Таверна читача ✨

​​Коротко про прочитане у вересні 👇У мене це було пʼять історій: ▪️«Це сталось влітку» Тесса Бейлі Літня романтична історія, події якої відбуваються на березі океану. Проте мені як раз цієї атмосфери у книзі не вистачило. Також сама героїня Пайпер не була близькою мені, а тому читати не так цікаво було. З плюсів — легко читається і класно змальована сестринська підтримка та атмосфера маленького містечка. Оцінка: 4/5 Ось ТУТ є мій відгук на книгу повний. ▪️«Непрохані поради для вбивць від Віри Вон» Джессі Сутанто Затишна детективна історія. Віра — власниця чайної і одного разу вона знаходить у себе вбитого чоловіка. З цього і закручується історія. Проте для мене це був не так детектив, як просто хороша затишна історія про розвитком стосунків між героями книги. Про дім, турботу, розуміння себе. Оцінка: 5/5 Ось ТУТ є повний відгук на книгу. ▪️«Моє життя з Волтерами» Алі Новак Підліткова романтична історія про Джекі, яка через трагедію змушена переїхати жити на ранчо в родину маминої подруги. А там на неї кілька сюрпризів, один з яких — красунчики Волтери. Легка, кумедна, затишна історія. Мені вона сподобалась. Оцінка: 5/5 ▪️«Жовтолика» Ребекка Кван — сатиричний роман про письменницю, яка вкрала книгу своєї загиблої подруги. Мені дуже подобається, як пише Ребекка Кван і ця книга не стала винятком. Цікаво, з важливими темами, глибоко, інтригуюче.Оцінка: 5/5 Ось ТУТ є повний відгук на книгу. ▪️«Академія Данбридж. Куди завгодно» Сара Шпрінц Це перша книга з циклу і вона про Еммі та Генрі. Це підліткова романтична історія, яка сподобається поціновувачам тропів — драк академія, заборонене кохання та любовний трикутник, таємниця батьків. Легко написано і цікавий сюжет. З нетерпінням чекаю на наступні частини циклу. Оцінка: 5/5 Найбільше сподобалась «Академія Данбридж. Куди завгодно» ❤️📌До речі, на книжки від Readberry та «Ранку» діє мій промокод PASSION Він дає знижку 20 відсотків. 💭А скільки у вересні прочитали ви? Яка книга була найкращою? Щось читали з мого? #книжкові_підсумки

​​«Я можу бути в кімнаті, повній людей, яких знаю, і однаково не почуватися на місці» ⠀«Це сталось влітку» — Тесса БейліВід «КСД»416 с.7/10⠀Сформувати враження від книги мені якось складно було, бо наче і сподобалось, а наче й нічого такого і особливо історія не вразила.⠀Це перша книгу циклу «Сестри Беллінгер». Друга — «На гачку». У кожній з них ідеться про одну з сестер. І в цій — про Пайпер. Вона — інфлюенсерка, яка звикла бути в центрі уваги, світська левиця, яка думає про фото в інстагармі й обожнюю створювати та відвідувати вечірки. Після однієї з таких— дівчину арештовують. Як покарання, вітчим відправляє Пайпер у маленьке містечко Ветспорт, де вона із сестрою має доглядати за пабом.⠀У Ветспорті Пайпер знаходить не тільки втрачене коріння, але й дещо більше — сімʼю, нових друзів, а ще знайомиться з гарячим капітаном корабля Бренданом. І це те, за що можна й полюбити це місце, але чи досить вагома ця причина?⠀Тропи книги:▪️маленьке містечко;▪️вона — сонечко, він — буркотун;▪️втрата привілеїв і багатств;▪️пошук себе.⠀На мою думку, в книзі трохи є сексуалізації та обʼєктивізації. І це стало тим, що відштовхувало і заважало насолоджуватися історією в повній мірі. А ще я очікувала, що тут буде класна атмосфера містечка на березі океану, але якось її не відчула. Проте чудово зображено саме маленьке містечко, де всі все знають одне про одного. Також часом не дуже вірилось в цю історію, здавалось, що в реальності реакція Пайпер, її дії та вибори були б іншими. Не вистачило розкриття деяких сюжетних моментів, а інколи логіки, коли все можна було вирішити через телефонний дзвінок, наприклад.⠀Тут є кілька сцен 18+, які в принципі непогано написані. Було в книзі й багато романтичних моментів між Бренданом і Пайпер, які хотілось читати із усмішкою. Особливо запамʼятались такі порівняння, як «моя станція підзарядки» і «твій дім зі мною». Ну справді ж мило 🥰 хоча в самому сюжеті загалом все було доволі очікувано і передбачувано.⠀Мені сподобалась найбільше взаємодія між Пайпер та її сестрою Ханною — ця підтримка і взаєморозуміння були дуже милими. Інколи мені було не зрозуміло, чому Пайпер поводиться так, ми з нею дуже різні. А от Ханна для мене більш зрозуміла і я рада, що наступна книга буде про неї.⠀У книзі авторка порушує і низку важливих тем:▪️пошук свого місця та вихід із зони комфорту;▪️пошук свого коріння;▪️життя в моменті та залежність від думки оточуючих.⠀Книга написана легко, читалось швидко. Розділи чергувались і ми бачили історію то від Брендана, то від Пайпер, але при цьому це не POV. Та інколи в мене були деякі питання, до певних словосполучень: вибух на ЧАЕС (потреба сходити в туалет), жіночий благоустрій території (епіляція). Ну якісь дивні порівняння, не знаю, чи це такий переклад, чи авторський стиль.⠀Якщо підсумувати, то книга непогана. В ній багато класних моментів, але водночас чогось не вистачає. Тому це не прямо любов, але прочитати її була рада.Ще трішки фото книги — в коментарях до цього посту 👇 💭А як вам книга? Читали вже другу частину? Плануєте? Любите книги з тропом «вона сонечко, а він буркотун»?⠀#книжковий_відгук

​​​​READBERRY запросили мене презентувати їхню новеньку книгу «Академія Данбридж» у Черкасах ❤️ Це водночас для мене дуже хвилююче, але й цікаво та захопливо. Оскільки презентувати книгу сама буду вперше.«Академія Данбридж» — це захоплива історія про Емму, яка вирушає до Шотландії з однією метою: знайти свого батька, який покинув сім'ю багато років тому. Вона сподівається, що нова школа-інтернат, Академія Данбридж, де познайомилися її батьки, допоможе у пошуках. Але дорогою до Единбурга вона зустрічає Генрі, який є не лише учнем школи, а й неймовірно чарівним хлопцем. Він уже має дівчину, але це стає Еммі в пригоді, адже вона аж ніяк не має на меті закохуватися.Тому на презентації будемо говорити про цю книгу, але без спойлерів. Якщо ви з Черкас, то запрошую приходити в «Перший том». Участь безплатна, але треба ТУТ зареєструватися 🥰І нагадаю, що цю книгу на сайті «Ранку» можна купити зі знижкою 20 відсотків із моїм промокодом PASSION 💭А може вже хтось читав в її? Діліться враженнями? Бо я тільки сьогодні буду починати

​​«Імператриця Солі та Долі» та «Як тигриця з гори спустилась» — НҐІ Во Від «Жоржа» Поєднаю в цьому пості відразу відгуки на обидві книжки. «Імператриця Солі та Долі»6/10 112 с. Повісті завжди для мене ніби експеримент, оскільки я більше люблю романи. І в мене завжди є упередження щодо повістей, бо я чомусь думаю, що в такий невеликий розмір не вийде закласти хорошу історію, пропрацьовану, з цікавим світом та героями. Але книга «Імператриця Солі та Долі» зацікавила мене з кількох причин: ▪️Реббека Кван, авторка «Макової війни», схвально відгукувалась про неї і сказала, що це «маленька чорна сукня світу книг»; ▪️ а ще книга стела найкращою повістю за версією премії Hugo-2021. Тож я прочитала. І, на жаль, мене не дуже зачепила ця історія. Загалом сюжет зрозумілий. Багато століть тому Інь-йо стала дружиною імператора, який вбив її рідних і завдяки магам здолав армію північан. Коли Інь-йо народила імператору сина, її відправили у вигнання. Разом із нею вирушила її служниця Кролиця. Між ними виникають теплі почуття і разом вони снують плани помсти. Загалом книга побудована так, що історію розповідає Кролиця через багато років від описаних нею подій. І ми все бачимо з її погляду. Це повість, тож все дуже коротко і скуто. І власне саме це мені не дуже сподобалось. Історія ніби зрозуміла, але не затягує і не викликає багато емоцій. У книзі багато «тонів і напівтонів», які, звісно, можна прочитати, якщо бути уважним читачем. Але я все ж більше той тип читачів, які читають задля задоволення, а не щоб розгадувати сенси. Мабуть, через це мені теж книга не дуже відгукнулась. Тут є небінарний головний герой, фентезі переплітається з історією, є ЛГБТ-лінія. Це історія про помсту, відданість та кохання. Моментами болісна історія, бо героям довелось пройти складний шлях втрат і болю. Але через те, що все ніби описано скупо, я не дуже перейнялась їхніми долями. Цікава побудова тексту. Розділи починається з опису деяких речей, які будуть траплятися в оповіді героїв, потім розмовою між Кролицею та Чжи, а вже потім — розповіддю Кролиці про її життя із Імператрицею. Взагалі в мене було відчуття, що це ніби притча. І думаю, якщо вивчити історію, дежерела, перечитати книгу ще раз — можна відкрити справді для себе інші грані та ті ж півтони. Упевнена, що книга знайде свого читача і що багатьом вона сподобається. Тут просто не дуже «моє» вийшло. «Як тигриця з гори спустилась»7/10 160 с. Це продовження книжки «Імператриця Солі та Долі». Проте самі ж історії загалом можна читати і як окремі, адже в кожній з них Чжи розповідає нову історію. Персонажем, який мігрує з книги в книгу, залишається Чжи, місією якого є збирати, зберігати та розповідати історії. Як і перша книга, тут теж маємо історію в історії. Роботи Нґі Во дуже багатошарові. Коли читаєш одну історію, то виходить, що отримуєш їх дві, а то й три. В цьому випадку ми спостерігаємо за подорожжю Чжи, його зустрічю з тигрицями — і це окрема історія, яка змушує хвилюватися за ченця, адже його життя під загрозою. А інша — це історія сапфічного кохання між дівчиною та тигрицею, яка вміла перекидатися на людину. Особисто мені більше сподобалось ця історія, бо вона була зрозумілішою, не такою метафоричною, поетичною і в ній все було більш відкрито показано. Тоді як «Імператриця солі та долі» сповнена замовчувань, символів, які треба розгадувати. Книги написані в різних стилях і тому їх сприйняття було різним. Ці дві книжки ми обговорювали на клубі від «Жоржа» і от після нього я поглянула на обидві історії під іншим кутом. Вони здались мені набагато глибшими, ніж я спочатку їх зрозуміла і відчула. Проте я не дуже перейнялась ними, тому що люблю все ж більшу прозу, де нас краще занурюють в атмосферу, світ, деталі, де все більше прописано. 💭А ви вже читали книги Нґі Во? Любите малу прозу чи надаєте перевагу більшим книгам? Любите книги, де багато символів? #книжковий_відгук

Сьогодні зібрались разом із чудовими дівчатами та книголюбками, аби обговорити «Жовтолику» на клубі від «Жоржа» 💛На початку всі отримали подаруночки від видавництва, а потім почалось найцікавіше — обговорення. А обговорювати справді є що, бо історія вийшла багатогранна та неоднозначна. Авторка порушує низку важливих тем, як от авторське право, расизм, культура скасування, кібербулінг. А сама героїня Джун — морально сіра, її вчинки неправильні, але часом їй хочеться співчувати. У книзі Ребекка Кван показала залаштунки видавничого життя і зробила це без прикрас і дуже точно та цікаво. Я обожнюю, як пише авторка, як глибоко вона занурюється в теми, і як цікаво їх показує. «Жовтолика» мені сподобалась також. Було цікаво почути думки інших щодо історії та ще краще зрозуміти, що ж авторка хотіла сказати. Дякую всім за участь та жваве обговорення. А вже наступного разу на клубі будемо обговорювати «Убивцю лісу», вже зовсім скоро анонс 🥰А поки діліться враженнями від книг Ребекки Кван у коментарях!

​​«Доля — це така тварюка, яку потрібно наздогнати, міцно схопити обома руками і добряче потрясти, доки вона не віддасть тобі все, що ти хочеш» «Непрохані поради для вбивць від Віри Вон» — Джессі Сутанто Від «Старого Лева» 408 с. 9/10 Цю історію робить особливою головна героїня — Віра. Дуже символічно, адже саме вона стала особливою і для решти персонажів. Віра стала каталізатором розвитку сюжету і тією, хто навколо себе збирає людей і створює затишок. Вона — 60-річна власниця невеликої чайної у Чайна-тауні у Сан-Франциско. Типова китайська мама, вихована за старими традиціями. Любить чаї, прокидатися вранці і мала б бути півнем, а не свинею. Її життя доволі розмірене, аж поки в своїй чайній вона не знаходить труп. Віра упевнена, що поліція не зможе розплутати цю справу, тож береться розслідувати її сама. Зрештою, крім детективки, вона стає ще й свахою. Цей детектив для мене не був типовим. Це була радше просто затишна історія, в якій є ось цей детективний елемент. Віра не експертка і її знання базуються на серіалах, вона не допитує свідків, не висуває теорії. Але проводить свої слідчі дії так, що в неї майже відразу, на відміну від поліції, зʼявляється чотири підозрюваних. Хто винуватець в цілому можна зрозуміти. Я здогадалась десь за сто сторінок до фіналу, а більш кмітливі читачі, можливо, зроблять це і раніше. Та все одно було цікаво, бо ця книга більш ніж детектив. Вона про віднайдення себе, свого покликання, родини. Маємо кілька головних героїв, які поступово розкриваються, і стають близькими як Вірі, так і нам. Тож з кожною сторінкою підозрювати когось із них стає все складніше.Віра дуже допитлива і вперта, а ще наполеглива. Якщо вона щось вирішила, то так і має бути. У решти просто немає шансу не послухатися. Тож зрештою і кожен герой розкривається перед Вірою і або виправдовує себе, або навпаки додає ще більш підозр. Цікаво, що в цій книзі навіть не саме вбивство є центром. А взаємостосунки між героями. І я б навіть сказала, що все в більшій мірі крутиться саме навколо них. Що буде з Джулією тепер, а як же Олівер? Чи Сана пробачить Рікі? А Тіллі погодиться все ж, що він не Тілберт? Ось так поступово історія закручується все більше і більше. А вбивство стало тим, що обʼєднало всіх цих людей разом. Що мені ще сподобалось, то це атмосфера чайної та того, як Віра описує свої чаї, з якою любов’ю вона це робить. Цікаво теж, як сама Віра бачила свій заклад і яким його побачили інші. А ще я вбачаю в книзі символізм в тому, як до кінця книжки змінюється чайна Віри і сама Віра. А ще, звісно, смачна їжа. Тут їй теж багато уваги приділялось і ось ці посиденьки створювали атмосферу затишку і родинного тепла. У цій книзі поєднались: ▪️cozy-детектив та харизматична головна героїня; ▪️комедійність та душевність; ▪️сила турботи та віднайдена родина. Думаю, книга сподобається тим, хто любить почитати і детективні історії, і затишні романи про стосунки людей, а ще, звісно, чай і добре поїсти. Більше фото книги — додаю в коментарі до цього посту 👇💭А ви читали цю книгу, як вам? Плануєте? Любите більше cozy-детективи чи більш моторошні, схожі на трилери? #книжковий_відгук

​​«Ми навіть не спимо один з одним, але ти все одно дозволяєш мені бути поряд, адже ти добрий до мене» «Квалія під снігом» — Канна Кіі Від видавництва «ТАК» 200 с. Манґа, однотомник 8,5/10 Люблю читати однотомну манґу, бо вона має свої переваги — не потрібно чекати продовження і довго його збирати. Може здатися, але ж хіба в одному томі можна розповісти повноцінно історію? Ще й як! Прикладом цього, зокрема, є і ця дуже тепла і затишна манґа про двох хлопців — Умі та Акіо. Вони — різні. Умі — ніби сонечко, такий світлий і життєрадісний, а Акіо — навпаки похмурий, закритий в собі й йому не хочеться спілкуватися ні з дівчатами, ні з хлопцями. Він любить тільки квіти. Але доля якось зводить їх разом і вони починають більше спілкуватися одне з одним, навчатися, відкриватися. Це історія про кохання. Але не все так просто, адже обидва хлопці мають гіркі спогади і досвід, які заважають їм рухатися далі. Умі — наповнений світлом і любовʼю, але боїться дарувати її комусь особливому, адже не хоче бути зрадженим. Натомість Акіо досі живе спогадами й образами на свого батька і тому не хоче впускати в своє життя щастя. Вони хочуть кохати і бути коханими, але чи готові до цього? Тут лише 200 сторінок, але вийшла історія дуже щемливою, ніжною, доброю. Мене потішило, що в ній розкривається не лише лінія кохання, але й глибші питання — прийняття себе, вміння відпустити минуле, самокопання, переживання страху бути зрадженим тощо. Насправді манґа вийшла ще й глибокою. Що ще мені сподобалось — то це ілюстрації. Вони дуже гарні і теплі. Я хотіла розглядати кожен фрейм дуже довго! Цікаво, що навіть в ілюстраціях Умі зображений лише у світлих тонах, тоді як Акіо — більш темних, ще таким чином нам показують їхній контраст. Але, як відомо, протилежності притягуються. Проте щодо ілюстрацій, якщо чесно, інколи я трішки губилась, кому які слова належить і доводилось перечитувати. Це історія про кохання, але вона не «гаряча» і пристрасні сцени тут не те, щоб є. Але є дуже милі сцени 🥰 історія героїв розгортається поступово і спокійно, без драм. І це також дуже класно. Було відчуття, що історія дуже реальна і близька. Більше фото манґи всередині додам у коментарі до цього посту 👇💭А ви читали, плануєте? Любите такі затишні й теплі історії кохання? Читайте ЛГБТ-літературу? #книжковий_відгук

​​Три кращі книги літа ☀️Влітку я прочитала 20 книжок і ось три історії, які мені сподобались найбільше: 🥇перше місце, звісно, за «Золотою кліткою» Лінетт Ноні. Це продовження «Тюремної цілительки», яке виявилось для мене неймовірним. Фінал книжки — змусив затамувати подих, тож я з нетерпінням чекаю на продовження — «Зрадниця крові». Воно вже на перепродажі. Це фентезійна історія про дівчину Ківу, якій доводиться роботи важкий вибір: обирати між своїми бажаннями та обовʼязками, між сімʼєю та коханням. Переживати зради і зраджувати самій.🥈На другому місці «Доля, вписана в кров» Данієль Єнсен. Хоча ця книга така ж неймовірна, і легко може бути на першому. Це також фентезі, але тут в основі — скандинавська міфологія. По атмосфері та вайбу, ніби якась сага про вікінгів. Маємо тут також жінку-воїтельку та троп «заборонене кохання». Дуже цікаво написано, класні персонажі та хімія між ними. 👉До речі, нагадаю, що обидві ці книги, а ще інші історії від READBERRY та «Ранку» можна купити зі знижкою 20 відсотків з промокодом PASSION Промокод діє і на перепродажі 😏 🥉Третє місце посіла «Усі персонажі вигадані. Або ні» Юлія Лаба. Це український ромком і він був чудовий! Класний гумор, літня атмосфера, тепла і затишна історія. В якій водночас порушується і важлива тема: вихід із абʼюзивних стосунків. 💭А які книжки для вас влітку стали кращими? Щось читали з моїх?

​​Прочитані книги в серпні 📚В останній місяць літа вдалось прочитати 9 історій, з них — три це манґа. Коротенько про кожну з них 👇▪️«Імператриця Солі та Долі» Нґі Во. Це коротка проза, яка через це, певно, мені і не дуже сподобалась. Бо я більше люблю все ж романи. Тут багато символізму, метафоричності, півтонів. Це історія кохання та помсти. Мені не вистачало якось описів, щоб більше зануритися в книгу. По атмосферні нагадала «Пісню, що зупиняє ріки».Оцінка: ⭐️⭐️⭐️▪️ «Як тигриця з гори спустилась» Нґі Во. Це продовження попередньої книжки, але в цілому їх можна і окремо читати. Тут історії різні, але зберігається той, хто ці історії збирає — ченець Чжи. Ця мені сподобалась трохи більше, бо вона була менш метафорична, легша в сприйнятті. Але в цілому тут теж хотілось, щоб вона більша була. Бо я не встигла звикнути до героїв, як уже кінець. Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️▪️ «Їж, убивай, люби» Джулі Мей Коен. Це щось типу трилеру. Маємо трьох жінок, одного чоловіка, підвал та пару вбивств. В цілому книга написано просто, багато діалогів. Порушені цікаві теми. Але якось мені не дуже сподобалось, що героїні ніби вважають свої дії нормальними. Мабуть, просто не зовсім моя книга. Є обмеження по віку — 18+. Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️▪️ «Квалія під снігом» Канна Кіі. Це манґа і це однотомник. Якщо вам подобаються романтичні історії, ЛГБТ-теми, то це як раз чудовий варіант, щоб почати знайомство з манґою. Адже тут тільки один том. Тут гарна мальовка, а сама історія вийшла світа, тепла і ніжна. Попри це, у манґі порушені й важливі теми: прийняття себе, намагання відпустити минуле. Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️▪️ «Шлях домогосподаря» Олег Косуке. Це вже сьомий том манґи і вона все ж така комедійна. Але і надалі ніби немає якогось розвитку сюжету; кожен розділ — ніби окремі замальовки. І тому якось мені вже не так цікаво. Але все ж манґа хороша. Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️▪️ «Хіраясумі» Кейґо Шінзо. Це манґа про буденне життя, і я не очікувала, що вона мене захопить. Але вона таки змогла. Було цікаво читати, багато чого відгукувалось. Вона ніби звичайна і розмірена, але водночас така, ніби це про нас самих. Тому читати цікаво було. Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️▪️ «Мрії з піску» Ірина Кацімон. Це книга, яка занурить вас у світ після катастрофи, де ви будете мандрувати з героями пустелею, досліджуватиме бункери, битиметеся з мурованими тваринами. І по сюжету, і по атмосфері книги — класна. Це перша частина трилогії, а друге вже теж є. 🫶🏻до речі, до 5 вересня ще є можливість купити її, продовження та мерч зі знижкою 10 відсотків з моїм промокодом PASSION10 Він діє на сайті авторки. ▪️ «Всі ми лиходії» Аманда Фуді. Смертельний трунір, кривава завіса, всі вороги одне одному, магія в предметах — ось це чекає на читачів книги. Вийшло цікаво і я хочу почитати продовження, адже це дилогія. Єдине, що початок трішки був затягнутий, але коли почався турні, то відірватися вже було важко. Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️▪️ «Доля, вписана в кров» Данієль Єнсен. Це неймовірне роментезі. На читачів чекає — скандинавська міфологія, жінка-воїтелька, атмосфера вікінгів, пророцтво. Тут неймовірна хімія між героями. Він — син її чоловіка, тож маємо троп «заборонене кохання». Мені в цій книзі сподобалось все. Я вже не можу дочекатися на продовження. Оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️💫‼️нагадаю, що цю книгу, а також інші книжки від READBERRY та «Ранку» можна купити зі знижкою 20 відсотків з промокодом PASSION Зрозуміло, що кращою книгою місяця стала «Доля, вписана в кров» ❤️ 💭скільки книг у серпні прочитали ви? Яка сподобалась найбільше? Щось читали з мого? #книжкові_підсумки

​​«Поки від світу неможливо втекти, варто спробувати його змінити» «Мрії з піску» — Ірина Кацімон Самвидав 408 с. 8,5/10 Отримавши книгу, я була здивована її якістю — перше враження було таке, що це не може бути самвидав! Гарна обкладинка, карта на форзацах, ілюстрації, хороший папір та розкриття книги на 180 градусів. Який же крутий у нас зараз самвидав є, але дуже хочеться, щоб такі історії побачили видавництва! «Мрії з піску» — для мене апокаліптика з елементами антиутопії. Авторка змалювала світ після катастрофи, яка сталась з невідомих причин багато років тому. Вона забруднила океан, повітря і призвела до мутацій людей і тварин. Тож зараз найцінніше — вода, хто її має, той має і владу. Події відбувається у країні, яка, по суті, є пустелею. Головна героїня — Азалія. Вона не проста дівчина, адже через мутацію може відрощувати кігті й це їй дуже допомагає, бо Азі доводиться постійно боротися за своє життя. Вона — найманка. І вона — ненавидить Центральне королівство і мріє знищити його. Та одного разу — дівчині доводиться співпрацювати з принцом цього королівства Валерієм. І це приводить Азу до певних думок і рішень. Мені б хотілось, аби в книзі було краще розкрито минуле Ази, а також на початку більше побачити її в дії. Вона каже, що найкраща найманка і пізніше загалом це доводить, але мені хотілось перед знайомством із Валерієм, щоб нам показали як раз одну з її успішних місій, а не просто вбивство. Валерій був для мене навпаки більш спокійним і врівноваженим. Вони обидва — травмовані, але по-своєму. Валерій — принц, має всі вигоди, але все одно страждає і в замку — ніби в клітці. Аза ж навпаки вільна від Королівства, але свободи не відчуває теж. Взагалі Азалія дуже сильна, наполеглива, напориста і безстрашна. А ще вона — бісексуалка. У цій історії маємо любовний трикутник між нею, її подругою та хлопцем. А ще Аза має двох мам. Тож книга буде цікава тим, хто любить ЛГБТ-літературу ❤️‍🔥Книга написана від обличчя Ази і Валерія. Розділи чергуються. Мені подвійний POV подобається, бо так я можу відразу слідкувати за емоціями обох героїв. Єдине, що мене трішки вже під кінець напрягало це «мій»/«моя» по відношенню до героїв. Інколи для мене це було надміру й вживалось тоді, коли наче для цього не було ще особливих причин; що вони хочуть цим сказати було зрозуміло б і від одноразового вжиття цього займенника. Сюжет — цікавий. Було багато поворотів, яких я не очікувала. Багато і сумного було, від чого прямо хотілось плакати. У книзі на вас чекає: ▪️цікавий та детально прописаний світ, динамічність; ▪️небезпечні бункери і вилазки до них; ▪️безмежна пустеля; ▪️динамічність; ▪️любовна лінія із тропами «від ненависті до кохання», «любовний трикутник»; ▪️багато битв і виживання; ▪️палацові інтриги; ▪️зради; ▪️внутрішній бунт та спротив; ▪️мутовані тварини і люди. Мені книга сподобалась, особливо цей світ після апокаліпсису, коли люди боряться за ресурси і намагаються вижити. У книзі також на початку подано плейліст до історії, тож якщо ви любите читати під музику — це буде великий плюс. 👉Уже вийшла і друга частина! Її можна купити на сайті авторки, а ще з промокодом PASSION10 можна отримати знижку 10 відсотків на книги Ірини Кацімон та мерч до них. 💭А ви читали, плануєте? Любите книги про апокаліптику, які читали такі? Читаєте самвидав? #книжковий_відгук