Остап теревенить

«Якщо театр ставить лише консервативний мейнстрім, «безпечні» вистави чи перевірену класику, бо вони добре продаються, або до нього можуть потрапити лише платоспроможні мешканці великих міст – значить, ніяким "національним" він не є.»Минулого разу анонсована лекція у травні, на жаль, не відбулась. Тому цього тижня є ще одна можливість послухати неймовірно цікаву розмову разом з Володимиром Шейко, генеральним директором Українського інституту з 2018 року, фахівцем із менеджменту культури, культурної дипломатії, маркетингу і комунікацій.Розберете поняття «національного театру». Що означає цей статус сьогодні, окрім престижу і відносної заможності? Якщо нація — це спільнота, об’єднана усвідомленням спільності, то як театр може працювати з її складністю та неоднорідністю: представляти націю в усій різності, підтримувати невидимі й маргіналізовані групи та водночас формувати простір спільного досвіду?Поміркуєте про те, де проходить межа між театром як ремеслом чи розвагою і театром як мистецтвом?Насамкінець спробуєте відповісти на питання: який український театр затребуваний і цікавий за кордоном та яку цінність він створює для культурної дипломатії.‘Theatre is there to lead public taste, not to follow it’ – писав британський драматург Девід Хейр, а ми підтримуємо цю думку і чекаємо, щоб вона нарешті запрацювала і в Україні.🗓Коли: 18 червня 18:00📍Де: Молодий театр, вул. Прорізна, 17Квитки можна придбати за посиланням

Цього року Львову виповнюється 770 років від першої письмової згадки, яка датується 1256 роком у Галицько-Волинському літописі. Національний театр імені Марії Заньковецької презентував прем'єру «Леополіс», яка є своєрідною фантазією про золоту добу міста, львівських батярів та подарунком театру до його прийдешнього ювілею.П’єсу спеціально для заньківчан написав Олег Михайлов – автор п'єс «Жираф Монс», за яку режисерка Оксана Дмітрієва отримала Шевченківську премію, п'єси «Птах на горищі» про дівчину з Маріуполя та багато інших.Над сценографією працював легендарний Олександр Білозуб, який створив багаторівневу споруду, що дозволяє активно змінювати сцени і занурювати глядача в новий сюжетУ кожного, хто живе в ньому, є пам’ять про прекрасний Львів, яким він колись був. Про нашу батярську історію… свою молодість, власні та чужі рефлексії, місцеві міфи. Тому нашим завданням було зібрати все чудесне, що знаємо про нього, трішки «побути» у цьому, походити цим містом», – каже режисер. Попри те, що «Леополіс» це легка музична історія, тут є і кров, і труна на сцені – вже характерні елементи стилю Голенка, як жартують деякі глядачі.Наступні покази вистави:📅Коли: 25 червня о 18:00 і 26 червня о 18:00📍Де: Львів, Театр ім.М.Заньковецької

Нагадуємо, що вже наступного тижня Франківськ збере театралів на Міжнародний артфестиваль VIADUK — з 15 по 21 червня — сім днів театру, музики, літератури та кіно.З часу останнього анонсу у розкладі відбулися деякі зміни. Також фестиваль тепер має власний сайт, де є зручний розклад та описи вистав.😘Серед подій фестивалю також оголошені перегляди фільмів, презентації книг, дискусійна програма з Євгеном Яновичем та концерти Святослава Вакарчука, Onuka, Nazva та Jamala.💛15.06.202618:00 – Троянство (Театр Франка, Київ)16.06.202615:00 – Украдене щастя (Театр Щєпкіна, Суми)18:00 – Енеїда (Театр Ветеранів, Київ)17.06.202612:00 – Місячні (Молодий театр, Київ)21:00 – Юрій Андрухович і Karbido (музично-поетичний перформанс)18.06.202612:00 – Володар мух (Дикий театр, Київ)15:00 – Коляда проти імперії (Театр Заньковецької, Львів)18:00 – Земля (Театр Лесі Українки, Київ)19.06.202612:00 – Баланс (Театр Курбаса, Львів)14:00 – Робота з тінню (Театр на лівому березі, Київ)18:00 – Я бачу, вас цікавить пітьма (Театр Заньковецької, Львів та Дикий театр, Київ)20.06.202612:00 – Brecht.Cabarett (Золоті ворота, Київ) (sold out)15:00 – Божественна комедія (Театр Лесі Українки, Львів)18:00 – Маруся Чурай (Театр Франка, Івано-Франківськ)21.06.202612:00 – Абатство Заливахи (Театральний центр "Слово і голос", Львів)15:30 – Тату троянди (Театр Лесі Українки, Київ)18:00 – Ребелія [1991] (МУР)P.s. Квитків з Києва у Франківськ давно вже немає. Їдьте через Львів, там додали ще два вагони 🙌

У межах програми DOCU/СИНТЕЗ фестивалю Docudays UA французький проєкт Radio Live представить перформанс, створений на перетині театру, журналістики та документалістики.У перформансі задіяні три жінки: ▫️Оксана Леута – живе і працює у Києві▫️Інес Танович – створила простір для підтримки біженців у Сараєво▫️Хала Раджаб – через кіно розповідає про досвід війни в СиріїКожна з них буде наживо шукати відповіді на запитання залишитися чи поїхати, мовчати чи свідчити, як жити далі та як говорити про цей досвід наступним поколінням.Перформанс не має заготовленого сценарію, а має лише питання від режисерки-фасилітаторки від Radio Live. На те, якими будуть відповіді перформерок впливає безліч чинників, зокрема події у їх особистому житті, а також хто буде серед глядачів і глядачок.Уже десять років проєкт Radio Live збирає на сцені молодих людей для обговорення питань залученості й ідентичності. У межах програми Авіньйонського фестивалю 2025 року радіопродюсерка й журналістка Орелі Шарон передала мікрофон учасникам із Франції, Сирії, Гази, України, Лівану, Руанди… де ті розповідали, як воєнне насильство змінило їхнє особисте, родинне, соціальне, мистецьке й активістське життя.📅 Коли: 10 червня 18:00, 11 червня 18:00📍 Де: Театр на Лівому березі, пр. Броварський, 25 (м. Лівобережна)

Смерть, чорт, відьма, русалки та лірник Перебендя — персонажі опери «Катерина», яку Одеська опера привозить до Києва 16 червня.Шевченківська поема тут розгортається крізь цикл пір року — від зимового сонцестояння до купальських ігор. Тут бачимо Вертеп з його містичними героями, що то пророкують, то танцюють, то намагаються втрутитись у долю нещасної дівчини. Вони ведуть глядача через долю Катерини разом з піснями, танцями й автентичними інструментами.Опера дивує масштабом: понад сотня виконавців одночасно на сцені; майже тисяча ексклюзивних костюмів; автентичні музичні інструменти, що виготовлені на спеціальне замовлення; унікальні сценічні декорації.Авторка ідеї та художня керівниця цього масштабного проекту - генеральна директорка-художня керівниця театру Надія Бабіч, яка займає посаду з 2010 року. Прем'єра опери мала відбутися у Всесвітній день театру 27 березня 2022 року, але внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну прем'єра відбулась у вересні 2022 року.📅 Коли: 16 червня 18:00📍 Де: Національний академічний драматичний театр ім. І. ФранкаКвитки на сайті театру за посиланням

Літо, неділя, на вулиці спека, і вам не дуже хочеться аналізувати вистави чи стежити за сюжетом.Ми пропонуємо відвідати місце, де потрібно тільки прийти, сісти і дати музиці забрати тебе кудись. Запрошуємо на концерт у Молодому театрі «Ще трохи — й всі будуть щасливими»!Команда довго готувалася, і це має передатися вам у легкий літній настрій. 🎷Аранжування Іллі Чопорова і Маргарити Гури, живе виконання акторів театру, пісні сучасних українських гуртів і класика естради ХХ століття.🌿А зрежисерувала весь концерт Олександра Меркулова – авторка вистав «Зілля», «Острів любові» і «Попіл».🔥Над музичним рішенням працював Олександр Чорний – саме він написав музику до українських фільмів «На драйві» та «Каховський об'єкт», а також є лавреатом премії Ревуцького та куратором молодіжних проєктів класичної музики.Артисти концерту нам всім знайомі: Валерій Бородавка, Дмитро Лях, Максим Козиний, Поліна Снісаренко, Сергій Пащенко, Дмитро Третьяков і, згадані вище, Ілля та Маргарита.📅 Коли: 7 червня 18:00📍 Де: Молодий театрКвитки на сайті театру за посиланням

Цими вихідними, 5–6 червня, Малий театр показує прем'єру «Доктора Серафікуса».І ось кілька фактів про виставу, які на афіші зазвичай не пишуть👇🔸 За словами режисера Стаса Весельського, саме ця вистава підштовхнула відкрити простір «Хора». Якби не вона, то довго тягнули б.🔸 Костюми — підсумок двох років дослідження. Команда byme вивчала українських театральних художників 1920-х: Петрицького, Екстер, Меллера. Дмитро (співзасновник) про головного героя: «Доктор Серафікус — комаха, молюск, істота, що ховається в книгах, поза тілом і поза соціумом. Його костюм ніби розсипається разом із ним, тому форми — навмисно завеликі, квадратні, з відчуттям несталости». 🔸 Усі дорослі жіночі персонажки — у штанах. Аліна (співзасновниця бренду) пояснює: «У 1920-х жінки отримують право носити штани — і для мене було важливо зафіксувати цю зміну. А Тасин годинник — справжній вінтаж» 🔸 Виставу супроводжує жива музика. Саундтрек написав Сергій із гурту CHUBAREENEE — режисер Стас Весельський випадково слухав їхню музику, коли вперше читав роман, і вирішив, що це і є потрібне звучання.А ми пропонуємо вам скласти власне враження від вистави:📅 Коли: 5 червня, 18:00 і 6 червня, 17:00📍 Де: ХОРА, вул. Бульварно-Кудрявська, 22📷:Дарина Лавренко

В Молодому театрі відбудеться показ вистави «Офелія і Полоній зустрічаються в Саммергаузі» — вистава Юлії Ліннік і Анатолія Петрова, колишніх викладача і студентки, про поразку батьківства та спадок.Мандруючи просторами уяви від гіперболізованих дитячих спогадів до аналізу тиранії і авторитарності, Офелія і Полоній міркують про те, що вони можуть протиставити насильству. Що ми залишаємо після себе? Що успадковуємо? Що можемо виставити на противагу світу, у який приходимо? Шукаючи і знаходячи тимчасові відповіді на ці питання, актори моделюють зустріч Доньки і Батька, яка закінчиться прощанням.Юлія Лінник – співкураторка театральної групи Тіньова. Працює з українськими (Київ, Харків, Львів) та міжнародними (Австрія, Німеччина, США, Польща) театральними проєктами.Анатолій Петров – український актор і режисер. Викладає акторську майстерність в КНУТКІТ ім. І. Карпенка-Карого.📅 Коли: 30, 31 травня і 2 червня; 18:00📍 Де: Молодий театр, вул. Прорізна, 17, Мікросцена ВХІД ВІЛЬНИЙ за умови обовʼязкової реєстрації

І ще новини про театр Франка.Вперше у Києві відбудеться перформанс Марії Бакало «Знову і знову та як це завершиться» з гастролями від Jam factory.У своєму перформансі Марія Бакало поступово підводить глядачів до питання: про що говорити на порозі ядерної катастрофи — як не про любов, дитинство і спогади?На сцені поруч із Марією — її діти. Вони просто є в просторі: граються, нудьгують, складають пазли, відволікають(ся), і тим самим повертають до життя.Танець і пластика є важливою частиною цієї роботи. На сцені Марія взаємодіє з білою кулею — фітболом, що стає образом нестабільності й небезпеки. Перформерка балансує, чинить спротив, інколи здається — у пошуках опори в хиткому світі.Окремим елементом вистави стають звук і візуальна мова: музику до перформансу створила композиторка Мар’яна Клочко, а художнє оформлення — Ян Бачинський.Трішки про Марію:Марія Бакало – хореографка, танцівниця, перформерка, викладачка сучасного танцю, займається різними освітніми ініціативами. Стипендіатка програми Gluck Fellowship, а також гранту I-Portunus, стипендії DanceWEB, стипендії Президента України для діячів культури (2018) та стипендії Фонду Tanja Liedtke. Виступала у США, Німеччині, Італії, Польщі, Литві та Румунії. Здобула ступінь магістра з експериментальної хореографії в Каліфорнійському університеті в Ріверсайді. Є сертифікованою викладачкою танцювальних практик для людей з інвалідністю та без за методом DanceAbility.📅 Коли: 30–31 травня 2026, 19:00📍 Де: Київ, площа Івана Франка, 3, Театр Франка, Сцена під Химерами🎟 Вхід за благодійний внесок від 500 грн на підтримку діяльності Jam Factory Art Center‼️Щоб підтвердити місце, необхідно заповнити коротку форму та додати підтвердження внеску. Посилання на реєстрацію 🙌

«Суспільна відповідальність театрів має бути пропорційною до об’єму фінансування, яке вони отримують від держави чи місцевих громад (себто платників податків). Якщо театр ставить лише консервативний мейнстрім, «безпечні» вистави чи перевірену класику, бо вони добре продаються, або до нього можуть потрапити лише платоспроможні мешканці великих міст – значить, ніяким "національним" він не є.»Шалено цікава лекція відбудеться вже завтра в Молодому театрі разом з Володимиром Шейко, генеральним директором Українського інституту з 2018 року, фахівцем із менеджменту культури, культурної дипломатії, маркетингу і комунікацій.Розберете поняття «національного театру». Що означає цей статус сьогодні, окрім престижу і відносної заможності? Якщо нація — це спільнота, об’єднана усвідомленням спільності, то як театр може працювати з її складністю та неоднорідністю: представляти націю в усій різності, підтримувати невидимі й маргіналізовані групи та водночас формувати простір спільного досвіду?Поміркуєте про розмежування між театром як традиційною культурною практикою — часто обмеженою застарілими уявленнями про “норму” — та театром як простором трансгресії, ризику і творення нової художньої мови. Іншими словами: де проходить межа між театром як ремеслом чи розвагою і театром як мистецтвом?Насамкінець спробуєте відповісти на питання: який український театр затребуваний і цікавий за кордоном та яку цінність він створює для культурної дипломатії.‘Theatre is there to lead public taste, not to follow it’ – писав британський драматург Девід Хейр, а ми підтримуємо цю думку і чекаємо, щоб вона нарешті запрацювала і в Україні.🗓Коли: 27 травня, 18:00📍Де: Молодий театр, вул. Прорізна, 17Квитки можна придбати за посиланням