Nebo BookLab Publishing

🚀🫙 Квантовий збір-розіграш на рушницю для 35 центру розвідкиДо мене звернулися військові, які буквально місяць тому привезли мені з фронту кошеня, Кванту. Для виконання бойових завдань їм терміново потрібна рушниця Typhoon F12 Sport Gen4 12/76 47. Це дійсно дуже термінове питання. Самі хлопці ще на позиціях, і коли вони вийдуть (дай боже їм всім завжди виходити цілими та неушкодженими) то вони запишуть відеозвернення, це буде через 3-4 дні. Ці хлопці не дуже публічні, я допоміг їм відкрити банку (проконсультував). Збирає пан Олександр, який привозив мені Кванту. Зі збором допомагає ще одна блогерка в інстаграмі ну і я сподіваюся, що допоможемо ми.На що збираємо - на рушницюГрупі протидії ворожій розвідці 35 центру на рушницю Typhoon F12 Sport Gen4 12/76 47 ддля виконання бойових завдань.🎯 Наша ціль: 50000 гривень🫙 Банка збору: https://send.monobank.ua/jar/7zWy31rPJz💳Номер картки Банки 4874 1000 3046 2652📜 Умови розіграшу:✅ Донатите на банку сумму від 200 гривень й вище. Більше донат - більше шансів виграти (200 гривень - один шанс, 400 - два шанси тощо). Задонатили 800 гривень - я впишу ваше імʼя чотири рази в список. 1000 гривень - 5 разів ваше імʼя буде повторюватися в списку.✅ Залишаєте під цим оригінальним дописом коментар зі скріншотом переказу (щоб хоча б частину було видно, що переказ відбувся та сума переказу) та вашим ніком в ТГ або ФБ для зв’язку.✅ Терміни розіграшу - поки не закриємо банку.🎁 Призи розіграшу:Оскільки збір терміновий і підготуватися я не встиг, то за допомогою з призами для розіграшу я звернувся до наших видавництв. Дякую видавництву Nebo Booklab Publishing, видавництву Lobster та видавництву READBERRY за надані книги та підтримку ЗСУ.🤝📚 Видавництво Nebo Booklab Publishing: перша та друга книги серії “Малазька книга полеглих” Стівена Еріксона, роман “Війноборець” Брендона Сандерсона та роман “Елантріс” Брендона сандерсона (на фото цього роману немає, книга ще їде до мене)📚 Видавництво Lobster: трилогія “Всесвіт Боба” Денніса І. Тейлора📚 Видавництво READBERRY: роман “Діти вогненного часу” Мії Марченко та Катерини Пекур, роман “Відділ 32. Служба Магбезпеки” Катерини Пекур, збірка фантастичних оповідань “Легендарій міських див”🎁 І все це отримає один переможець або переможниця розіграшу. Тож пропоную всім підтримати ЗСУ та отримати шанс виграти чудові книги та замовити огляд книги, про яку ви б хотіли почути розповідь на каналі “Три кванти опівночі”🤝 Дякую всім за допомогу.❤️ Буду вдячний за репости цього збору.

Фінал вийшов по-справжньому епічним. Масштаб битви захоплює, а геніальна стратегія Антарі виявилася настільки продуманою, що я буквально не міг відірватися від книги, поки не побачив, чи спрацює вона. Напруга не відпускає майже до останньої сторінки 🤓Втім, без мінусів для мене не обійшлося. Деякі моменти здалися надто безглуздими через рішення героїв свідомо йти назустріч неминучій смерті. Наче авторка хотіла шокувати читача, але недостатньо прописала мотивацію та логіку поведінки персонажів. Особливо боляче було за другорядних. Під кінець книги вони гинуть один за одним, і хоча війна рідко буває милосердною, кілька смертей стали для мене справжнім ударом. Одну з них я взагалі не очікував — і вона буквально розбила мені серце. Так шкода було його... Він точно не заслуговував на таку долю 😢Попри ці моменти, «Заклинання світла» стало для мене дуже гідним завершенням трилогії. Магія зробила цей світ незабутнім. Але саме його живі та харизматичні персонажі з усіма своїми недоліками і помилками стали причиною, чому мені зовсім не хотілося його залишати 🥹Моя оцінка — 9 перснів сили 💍 з 10. Я вже щиро сумую за цими магами, принцами та піратами. І, здається, це найкращий комплімент, який я можу зробити цій історії. Якщо наступна трилогія у світі Лондонів подарує мені хоча б половину тих емоцій, які я пережив на сторінках «Кольорів магії», то ця подорож точно буде варта кожної хвилини очікування 🙂#відгуки_від_вира #ЗаклинанняСвітла #ВікторіяШваб #КольориМагії #фентезі #Небо

Принесла вам відгук на «Дею» з інстаграму Сяни Атаманюк @prymhlyva_chytaka ♥️Книга "Дея та всі її прокляття"Серія "Мари Потойлісся"Веста Валерія @vesta.valeriaАртвидавництво "Небо" @nebo.booklab.publishing"І тепер, цієї самої миті, всі мої плани руйнувалися."Князівство, що стоїть на кордоні Проклятого лісу та стримує потойбічних загарбників."Чому знову моє життя руйнується саме за його участі?"Проклята княжна, яку бояться та зневажають."Ніхто не мав ані нахабності, ані статусу говорити мені у вічі, що я кволе прокляте поріддя. Навіть якщо це було правдою.Хоч я і чула таке роками - це не перестало завдавати болю."Це історія, яка захопила мене з перших сторінок. Своєю темною, магічною атмосферою, де магія переплітається з брехнею. Складно визначити, де вигадка.Де дитину називають проклятою в першу чергу через її "інакшість" та забобони." - Якщо ти гідна, то шлях підкоритьс-с-ся тобі. А як ні - згниєш у болотах. Не перша й не ос-с-стання, але ти вже тут, і дороги назад немає."Княжна Дея мусить взяти долю у свої руки. Її життя нелегке та самотнє від народження.Усе, чого вона прагне, - це бути прийнятою суспільством. Усе, що вона хоче, - це любов.Вона втратила все: матір, батька, кохання та вибір. Тепер вона спробує це змінити. Усе, що їй потрібно зробити, - зламати прокляття.Її шлях веде до Проклятого лісу в пошуках наймогутнішої відьми. Але Потойлісся просто так не відпускає. Воно завжди забирає найцінніше.За магію завжди потрібно платити найвищу ціну.Історія вʼязка, як темна зачарована вода. Біжить заплутаними стежками переплетеного коріння. Вона вас не відпустить.Мені вона чимось асоціюється з серією "Пів короля" Джо Аберкромбі.Рекомендую 🤝🏼📚#деявідгуки

#рецензія на "Дея та всі її прокляття" - Валерія ВестаНебо🌟🌲Дея — спадкоємиця престолу, яка пів свого життя провела фактично у вигнанні. З самого дитинства її вважають не просто дивною чи інакшою, а саме проклятою — обходять стороною, косо дивляться, шепочуться поза спиною й проклинають в обличчя, а головне — звинувачують у всіх негараздах. 🌿Коли приходить час княжні посісти престол, народ не дуже втішений бачити на троні ходяче лихо, тож Дея вирішує змінити свою долю і податися до Клятого лісу на пошуки відьми і, як всі ми знаємо, ніколи ще така угода не виглядала як "ось те, що ви просили, дякуємо, що скористались нашими послугами, приходьте ще".🌳Почнемо з того, що Клятий ліс тут настільки живе своїм життям, що його можна сприймати як окремого персонажа. Він небезпечний, облудний, чужий і постійно нагадує героям, що люди не є центром всесвіту; мітологійні істоти є його доповненням, а старі легенди й забобони отримують тут нову силу — точно не місце для лайтової прогулянки, радше місце, де активується режим "бий або біжи".🌾Оскільки розповідь ведеться від першої особи, то десь третину книжки в голові Деї перебувати не дуже приємно, принаймні поки не розберешся, що її поведінка — це захисний механізм. Вона вперта, часто імпульсивна й часто діє за принципом "на місці розберемося".🍃Водночас дуже цікаво на основі її внутрішнього конфлікту розкрита тема упереджень і страху людей перед інакшістю. Магічні прокляття це, звісно, страшно, але вміння мешканців зробити життя нестерпним, щиро вважаючи, що чинять правильно — жахливо.Дея проходить довгий шлях не лише через Клятий ліс, а й через власні сумніви, щоб зрозуміти: її долю визначає не прокляття і не чужі очікування, а власний вибір.🌾Атмосфера книжки — це суміш темного фентезі та пригодницького квесту, герої потрапляють у халепи, а вибравшись із них — у ще більші халепи. Темні таємниці, моторошна магія, відповіді на запитання, які породжують ще більше запитань. Мені хотілося б більше інформації про одного конкретного другорядного персонажа, більше часу і взаємодії на розкриття спільної історії, але це все ж не роментезі, та й щось мені підказує, що все ще буде в другій частині.🌾Фінал історії залишив старе добре відчуття "окей, а коли там вже друга частина?", бо я приблизно бачу, куди все йде, але не маю жодного уявлення, як авторка буде це розгрібати.💐Міністерство Читацьких Справ 📖#сучукрліт

Окремо хочу відзначити турнір чотирьох стихій Ессен Таш. Я обожнюю різноманітні змагання і випробування у фентезі, тому від цих магічних поєдинків отримав величезне задоволення. Було надзвичайно цікаво спостерігати за тим, як маги використовують різні стихії та можливості своєї магії. Кожен новий бій приносив щось нове, а деякі сцени буквально неможливо було читати повільно, бо очі просто бігли сторінками, а написане поставало перед очима як миготливі картинки, що змінюють одна одну зі швидкістю світла 🤓*Ну і Делайла тут круто відзначилася. Хто б міг подумати, що звичайна крадійка із Сірого Лондона досягне таких висот? 😁На мій погляд, найсильніша частина другої книги — стосунки між героями. Причому не лише романтичні, а й дружні та сімейні. Завдяки цьому персонажі здаються живими людьми зі складними почуттями та власними проблемами, а не просто героями пригодницького фентезі, яким потрібно рятувати світ. Хоч без цього також не обійдеться 😉Фінал так взагалі зносить дах 🤯 Такого я не очікував від Вікторії Шваб. Вона зазвичай не пише настільки кліфхенгерні фінали. Навіть не уявляю, як вони виплутаються із цієї історії. Хоча кого я обманюю: звісно знаю — без допомоги нашої найкращої крадійки Арнсу тут точно не обійдеться. Ставки зросли в рази, і це круто 👍Моя оцінка — 9 лицарських шоломів🦾з 10. Класно, драйвово, неймовірно цікаво і дуже чіпляє у фіналі. Настільки, що я вже зараз буду читати третю книгу, бо це незаконно завершувати історію на ТАКОМУ шокуючому моменті 😮#відгуки_від_вира #ТініЗгущуються #ВікторіяШваб #КольориМагії #фентезі #Небо

«— Ми з тобою весь час шукаємо світло в темряві, чекаємо, коли ж воно з’явиться. Але воно вже з’явилося, — я кладу руку йому на плече. — Ми і є те світло, хлопче. Розбиті, поламані, дурні — ми і є світло, і ми поширюємося»🚀 третя частина космоопери Пірса Брауна — «Вранішня зоря» Я трошки критикувала вчинки героя в першій книзі і булькала на нього в другій. А ще я думала, що проблема в стилі Пірса Брауна… Але в третій я зрозуміла, що це абсолютно геніальний хід: зробити текст таким бідним і сухим, бо він написаний від імені Дерроу, щоб у третій у нас відкрилися очі на його ріст і шалену трансформацію. Але про все по черзі, бо мені є що вам сказати. Мені сподобалося все і я готова затягти вас в цю історіюБеріть попкорн🍿👇🏼🐭 Персонажі. Усі без винятку герої відкрилися повністю, зовсім з інших боків. От просто всі, навіть антагоністи. Севро, Кассій, Вікта, Раґнар — напевно, мої фаворити. Вони інакше взаємодіють одне з одним, укладають союзи, ще небезпечніші й ризикованіші, ніж у перших частинах, і точно розуміють, що роблять.🛡Дерроу. Я не даремно взяла саме ці три ілюстрації для допису, бо це три різні версії головного героя, який пройшов довгий шлях: від втрат, болю та безлічі помилкових рішень до справжнього лідера. Усе його непомірне его розбилося об жорстоку реальність. Мені соромно, Дерроу, але я не вірила в тебе ❤️‍🩹 Десь в середині цієї книги хотілося покласти руку тобі на плече і сказати: «Ти молодець. Ти зробив усе, що міг, і навіть трошки більше». Особливо епізод, де він розуміє, що втратив Рока емоційно. І де він укотре втрачає найближчих друзів. Не можу навести дуже влучні цитати, бо буде спойлер, але хлопчик, який раніше мислив короткими реченнями, починає говорити до нас абзацами глибоких роздумів. Мені здається, автор майстерно всіх нас водив за ніс, щоб наприкінці трилогії ми були приголомшені й шоковані.⭐️ Сюжет. Ця частина дуже цікава. Тут менше зрад, від яких у мене було запаморочення в «Золотому сині», але динаміка сюжету зберігається. Це також заносимо до плюсів. Є декілька хороших, неочікуваних і неочевидних плот-твістів.🫶 Любовна лінія, хоч і не є тут головною, але вона прекрасна. Ще й не одна. Від стосунків цих дітей, перетворених війною на дорослих монстрів, щемить серденько.💥 Ну і фінал. ФІНАЛ! Напевно, найнеочікуваніший поворот у всій цій історії. Я очікувала геть інакшого і думала, що всі помруть, а дехто ще й вижив. Але той союз героїв, який зрештою привів до розв’язки, виявився настільки органічним, сильним і заслуженим, що хочеться аплодувати 👏🏼Я дякую нашому Івано-Франківському клубу видавництва Nebo за те, що разом із вами пірнула з головою в цю історію. Це було хороше рішення!Арка головних героїв у «Вранішній зорі» завершена, але я буду читати і наступні частини про інших героївДерроу, ти молодець ❤️‍🩹 Поставила 5 ⭐️ на Goodreads не вагаючись! Це гідний фінал.

«Убивство на поромі» Катерина ЛитвинАнотація від 🌟:Дія цієї «затишної таємниці» відбувається у Хорватії, де неймовірні гірські пейзажі зливаються з безкраїм теплим морем. Майя Мессершміт і її десятирічний син Алекс повертаються додому з літнього відпочинку в Сумартині. На верхній палубі порома, яким вони подорожують, відбувається вбивство.Хто серед пасажирів має мотив для вбивства? Колега жертви, студент-медик, кримінальний авторитет чи хтось інший? Можливо вбивця серед персоналу порома?Прибуває поліція. Інспектор Йоганн Рапп починає офіційне розслідування. А Майя Мессершміт тим часом розпочинає власне розслідування. Її вміння помічати незначні, на перший погляд, деталі, а також непогане знання психології, приводять її до несподіваних висновків. Головна героїня разом зі своїм десятирічним сином повертаються паромом після відпочинку в Хорватії. Вона в минулому професійна слідча, тож це якраз стає у нагоді, коли на поромі відбувається вбивство. Вони та всі інші пасажири стають частиною розслідування, в якому героїня проявляє неабиякий розум та кмітливість, що допомагає розслідуванню. Як вказано на сторінці видавництва, це український cozy-детектив. І він дійсно дуже затишний. Авторка дуже влучно та майстерно підбирає метафори та епітети, у неї дуже приємний стиль, який легко читається. Якщо мене колись запитають, яку книгу на вечір пораджу, то ця точно буде в цьому списку.Багато уваги приділено стосункам між всіма героями, їх взаємодії, деталям, історія загалом некваплива, атмосферна та розбирає всі події на молекули. В принципі, як класичний детектив. Але, як на мене, інколи все ж таки було забагато описів подій, зовнішності героїв, опису думок та мало дій. Хотілось більше динаміки та поворотів. Хоча на загальне враження це не дуже вплинуло. Особливо сподобалась кінцівка, хоч вже й почала ближче до кінця здогадуватись, але на всі 100% не розгадала, хто вбивця і що взагалі відбулось. А це вже точно плюс бал😀 Ще сподобалось оформлення, дуже якісна та гарна книжка, в принципі як і всі від «Nebo»😉Оцінка 4/5 ⭐️#відгуки_бункер

«Промененосна» — африканське фентезі, де магія об'єднує душі, а влада, яку не здобувають — а заслуговують.І героїня, якій належить обрати: підкоритись чужій волі чи творити власну долю.Що чекає вас у книзі?🔸 Унікальний світ, натхненний африканською міфологією🔸 Політичні інтриги, династії, боротьба за голос🔸 Магія Променя, яка не просто зачаровує — вона зобов’язує🔸 Головна героїня, створена для зради… яка обирає любов і свободуЯкщо вам до вподоби:🔸 глибоке фентезі з культурним корінням🔸сильні персонажі, які ростуть разом із історією🔸теми вибору, ідентичності та сили словаАнотація:В країні Арітсар кожен імператор має свою Раду Одинадцяти. Як тільки майбутній повелитель знаходить довірене коло осіб, могутня сила Променя з'єднує їх з імператором, надаючи можливість обмінюватися думками, емоціями, підсилювати одне одного і разом мудро керувати імперією. Як ніщо не може розлучити Раду, так і ніхто не може вбити імператора, окрім самої Ради.Тарісай була народжена лише з одною метою: увійти в Раду спадкоємного принца та вбити його, щойно той довіриться їй.Що як дівчина знайде справжню родину саме серед тих, кого має зрадити? Тарісай починає ставити запитання. Про свою матір. Про силу, що керує нею. І про право вибору — яке їй ніколи не давали.У світі, де магічний Промінь зв’язує душі, а влада харчується зрадою, Тарісар мусить вирішити: коритися чужій волі чи опанувати власну — навіть якщо це означає знищити усе, що вона полюбила.Замовити книжку можна за посиланням: https://nebopublishing.com.ua/item/promenenosna

#рецензія на "Дея та всі її прокляття" - Валерія ВестаНебо🌟🌲Дея — спадкоємиця престолу, яка пів свого життя провела фактично у вигнанні. З самого дитинства її вважають не просто дивною чи інакшою, а саме проклятою — обходять стороною, косо дивляться, шепочуться поза спиною й проклинають в обличчя, а головне — звинувачують у всіх негараздах. 🌿Коли приходить час княжні посісти престол, народ не дуже втішений бачити на троні ходяче лихо, тож Дея вирішує змінити свою долю і податися до Клятого лісу на пошуки відьми і, як всі ми знаємо, ніколи ще така угода не виглядала як "ось те, що ви просили, дякуємо, що скористались нашими послугами, приходьте ще".🌳Почнемо з того, що Клятий ліс тут настільки живе своїм життям, що його можна сприймати як окремого персонажа. Він небезпечний, облудний, чужий і постійно нагадує героям, що люди не є центром всесвіту; мітологійні істоти є його доповненням, а старі легенди й забобони отримують тут нову силу — точно не місце для лайтової прогулянки, радше місце, де активується режим "бий або біжи".🌾Оскільки розповідь ведеться від першої особи, то десь третину книжки в голові Деї перебувати не дуже приємно, принаймні поки не розберешся, що її поведінка — це захисний механізм. Вона вперта, часто імпульсивна й часто діє за принципом "на місці розберемося".🍃Водночас дуже цікаво на основі її внутрішнього конфлікту розкрита тема упереджень і страху людей перед інакшістю. Магічні прокляття це, звісно, страшно, але вміння мешканців зробити життя нестерпним, щиро вважаючи, що чинять правильно — жахливо.Дея проходить довгий шлях не лише через Клятий ліс, а й через власні сумніви, щоб зрозуміти: її долю визначає не прокляття і не чужі очікування, а власний вибір.🌾Атмосфера книжки — це суміш темного фентезі та пригодницького квесту, герої потрапляють у халепи, а вибравшись із них — у ще більші халепи. Темні таємниці, моторошна магія, відповіді на запитання, які породжують ще більше запитань. Мені хотілося б більше інформації про одного конкретного другорядного персонажа, більше часу і взаємодії на розкриття спільної історії, але це все ж не роментезі, та й щось мені підказує, що все ще буде в другій частині.🌾Фінал історії залишив старе добре відчуття "окей, а коли там вже друга частина?", бо я приблизно бачу, куди все йде, але не маю жодного уявлення, як авторка буде це розгрібати.💐Міністерство Читацьких Справ 📖#сучукрліт

Ну і звісно, не бінго єдиним 💞Хочу трохи розповісти, що вчора було на фанконі - що я бачила і які враження винесла звідти ✨Найбільш випадкова і водночас приємна зустріч сталася, коли я зустріла авторку книги "Дея та всі її прокляття" Валерію Весту 📚Вона дуже люб’язно погодилась підписати мені книгу, і тепер у мене є примірник з автографом авторки 💫 Це перша частина дилогії - невелика, трохи більше ніж 200 сторінок, але настільки гарно оформлена, що я буквально не могла пройти повз.Історія обіцяє угоди з відьмами, чудовиська, прокляття, князівства і пригоди - щось між фентезі та українською міфологією й демонологією 🖤 Анотація:Після років у вигнанні княжна Дея мусить зійти на престол. Часу обмаль, і для дівчини остання ніч свободи - єдиний шанс позбутися прокляття, через яке її ненавидить власний народ.Дея тікає у Клятий ліс і готова пройти найтяжчі випробування, аби дістатися до могутньої відьми, здатної втілити будь-яке бажання. Темна магія і привиди минулого не полишатимуть княжну ані на крок.Та коли Дея нарешті наблизиться до розгадки свого прокляття, чи зможе вона прийняти ціну правди? Чесно, мене спочатку “підкупила” саме обкладинка. Анотацію я вже читала після покупки - тобто класичний випадок імпульсивного книжкового вибору 😄 Але ні краплі не шкодую.Цю книгу я хотіла ще з моменту її анонсу, тож підпис став таким собі маленьким бонусом до давно бажаної історії ✨Тепер вона точно одна з тих, які хочеться читати одразу, щойно з’являється трохи часу 💞