Telegram statistics channel - @plinskiymedia

Тотальна комерціалізація кордону при повній феодалізації регіонів.Ось головний висновок, який можна зробити з історії виїзду Дениса Комарницького.І це велика біда, на яку нарешті звернуло увагу суспільство.От скажіть, будь ласка, чим контрабанда Дениса Комарницького, яка коштувала йому десятки тисяч доларів, відрізняється від контрабанди фури сигарет з України чи фури електроніки в Україну, які коштують стільки ж?А нічим.Усе це – товар, який незаконно перетинає кордон за сприяння осіб, які повинні цьому запобігати.А що це за товар – людина чи коштовні речі – вже не має значення.Просто у випадку з Комарницьким цештучний товар, до якого прикута увага всієї країни, тому й таке обурення в соцмережах.Ось і вся відмінність.Більше того, так само, як і з Комарницьким, залучені до його супроводу представники правоохоронних органів часто супроводжують і товари – саме для того, щоб уникнути перехоплення іншими правоохоронними органами.Only business.Немає питання, яке неможливо вирішити на кордоні, якщо маєш бюджет у кілька десятків тисяч доларів.А якщо йдеться не про десятки, а про сотні тисяч, як у випадку з Комарницьким, то люди, які забезпечили його виїзд, свідомо йшли на ризик, розуміючи можливі наслідки – затримання, звільнення та публічний осуд.Але куш того вартий.Ось вони і грають.При цьому роль регіональних еліт у цьому процесі ключова.У Києві ти можеш щось забороняти, оголошувати когось у розшук або вносити до санкційних списків.А в регіонах – свої «боги».Місцевий прокурор, місцевий мент, керівник філії «контори» або бізнесмен, у якого всі перераховані вище – куми.І саме рішення цих людей, а не Києва, визначають, чи відкриється кордон, чи буде супровід та безпека.Контроль із Києва – лише формальність.Спробуйте когось там затримати – силовики підтвердять, що це ще той квест.Саме через такий «контроль» кордону сформувався цілий пласт феодальних псевдоеліт.Повторюся: у випадку з Комарницьким це привернуло увагу всієї країни.А в інших історіях – їх просто не помічають.Глобальна дірявість кордону стала буденністю.P.S. І це ми ще не знаємо як Комарницький перетинав сам кордон. Але готовий битися об заклад, що можемо вгадати. 😉

Для поціновувачів контрабандних пригод повідомляю деякі деталі історії блукаючого контейнера з Compliment.Заявившись на Одеську митницю з цим вантажем, ТОВ «Національний виробник» здійснило попереднє декларування сигарет і навіть надало лист від сирійського клієнта з проханням, щоб сигарети мали не арабські, а саме англійські написи.Виглядало це, з одного боку, смішно, а з іншого — як абсолютно робоча схема.Тим більше, митниця взагалі має дуже обмежені повноваження щодо перевірки та контролю таких речей.Звісно, за певних умов митниця може доколупатися до чого завгодно, але для цього має бути бажання та потреба.Так само митниця може сто разів пояснити все навпаки.Такий він, чарівний «Митний кодекс», в умілих руках.Цим і користуються всі схемники.Однак через певний розголос щодо цього контейнера Одеська митниця не захотіла брати участь у токсичній темі та відмовила Винникам в оформленні через відсутність належного підтвердження.Після цього, як я і писав удень, ТОВ «Національний виробник» забрало вантаж із порту та повезло щось там клеїти чи дописувати…Але джерела серед знавців справи повідомляють, що в найближчі дні цей вантаж спробують виштовхнути через сухопутний кордон.Попередньо оформити його планують на домашній Львівській митниці, де вже ніхто не побачить нікому не цікаві попереджувальні написи.Чи поїде він через кордон фізично чи лише документально — дізнаємося вже скоро.У третьому ящику зверху, четвертого ряду, в нижньому блоці Compliment лежить GPS-трекер.👀А може, нікуди й не поїде.Коротше, шукайте поки трекер.😀

Те, що Кабмін сьогодні створив замість гнилого та корумпованого КРАІЛ нового регулятора «ПлейСіті», — новина, звісно, яскрава, але…Поки що «ПлейСіті» — лише оболонка.Оболонка, яку Мінцифрі за дуже короткий термін треба буде наповнити якісно новими сенсами.А це — задача із зірочкою.Ми ж розуміємо, що питання зовсім не в назві, а в тому, як тепер працюватиме та регулюватиметься гральний ринок.Фактично ми заходимо на третє коло еволюції гральної індустрії.Першим був сам запуск, коли податків було мало, а ліцензії видавали всім підряд. (Дикі часи.)Другим колом стала боротьба з податковими схемами та зросійщення КРАІЛ. (Етап війн і протистоянь.)На третьому колі очікується, що таки вдасться запустити онлайн-моніторинг ставок (+10 млрд податків/рік), автоматизувати видачу ліцензій та відкрити ринок для світових гральних операторів.Це якщо дуже коротко.Але на кожен із цих пунктів є десятки питань щодо реалізації.Питання, відповіді на які ще доведеться шукати.Як автоматична видача ліцензій унеможливить вхід брудного/російського капіталу під виглядом нових ТОВок? Незрозуміло.На яких підставах і хто буде позбавляти операторів ліцензій? Знову полетять медійні кампанії: «Лови русню!»?Який механізм роботи онлайн-моніторингу? Поки що є красива назва з малозрозумілою механікою контролю ставок.Що робити з нелегальними сайтами-дзеркалами легальних операторів, які використовуються для основного заробітку повз оподаткування?Додайте сюди небажання багатьох операторів виходити з тіні та їхню готовність вкладати мільйони доларів у дискредитацію Мінцифри.І ці інвестиції, судячи з інформаційного простору, вже пішли.А розбірки силовиків на гральному ринку? Отож…Це вам навіть не митниця.Поки що виглядає так, що для команди Михайла Федорова ця історія — радше проблема з потенційними репутаційними ризиками, але гра вже почалася, і назад шляху немає.Найголовніше завдання для Мінцифри наразі виглядає так: зробити все, щоб через рік-два люди, які ухвалюватимуть рішення в «ПлейСіті», не опинилися в СІЗО на місці людей з КРАІЛ.😳Щиро бажаю успіхів!Хай все вийде! 👍

Унікальна ситуація, друзі.Прямо на наших очах розгортається подія, про яку ми всі багато разів чули, але вловити її було так само складно, як побачити в лісі цвіт папороті. Майже неможливо.Вже кілька днів у порту «Чорноморськ», більш відомому як «Рибний порт», стоїть контейнер MRSU4885915, у якому знаходиться близько 1000 ящиків сигарет “Compliment” Винниківської тютюнової фабрики без жодної акцизної марки.Відправником цих сигарет є компанія, яка прямо пов’язана з Григорієм Козловським, – львівське ТзОВ "НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИРОБНИК", а отримувачем – Muhammad Abdul Karim's Abdul Latif Al Amoura (Сирія).Але от біда: згідно з чинними правилами Сирії, сигарети, якими запакований цей контейнер, ніяк не можуть бути ввезені в країну.Відповідно до сирійського законодавства, на пачках цигарок має бути чітко зазначена така інформація:– Вміст нікотину, смоли та чадного газу в сигаретному димі.– Попереджувальний напис: «Куріння є основною причиною раку легенів, захворювань серця та артерій, а також може завдати шкоди здоров’ю як вагітної жінки, так і її майбутньої дитини».Цей напис має бути арабською мовою і чітко видимим.Ось посилання на норми: https://www.sabaip.com/syria-new-tobacco-regulations/Як ви можете побачити на фото пачок із контейнера, які я додаю, на більшій частині пачок відсутнє попередження про шкоду тютюнопаління, і немає жодного слова арабською мовою.Куди ж тоді їдуть ці сигарети?А нікуди. Вони вже приїхали.Зазначена історія – це на 90% схема фіктивного експорту, коли Винниківська фабрика начебто відправляє вироблену продукцію без акцизної марки за межі України, але фактично товар залишається тут і потрапляє або на внутрішній нелегальний ринок (кіоски, ТГ-канали тощо), або відправляється контрабандою до ЄС.Мовою митників це називається «втопити товар».Ви спитаєте: який тоді сенс документально відправляти товар з України?Справа в тому, що відправка сигарет на експорт «по документах» створює прикриття для нелегальної діяльності.Коли сигарети “Compliment” без акцизу ловлять усередині країни або на суміжному боці кордону, Григорій Петрович показує документи, що весь вироблений у Винниках товар без акцизу було експортовано за межі України. Ось і документи є.А те, що ви там знайшли, – це підробка моїх сигарет, тому я ще й напишу вам заяву, щоб ви знайшли тих, хто їх підробляє. І всьо.Саме тому документальний експорт дуже важливий у контрабандній екосистемі України. І не лише щодо сигарет.Цікаво, що, попри наявність підстав для затримання цього контейнера, відповідні органи не поспішають цього робити. А може, його вже й «випустили» у життя.Подивимось.

Поки українці своїми донатами ледь закривають локальні збори, мільярди гривень для армії стають заручниками інтриг в Офісі Президента.Гучний заголовок? Але це правда.Як і правда, що всім глибоко байдуже, хто та що ділить на Банковій разом із воротилами тютюнового ринку, але проголосований парламентом ще у 2024 році законопроєкт про підвищення ставок акцизів на сигарети досі не підписаний Володимиром Зеленським.Дійовим особам цього «видовища» вже складно приховувати, що їхні приватні інтереси стали набагато важливішими, ніж гроші на армію, але вони нічого не можуть із цим зробити. Своє їм ближче.Боротьба за ці інтереси вже вкрала у фронту майже ДВА мільярди гривень.Ярослав Железняк пише, що на це вже звернули увагу в МВФ і планують тикнути в це носом наших чиновників. Мовляв, ви ж кричите, що грошей немає. Так ось же вони!Більше того, вчора про цей закон, як про одне з джерел наповнення бюджету, почали писати вже й європейські медіа.Вони фіксують, що підвищення ставок акцизу має дати для фронту 28,9 млрд грн у 2025 році.Виправлю колег: не має дати, а мало б дати, адже майже 10% від цього прогнозу ми вже втратили через непідписання прийнятого закону.І будемо втрачати далі, поки оточення Президента гратиме свої брудні ігри з лобістами тютюнового ринку та не даватиме йому на підпис цей закон.Отямтеся.

Оскільки цікавість суспільства до теми системної контрабанди на Львівській митниці перебуває на найвищому рівні, ми просто зобов’язані інформувати всіх про новини детективної історії відомого на всю країну автомобіля IVECO ВС5179ТМ.Після вчорашнього детального допису, де було показано, як Кузнік та Марунчак хотіли виставити всіх дурнями та закинути «дезу» про те, що IVECO нікуди у 2024 році не їздив, Голова ДМСУ Сергій Звягінцев розпочав комплексну перевірку подорожей цього автомобіля.Деталі цієї перевірки ми дізнаємося пізніше, але перші кроки виявили дивовижні дані.З’ясувалося, що за неповний 2024 рік автомобіль IVECO з номером кузова KNX004210016 здійснив близько 30 рейсів з Польщі в Україну.Вже вражає. Але далі ще красивіше.З цих рейсів близько 20 в’їздів в Україну було здійснено через м/п Краківець на другу зміну (ВМО2) Олега Крившука (підконтрольну Степану Марунчаку). Того самого, на зміну до якого у 2025 році їхав цей бус нібито з б/у велосипедами, косарками та холодильниками.Наступним кроком у рамках перевірки Звягінцева стане отримання інформації від поляків про те, що декларував цей бус на експорт, та порівняння із тим, що було заявлено в Україні.За попередніми даними, вартість товарів, які системно перевозив цей автомобіль, становила від 100 до 200 тисяч євро за кожен рейс.Сумарно це від трьох до п’яти мільйонів доларів. Збитки бюджету лише через несплату ПДВ – близько мільйона доларів + реальна контрабанда контрафактних товарів.І це ми вивертаємо назовні лише один бус! За моїми даними, у зоні Львівської митниці «по колу» за цією схемою працює до 200 таких IVECO, MAN та інших.Усі вони підконтрольні тим чи іншим групам силовиків/митників/криміналу, їздять виключно на свої зміни, як це IVECO, та залишаються непомітними для начальника митниці та департаменту контрабанди в Києві.Але ми допоможемо їм побачити. Все тільки починається.P.S. Попри реакцію Сергія Звягінцева та пожвавлення в ЦА ДМСУ, на самому кордоні все спокійно. Буси їдуть за графіком на визначені зміни, а Олег Крившук готується завтра вдень вийти на свою «робочу» зміну. Стабільність у хлопців. 😉

Ви тільки сильно не дивуйтеся, але десант 4-го управління СБУ під керівництвом Тараса Тимощука, яке вже навело «порядок» на Львівській митниці, висаджує сьогодні свій десант на Закарпатській.Як я зазначав кілька місяців тому, коли на Львівську митницю заїхала «четвірка» та на кілька місяців зупинила контрабанду, результатом стало формування правильних змін та каналів ввезення товарів повз розмитнення.Я навіть публікував список змін та постів, які повністю співпали з реальністю, коли ми зловили схему з IVECO на Краківці під «патронатом» співробітника 4-го управління СБУ Степана Марунчака.Так ось, на Закарпаття підлеглі Тараса Тимощука заїжджають на місяць — до 20.03.2025.Присутні вони будуть як на митниці, так і в зоні відповідальності Чопського та Мукачівського прикордонного загону.Публічна мета — традиційно благородна:«Виявлення, припинення та запобігання можливому незаконному переміщенню товарів через державний кордон України.»Мета непублічна — налагодження взаємодії з новим начальником митниці Іллєю Нижніковим, який був призначений на Закарпаття лише тиждень тому.Як показує практика, такі відрядження здебільшого закінчуються перерозподілом контролю контрабанди.Так було останні 11 років.І це глобальна проблема.Саме тому відсутність впливу силовиків у пунктах пропуску — одна з цілей, якої хочеться досягти в рамках реформи митниці.Немає що їм робити на митних постах.

Будемо послідовними в нашій справі та відзначимо блискавичну реакцію Голови ДПС Руслана Кравченко на мій допис про виведення податковою з «ризиків» ТОВ «АБК Дніпро».Лише кілька годин знадобилося ДПС для: • повернення компанії в ризики; • позбавлення їх ліцензії на виробництво алкогольних напоїв; • звільнення в.о. начальника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП.Джерела в податковій кажуть, що рівень кіпішу на Львівській та лютування Кравченка сьогодні були 10 із 10 балів.І є чому лютувати, адже поки новий Голова озвучує гасла про зменшення тиску на бізнес, на місцях це сприймають як «вікно можливостей» та пакетами продають схемникам і конвертаторам «вихід з ризиків» та розблокування податкових накладних.І це проблема.Проблема відсутності у Кравченка власної команди, розуміння податкової специфіки та небажання податківців рухати його кар’єру.Більшість у ДПС розуміє, що для Кравченка ця посада — трамплін вище. Будучи кадровим прокурором, йому не цікаві «дебіти/кредіти», а поставлене завдання «навести лад у податковій» — певний іспит для руху далі.Справиться — вперед.Не справиться — значить, не потягне і наступну посаду.Податківці цей «туризм» розуміють, але підігрувати не хочуть.Навпаки, вони будуть ловити Кравченка на його правильних ініціативах та закручувати свою гру.Історія з виведенням із ризиків «АБК Дніпро» — яскравий приклад.Ми ж розуміємо, що на цьому кейсі хтось із ДПС нормально «прикурив» та підставив Кравченка.Від цього сьогодні і вся ця лють із його боку.А скільки з 5 700 підприємств, про які Кравченко доповів Президенту, таких «проданих», як «АБК Дніпро»?Отож.Висновок робити поки не будемо, адже ще не зрозуміло, чи знайде Кравченко інструменти реального контролю підлеглих.Спостерігаємо.

Щось дуже дивне відбувається навколо конкурсу на посаду Директора БЕБ.З моменту закінчення терміну подачі документів на конкурс пройшло вже два тижні, але конкурсна комісія досі не подає сигналів про своє існування.Кілька кандидатів мені підтвердили, що жодного зворотнього звʼязку від комісії немає.Ніхто не знає чи прийняли їх документи, чи долучені вони до участі, коли і як все буде проходити.Повний інформаційний вакуум.Єдине що комісія зробила - це суто технічно опублікувала дані про подані заявки.Все.Дуже схоже, що з такою швидкістю реалізації конкурс відверто гальмується.Чому? Ну тут версій може бути кілька. Від «давайте вже після виборів» до «а нахіба його проводити, коли архітектура фінансування та контролю партнерами розвалюється на очах».Ну і звісно Офіс повністю влаштовує існуючий формат роботи БЕБ.Без гучних потрясінь періоду Мельника або Гагача, та з якісним відпрацюванням деяких кейсі типу нелегальних тютюнових фабрик.Тобто ситуація та робота контрольовані, а тому не треба поспішати щось змінювати.От комісія і не поспішає.

#ВечірнійPin-UPЕпізод третій «Ми не руськіє!»Як і очікувалося, опубліковані перші два епізоди шокуючих переписок фунта Pin-UP Ігоря Зотька з росіянами відверто приголомшили суспільство.І справді, не щодня почуєш, як під час війни російський бізнес може легко купувати державні інституції, суди, правоохоронців і навіть отримувати таємні документи із засідань РНБО.Десятки й сотні тисяч доларів від російського бізнесу безперешкодно перетинають будь-які червоні лінії моралі та сумління, вирішуючи проблеми росіян.Тут – податковій, там – судам, далі – силовикам, і, звісно ж, КРАІЛ.А ще – скупити більшість медіа рекламою, щоб ніхто не помічав, що росіяни – це таки росіяни.І, звичайно, окремий бюджет на дискредитацію тих, хто має сміливість називати речі своїми іменами.Як писав Зотько в одному з чатів: «Треба сформувати в інформаційному полі меседж, що зрадники України – це ті, хто пише про цю справу.»(З купівлею Pin-UP блогерів та медіа буде ще багато сюрпризів. Не будемо поспішати.)І це лише приватний бізнес.Уявіть, якщо російський бізнес так легко проникає в наші держоргани та всіх скуповує, то якою є справжня ступінь інтеграції російських державних інтересів та грошей путінської машини?Страшно навіть уявити.Але повернемося до озвучених прокурором фактів.Сьогодні – відносно «легкий» епізод, який демонструє, що навіть у 2024 році Pin-UP не просто мав російське коріння, а й продовжував вести там діяльність на власних платформах.А коли ДБР почало це розслідувати, Ільїна та Зотько обговорювали, як цьому протидіяти.Вони виділили 70 тисяч доларів на «контрекспертизу», яка мала довести, що це не вони, а паралельно обговорювали, як заблокувати слідчим доступ до їхніх російських ресурсів.Окремої уваги заслуговує фраза Зотька в чаті з Пуніним, Матяшовим, Банніковим та Ільїною: «Головне, щоб вони не зв’язали вас із Pin-UP».P.S. Наступного тижня на вас чекають епізоди, в яких прокурор ОГП озвучить факти купівлі активів родиною Ільїної в так званій «ЛНР» під час війни та фінансування «ветеранів СВО».Буде дуже цікаво.