної практики».Користувачам без PRO-доступу доступний лише перегляд прямого ефіру.✅ Реєстрація https://rheumatology.institute/batl-klinichnikh-vipadkiv-4📅 19 лютого 2026 року о 17:00Модератор:👩 Д-р мед. наук, проф., лікар-ревматолог Єгудіна Є.Д.(м. Київ)Учасники:🥼 Лікар-ревматолог Губченко Ю.М. (м. Черкаси)🥼 Лікар-невролог Михайленко А.А. (м. Дніпро)🥼 Лікар-ревматолог Собченко М.Я. (м. Київ)🥼 Лікар-ревматолог Ружанська В.О. (м. Вінниця)🩺 Кожен клінічний випадок — це не просто сукупність симптомів і аналізів, а складна клінічна головоломка, у якій істина часто прихована за масками.✅ Отже, у ході батлу та наукової конференції «Складні реальні клінічні випадки із ревматологічної практики» будуть представлені наступні клінічні детективні історії:🟢 Лікар-ревматолог Юлія Миколаївна Губченко представить випадок, у якому звичайна вірусна інфекція стала лише стартом складного аутоімунного процесу.Лихоманка, суглобовий синдром, м’язова слабкість, втрата маси тіла поступово сформували картину системної імунної дисрегуляції, де ураження печінки тривалий час залишалося «за кадром».Цей клінічний сценарій продемонструє перехресний синдром аутоімунного гепатиту та первинного біліарного холангіту, коли ревматологічні симптоми стають першими маркерами глибокого аутоімунного ураження, а ураження суглобів — лише верхівкою айсберга.🟣 У доповіді лікаря-ревматолога Віти Олександрівни Ружанської буде представлена історія хронічного болю в хребті та великих суглобах, що роками формував хибні діагностичні маршрути.Прогресуючі зміни кісткової тканини та підозра на метастатичне ураження змусили шукати відповіді за межами стандартних алгоритмів.Розв’язкою стане патологія, здатна майстерно маскуватися під різні патологічні процеси й вводити в оману навіть досвідчених фахівців.🟡 Наступний клінічний випадок представить лікар-ревматолог Марія Ярославівна Собченко. Це історія молодої жінки, у якої хвороба починалася з, на перший погляд, локальної та «несистемної» проблеми.Рецидивуючий сіалоденіт став приводом для численних консультацій у різних спеціалістів, але не давав відповіді на головне запитання — чому запалення не має чіткої причини й не вкладається у звичні сценарії.Згодом клінічна картина вийшла за межі ураження слинних залоз: з’явилися легеневі зміни та шкірні прояви, які з’єднали розрізнені симптоми в єдину систему.Фінальною крапкою стане захворювання, що майстерно маскується, починаючись з ураження окремих органів і лише з часом розкриваючи свою системну природу.🔵 Клінічний кейс лікаря-невролога Алли Анатоліївни Михайленко яскраво продемонструє, як симптоми, з якими пацієнтка роками звертається до різних фахівців, можуть існувати паралельно, не складаючись у цілісну клінічну картину.У 65-річної жінки біль, прогресуючі зміни опорно-рухового апарату та зниження рухливості тривалий час виглядали як типова ревматологічна або вікова проблема.Втім, невідповідність між клінічними проявами та даними обстежень вказала на системний процес, що виходив за межі однієї спеціальності.Міждисциплінарний діагностичний пошук привів до встановлення діагнозу акромегалії на тлі аденоми гіпофіза — ендокринної патології, яка часто маскується під ревматологічні та неврологічні скарги.⚡️ Участь у майстер-класі підтверджується електронним сертифікатом у 2,5 бали БПР для користувачів із PRO-доступом.❓ Поставте питання на тему вебінару лекторам у коментарях і ми відповімо на них у ході трансляції.👍 Долучайтеся до діалогу, задавайте питання та висловлюйте власну думку - зробіть навчання дієвішим. Ми намагаємось відповідати і після вебінарів.
TGLIST.COM.UA
