Антифон - Православні Новини

⁠25 квітня (8 травня) в православному календарі день пам’яті святого апостола і євангеліста МаркаВін був першим єпископом Александрійським і вважається засновником Александрійського патріархату та Коптської церкви. Марк народився у Іудеї, Римській імперії, і походив із левитського роду. Його первісне єврейське ім’я було Йоханан (Іван), до якого було додали римське ім’я "Марк".Марк працював помічником у місіях апостолів Павла і Петра, і за наказом останнього склав своє Євангеліє. Він також згадується в Діяннях апостолів та посланнях апостола Павла. За традицією, він був присутній при арешті Ісуса в Гефсиманському саду як юнак, що втік голим після того, як воїни схопили його.Після смерті апостолів Петра і Павла Марк проповідував у Єгипті та заснував Олександрійську Церкву. Його мощі були перевезені до Венеції після ісламського завоювання Єгипту. Він вшановується у всіх християнських церквах як святий. У християнській іконографії він зазвичай зображується поруч із левом, який є його символом.Цього дня вірили, що не можна скупитися. Вважалося, чим більше грошей витратиш, тим більше багатства отримаєш у майбутньому. Намагалися не розливати воду на землю. Існувало повір'я, якщо так зробити, то небо може "подумати", що люди самі дають раду з поливанням городини, і не пролити дощі.Святого Марка у народі називали Ключником. Наші пращури вірили, що у нього зберігаються ключі, які відмикають небо і випускають на волю дощі. Тому святому молилися за захист від посухи.@orthodox_news

⁠24 квітня (7 травня) — преподобної Єлисавети Константинопольської чудотвориці, ігуменіПреподобна Єлисавета з дитинства була черницею, постом і трудами усмиряючи своє тіло, і прийняла дар зцілювати недуги не лише тілесні, а й душевні. Молитвою-бо зцілювала всіляку тілесну хворобу, словами ж і богонатхненними переконуваннями лікувала душі людські, наставляючи їх до покаяння і до всілякої чесноти. Одягом усім її була одна лише свитка волосяна колюча, і мерзло тіло її взимку, але дух її горів завжди полум’ям божественної любові. Поставлена ж була ігуменею над сестрами, великі подвиги показала, про спасіння їхнє піклуючись. Повстримність її була безмірна, багато провадила років, не ївши хліба, одним лише зіллям й овочами годуючись. Олії і вина зовсім ніколи навіть не спробувала за весь час життя свого. Багато разів по сорок днів, як же великий Мойсей, у пості була, нічого зовсім не ївши. Три роки митареве смирення наслідувала, не зводила очей своїх тілесних на небо, душевними ж очима завжди дивлячись на Бога, що живе во Вишніх, Його на престолі високо і преславно серафими оточують, богомислям споглядаючи, думок своїх до земного не спускаючи. А коли, як звично, опівнічні на самоті возсилала молитви, світлом небесним була зверху осяяна і просвітлена. Робила й чуда: змія лютого молитвою умертвила, жінку, яка багато років була кровоточивою, зцілила, духів нечистих з людей виганяла. Й інших багато чудес робила, не лише при житті, а й по смерті. Після блаженної її кончини чудодіяв гріб її, подаючи зцілення хворобам, бо й земля, від мощів її взята, сліпим дарувала прозріння, щоб славився в ній Христос, Бог наш, який у святих своїх прославляється.@orthodox_news

⁠Сім'ї жертв стрілянини в Канаді подали позови проти компанії-розробника ШІСім'ї жертв масової стрілянини в школі Тамблер-Ридж, скоєної 18-річним молодим чоловіком, який зараховував себе до ЛГБТ, подали 29 квітня 2026 року сім позовів до суду Сан-Франциско проти компанії "OpenAI" та її генерального директора Сема Альтмана. Стрілянина сталася 10 лютого 2026 року в Тамблер-Ридж – невеликому гірничому містечку в Британській Колумбії. Підозрюваний – трансгендер Джессі ван Рутселаар, одягнений у жіноче вбрання, – відкрив вогонь у школі, убивши вісім осіб, переважно дітей, і поранивши не менше 27. Це другий за кількістю жертв розстріл у школі за всю історію Канади. Після нападу ван Рутселаар покінчив із собою; раніше він убив свою матір і єдинокровного брата.Позови містять звинувачення в недбальстві, спричиненні смерті через недбалість і порушенні вимог безпеки продукту. За словами адвоката Джона Райса, компанія володіла інформацією про загрози стрільця з його листування з чат-ботом "ChatGPT", однак не повідомила про це поліцію. Сумарні вимоги позивачів перевищують $1 млрд; до кінця 2026 року очікується ще 24 позови від інших постраждалих.@orthodox_news

⁠22 квітня (5 травня) православні відзначають день памʼяті священномученика Платона (Йовановича), Банялуцького єпископаЦей великий ієрарх Православної Церкви Христової народився 1874 року в Белграді. Батьки майбутнього єпископа, Олена та Ілля, були вихідцями з Герцеговини, бідного скелястого краю, в якому православна віра і патріотизм ставилися понад усе. У Хрещенні хлопчикові було дано ім’я Мілівоє. Будучи студентом академії, прийняв чернецтво з ім’ям Платон – на честь святого мученика Платона, якого він особливо шанував за твердість у вірі та мужність.Він успішно закінчив Белградську духовну академію. У роки навчання прийняв дияконський і священицький сан. Молодий і ревний, із загостреним почуттям справедливості та правди, Платон нерідко потрапляв у важкі й неприємні ситуації, але з них йому завжди за допомогою Божої вдавалося виходити без важких наслідків для себе і Церкви.У жовтні 1931 року архімандрита Платона обрали і хіротонізували у вікарного єпископа Сербського патріарха. Великий патріарх Варнава розглянув і правильно оцінив особистість єпископа Платона. Духом він провидів не тільки його минуле, але пророчо передбачав і його славну мученицьку кончину. Уже на початку свого служіння владика Платон вступив у важку боротьбу з Конкордатом. Він був не тільки учасником “Кривавої літії” в Белграді, але як керівник монастирської друкарні в Сремських Карловцях робив усе можливе, щоб сербська громадськість була вчасно і правильно поінформована про всю згубність Конкордату для Сербської церкви і народу.Вікарного єпископа Платона 1938 року обрали єпархіальним архієреєм Охридсько-Бітольської єпархії, а наприкінці 1939 року – єпископом Банялукської єпархії. Нетривала архіпастирська праця єпископа Платона в Бані Луці (з 1 жовтня по 6 травня 1941 року) залишилася в вдячній пам’яті його пастви. Народ і духовенство прийняли його всім серцем з першої зустрічі. З любов’ю владика благословляв вірян, з участю й увагою приймав і вислуховував священиків. У Європі починалася Друга світова війна, військова трагедія нависла і над Сербією. Владика чітко розумів, яке страшне зло загрожує країні та народу. Він розумів, що прийдешня війна буде ще більш страшною і нещадною. Важкий душевний стан послабив його здоров’я, яке вже давно похитнулося, і на початку 1941 року владика виявився прикутим до ліжка; незважаючи на короткочасні поліпшення, він залишався в такому стані до своєї мученицької смерті.У ніч на 6 травня 1941 року усташські кати заарештували тяжкохворого владику і разом із протоієреєм Душаном (Суботичем) вивезли з міста. Їх по-звірячому закатували на березі річки Врбані й кинули в її води. Понівечені тіла обох мучеників були винесені на берег хвилями. Владика таємно і без відспівування був похований на військовому кладовищі Баня Луки. Після будівництва Соборного храму в Баня Луці його святі мощі було перенесено до храму і поховано перед іконостасом, після канонізації священномученика їх поміщено в раку і відкрито для поклоніння вірян.@orthodox_news

⁠Звтримано чоловіка, який у Києві продавав "бронь" військового капелана за $25ʼ000Оперативники Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції у співпраці зі слідчими Шевченківського управління поліції Києва викрили схему незаконного оформлення відстрочки від військової служби. Організатор – 30-річний уродженець Черкащини, у своїх колах був відомий як спеціаліст з нелегального бронювання. Саме завдяки цьому він підшукував собі клієнтів.В одному з випадків, до нього звернувся дорослий чоловік. Спочатку фігурант запропонував йому посаду з бронею на підприємстві критичної інфраструктури, однак при зустрічі пропозицію змінив.Він запевнив чоловіка, що задля вирішення його питань, він може працевлаштувати його військовим капеланом до одного з військових формувань. В результаті військовозобов’язаний отримає відстрочку від призову та можливість виїжджати закордон. Розповідав, що для цього не потрібно мати ніяких спеціальних знань та освіти. Він просив лише надати оригінали паспорта, ідентифікаційного коду та диплома про вищу освіту, за наявності. Оцінював таку послугу у 25 тисяч доларів.@orthodox_news

⁠20 квітня (3 травня) православні відзначають день памʼяті святителя Миколая (Велимировича), єпископа Охридського і ЖицькогоСвятитель Миколай, богоносний отець наших днів, народився в день пам’яті святителя Наума Охридського 1880 року. Його батьки, селяни-фермери, дотримувалися церковного постового і богослужбового кола. З дитинства вигодуваний цим небесним хлібом, святитель Миколай згодом став «новим Златоустом», відомим і улюбленим усюди в православному світі за свої проповіді, повчання і писання.Він став ченцем, потім ієромонахом і згодом єпископом Жицьким у віці 39 років. Під час Другої світової війни прийняв страждання в концтаборі в Дахау. Після війни врятував багато покинутих сербських монастирів від руйнування, надсилаючи туди черниць замість закатованих, ув’язнених або призваних на військову службу ченців. Він трудився як архієрей і духовний наставник в Америці і помер у Свято-Тихонівському монастирі в Південному Кенані, штат Пенсильванія. Його мощі було перенесено 1991 року до його рідного села Лелич, щоб вони спочивали поблизу мощей преподобного Іустина (Поповича).@orthodox_news

⁠Польську Православну Церкву звинуватили в залежності від РПЦ в українському церковному питанніПольська Автокефальна Православна Церква (ПАПЦ) опинилася в центрі дискусії про вплив російських державних структур на релігійні інститути Європи. Як зазначає у своїй публікації польський релігієзнавець Павел Врублевський, ПАПЦ посідає вкрай чутливу позицію, “часто виступаючи провідником інтересів Москви під прикриттям церковної діяльності, особливо на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року”.На думку релігієзнавця, історичне коріння цієї залежності сягає повоєнного періоду. Попри отримання автокефалії від Константинополя 1924 року, після Другої світової війни ПАПЦ “під тиском радянської влади була змушена прийняти автокефальний статус від РПЦ”. Дослідження архівів показують, що багато ієрархів церкви мали зв’язки з комуністичними спецслужбами, що створює підґрунтя для так званої “агентурної спадкоємності” в керівництві Церкви.Крім того, згідно з твердженнями Врублевського, “фінансовий аспект також відіграє ключову роль у підтримці лояльності”. У грудні 2021 року представники Фонду підтримки християнської культури і спадщини, що фінансується російською держкорпорацією “Росатом”, відвідали Варшаву для зустрічі з митрополитом Савою. Ця зустріч збіглася з активною протидією польської ієрархії автокефалії ПЦУ.@orthodox_news

⁠18 квітня (1 травня) православні відзначають день памʼяті мученика Іоанна Нового, ЯнінськогоСвятий Іоанн народився 1522 року в бідній християнській сім’ї в селі Теровон між Яніною та Артою. Після смерті батьків, він вирушив до Константинополя, який за п’ятдесят років до того був захоплений османами. Іоанн оселився в Константинополі і став працювати кравцем. Полум’яна віра в Христа спонукала його просити у свого духівника благословення на мучеництво, але священик відмовлявся благословити його. Однак згодом, коли до Константинополя прибули мусульмани з Трікали та знову порушили питання про його віросповідання, юнак відчув, що так Господь відповідає на його жагу до мучеництва. Він твердо заперечував факт навернення в іслам у будь-який період свого життя. На Пасху Христову 1546 року, зійшовши на мінарет, голосно заспівав пасхальний тропар: “Христос воскрес…” Голос його розносився вулицями міста. Його схопили, посадили до в’язниці і засудили. Того ж дня турецькі солдати розпалили величезне багаття і кинули в нього Іоанна. Господар сусіднього будинку, злякавшись, що вогонь може перекинутися на належні йому будівлі, зажадав загасити його. Солдати витягли мученика з вогню і розпалили трохи віддалік нове багаття. Іоанн був сильно обпалений, але ще живий. Він побіг і кинувся в друге багаття. Греки, які були свідками його мук, зі співчуття підкупили солдатів, щоб ті швидко відрубали йому мечем голову. Після всіх цих подій християни зібрали вугілля та обгорілі останки – чудотворні мощі мученика Іоанна – і поховали їх у Константинополі.@orthodox_news

⁠17 квітня (30 квітня) в церковному календарі – День памʼяті преподобного АкакіяУ Малій Вірменії, в місті Мелитині, був дуже благочестивий і ревний єпископ, що звався Отрій, який на Другому Вселенському соборі в Царгороді (381 р.) разом зі святим Григорієм Богословом найревніше боронив чистоту Христової віри від єресі духоборців. Одна благочестива родина привела до нього свого сина Акакія. Батьки просили, щоб владика прийняв його для прислуговування в церкві. Хлопець був взірцем благочестя і з літами став клириком та провідником для душ братів своїх. У нього навчався письма святий Євфимій Великий.З часом Акакія висвятили на священника, а після смерти Отрія його вибрали на єпископа Мелитини. Життя його було таке святе, що Бог дав йому ласку творити чуда. Так, за його молитвою відступила страшна засуха, а іншого разу велика повінь – і діялося це в такий чудесний спосіб, що всі в тому бачили незвичайну Божу ласку. Милосердний до вбогих, святий Акакій зробив зі свого дому шпиталь, в якому сам і прислуговував хворим. Він брав участь у Третьому Вселенському соборі в Ефесі (431 р.). Помер 440 р. у великій святості, проживши довгий вік. Тіло його поховали при гробі святого Полієвкта.@orthodox_news

⁠16 квітня (29 квітня) православні відзначають день памʼяті мученика ЛеонідаСвятий Леонід народився на Пелопоннесі і служив начальником жіночого духовного хору. Під час гонінь Декія (бл. 250) хор продовжував виконувати гімни і подячні молебні. Тоді як інші християни цього краю ховалися і намагалися уникнути обшуків, Леонід виявляв неймовірну мужність, будучи одним із тих, хто відкрито сповідував християнську віру. Його заарештували за кілька днів до свята Пасхи Христової в місті Трезене в Арголиді і відвели в Коринф до правителя Венуста.Сидячи на високому престолі, він пообіцяв Леоніду славу і багатство, якщо той погодиться принести жертву богам. Леонід відповідав спокійно і з посмішкою: “Я сам уже давно відмовився від брехні і боюся тільки за тебе, адже твої помилки ведуть до вічної смерті”. Магістрат вирішив, що настав час вдатися до тортур.Знову закликавши Леоніда, магістрат наполягав на покорі кесарю. Але Леонід відмовився: “Усе, що велить Володар неба і землі, я виконую з благоговінням. Але те, що наказують імператори, я виконую лише в тому разі, якщо це правильно; якщо ж ні, я не вважаю себе зобов’язаним підкорятися!”. За це його було піддано тортурам, від яких він помер.@orthodox_news