🖌 Перекладачі давно вимагають, щоб їхні імена зазначали на обкладинках книг. І це потрібно не стільки щоб потішити перекладачів, а й щоб читачі мали можливість вибрати перекладача, робота якого їм подобається.Живий приклад: книга Rebecca Yarros. Iron Flame, українською «Залізне полум’я». Є два варіанти перекладу (перший, другий). На зображенні перші три абзаци.Той, хто має досвід роботи з текстом, одразу бачить, що перший варіант — це полуфабрікат: «дерев’яний стіл зі шрамами», «зайнята кухня», «не дуже міфологічна істота», «це просто те, що я не їла три дні» і взагалі багатократне «це», яке незрозуміло чого стосується і запросто усувається, і так далі. Натомість над другим варіантом добре попрацювали: лексикон ширший, текст гладенький і читається легко.На жаль, перекладач не вказаний ні там ні там.Англійський текст у вигляді PDF-файлу тут. До речі, з ним теж не все було гаразд, але з інших причин.* * *→ Ви крутий редактор, якщо вмієте відрізняти...→ Якщо редактор довго вдивлятиметься в безодню#редагування