Антифон - Православні Новини

⁠4 червня (17 червня) в православному календарі день пам’яті святого Митрофана, патріарха КонстантинопольськогоВін був видатним духовним лідером, який жив у часи імператора Костянтина Великого.Митрофан походив зі знатної родини; його батько, Дометій, був братом римського імператора Проба. Після переходу в християнство Дометій став пресвітером, а згодом і єпископом. Після смерті Дометія його сини Проб та Митрофан продовжили його справу. Він був відомий своїм святим життям і мудрістю, що привернуло увагу імператора Костянтина Великого. Імператор взяв його до Рима, а потім переніс до Візантії (Константинополя), де Митрофан і був призначений Патріархом на I Вселенському Соборі 325 року.Митрофан помер 326 року у віці 117 років. Його святі мощі покояться в Константинополі, у храмі, зведеному на його честь. Його велика праця та засади, які він поклав, зробили його символом єдності Церкви та мудрості.Наші пращури вірили, що ледарювати і пліткувати цього дня — великий гріх. Краще присвятити день роботі. Також заборонялося плескати когось по плечу — можна "наплескати" хворобу. Не можна купатися у відкритих водоймах — водяник шукає, з ким повеселитися, а тому може затягнути на дно.Вважалося, щоб бути щасливим цього дня, потрібно багато працювати. А ще важливо поприбирати в оселі і запалити свічки ввечері — так можна накликати багатство та добробут.@orthodox_news

⁠Лукашенко: Росія в Україні не досягла цілей, бо Путіна обдурили Ватикан та єврейське лобіВ інтерв'ю телеканалу "Аль-Арабія" Олександр Лукашенко виклав свою оригінальну версію, чому розв'язана Росією у лютому 2022 року за його підтримки війна в Україні не закінчилася швидкою перемогою Росії.«Під час бойових дій [на початку війни] не тільки я, але й у світі розуміли, що війна закінчиться швидко перемогою росіян. Це було пов'язано насамперед із тим, що росіяни були у Києві. Але потім певні політики та сили попросили Путіна зупинитися, відвести війська від Києва та укласти мирну угоду. Бачачи таку ситуацію і те, що гине чимало людей і що війна будемо відвертими, йде дещо не зовсім за сценарієм, який був прописаний, Путін погодився і вивів свої передові частини з Києва», — розповів арабській журналістці Лукашенко.Але злі сили тільки підступно скористалися миролюбством і Путіним:«Вкотре, напевно, — я знаю — ці сили обдурили. То був Ватикан. І, що дивно, єврейське лобі, ізраїльтяни. Вони від імені Зеленського заявляли: все, йдемо на мир, погоджуємось. Та й інші».Якби Путіна не обдурили і він продовжив наступ, то, переконаний Олександр Лукашенко, «там ні Зеленського, нікого не залишилося б».@orthodox_news

⁠Боротьба за майбутнє: на Волині обговорили богословські виклики в умовах війниУ Волинській православній богословській академії в Луцьку відбулася міжнародна конференція «Преображення, традиція та есхатологія». Учасники з України, Греції, Польщі, Швеції, Ізраїлю та інших країн обговорили виклики, що постають перед Церквою та суспільством у час війни, глобальних трансформацій і технологічних змін.Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський відзначив високий рівень форуму, підкресливши: «Українське православне богослов’я пробило той асфальт нашарувань, під якими його десятиліттями, а якщо врахувати імперський період — то й століттями, намагалися приховати».Ключовим аспектом дискусій стала роль Церкви у воєнний час. Як зауважив Віктор Єленський: «Церква стала в центрі тих перетворень, які відбуваються в країні воєнного часу. Вона зміцнює фронт і тил, вона з тими, хто найбільше потребує захисту, вона з капеланами в окопах, вона в шпиталях і вона, як це було і сто, і триста років тому, — зі своїм народом».@orthodox_news

⁠Російський обстріл пошкодив храм УПЦ в ХарковіВибито вікна і пошкоджено фасад. Йдеться про храм на честь ікони Божої Матері «Відрада і Втіха» УПЦ .Як повідомили в Харківській єпархії УПЦ , серед людей, які перебували на території храму, постраждалих немає.Щонайменше 11 російських дронів ударили по Харкову в ніч проти 9 червня, два безпілотники не вибухнули, повідомив Харківський міський голова Ігор Терехов. Станом на 03:49 відомо про 15 постраждалих, серед яких двоє дітей. «Під удар агресора потрапили Шевченківський та Холодногірський райони. Ворог бив по житлових будинках, цивільних підприємствах, магазинах, автомобілях та міській інфраструктурі. Один із безпілотників влучив у багатоповерховий житловий будинок. Лише дивом обійшлося без загиблих. Біля будинку згоріли автомобілі, десятки машин пошкоджені, вибиті вікна у навколишніх будинках. Ще один безпілотник влучив у багатоквартирний будинок між 8 та 9 поверхами. На щастя, він не здетонував. Мешканців було евакуйовано», — повідомив Терехов.@orthodox_news

⁠29 травня (11 червня) — день памʼяті святителя і сповідника Луки (Войно-Ясенецького), архиєпископа КримськогоСвятитель Лука (Войно-Ясенецький), в миру Валентин Феліксович, народився в міста Керчі в родині провізора Фелікса Станіславовича. У сім’ї було ще два сини і дві дочки. Батько сповідував католицтво, а його дружина Марія Дмитрівна виховувалася в православ’ї, творила справи милосердя. Як згадував у своїх спогадах святитель Лука, релігійного виховання він не отримав, але релігійність успадкував від батька. З юних років у серці хлопчика панували любов до Бога і ближніх.У 1909 році Валентин Феліксович вступив до хірургічної клініки Д’яконова, потім до Інституту топографічної анатомії та оперативної хірургії. Тринадцять років він працював земським лікарем. Одного разу, наприкінці 1920 року, Валентин Феліксович виступив на єпархіальних зборах з промовою проти обновленців. Присутній там єпископ Ташкентський і Туркестанський Інокентій (Пустинський) несподівано сказав йому: «Лікарю, вам треба стати священником!» І знаменитий лікар зі всією простотою і глибиною віри відповів: «Буду священником, якщо це угодно Богові!»У травні 1923 року єпископ Уфимський Андрій (Ухтомський), перебуваючи у засланні, звершив його таємний постриг з ім’ям Лука на честь святого апостола і євангеліста Луки, а 31 травня 1923 року ієромонах Лука був висвячений на єпископа Ташкентського і Туркестанського.На початку радянсько-німецького епізоду Другої Світової війни єпископ Лука послав телеграму Михайлу Калініну з проханням перервати чергове заслання і направити його для роботи в госпіталь на фронті або в тилу: «Будучи фахівцем з гнійної хірургії, можу надати допомогу воїнам… Після закінчення війни готовий повернутися на заслання». З жовтня 1941 року святитель Лука став консультантом всіх госпіталів Красноярського краю і головним хірургом евакогоспіталю. Щодня він робив кілька складних операцій, продовжував наукову роботу. У середини 1942 року строк його заслання закінчився. Восени 1942 року він був зведений в сан архієпископа і призначений на Красноярську кафедру.У 1946 році, ставши архієпископом Сімферопольським і Кримським та отримавши цю високу державну нагороду, він із двохсот тисяч рублів премії сто тридцять тисяч перерахував на допомогу дітям, які постраждали під час війни. 11 червня 1961 року вісімдесятичотирирічний архієпископ відійшов до Господа. Три дні безперервним потоком люди йшли попрощатися з улюбленим архіпастирем. Багато хворих біля могили святителя Луки отримали зцілення.@orthodox_news

⁠ЄС розглядає обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків мобілізаційного вікуДержави-члени Європейського Союзу досягли принципової згоди щодо продовження дії директиви про тимчасовий захист (ДТЗ) для українців до березня 2028 року. Проте, попри загальну підтримку, майбутній механізм захисту може зазнати суттєвих змін. Одним із найбільш дискусійних питань стало можливе виключення з-під дії директиви чоловіків віком від 23 до 60 років.Як повідомив єврокомісар з питань внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер за підсумками засідання Ради ЄС, ініціатива щодо обмеження захисту для чоловіків мобілізаційного віку виходить безпосередньо від української влади. Дискусія триває на тлі занепокоєння країн, які прийняли найбільшу кількість українських біженців — зокрема Німеччини, Польщі, Чехії та країн Балтії.Під час конференції заступник міністра з питань міграції Кіпру Ніколас Іоаннідес наголосив, що ухвалення фінального рішення має збалансувати інтереси українського народу з можливостями держав-членів ЄС, щоб уникнути надмірного навантаження на їхні соціальні системи.@orthodox_news

⁠27 травня (9 червня) православні відзначають день памʼяті Іоанна РуськогоСвятий Сповідник Іоанн Руський народився приблизно в 1690 році на землях теперішньої Херсонщини. По досягненні повноліття був призваний на військову службу до російської армії. Згодом брав участь у російсько-турецькій війні 1711-1718 років.Саме під час Прутського походу 1711 року, під час одного з боїв за взяття Азова Іоанн разом із іншими воїнами був узятий в полон татарами, які продали його начальнику турецької кінноти. Той привіз полоненого до себе на батьківщину, в Малу Азію, в селище Прокопіон (суч. територія Туреччини).Полонених воїнів-християн турки намагалися навернути до мусульманства: одних домовленостями і спокусами, інших, більш стійких, били й мучили. Перебуваючи в полоні, Іоан постійно відчував на собі страшенний психологічний тиск, жорстокість і ненависть з боку турок, для яких він був невірним.Святий Іоанн не спокусився обіцяними земними благами і мужньо переносив жорстокості, приниження і побої. Його часто мучив господар, надіючись, що його раб прийме мусульманство. Проте Святий Іоанн рішуче опирався волі свого пана й відповідав: “Ні погрозами, ні обіцянками багатства й насолод ти не зможеш відхилити мене від святої моєї віри. Я народився християнином, християнином і помру”.Тверда віра Сповідника, його безстрашність та праведне життя упокорили жорстоке серце пана: він перестав мучити й принижувати полоненого, не примушував більше до зречення від християнства, а змусив тільки доглядати за кіньми в конюшні, в кутку якого була ночівля для Святого Іоанна.З ранку до пізнього вечора угодник Божий служив своєму панові, сумлінно виконуючи всі його накази. Інші раби нерідко знущалися над ним, бачачи його старанність. Праведний Іоанн ніколи не сердився на ниха, а, навпаки, при нагоді допомагав їм в роботі й втішав в біді.Він відійшов до Бога 9 червня 1730 року.Коли господаря повідомили, що раб Іван помер, він покликав священиків і передав їм тіло Святого Іоанна, щоб поховали його за християнським звичаєм. На похорон зібралися майже всі християни, які жили в поселенні Прокопіон і супроводжували тіло праведника на християнське кладовище.@orthodox_news

⁠Питання сексуальної моралі будуть викликати напруження в країні під час вступу до ЄС – голова ДЕСС ЄленськийГолова Державної служби з етнополітики та свободи совісті України (ДЕСС) Віктор Єленський вважає, що питання сексуальної моралі, зокрема одностатевих шлюбів, будуть викликати напруження в країні під час виконання зобов’язань щодо вступу до Європейського Союзу."Питання сексуальної моралі – одне із найбільш, якщо не найбільш, дражливих у відносинах між Церквами і сучасними суспільствами. Церква завжди наполягатиме на своєму баченні моралі та на власному розумінні гріха. У певних аспектах ці норми входять у суперечність із тими, які існують на Заході, зокрема країнах Європейського Союзу. Зокрема, це стосується питань абортів та одностатевих шлюбів. Для абсолютної більшості Церков це неприйнятно. Спроби посадити за один стіл громадських активістів, які обстоюють ліберальні норми в цій сфері, та церковних діячів виявилися, скажімо так, досить драматичними", – сказав Єленський в ексклюзивному інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна"."Наприклад, візьмемо таке конкретне проблемне питання, як статеве виховання. Церква, наскільки я пам’ятаю, раніше дуже жорстко ставилася до будь-яких згадок про статеве виховання. Зараз вона, принаймні в позиції Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, говорить про його необхідність, але з урахуванням віку школярів та їхнього психологічного стану", – розповів голова ДЕСС.@orthodox_news

⁠Папа до молоді: надихайтесь апостолами — християнами, які жили в язичницькому світіЗавершальною подією першого дня Апостольської подорожі Папи Лева XIV в Іспанію стало молитовне чування з молоддю на мадридській площі Пласа-де-Ліма.Архієпископ Мадрида кардинал Хосе Ково Кано привітав Святішого Отця та молодь. Звертаючись до Папи, він зазначив: «Це Церква, яка прагне прийняти ту реальність, яку ми бачимо довкола, й відповісти на виклики нашого часу, крокуючи поруч із молоддю», пише Vatican News.Іспанська молодь має зрозумілі нам виклики: пошуки сенсу життя й потребу підтримки на цьому шляху, необхідність супроводу в розпізнанні покликання, багато залежних і розчарованих на межі самогубства. Є ті, що залишають рідні краї в пошуках кращого життя і потребують підтримки як мігранти.Говорячи про місію молодих людей в Церкві, він закликав учасників зустрічі бути людяними. А це означає — бути вірогідними, шукати справедливості, бажати чесного і праведного життя. «Плекаючи це зобов’язання, дивіться на Апостолів — на перших християн, які жили в язичницькому світі. За їхнім прикладом будьте місіонерами Євангелія перед лицем матеріальної та духовної бідності нашого часу, добре знаючи, що наша віра — це стиль життя, який сповнюється в милосердній любові. Саме вона, дорога молоде, є тією чеснотою, яка понад усе змінює історію», — підсумував Папа.@orthodox_news

⁠24 травня (6 червня) — день памʼяті преподобного Симеона стовпника на Дивній горіЙого слід відрізняти від преподобного Симеона Стовпника († 459 р.; пам’ять 1/14 вересня).Народився святий в 521 році в Антіохії Сирійській. З дитинства він вирізнявся суворим посництвом.У шість років святий пішов на одну пустельну гору, а потім оселився в обителі преподобного Іоанна Стовпника поблизу Селевкії Сирійської, де зійшов на стовп. За найсуворіші і надприродні подвиги посту і пильнування він удостоївся особливої благодаті Божої і дару зцілення недуг.На двадцять другому році життя за одкровенням з неба перейшов на Дивну гору, де заснував монастир. Досягнувши високого ступеня чернечої досконалості, подвижник звершив безліч чудес, прозрівав таємне, удостоївся бачення Господа і бесіди з Ним.Так, він передбачив взяття Антіохії Хосровом I і землетрус у ній, зцілював різні недуги і навіть воскрешав мертвих; прикликанням його імені полонені персами антіохійці одержували звільнення; по молитві преподобного протягом трьох років не бракувало пшениці в монастирській житниці, незважаючи на те, що її брали у великій кількості для харчування багатьох прибульців. Провівши на стовпі шістдесят вісім років, преподобний Симеон помер у 596 році.@orthodox_news