Скепсис щодо можливості переходу Анатолія Трубіна у закордонний клуб даремний. Навіть якщо це Інтер чи, прости господи, Челсі.Трубіна хочеться порівнювати з Луніним у разі, якщо трансфер відбудеться. Молодий український голкіпер переходить у топовий європейський клуб (топовий ж?) - те саме (і навіть краще) було у Луніна. Однак Андрієві не вдалося себе зарекомендувати: досі вважаю, що сезон 2022/23 був найкращим шансом довести босам Реала, що він заслуговує бути наступним №1 після Тібо Куртуа, але цим не скористався.Якщо трансфер Трубіна відбудеться (бажано в Інтер, якщо Онана йде звідти - це було б краще), то вихідні умови у нього точно будуть не ті самі, що у Луніна. Судіть самі:- голкіпер збірної України (переважає Луніна і мого особистого фаворита Бущана);- основний голкіпер Шахтаря;- досвід виступів на рівні Ліги чемпіонів проти топклубів;- зараз грає на молодіжному Євро (кому-кому, а Трубіну цей турнір точно не заважає, на відміну від Мудрика).Нагадаю, що Лунін, коли лише йшов у Реал, провів хороший сезон у Зорі. Так, це справді мало місце, але більше нічого - жоден із вищеперелічених пунктів у своєму резюме він не мав. Крім того, Трубін має перевагу у готовності Шахтаря його відпускати - Дмитро Різник поступово підтягнеться першим номером команди, недарма ж була здійснена ця купівля?По суті, питання лише у двох моментах: вартість трансферу і клуб. Якщо Трубіна заберуть за суму до 15 мільйонів, це буде виправданий і хороший трансфер - мені важко уявити, як Шахтар продає голкіперів за великі суми в іноземні клуби (хоча завжди є Челсі). Щодо клубу - як я вже й казав, якщо є зацікавленість від Інтера - я б йшов туди, у моєму розумінні це стабільніший клуб наразі, ніж Челсі. І, що не менш важливо, цей трансфер дозволить Трубіну в ідеалі надовго забезпечити собі ігрову кар'єру, можливо навіть на 10-15 років - тут уже все від нього залежатиме.P.S. Шахтареві насправді було б цілком ок продати когось з пари Бондаренко/Судаков та повернути Віктора Коваленка, це буде заміна в плюс (по грошам), якою можна скористатися, щоб підсилити інші позиції. Але це вже зовсім інша історія, давайте вже хоча б молодіжне Євро закінчиться.
Виступ молодіжки у груповому етапі Євро-2023 довів слушність однієї думки, про яку багато хто забуває. Як менталітет впливає на гру команди.Можна багато говорити про рівень команд, про мотивацію футболістів виходити на поле та взагалі про те, навіщо цей чемпіонат Європи. Але коли гравець виходить на поле, це все припиняє мати значення, якщо він це робить з відповідним настроєм. І, увага, установками. Не ось цими "ти маєш зміщуватися з флангу в центр і бити ось так", а саме ментальними установками від тренера.Ментальні установки на матч - філософія футболу, його метафізика. Для чого футболіст виходить на поле: грати та отримувати задоволення, відбиватися та перемогти або ж просто відбути номер? Усе це формує загальний менталітет команди, у якому ти просто не маєш права виглядати гірше за середній рівень колективу. Або ж навпаки: якщо менталітет несприятливий, то й мотивації особливої немає виглядати краще, для цього треба мати сильний внутрішній стержень.Саме тому настільки показовий контраст між Ротанем-тренером збірної України та матчем проти Англії та Ротанем-тренером молодіжної збірної. Не хочу брати до уваги Олександрію, все ж, клубна робота є довгостроковою, і попри невдачі у другій частині сезону, ніхто не застрахований (у позитивному розумінні), що в наступному Олександрія не гратиме краще й не займатиме вищі місця.А ось порівняння між збірними дуже контрастні. Зверніть увагу: збірна України намагалася і проти Англії грати у щось схоже, що грає зараз молодіжка на Євро. І тут питання не у тому, що у дорослих футболістів незрілий менталітет, а у молодих - зрілий, ні. Питання у тому, як тренер здатний пояснити просту ідею дуже чітко: грайте у футбол і ні про що не турбуйтеся, і наскільки самі гравці здатні її реалізувати.До чого я це веду: звичайно, рівень дорослої збірної Англії суттєво переважає Україну, і навпаки перевага у рівні другого складу Іспанії не така очевидна (принаймні, як це показала гра), ніж у нашої молодіжки (теж другого складу). Але все це стало можливим саме завдяки позаматчевій роботі Ротаня. Тренування, тактичні нюанси - це одне, і власне тому збірна виглядає насправді приємно, але пояснити людям, що вони не мусять боятися помилок і вбити це в голову - це зовсім інше.Саме тому можна сміятися над передачею Очеретька, привозом Салюка, вибиванням м'яча Сиротою в Желізка, а також над Нещеретом, якого чіпляють так, що одразу не помітиш. Так, все це дуже дитячі помилки, яких для одного матчу дуже багато. І якби Іспанія все це реалізувала, можливо б команда була ментально подавленою.Але попри всі ці помилки, молодіжна збірна була готовою грати проти Іспанії на рівних. Готова ментально, і саме тому вчора по ходу гри Україна втратила перемогу над Іспанією, а не героїчно рятувалася.Чвертьфінал проти Франції (а я думаю, саме вона все ж стане першим суперником України у плей-оф) може по суті завершити для неї виступи на турнірі. Але у будь-якому разі, цей груповий етап і ця робота з футболістами відкривають іншого Руслана Ротаня. До якого можна ставити багато питань щодо роботи з дорослими командами, але у якого хочеться запитувати предметно у контексті отримання досвіду з молодіжними командами.
Перший тур молодіжного Євро минув, а отже можна кидати текст сюди, який мав потрапити перед початком турніру. Про головних зірок цього Євро.https://suspilne.media/510287-mudrik-tonali-gordon-ta-se-sim-zirok-golovni-zirkovi-futbolisti-so-zigraut-na-molodiznomu-evro-2023/На цьому можна було б поставити крапку, але нещодавно виникла суперечка щодо цього турніру. Чому це Забарний вирішив на нього не їхати й "наплював" на інтереси збірної, а Мудрик - ні.Тоді я був трішки категоричним (і про це скажу й тут). Але пункт №1 ,який мав бути - кожен футболіст індивідуально для себе вирішує. І з точки зору моралі я не маю питань ані до Забарного, який не брав участі у виході цієї команди на Євро (а отже й би займав місце когось з футболістів, хто туди їхав). Так само і до Мудрика, який хоч і не грав у кожному матчі, але стосунок все ж до неї має.Якщо відкинути внутрішню мотивацію (я хочу/не хочу, маю право/не маю право бути з цією командою), то банальна логіка участі на цьому турнірі зводиться до двох речей: 1. цей турнір - можливість показати себе на турнірі; 2. цей турнір - єдиний шанс щось виграти у своєму житті. Є ще третій - футболісти просто не проходять до основної команди і мають ж десь грати.Пункт №3 - це футболісти топзбірних: Кертіс Джонс, Хеффрен Тюрам, Габрі Вейга. Не у всіх збірних - є ще Італія, але там чорт ногу зламає, які принципи відбору футболістів в основну команду, для мене збірна Італії за іменами останні років п'ять є слабкою.Пункт №2 - це гравцям типу Георгія Цітаішвілі. Футболістам слабких (або не топових) збірних (можна й сюди навіть наших підвести - згадайте історію Кирила Петрова після перемоги на Євро U19). Для них цей турнір справді велика можливість здобути якусь велику перемогу, оскільки їхня кар'єра клубна (не кажучи вже про збірну) не передбачає топзвершень.Пункт №1 - це й для гравців топзбірних (але дуже дрібна вибірка, звичайно), але які перспективні і хочуть після цього літа відправитися на підвищення.І ось у цьому контексті Михайло Мудрик, звичайно, помиляється. Причому своїм рішенням може серйозно зашкодити своїй подальшій кар'єрі.По-перше, Мудрик - гравець основи дорослої збірної України. Це вже інший рівень та зобов'язання.По-друге, Мудрик - гравець Челсі. Йому вже немає сенсу світити обличчям - він вже це успішно зробив.По-третє, Мудрик поїхав на турнір з травмою. Наскільки серйозною - це вже таке собі питання, але травмою, і перший матч він пропустив.По-четверте, і тут я повністю на місці Забарного, попереду у гравців напружений сезон, де вони мають зарекомендувати себе як основні футболісти. Ані Мудрик, ані Забарний такими футболістами не були, але очевидно, що претендують на це. Якщо Мудрик ускладнить свою травму зараз, то може пропустити передсезонку. Цей час можна пробачити у Шахтарі, де він - головна зірка, але не в Челсі, де за рік витрачають по пів мільярда грошей і продовжують це робити.Кожен обирає для себе, звісно, але позиція Забарного - морально і стратегічна правильна. Мудрика - просто морально правильна, але про ніяку стратегію мова не йде. Не кажучи вже про те, що фінансові можливості та склад Борнмута дозволяють бути Забарному головним вибором у центрі захисту з точки зору довгострокової перспективи, а Мудрик, хоча теж є молодим, все ж завжди може це місце втратити.
Другий із заготовлених текстів - про молодіжну збірну України. Аналіз заявки, всі справи - https://suspilne.media/508889-cotiri-gravci-z-doroslogo-zbirnoi-ta-problemni-pozicii-hto-uvijsov-u-finalnu-zaavku-ukraini-u21-na-molodizne-evro/Текст був випущений ще 18 червня, і з того часу встигло чимало чого змінитися. Це хороша новина, бо можна вже розібрати позитивні та негативні моменти. Хоча позитив лише один.Позитивні моменти:- Ротань все ж довикликав ще одного футболіста у захист. Володимир Салюк провів сезон основним у Чорноморці, а тож доповнив лінію захисту України U21. Навіть попри статус дебютанта це хороша новина, бо краще мати чотирьох захисників, аніж трьох - і варіативності додає, і підстраховки.Негативні моменти:- травма Миколи Михайленка. У відборі був одним з ключових футболістів команди (так, не було Мудрика, і це багато на що впливало, проте цей футболіст був би залізним футболістом обойми команди Ротаня).- ушкодження Михайла Мудрика та Владислава Ваната.- дефіцит атакувальних футболістів. Це був окремий пункт до чемпіонату Європи, а, враховуючи ушкодження Мудрика та Ваната, а також втому Судакова після матчів збірної України - ще більш актуальний момент.Перший матч - о 19:00, дивитися матчі України U21 на сайті Суспільне Спорт, перейшовши за цим лінком.
Загальні підсумки перших матчів Сергія Реброва у збірній Україні. Основну інформацію можна почитати тут: https://suspilne.media/511077-debutni-matci-sergia-rebrova-u-zbirnij-ukraini-so-zminiv-trener-za-10-dniv-u-komandi/Що хотілося б доповнити? Основні висновки по грі збірної насправді я давав у попередніх дописах - прогнозувати та робити певні висновки дуже зарано. Всі попередні спроби аналітики "розбивалися" об гру збірної, тренерські рішення Реброва. Враховуючи позитивний результат у 6 очок це, скоріше, добре, ніж погано, хоча навряд чи хтось може бути цілком задоволений.Окремо хіба можна відзначити роль молодих футболістів. Справді, з Мудриком та Трубіним все зрозуміло, але ось активна залученість Судакова та Ваната - це насправді щось, та й означає. А якщо проаналізувати кількість ігрового часу, яку отримали молоді футболісти, можна зробити й висновок, що Реброву справді вони були потрібні, і відпускати їх після поєдинку проти Північної Македонії не можна було. Хоч від цього і постраждав Мудрик.Наступні ігри збірна України проведе у вересні, і це буде дуже складний відрізок. Старт нового сезону в іноземних чемпіонатах (для українських клубів він розпочнеться раніше), матчі проти Англії та Італії. З іншого боку, для деяких виконавців - Зінченко, Шапаренко та Яремчук - це може стати можливістю інтегруватися до цього складу збірної України, і насправді на кожного з них у цій команді я б залюбки поглянув.А поки що - готуємося до молодіжного Євро. Тексти на цей турнір у мене вже теж заготовані.
Про збірну України планую вже написати перед наступним матчем проти Північної Македонії. Вже багато чого сказано було, тож поки немає сенсу повторюватися.Набагато цікавішою для мене є ситуація з Андрієм Ярмоленком. Спершу проговорився Сергій Ребров щодо його майбутнього у Динамо, потім Аль-Айн повідомив про завершення контракту з ним. Схоже, все йде до повернення.Ярмоленко таким чином стає для Динамо і, зокрема, для братів Суркісів, другим Шевченком. Навіть більше, ніж сам Шевченко: провів з десяток років саме в Динамо, допоміг клубу заробити гроші на трансфері в європейський клуб, пограв у Європі (і навіть в Азії) і ось тепер повертається назад. Хтось пише деталі про контракт, про посаду спортивного директора після завершення кар'єри (вбачаю у цьому певний європейський підхід навіть, не ось це з динамівськими серцями).Безумовно, для Динамо такий трансфер Ярмоленка вартуватиме щедрого контракту. Суркіси ніде не знайдуть гравця, який міг би стати зараз настільки ж корисним, як Ярмоленко: навіть у 33 роки це людина, яка здатна грати на рівні сучасної УПЛ мінімум два роки. Не кажучи вже про те, що цей трансфер перекриє відхід Віктора Циганкова, який якраз і замінив у клубі Ярмоленка (виходить, що за останні 10+ років Динамо матиме на цій позиції залізно лише двох гравців).Чи зникають на цьому всі проблеми Динамо? У жодному разі, але ситуація може суттєво змінитися. З Володимиром Бражком, якого мають повернути достроково із оренди у Зорі, Динамо має щонайменше два якісних підсилення перед наступним сезоном. Очевидно, що подальші трансфери необхідні, однак якщо під основу не виходить, то краще вже залишати тих гравців, які є.Які позиції потребують підсилення? Я б назвав правого центрального захисника та лівого форварда (вінгера). По решті позицій насправді питань немає, Динамо просто не вистачає глибини.А поки що ж варто відзначити (неофіційно, бо цього не сталося): Динамо змогло гідно відповісти Шахтареві бодай одним топтрансфером з початку війни. Тепер завдання має насправді стояти інше - заміна головного тренера, і навіть якщо це буде ще один колишній тренер Шахтаря, це буде дуже класний хід.
Сірість. Боюся, але інших емоцій від цьогорічних єврокубкових фіналів поки що не маю. А сьогодні все може взагалі перетворитися у жах, бо Ман Сіті - однозначний фаворит протистояння з Інтером.У новій частині сімейної франшизи Форсаж герой Джейсона Стетгема лупцював в своєму гаражі грушу. Хвилин через п'ять-сім після "дивовижних" екшнсцен я помітив в гаражі особу, якої у той момент там не могло бути: побитого чувака, який втікав. Лише потім до мене дійшло, що Стетгем лупив грушу, в який був цей чувак.Звичайно, що хочеться вважати Інтер гідним супротивником та командою рівня фіналу Ліги чемпіонів. Недарма ж вони туди пройшли. Але давайте ще раз нагадаємо для себе, кого подолав Інтер у двох попередніх раундах плей-оф. Бенфіку та Мілан. Кого подолав Ман Сіті? Отож.А ще хочеться думати, що Гвардіола вирішить знову перемудрити. Подібне ж уже кілька разів траплялося, свіжий спогад - ось те протистояння з Ліоном, яке закінчилося сенсаційною поразкою тільки тому, що Пеп вирішив раптово перебудуватися. Але ж ні: Гвардіола чи не відкритим текстом говорить, що все буде, як і в попередніх матчах. Механізм працює, який сенс щось змінювати?Хочеться думати також і про те, що ці сакральні знаки про щось говорять. Всі поразки італійських клубів в цьогорічних фіналах єврокубків, жага реваншу Гвардіоли за програш у 2021-му. А в одному Телеграм-каналі прочитав, що Інтер вигравав єврокубок тоді, коли це й робив і Вест Гем - це точно має щось означати.Цей фінал може вийти напрочуд драматичним, і все тут залежатиме від Інтера. Проте я не бачу передумов, чому Ман Сіті має програти в основний (чи навіть додатковий час) Інтеру цей матч.Але фінал Ліги чемпіонів - це дуже велика подія, щоб проходити повз неї.
Ще один текст - цього разу про молодіжну збірну України. Спроба тут проаналізувати склад і розповісти про головні моменти: https://suspilne.media/498052-ruslan-rotan-nazvav-25-futbolistiv-u-poperednij-zaavci-ukraini-na-molodizne-evro-so-varto-znati-pro-sklad/Що можу додати? Насправді небагато. Якщо до Руслана Ротаня були питання щодо списку національної збірної на матч проти Англії, то з цією "заявкою" все цілком зрозуміло. Я вже казав - можливо, варто було б звернути увагу на Дячука - і так було б насправді, якби Динамо бодай на другому місці фінішувало. Але його наявність у резервному списку достатня і виправдана.Окремий блок - "дорослі" гравці молодіжки. Першою ж пресконференцією Сергій Ребров дав зрозуміти, що пріорітет - доросла збірна, а молодіжці доведеться підлаштовуватися. І тут, як мені здається, утворюються додаткові інтриги щодо деяких гравців: якщо Ванат чи навіть Судаков можуть без проблем залишити табір збірної після матчу проти Північної Македонії, то щодо Мудрика і особливо Забарного у мене починають виникати певні сумніви, яких перед цим не було. Можливо, комусь доведеться одразу з корабля на бал летіти після Мальти на Євро, такий варіант теж бачу цілком реальним (але некорисним для гравців точно).Який для мене найсильніший склад збірної? По суті тут варто орієнтуватися на гравців, що грали у плей-оф проти Словаччини, плюс додавати за можливості всіх "дорослих" гравців. Тож, вийде щось типу такого:Трубін - Сич, Забарний (Таловєров), Сирота, Вівчаренко (Драмбаєв) - Бондаренко, Криськів (Бражко), Судаков (Михайленко) - В'юнник (Кащук), Ванат (Сікан), МудрикХороша новина - однозначно у тому, що Ротаневі буде з кого обирати. Навіть з тих гравців, які не потрапили у мене в дужки - Брагару, Алефіренко, Рубчинський, Назаренко - всі ці футболісти помітно прогресували у сезоні УПЛ. А Олександр Сапутін, який отримав дебютний виклик, пропустив лише дев'ять м'ячів в другій частині сезону УПЛ (15 матчів), хоча у кращому випадку на нього очікує роль третього голкіпера молодіжки (якщо виграє боротьбу за місце у Кирила Фесюна).Інакше кажучи, за цією збірною буде цікаво поспостерігати. Навіть не менше, ніж за дорослою.
Поки там Ман Сіті забиває на 15-й секунді МЮ, з'являється чергове в'ю Реброва, в якому він висловлює сподівання щодо роботи у збірній Україні.Я досі не розумію, які можуть бути ще зобов'язання перед Аль-Айном. І навіть тоді, коли клуб використовував опцію з його продовженням ще рік тому (справді немає жодних механізмів від цього відмовитися?).Що найбільше мене цікавить - так це позиція менеджменту Аль-Айна щодо Реброва. У мене лише одне питання: навіщо він їм треба.Справді, Ребров - дуже цікавий український тренер, мабуть, чи не найкращий серед усіх чинних тренерів з України. Але коли мова йде про Аль-Айн, то питання вибору тренера обмежується лише грошима. Тобто, нічим: Аль-Айн технічно може запросити будь-кого, маючи майже безмежний ресурс грошей. Необов'язково переплачувати: у моєму розумінні вони готові погодитися на будь-яку ставку тренера в межах розумного.Ще менше розумію, чому Ребров так легко здався і поїхав просто заробляти кошти. Із самого початку мені здавалося, що він - досить перспективний тренер, який хоче кар'єрного зростання та має бажання попрацювати у західних клубах. Невже цих амбіцій більше немає?У подкасті, який, сподіваюся, все ж вийде та буде актуальним у зв'язку із призначенням Реброва, піднімалося питання щодо того, що він може дати збірній Україні. Але не було питання іншого: що збірна України може дати Реброву? І на це питання у мене справді немає відповіді. Вірніше, не так: відповідь є, але я б не хотів думати, що це справді так.Я люблю погейтити Андрія Шевченка, але коли він вирішив очолити Дженоа це був сміливий крок. Звісно, у нього і зв'язків побільше (тому ця робота і виявилася можливою), але взятися за цей проєкт - це вже було дуже круто і багато що про нього говорило. Те, що нічого не вийшло, радше говорить про тренерський скілл Шевченка, але не про відсутність амбіцій. З Ребровим проблема, схоже, інша: маючи дуже непоганий тренерський рівень, амбіції, схоже, починають обмежуватися виключно грошима (але тоді незрозуміло, для чого ця робота в збірній - хочеться мати більше вільного часу?)Чекаємо, я так розумію, на 6 червня - саме тоді, наскільки я зрозумів зі слів Реброва, він має прибути до Києва. Тобто, за цей час має бути й поставлена крапка щодо тренерського питання.Але кожен день зволікання створює у мене відчуття, що це хибний крок. Навіть попри дуже адекватну заявку на червневі матчі.
Ось так нізвідки - дві інтриги в УПЛ перед останнім туром. І про виліт вже не йдеться: Металіст очікувано попрямував разом із Львовом у Першу лігу. І це ще оптимістичний сценарій для цих клубів.Дніпро-1 та Зоря все ж матимуть рубку в останньому турі за місце в Лізі чемпіонів (досі невпевнений, наскільки воно їм треба обом, але вже як є). І моє найулюбленіше: за п'яте місце та кваліфікацію в Лізі конференцій все ж буде боротьба, причому вестимуть її технічно три клуби: Олександрія своїми втратами очок довела ситуацію до тієї, що перевага над Ворсклою та Кривбасом складає лише одне та два очки відповідно.Звичайно, що фаворитом й досі залишається Олександрія, і можливо було б правильно хотіти саме виходу цієї команди до кваліфікації Ліги конференцій. Олександрія виглядатиме стабільнішою з точки зору фінансів, аніж Ворскла, де незрозуміло, як справи проти Жеваго впливатимуть на подальшу долю.Але через відверто провальне рішення змінити Юрія Гуру на Руслана Ротаня так само бажаю невдачі Олександрії, як і Лідсу з Семом Аллардайсом (вони, до речі, вже вилетіли). Першу частину сезону Олександрія провела на дуже хорошому рівні, і мені здається, якби не зміна тренера, це була б мінімум боротьба з Динамо за місце в топ-4. Зараз ж навпаки: втративши стільки очок, Олександрія бореться бодай за те, щоб зберегти п'яте.Ані Ворскла, ані Кривбас у цьому сезоні не вразили настільки, щоб говорити про них як гідних претендентів на єврокубки. І все ж із завданням на фініш сезону вони поки справляються: Ворскла видала серію з чотирьох поспіль перемог, Кривбас за цей ж відрізок програв лише полтавцям.Заключний тур, звісно, ані Ворсклі, ані Кривбасу легким не буде: матчі проти Шахтаря та Дніпра-1, де навіть перемога необов'язково гарантує успіх. Олександрії грати проти Руху, який трохи полегшив собі шанси напряму втриматися в еліті, але все ще може потрапити до зони перехідних матчів. Під загрозою - одразу сім клубів, до речі: між восьмим місцем Миная та 13-м Інгульцем - лише два очки різниці.Тож, так, титульна боротьба закінчилася абсолютною перевагою Шахтаря, але інтриг в останньому турі УПЛ вистачатиме.
TGLIST.COM.UA
