Пастор Грін

З іншого боку маємо таку цитату, що показує «Сина Божого, Який виконав волю Отця при створенні всіх небесних воїнств, а тому Його, як і Бога, належить шанувати і виявляти Йому вірність»:Цар Всесвіту скликав усі небесні воїнства, аби в їхній присутності показати справжнє становище, яке обіймав Його Син, та Своє ставлення до всіх створених істот. Престол Бога Отця належав як Йому, так і Синові Божому; слава Вічного і Сущого огортала Обох. Перед троном зібралися незліченні сонми святих ангелів, «десятки тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч» (Відкр.5:11); ангели, які посідали найвище становище як служителі та піддані, раділи у сяйві світла, яке випромінювала присутність Божества. Цар Всесвіту проголосив перед усіма зібраними небожителями, що нікому, окрім Христа, Єдинородного Божого, не можуть відкритися Його наміри у всій повноті і що Христові належить виконати величні задуми Його волі. Син Божий виконав волю Отця при створенні всіх небесних воїнств, а тому Його, як і Бога, належить шанувати і виявляти Йому вірність. Христос, як і раніше, мав явити божественну силу при створенні Землі та її мешканців. Проте в усьому цьому Він шукав не влади для Себе або самозвеличення всупереч Божому плану, а слави для Отця, прагнучи здійснити Його наміри, сповнені милосердя й любові.Патріархи та Пророки А ви як думаєте: усі Сини Божі - однакові чи людина унікальна?

Друзі, одна з моїх наулюбленіших тем Біблії та Еллен Уайт - це космологія. Ділюсь з вами цікавою цитатою, що показує, наскільки обізнаними та забезпеченими усім необхідним були Адам і Єва перед своїм гріхопадінням:Бог створив людину за образом Своїм, за образом Божим створив її; чоловіком і жінкою створив їх. Буття 1:27.Усе небо виявило глибокий і радісний інтерес до створення світу і людини. Людські істоти були новим і окремим порядком. Вони були створені «за образом Божим», і це був задум Творця, щоб вони наповнювали землю. Вони мали жити в тісному спілкуванні з небом, отримуючи силу від Джерела всієї сили. Підтримувані Богом, вони мали жити безгрішним життям.Свята пара була не лише дітьми під батьківською опікою Бога, але й учнями, які отримували настанови від всепремудрого Творця. Їх відвідували ангели, і їм було дано спілкування зі своїм Творцем без жодної завіси, що затінює… Таємниці видимого всесвіту — «дивні діла Того, Хто досконалий у знанні» — давали їм невичерпне джерело навчання і радості. Закони й дії природи, які протягом шести тисяч років привертали дослідження людей, були відкриті їхньому розуму безмежним Творцем і Підтримувачем усього. Вони розмовляли з листком, квіткою і деревом, отримуючи від кожного таємниці його життя. З кожним живим створінням, від могутнього левіафана, що грається серед вод, до порошинки-комахи, що пливе в сонячному промені, Адам був обізнаний. Він дав кожному його ім’я і був знайомий з природою та звичками всіх. Слава Божа в небесах, незліченні світи у впорядкованому русі, «урівноваження хмар», таємниці світла і звуку, дня і ночі — усе це було відкрите для дослідження наших перших батьків.Бог створив людину вищою істотою; лише вона створена за образом Божим і здатна бути причасником божественної природи, співпрацювати зі своїм Творцем і виконувати Його задуми.Еллен Уайт, «Сини та Доньки Бога» А ще у цій цитаті мою увагу привертають такі слова: Людські істоти були новим і окремим порядком. Вони були створені «за образом Божим». Як ви думаєте, ця цитата говорить про природу людини порівняно з іншими істотами Землі створеними у попередні дні творіння, чи й про ангелів та мешканців інших планет?Наприклад, Клайв Льюїс у своїй книзі «За межами мовчазної планети» фантастично зображує, що мешканці інших планет мають відмінну від нашої природу.А ось інша цитата про образ та подобу Бога відображені в людині як зовні, так і за характером. Цікаво, що такий привілей є тільки в Ісуса Христа і як бачимо, земна людина стала дотичною до цього:Людина мала носити образ Божий, як зовнішньою подібністю, так і характером. Тільки Христос є «точним образом» (Євреїв 1:3) Отця; але людина була створена за подобою Божою.Патріархи та Пророки Цей план виник ще до гріхопадіння сатани:Після того, як була створена земля та звірі на ній, Отець і Син виконали свою мету, задуману ще до гріхопадіння сатани, – створити людину за образом Своїм.Духовні Дари, 3 том Ось більш розширена думка:Перед падінням сатани Отець радився зі своїм Сином щодо створення людини. Вони мали намір створити цей світ, створити на ньому тварин та живі істоти, і створити людину за образом Божим, щоб вона царювала як правлячий монарх над усім живим, що створить Бог. Коли Сатана дізнався про намір Бога, він заздрив Христу та ревнував, бо Отець не радився з ним щодо створення людини. Сатана був з найвищого чину ангелів; але Христос був понад усе. Він був повелителем усього Неба.Духовні Дари, 3 том З книги Йова та праць Еллен Уайт ми знаємо, що до створення людини вже існували мешканці інших світів - Сини Божі.Чи створені вони так само як і людина за образом та подобою Бога? Чи людина унікальний в цьому плані проект Бога. У звʼязку із цим - чи допускався сатана на попередні наради, коли створювались Сини Божі чи так само ні? Якщо допускався, то він був сміливий у тому, щоб прийти і на останню нараду. А якщо не допускався, що змінилось в його поглядах? Різке усвідомлення, що увесь час він був відмінним від Ісуса Христа? А можливо створення Синів Божих до цього відбувалось без особливих нарад?

Читаю книгу, яка вивертає моє уявлення про світобудову: Пісня для Святилища. На жаль, вона тільки англійською мовою.У ній адвентистський вчений розкриває ідею Святилища через усю лінію часу Всесвіту.Дивовижна праця. Останніми інсайтами я надихаюсь саме з неї. Як от, наприклад, така цитата:«Хоча багато теологічних систем сьогодні все ще побудовані навколо платонівського уявлення про позачасового Бога, несумісного з просторово-часовою реальністю, це не відповідає біблійній картині. Уривки зі Святого Письма щодо небесного святилища розкривають Бога, Який справді входить у простір і час, Який перебуває в реальному місці у Всесвіті – у Своєму храмі/палаці.»Подумайте над цим. Навіть в середині нашої церкви є ось ці платонівські впливи. Яким зазвичай адвентисти в Україні уявляють Бога? «Бог - це Дух».Так, є Святий Дух - Третя Особа Божества, про Яку ми знаємо набагато менше, аніж про Отця та Сина.Але коли ми говоримо про Отця - це Той, Хто сидить на реальному престолі в реальному Небесному Храмі, Який тримає в правій руці сувій, який згодом бере Агнець. Це Той, Хто має опис волосся і закликає нас у 27 Псалмі бачити Його обличчя.Хтось каже - це антропоморфізм. Але хто з нас знає справжню природу Бога? Можливо це ми по відношенню до Нього антропоморфні.Можливо саме це і мається на увазі, що ми створені за образом та подобою Бога? Можливо це ми копія Бога?Та й чи не є проявом всемогутності та волевиявлення Богу Самому вирішувати, Яким бути - добровільно обмежити Себе географією Власної резиденції.А з приводу образу та подоби Бога в Адамі та Єві - це окрема цікава тема, думками з приводу якої я поділюсь з вами пізніше.

У нашій церкві є проблема!Але спочатку давайте поговоримо про одного колишнього діяча нашої церкви:Людвіг Річард Конраді був провідним адвентистським лідером у Європі, проте згодом відкинув доктрину про слідчий суд і очищення небесного святилища. Він публічно заперечив біблійність цих вчень у 1931 році, пов’язавши пророчі періоди з історією ісламу, а не з 1844 роком. Через розбіжності у поглядах на святилище та невизнання авторитету Еллен Уайт у питаннях віровчення, Конраді позбавили сану. У віці 76 років він залишив церкву АСД і приєднався до баптистів сьомого дня.Не нова історія для нас. Низка посвячених служителів з тієї чи іншої причини залишали наші ряди. Але. Конраді сказав одну важливу фразу, яку сьогодні повторюють деякі видатні адвентистські проповідники:«Коли сестра Уайт каже нам, як нам слід жити, тоді я приймаю таку пораду. Але коли справа доходить до питань доктрини, тоді це зовсім інша справа».Знайомо?«Елен Уайт дає гарні поради для життя, але вона не екзегет, не історик, не лікар, не коментар до Біблії тощо». Але поряд із цим такі люди говорять: «Я поважаю Еллен Уайт, це Божий пророк, її треба читати, але екзегеза стоїть вище за Еллен Уайт, чи Еллен Уайт сама про себе казала, що вона «менше світло» тощо».Коли досліджуєш історію нашої церкви, розумієш, яким запашком віє в цій риториці.Таке половинчасте ставлення насправді каже, що такі люди не сприймають пророчий дар Еллен Уайт і тільки питання часу коли маски спадуть. А вони обовʼязково спадуть. Тільки поки вони спадуть, постраждають душі простих адвентистів, які не мають міцних стосунків із Христом та святого критичного мислення, і обирають собі голосистих вождів, за якими йти.Що до мене, як би постало питання канонізації Еллен Уайт, я б першим підняв руку. Про причини я можу багато говорити. Але щонайменше це б зняло багато питань серед нас самих, адвентистів.Але кожен вирішує для себе, чому він адвентист. Бо багато серед нас тих, хто просто такими є за традицією, але переконань нашого руху не відображають.

Моя молитва — це не ритуал і не впорядкована мова, а тиха присутність душі перед Віковою Таємницею. Я сідаю в мовчанні, і час ніби втрачає свою напругу: пам’ять поволі розгортає переді мною прожите живою тканиною досвіду, що підсвічується світлом теперішнього.Кожен спогад постає як подія, що звертається до мене і чекає відповіді. І ця відповідь проста у своїй формі, але бездонна у змісті: “прости” або “дякую”. Я не промовляю їх поспіхом — я входжу в них, як входять у глибину води, дозволяючи словам стати не звуком, а станом буття.“Прости” тут — не лише визнання провини, а акт екзистенційного оголення. У ньому я зустрічаю власну обмеженість, свою крихкість і розірваність, і водночас — потребу в Тому, Хто перевищує мене. Це вихід за межі самодостатності, мовчазне схилення перед Абсолютом, у якому душа віднаходить очищення.“Дякую” ж відкриває інший горизонт — горизонт дарованості. У цьому слові світ перестає бути випадковим: кожна мить, навіть та, що була позначена болем, повертається як знак глибшого сенсу. Вдячність стає спогляданням благодаті, внутрішнім схиленням перед даром буття, перед тим, що було даровано, навіть якщо колись здавалося тягарем.І в цьому русі пам’ять перестає бути лише відтворенням минулого — вона стає внутрішньою герменевтикою життя. Події, які колись були розпорошеними, створюють нову цілісність; те, що було тягарем, знаходить своє місце в історії, ширшої за мене.Тому моя молитва — це не стільки слова до Бога, скільки перебування перед Ним. Це тиха інтенція серця, у якій людське і Божественне зіштовхуються. І в цій зустрічі, де мовчання стає гучнішим за мову, моє життя повертається до мене згори вже не як випадковість, а як шлях, що наповнений сенсом і цілковито розкривається лише в присутності Вічного.Мої думки про молитву - ШІ ремікс

Неєм. 13:10-13Мене також повідомили про те, що левітам не видавали належної їм частки, через що левіти та співаки, призначені на служіння, повтікали, — кожен повернувся у своє володіння. Я докорив проводирям, сказавши: Чому Божий Храм занедбаний? Зібравши тих, котрі пішли, я поставив кожного виконувати його обов’язки. Після того всі Юдеї принесли в комори десятину з врожаю зерна, вина та олії. Відповідальними над складами та коморами я призначив священика Шелемію, писаря Садока й левіта Педаю, а на допомогу їм дав Ханана, сина Заккура, онука Маттанії, оскільки вони вважались доброчесними. В їхні обов’язки входило видавати належну частку своїм співбратам.Євр. 7:8,17Отже, тут десятини одержують смертні люди, а там — Той, про кого засвідчено, що Він живий. ... Тому що є свідчення: Ти — Священик навіки за чином Мелхиседека.5 М. 8:18Пам’ятай, що це ГОСПОДЬ, твій Бог, дає тобі силу здобувати усі блага, аби підтвердити Свій Заповіт, у якому Він присягався твоїм батькам, як це виявляється сьогодні.Єр. 31:31-35Надходить час, — говорить ГОСПОДЬ, — коли Я укладу з родом Ізраїля і поколінням Юди Новий Заповіт. Не такий Заповіт, який Я уклав з їхніми батьками того дня, коли Я, тримаючи їх за руку, виводив їх з єгипетського краю. Адже той Мій Заповіт вони порушили, хоч Я залишався їхнім Владикою, — говорить ГОСПОДЬ. Ось який Заповіт того часу Я укладу з родом Ізраїля, — говорить ГОСПОДЬ, — Я вкладу Мій Закон у їхню душу і на їхніх серцях напишу його, і таким чином, буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом. І вже не звертатимуться один до одного й брат до брата, кажучи: Пізнай ГОСПОДА! Оскільки кожен з них знатиме Мене, — від найменшого, і до найстаршого з них, — говорить ГОСПОДЬ, — тому що Я прощу їм провини і їхніх гріхів більше не згадаю. Так говорить ГОСПОДЬ, Котрий встановив сонце, щоб світило вдень, а також місяць і зірки, щоб сяяли вночі; Котрий збурює море, так що Його хвилі ревуть: ГОСПОДЬ Саваот — Його Ім’я!Євр. 8:8-10Докоряючи їм, Він говорить: Ось надходять дні, — мовить Господь, — коли з домом Ізраїля і з домом Юди Я укладу Новий Завіт, — не за Завітом, який Я уклав з їхніми батьками того дня, коли взяв Я їх за руку, щоб вивести їх з Єгипетської землі. Оскільки вони порушили Мій Завіт, то і Я їх покинув, — каже Господь. Ось Завіт, який Я укладу з домом Ізраїля по тих днях, — говорить Господь, — Мої Закони Я вкладу в їхній розум, напишу їх на їхніх серцях і буду для них Богом, а вони будуть для Мене народом.Євр. 12:24до Посередника Нового Завіту — Ісуса — і до крові очищення, яка краще промовляє від крові Авеля.Мт. 28:18-20Та Ісус, підійшовши, промовив до них: Дана Мені вся влада на небі й на землі. Тож ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам. І ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку! [Амінь].Рим. 10:13-15Бо кожний, хто тільки прикличе Господнє Ім’я, буде спасенний. Але як прикликатимуть Того, в Кого не повірили? І як повірять у Того, про Кого не чули? І як почують без проповідника? А як можуть проповідувати, якщо не будуть послані? Так, як написано: Які гарні ноги в благовісників [миру, у благовісників] добра!1 Кор. 9:13-14Хіба ви не знаєте, що ті, які працюють у святому, харчуються зі святилища? А ті, які служать при жертовнику, отримують частку з жертовника? Так само й Господь наказав тим, які проповідують Євангелію, жити з Євангелії.Мт. 12:30Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає.

Усі люди незалежно від статі, віку, досвіду, національності тощо проходять через екзистенційну кризу - усвідомлення власного буття та відчуття порожнечі.Нещодавно мені виповнилося 32 роки. Оглядаючись назад, я не розумію, куди ділось попереднє моє життя - ти ніби його жив, в тих днях в момент проживання було життя, ти його усвідомлював, але зараз воно стало як пара, як якась розмита мазня.В сьогоднішньому дні ніби є життя. А вже завтра попередній день перетворюється на пару.Мені ще прожити стільки ж, скільки мені є зараз, і мого батька вже не буде серед живих, я займу його місце, а мої діти займуть моє місце зараз. Але іронія в тому, що наступні 32 роки життя пройдуть ще швидше, аніж попередні 32.Як тут не погодитися з Яковом?Як. 4:14: Ви, котрі не знаєте, що завтра станеться, яке ваше життя? Адже це пара, що на мить з’являється, а потім зникає. Попросив чат гпт візуалізувати моє життя в контексті історії землі. 6000 зернят рису - це десь 150 г - невеличка тарілочка. А 30 зернят мого життя - трохи менше 1 г (десь 0,75 г).А якщо брати у вигляді календаря, де 6000 р = 365 дням. То 30 років - це майже 2 дні. В такій перспективі ці 30 років навіть мають вагу. Все ж таки 2 дні у році - це неабияк відчутно) але це всього 2 дні. Або 4, або максимум 6 днів. Комусь з нас може пощастить тиждень прожити - а це вже 52 частина року.Як би там не було сподіваюсь я спровокував у вас екзистенційну кризу? Сподіваюсь, що так. Бо ось цей мізер, який здається нам чимось великим, відведено нам для того, щоб ми встигли подружитися з Ісусом. Тільки Він може заповнити нашу внутрішню порожнечу.А з Ним є надія прожити цілу вічність. У мене погано з візуалізацією, але думаю це трошки більше за 1 г рису та пару днів в календарі 😉

Вчора у нас була гаряча дискусія від прибічників погляду, що Бог Отець дав початок для існування Сину - чи то від народження, чи то від створення.Але є вірші Біблії, які прямо кажуть, що Ісус - Бог. Але якщо Він Бог, то Він не може мати початку, бо тоді Він вже не Бог.Ісус = Слово = БогІв. 1:1: "На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог." Фома називає Ісуса БогомІв. 20:28: "У відповідь Хома сказав Йому: Господь мій і Бог мій!" Павло називає Христа БогомРим. 9:5: "Їхніми є батьки, від них же тілом і Христос, Який є Бог над усіма, благословенний навіки. Амінь."Тит 2:13: "очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа," Бог Отець називає Сина БогомЄвр. 1:8: "А до Сина: Боже, Твій престол навіки‑віків, і скіпетр Твого Царства — це скіпетр справедливості." Ісус називає Себе Імʼям Бога Ягве - Той що існуєІв. 8:58: " Та Ісус їм сказав: Істинно, істинно кажу вам: Перш ніж був Авраам, — Я є!" Імʼя Сина буквально БогІс. 9:5: "Тому що Дитя нам народилося, — нам дано Сина. Влада на Його плечах, і дадуть Йому ім’я: Дивовижний Порадник, сильний Бог, Отець вічності, Владика миру." В Ісусі вся повнота Божества, а тому, знову ж таки, Бог не може мати відправної точки, інакше Він не Бог, а, отже, якщо Ісус таки має відправну точку для Свого існування, то Він не може мати всю повноту БожестваКол. 2:9: "Адже в Ньому тілесно перебуває вся повнота Божества." Ці слова каже Господь Бог. Можливо Батько. А можливо і Син. Про Кого б з Них не йшла мова у цьому вірші:Об. 1:8: "Я є Альфа й Омега, [початок і кінець], — каже Господь Бог, — Хто є, і Хто був, і Хто приходить, — Вседержитель!"То у цьому вірші конкретно йде про Сина:Об. 1:13,17-18: "а серед світильників — подібного до Сина Людського, одягненого у довгий одяг і оперезаного по грудях золотим поясом. ... І коли я Його побачив, то впав Йому до ніг, наче мертвий. А Він поклав Свою правицю на мене та й промовив: Не бійся! Я — Перший і Останній, і Живий. І був Я мертвий, і ось Я живий навіки‑віків. Я маю ключі від смерті й від аду."І тут виникає проблема. Для прибічників ідеї, що Батько дав початок Сину чи то через створення, чи то через народження, хронологічно Ісус має бути Другим, а не Першим.Але і Батько і Син - перші. Отже, на підставі розглянутих віршів ми бачимо, що Ісус є Богом. Але Бог за Своєю природою не може мати початку, інакше Він вже не Бог. Батько і Син обидва є Першими, бо кожен з них є Богом, Який немає початку і Вони завжди були разом.

Люблю знаходити у Старому Завіті чіткі новозавітні описи Апокаліпсису:Іс. 24:5-6,19-23: 5 Земля осквернена своїми мешканцями, тому що вони порушили Закон і змінили Заповіді, зламали вічний Заповіт. 6 Через те прокляття пожирає землю, і за гріх свій несуть покарання її мешканці. Тому будуть спалені ті, котрі проживають на землі, і небагато залишиться людей. ... 19 Земля цілком буде зруйнована, — земля повністю буде розтрощена, — земля труситиметься до основ. 20 Наче п’яниця, хитатиметься, заточуючись, земля, гойдатиметься, мов колиба, — під тягарем гріха вона впаде, і вже не підійметься! 21 Того дня ГОСПОДЬ навідається до надземного війська вгорі й до земних царів на землі. 22 І будуть зібрані разом, як в’язні у льосі, — замкнуть їх у в’язницю, а після багатьох днів їх очікуватиме відплата. 23 Місяць почервоніє від сорому, а сонце застидається, коли ГОСПОДЬ Саваот зацарює на горі Сіон та в Єрусалимі, а перед старійшинами засяє Його слава. Тут і встановлення нового світового порядку антихриста, який змінить Божий Закон і змусить усіх цьому підкоритися. І опис Другого Приходу, частковий опис тисячолітнього царства та остаточне царювання Христа.

Дуже рекомендую цю пісню до прослуховування. Переклад майже дослівний та кривий. Краще відчути оригінальний текст.Джиммі Кліфтон - Людина Ісус ХристосТи дав мені усе, що тільки міг,Я це взяв і навіть трохи більше.Ти пожував мене, а потім насмішникЗабрав мої свободу та контроль.Мене торкнулось усе, що Ти сказав,Та це іржаве золото не погасить мого боргу.О ні, о ні…Я жадав Твого успіху,Та натомість впав розбитий.О мій Боже, о мій…Хто Той Чоловік, що борг мій оплатив?Відкрий мої очіТи Людина, Ти Христос,Єдина надія для грішних в цьому світіО-о-о…Відкрий моє серцеТи світло в пітьмі,Не збагну як це - і Бог, і ЛюдинаТа Ти є Скеля, на якій стою я міцно.Мій розум був перекручений та спотворений,А серце розділене точно навпілМоя душа впала під тягаремБез Тебе втратив усю свою силу.Та саме тоді Ти сказав мені:«Сину, я гадаю ти в глухому куті».Я здатний зняти тягар з твоєї душі…О-о-о…І в ту темну ніч я повірив.О мій Боже, о мій…Хто Той Чоловік, що борг мій оплатив?Відкрий мої очіТи Людина, Ти Христос,Єдина надія для грішних в цьому світіО-о-о…Відкрий моє серцеТи світло в пітьмі,Не збагну - і Бог, і ЛюдинаТа Ти є Скеля, на якій стою я міцно.Я сексуально нечистий,Чий розум залежний і невпевнений.Я ненависник Твого Слова.Той, хто плював на Тебе та проклинав.Я лінивий до глибини душі,Хто даремно витратив роки свого життя.Я грішник, сповнений пихи.Хто злиться на власну дружину.Я брехун, я злодій.Я нещасний.Я вбивця.Я ненависник Твоєї руки.Боже, я ненавидів Твого Сина.Я кидав каміння в християн.Я покинув Тебе за те золото.Але господар дав удесятеро більше.Я заслуговую на найгарячіше полум'я.Але Батько назвав моє ім'я.Я той, кого Ти повинен убити.Але за мене Твоя кров була пролита.Я той, хто прибив Тебе.Але гріх, який я маю, на Тобі.Я той, хто повстав.Але Ти врятував мою душу від пекла.