Мізу читає

Хоч я і не плакав над нею, та ця книжка була неймовірно болючою для мене і я дуже рекомендую вам спробувати це.Одразу з мінусів(тут їх не багато):Гг - Кенна ПОСТІЙНО плаче. Це мене сильно вибішувало. Так, вона багато чого пережила і, певно, це можна зрозуміти... але те, як вона поводиться – м'яко кажучи дивно. Я ставив себе на місце інших персонажів, з якими вона знаходилася, та я б давно вже позбувся персони в моєму житті, що постійно плаче.Також мені не сподобалося, що де-факто ми знаємо все, що сталося в автокатастрофі вже з перших сторінок і далі дізнаємося лише деталі і емоції, я вважаю, що можна було би зробити цікавіше, якби ми про все в інциденті дізнавалися походу книжки.Тепер до плюсів. Книжка була доволі важкою, хоч і легко читалася, та іноді я просто залипав на стелю, обдумуючи все, що сталося. Кожен персонаж тут цікавий і, як на мене, не погано розкритий. Всі мають свою передісторію і який-неякий характер. На мою думку, тут не було "позитивних" чи "негативних" персонажів – всі робили неоднозначні вчинки, навіть головна героїня. Для мене ця книжка про прийняття та пробачення. Тут не було правильної сторони, але врешті все завершилося так, як повинно було — прощенням.Сюжет був доволі цікавим, хоч наче нічого не стається, але все описується настільки емоційно, що подій всередині голови вже доситьЯ був неймовірно щасливим в кінці книжки, коли дізнався, що все завершилося добре.🔪 ▹ ✦ 𝓐 .😭 . ✦ ❤️ ▹ 𝓐Що можу сказати як висновок свого відгуку? Якщо хтось вам каже, що щось - кринж, то варто перевірити чи насправді воно ним є. В ситуації з Коллін Гувер я не пожалів про те, що спробував почати ознайомлюватися з нею. Це було того варте.🔪 ▹ ✦ 𝓐 .😭 . ✦ ❤️ ▹ 𝓐