Народний депутат від «Розумної Політики» Роман Бабій разом із колегами з Комітету з питань правової політики, Верховного Суду та Мін’юсту бере участь у програмі Центру верховенства права Гельсінського університету, присвяченій питанням єдності судової практики. Зокрема, мали змістовну зустріч у Парламенті Фінляндії з головами Великого комітету, що займається питаннями євроінтеграції та права ЄС, Комітету з конституційного права та Комітету закордонних справ. Ознайомилися із основними питаннями та механізмами їх роботи. Особливо цікавим був досвід Комітету з конституційного права, який перевіряє законопроекти на відповідність Конституції. У Фінляндії немає окремого Конституційного суду, тому цю функцію виконує парламентський комітет ще на етапі підготовки законопроектів. Схожий механізм існує і в Регламенті нашого Парламенту: комітет з питань правової політики також надає висновки щодо відповідності законопроектів Конституції. Якщо документ суперечить Основному Закону, він не може бути включений до порядку денного. Інше питання — як саме цей механізм працює сьогодні і наскільки ефективно. У Фінляндії, якщо законопроект передається на розгляд Конституційного комітету, то його позитивний висновок - обов’язкова умова для ухвалення законопроєктів.«Для участі у комітеті достатньо депутатського мандата. Компетентність забезпечується парламентською традицією: політичні сили делегують своїх найдосвідченіших і найфаховіших депутатів. Працюючи в ньому, вони відкладають партійні уподобання вбік, орієнтуються виключно на Конституцію і прагнуть ухвалювати рішення одностайно через пошук компромісу», — розповів Роман Бабій. Він також подякував за позицію фінських парламентарів і надалі підтримувати Україну — у боротьбі проти російської агресії та в русі до повноправного членства в ЄС.
«Усні команди» замість закону: як працюють блокпости ТЦК у Києві⁉️ «Серіал» про блокпости територіальних центрів комплектування у Києві триває. Вже вдруге мав розмову з групою оповіщення, і знову на тому ж місці, біля центрального РАГСу.Зупинила поліція, але в цей момент поліцейський відразу не підходить і не представляється, як повинно бути за законом. Замість нього підходить представник ТЦК і вимагає документи. Бодікамеру не носить.Далі спілкуюся вже з поліцейським. Починаю ставити прості запитання: які причини зупинки, де офіційні документи, які дозволяють обмежити рух саме за цією адресою? На якій підставі тут перебуває група оповіщення? Чи є перелік працівників ТЦК і поліції, які задіяні на цьому пункті? Почув відповідь про «усну команду» і аргумент, що вони «наділені владою». Але з такою ж «законністю» будь-хто може перекрити рух, бо ж «кожен з нас президент»! Пізніше показали папірець, який нібито розповсюджується «на весь район». Тобто де захотіли – там і стали! Але це нічого спільного з законністю і дотриманням процедури не має! Серед тих, хто був на місці, щонайменше один військовий дійсно пройшов фронт. І це відчувається у поведінці та ставленні. На відміну від тих, хто використовує службу в ТЦК для наживи, займається бусифікацією та порушує права людей. І такі випадки лише підкреслюють, що в кожній структурі є різні люди. Але питання не в окремих прикладах, а в правилах, за якими працює вся система! Тому потрібно закінчувати з порушенням закону. Тільки закон має бути вищим за будь-які «усні команди» і будь-які структури. У нас не має бути жодної касти недоторканних. І якщо ми не наведемо лад зараз – далі буде тільки гірше!
‼️ТЦК перекривають дороги незаконно якщо в них немає відповідного рішення місцевої влади‼️Сьогодні під час Години запитань до уряду підняв питання, яке хвилює тисячі людей: на якій підставі ТЦК перекривають дороги і зупиняють транспорт? Групи оповіщення люблять розповідати, що «діють в рамках закону». Але в якому саме законі це передбачено? Які інструкції та норми це дозволяють?! Бо те, що ми бачимо сьогодні – це не поодинокі випадки, а системна практика по всій країні. Двічі заступник міністра оборони не відповідав конкретно. І лише з третього разу він визнав: якщо у представників груп оповіщення не мають на руках відповідного рішення місцевої ради оборони — перекриття доріг є незаконним! Це ключове. У більшості випадків цих документів немає! І це далеко не всі порушення. Досі не кожен представник ТЦК забезпечені бодікамерами, деякі їх просто вимикають. Вони продовжують ходити у балаклавах. Тому і далі масово з’являються історії про перевищення повноважень, застосування сили і порушення прав людей. Навіть в умовах війни закон не скасовується! Бо якщо держава вимагає від громадян жити за правилами – вона теж зобов’язана їх виконувати. Бо інакше це вже не про порядок, а про безкарність!
Важливі закони для людей ігнорують. Свавілля ТЦК і бусифікацію — продовжують‼️Починаємо новий пленарний тиждень. І сказати, що він буде продуктивним поки складно. На вівторок у порядку денному — лише вісім питань. Із них два – це продовження воєнного стану і мобілізації. Питання голосування за мобілізацію на фоні того, що сьогодні відбувається на вулицях, викликає все більше запитань. Бо поки людям розповідають про майбутні «реформи», у реальності ми бачимо зовсім інше – свавілля ТЦК, бусифікація, порушення прав людей і стрімку втрату довіри до системи.Чому знову піднімається тема мобілізації, якщо досі немає закону про демобілізацію? Ще у 2024 році був зареєстрований законопроєкт «Розумної Політики» №11217 про чіткі терміни служби. Люди мають право розуміти, скільки вони будуть на фронті і коли зможуть повернутися до родин. Але цей закон досі навіть не розглянули!Натомість у медіа з’являються ідеї, які викликають ще більше занепокоєння – наприклад, масове зняття бронювання. Якщо це зроблять, то хто буде платити податки, лікувати, навчати дітей і відновлювати енергосистему?!Не менш показова ситуація і з фінансуванням армії. Після прийняття рішення за продовження дії 5% військового збору, на цьому тижні обіцяли розглянути законопроєкт про цільове його використання. Мав бути винесений проєкт «Розумної Політики» №15167 про створення спеціального фонду в державному бюджеті, який гарантує, що кошти військового збору будуть іти виключно на Збройні Сили України, а не на будь-які інші витрати. Але в порядку денному цього законопроєкту знову немає!Так само немає й законопроєктів нашої команди №15115 і 15116, які мали захистити жінок від незаконного внесення до реєстрів військовозобов’язаних і безпідставних штрафів та покарання посадовців ТЦК, які допускають такі «помилки». Дуже хочеться, щоб у Парламенті нарешті зрозуміли просту річ: людям сьогодні потрібні не розмови і не обіцянки. Вони чекають на справедливі правила, чесні рішення і відповідальність за кожне слово!
🇺🇦 Кам’янець-Подільський — одне з тих міст, де добре відчуваєш: Україна має глибину, силу, характер і велику історію. Саме тут, на Національному Туристичному Форумі, говорили про туристичну галузь не просто як про подорожі, маршрути чи готелі. Говорили про внутрішній туризм як про частину нашої ідентичності, нашого майбутнього.🧭 Сьогодні подорож Україною — це вже не лише про відпочинок. Це про відкриття себе через власну державу. Коли українці їдуть у Кам’янець-Подільський, Чернігів, Карпати, на Поділля, Буковину чи в громади, які пережили окупацію й обстріли, вони краще розуміють, за що ми боремося. Бо любов до країни народжується не з гасел, а з досвіду: коли бачиш її красу, людей, пам’ять, біль і незламність.🏛️ Для мене як заступника Голови Комітету ВРУ з питань молоді і спорту та очільника підкомітету з національно-патріотичного виховання це особливо важливо. Молодь може пізнавати Україну не лише з підручників. Вона має бачити її наживо - фортеці, музеї, міста, місця пам’яті, громади, які тримаються попри війну. Такий досвід формує справжню громадянську позицію значно сильніше, ніж будь-яка лекція.📊📈 Але туризм — це ще й економіка. Кожна гривня, залишена у місцевому кафе, готелі, музеї, садибі чи майстерні, - це підтримка конкретної громади, конкретної родини, конкретного малого бізнесу. Це робочі місця, податки, туристичний збір, ресурси для місцевих бюджетів. А в умовах війни це означає ще й додаткові можливості для підтримки Збройних Сил, облаштування укриттів, ремонту доріг, розвитку інфраструктури та збереження культурної спадщини.📌 Саме тому нам потрібні сучасні правила для туристичної галузі. Закон, який регулює туризм, був ухвалений ще у 1995 році, і очевидно давно не відповідає реаліям. Галузь потребує прозорості, цифрових інструментів, якісної статистики, чесної конкуренції, кваліфікованих гідів, безпеки туристів і зрозумілих умов для бізнесу. Туризм має виходити з тіні, а громади — отримувати справедливий ресурс для розвитку.🤝 І ще один надважливий вимір - доступність. Якщо ми говоримо про патріотичний туризм, маршрути пам’яті, відновлення і вдячність, то вони мають бути відкритими для ветеранів, військових, їхніх родин, людей з інвалідністю. Безбар’єрність — це не формальність, а показник зрілості суспільства.✨ Переконаний, що сьогодні внутрішній туризм в Україні — один з дієвих інструментів утвердження національної ідентичності, підтримки своїх співгромадян, збереження історичної пам’яті і забезпечення громадам економічного дихання. Туризм — наша "мʼяка сила" деколонізації та пізнання рідного краю!
Народний депутат від «Розумної Політики» Іван Юнаков взяв участь у форумі «Міське середовище як спільна відповідальність», де модерував дискусію про практичні кроки та філософію «Я, ти, суспільство» разом із тими, хто щодня формує обличчя наших міст.Сучасне місто — це вже не просто фізичний простір. Це складна система рішень, процедур і компромісів. І якщо в цій системі немає чітко визначеної відповідальності, вона починає давати збої.Сьогодні Україна перебуває в особливій точці: ми не лише розвиваємо міста — ми їх переосмислюємо через відбудову, нові виклики та обмежені ресурси.Кілька тез, які стали наскрізними:-Відповідальність — це не декларація на папері, а конкретні люди і рішення «тут і зараз».-Містобудівна документація залишається одним зі слабких місць в галузі.-Відкритість міста vs «закриті анклави»: де межа суспільного інтересу?-Цифровізація як інструмент чесності, а не просто автоматизація бюрократії.Такі дискусії — це не лише фахові розмови. Це про розуміння того, що сучасне місто — це спільна відповідальність усіх: влади, фахівців і громади. І тільки через діалог можна знаходити рішення, які працюватимуть не на папері, а в реальному житті.
Цього тижня народні депутати від «Розумної Політики» Оксана Дмитрієва та Валерій Божик разом з колегами працюють у Вашингтоні. У фокусі — зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом України в США, робота в Конгресі, спілкування з сенаторами. Говорили про необхідність збереження і посилення підтримки України — як на рівні політичних рішень, так і через щоденну роботу з партнерами та аргументацію, яка базується на фактах. Різні формати, різні рівні — але спільне розуміння: сильні рішення народжуються там, де є системна аналітика, пряма комунікація і довіра між партнерами.Окремий, дуже людський вимір — знайомство з Tragedy Assistance Program for Survivors. Це організація, яка працює з родинами загиблих військових. TAPS — це про системну підтримку, яка починається з моменту втрати і триває стільки, скільки потрібно людині. Психологічний супровід. Підтримка дітей. Спільноти взаємодопомоги. І головне — повага до кожної історії і відчуття, що родина не залишається сам на сам із втратою. Для України цей досвід - не просто цікавий, а необхідний. Ми вже маємо багато ініціатив і сильних команд у сфері підтримки ветеранів. Але питання системної, довготривалої роботи з родинами загиблих військових — це те, що потребує окремої уваги і рішень.На прикладі США ми бачимо, що сильна держава це системна робота інституцій, яка не завжди на виду, але завжди дає результат. І саме це нам потрібно навчитися робити у себе.
Якщо система не може захистити українців, вони повинні мати можливість захистити себе самі❗️Теракт, який стався у Києві цими вихідними, – велика трагедія. Щирі співчуття рідним загиблих і одужання всім постраждалим. Цей інцидент підняв дуже серйозні питання до системи безпеки в державі. Злочинці, на жаль, завжди були і будуть. Але для того, щоб захищати громадян, існує поліція, яку утримують за кошти платників податків. І коли люди бачать, що злочинець майже годину ходить містом і вбиває людей, виникає просте і справедливе питання: де була система, яка мала їх захистити? Є підрозділи поліції, які сьогодні воюють на фронті – і їм честь і подяка. Це справжні професіонали і герої. Але є й ті, хто роками ховається за формою і пояснює, що не може брати участь у бойових діях, бо «захищає громадян» у тилу. Але коли така «захищеність» закінчується трагедіями – систему треба змінювати! Якщо частина поліцейських не справляється зі своїми функціями в тилу, , значить, вони мають пройти справжню підготовку там, де формується досвід і відповідальність – поповнити лави ЗСУ. Ця трагедія також актуалізувала ще одну тему – легалізацію зброї для громадян. До повномасштабної війни до цього можна було ставитися по-різному. Але сьогодні реальність інша: зброї в країні вже багато, і після війни її стане ще більше. Тому держава має не закривати на це очі, а навести порядок – дозволити українцям легалізувати короткоствольну зброю, створити зрозумілі правила і контроль. Щоб люди могли захистити себе, свої родини і домівки!
У людей – бусифікація і незаконні штрафи, а в уряду – «технічна помилка» і повне нерозуміння проблем з ТЦК! Сьогодні під час Години запитань до уряду я звернувся до прем’єр-міністра з двома важливими питаннями щодо того свавілля, яке відбувається в територіальних центрах комплектування. Перше – про ситуацію, коли жінки помилково потрапляють у реєстр «ухилянтів» і отримують 17 тисяч гривень штрафу. Я запитав прямо: хто поніс за це персональну відповідальність? Друге – про злочинну бусифікацію. Що відбувається з реформою мобілізації, яку нібито готує Кабмін? Відповіді, на жаль, вкотре показали, що в уряду немає розуміння масштабу проблеми. Реформа ТЦК, за словами прем’єр-міністра, «в роботі». Схоже, що Кабмін взагалі не поспішає, бо ми вже чуємо це не один місяць. І поки вона «напрацьовується», ми щодня отримуємо сотні випадків насильницької мобілізації! А ситуацію з незаконним внесенням жінок в реєстр військовозобов’язаних назвали «технічною помилкою». Але через такі «помилки» жінки витрачають свої нерви, час і гроші, бо змушені були йти до суду, щоб їх виправити! Тому ті, хто їх допустив, мають нести персональну відповідальність! Проте запитання про відповідальність урядовці проігнорували!
На популізм від влади – мільярди, а на пенсії – 7,80 грн на день! Така «турбота» про людей! Влада знову піднімає податки для українців під час повномасштабної війни. І як би це не намагалися подати як «гроші на армію», правда одна: ці кошти йдуть не в окремий фонд для ЗСУ, а в загальний бюджет. А це означає, що витрачають їх на що завгодно, і далеко не завжди на оборону.Відповідальність за такі рішення завжди перекладають на Парламент, хоча ініціатором «податкових» законів є уряд. І саме Кабмін продовжує щедро роздавати гроші на гучні програми – «Єбаки», «Вовині тисячі», «3000 км по шпалах», а тепер ще й нові виплати по 1500 гривень для пенсіонерів. І тут варто згадати інше. Майже рік тому команда «Розумної Політики» зареєструвала законопроєкт №13214 про підвищення мінімальної пенсії вдвічі – з 2361 до 4722 гривень. Тоді нам сказали: грошей немає, бюджет цього не витримає. Хоча на це потрібно було менше 21 мільярда гривень, і ми показали де їх можна знайти. Натомість на початку цього року найменш захищеним людям проіндексували пенсії на… 234 гривні. Це 7 гривень 80 копійок на день! Це така «допомога» людям, які зараз за межею бідності?!Тепер міністр соцполітики обіцяє мінімальну пенсію не менше 6 тисяч гривень. Коли пенсіонери реально побачать ці гроші? Чи це знову обіцянки, які люди так і не дочекаються?!
TGLIST.COM.UA
