Майнд пояснює

Альтернативне фінансування бізнесу: чому факторинг, лізинг та гарантії менш популярні, ніж кредити?Український бізнес все ще живе у кредитній моделі фінансування – незважаючи на те, що альтернативних інструментів на ринку стає більше. І хоча банківські кредити залишаються основним джерелом грошей, їх недостатньо, щоб закривати всі потреби компаній – від поповнення оборотного капіталу до фінансування експортних операцій.Що є на ринку, крім кредитівСтатистика за 2025 рік:- Факторинг – близько 83 млрд грн (з них 28,4 млрд – класичний торговельний факторинг)- Фінансовий лізинг – понад 52 млрд грн нових угод (банки та фінкомпанії)- Банківські гарантії – майже 200 млрд грн угод (75 тис. виданих гарантій)На папері ринок альтернативних некредитних інструментів виглядає значним. Але у структурі фінансування бізнесу вони все ще займають близько третини у порівнянні з портфелем корпоративних кредитів.Чому так відбуваєтьсяПричини відставання від кредитування:- складне та місцями застаріле регулювання- вища вартість порівняно з кредитами- відсутність повноцінного страхування воєнних ризиків- низька поінформованість бізнесу та нерозуміння суті таких інструментів- слабка мотивація у банків розвивати альтернативні продуктиЯкі завдання вирішують ці види фінансуванняБанківські гарантії – наймасовіший інструмент, необхідний для участі у тендерах, забезпечення контрактів та відстрочення платежів. Лізинг використовується в основному для фінансування техніки та обладнання без класичної застави. Факторинг забезпечує доступ до грошей під поставлений товар за рахунок переуступки дебіторської заборгованості банку.Що заважає розповсюдженню некредитних інструментівПричина не лише у ставках, а й у тому, що інші механізми фінансування:- слабо інтегровані у звичні банківські процеси та корпоративні практики- гірше «упаковані» у стандартні продукти та пропозиції- залежать від якості контрагентів, а не лише від клієнта-позичальника- вимагають складнішого супроводу (робота з дебіторською заборгованістю, активами, контрактами) та оцінки ризиків (воєнних зокрема)- не мають належної підтримки з боку держави (багато діючих програм доступні вузькому сегменту бізнесу)Як підвищити популярність альтернативного фінансуванняОсновні драйвери:- новий закон «Про факторинг» (повністю набирає чинності з 30 липня 2026 року)- розвиток програм підтримки експортерів, у тому числі за участю ЕКА- цифровізація та спрощення документообігу- створення повноцінного механізму страхування від воєнних ризиків- дебюрократизація укладання та супроводу угод з боку банківГоловне питання полягає в тому, наскільки швидко ці зміни стануть частиною повсякденної практики банків та держави. Від цього залежить, чи зможе український бізнес поступово уникнути «кредитоцентричності», а факторинг, лізинг і гарантії – стати більш масовими інструментами.#бізнес #банки #кредити #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Страховики посилять перевірку клієнтів та їхніх доходів. Чому та навіщо?Національний банк вимагає від страхових компаній терміново переглянути підходи до фінансового моніторингу клієнтів. Формально йдеться про те, що страховики мають ретельніше виконувати вимоги законодавства. Але по суті НБУ дав ринку чіткий сигнал: страхові поліси більше не повинні використовуватися для уникнення оподаткування та легалізації доходів.Чим саме стурбований НацбанкНБУ акцентує увагу на двох підозрілих моментах:· деякі клієнти-фізособи оформлюють договори добровільного медичного страхування (ДМС), за якими застраховано одразу 50–500 осіб, та сплачують страхові премії на мільйони гривень;· такі страхувальники представляють суб’єктів господарської діяльності, але укладають договір як звичайні фізичні особи, а застраховані за таким договором громадяни офіційно з ними не пов'язані.На думку регулятора, подібні угоди можуть свідчити про кілька порушень:· приховування підприємницької діяльності;· використання «зарплатних ФОП» або неоформлених працівників;· ухилення від сплати податків;· легалізація коштів незаконного походження.У чому полягає суть схемиЗамість того, щоб оформити колективну страховку від імені роботодавця та сплатити податки, «стороння» фізособа укладає колективний договір ДМС від свого імені.Формально компанія (роботодавець) до такої угоди не має відношення, але фактично саме вона може оплачувати страховку за рахунок тіньової виручки.При цьому застраховані особи, які вказані в договорі ДМС, можуть бути зарплатними ФОП, які пов'язані з компанією та є ланкою податкової оптимізації, або неоформленими працівниками, які отримують зарплату у конверті.Що НБУ вимагає від страховиківСтрахові компанії будуть зобов'язані з'ясовувати походження грошей клієнта, його доходи, зв'язки із застрахованими особами та реальну мету укладання договору.Якщо підтвердити походження коштів не вдасться, страховик повинен відмовитись від угоди.Інформація про підозрілі операції передаватиметься до Держфінмоніторингу, а потім за наявності підстав – до податкових органів.Чим це загрожує клієнтам страхових компанійЯкщо податкова встановить, що за колективним полісом ДМС ховалася схема із зарплатними ФОП або неофіційними працівниками, звичайний договір страхування може призвести до великих проблем у компанії-бенефіціара такої схеми.На неї можуть чекати:· позапланова перевірка;· донарахування податків;· штрафи;· у найсерйозніших випадках – кримінальне переслідування.Отже, страхові компанії стають ще одним важелем у системі фінансового моніторингу та братимуть активну участь у відстеженні підозрілих грошових потоків.#страхування #нбу #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Бюджет-2027: дефіцит понад 2 трлн грн, зростання видатків та надія на мирУряд затвердив Бюджетну декларацію на 2027–2029 рр., яка визначає основні параметри майбутнього держбюджету — сподівання на поступове завершення бойових дій та стабілізацію економіки. Але без багатомільярдної міжнародної допомоги Україні, як і раніше, не обійтися. Mind виділив головне з документуМакропрогнозиБазовий сценарій Кабміну передбачає покращення безпекової ситуації вже у 2027 році.У такому разі:- зростання ВВП становитиме 4,5%;- номінальний ВВП досягне 11,5 трлн грн;- інфляція буде на рівні 8,9%.Якщо ж активна фаза війни затягнеться, зростання економіки у 2027 року складе лише 1,3%.Основні параметри держбюджету-2027На 2027 рік уряд закладає:- доходи – 3,02 трлн грн;- витрати – 5,05 трлн грн;- дефіцит – 2,04 трлн грн або майже 18% ВВП.При цьому Кабмін очікує на поступове скорочення дефіциту до 11,1% ВВП у 2028 році і до 5,5% ВВП у 2029 році. Також уряд робить ставку на продовження девальвації гривні. Курс на кінець 2027 року – 48,3 грн/$, а до кінця 2029 року – вже 51,5 грн/$.Фінансування бюджетних потребДля покриття дефіциту у 2027 році Україні знадобиться близько $45 млрд міжнародної допомоги.Поки що підтверджено лише близько $23–24 млрд:- фінансування від ЄС за новим кредитом на 90 млрд євро;- гроші через механізм Ukraine Facility;- кредитна програма МВФ.Де взяти ще як мінімум $21–22 млрд – невідомо.Фіскальна політикаМінфін вважає, що зростання доходів бюджету має забезпечуватися не лише відновленням економіки, а й «додатковими фіскальними заходами».Простіше кажучи, влада не відмовилася від ідеї подальшого розширення податкової бази та перегляду окремих пільг.Перші кроки вже зроблено:- Рада ухвалила закон про оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи.- На черзі – скасування ПДВ-пільг на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.Відновлення відкладаєтьсяНезважаючи на заяви щодо модернізації країни, можливості для масштабних проектів за участю держави залишаються обмеженими. Обсяг публічних інвестицій у 2027 році становитиме 123,7 млрд грн проти 215 млрд грн у 2026 році – тобто на 42% менше.Тому бюджетна декларація виглядає скоріше як план збереження фінансової стійкості, ніж як план відновлення. Головне завдання уряду на найближчі роки – утримати економіку від нових потрясінь та рецесії, скоротити дефіцит і зберегти підтримку міжнародних партнерів.#економіка #бюджет #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Чому бізнес все частіше позивається до митниці і хто виграє в цих суперечкахПеріод «митного перемир'я» для українських імпортерів офіційно завершено. Державна митна служба (ДМС) практично у повному обсязі повернула пост-аудит та посилила тиск на бізнес на кордоні. Проте судова статистика показує, що багато претензій митниці виявляються безпідставними. Mind у рамках спецпроєкту «Зона контролю: Митниця» проаналізував  отриману на запит статистику ДМС щодо митного контролю бізнесу та його ефективності.Перевірки та донарахування податківЗ кінця лютого 2022 до 1 травня 2024 діяв мораторій на документальні перевірки ДМС. Але з ухваленням закону № 3453-IX проведення пост-аудиту відновилося:- у 2024 році (травень–грудень) митниця виписала 1,4 тис. податкових повідомлень-рішень на 974 млн грн.- у 2025 році показники подвоїлися: понад 3 тис. рішень на 2,5 млрд грн.Більше того, у 2025 році перевірки вдвічі перевищили довоєнний обсяг: 1,5 тис. проти 715 у 2021 році.За підсумками 2025 року бізнес оскаржив у судах 1,6 млрд грн донарахувань. У результаті позивачі змогли успішно виграти судові справи на суму близько 36 млн грн.Коригування на кордоніПід час перегляду митної вартості товарів митниця змінила тактику. На місце масового донарахування дрібним імпортерам ДМС сфокусувалася на великому бізнесі. Пік за кількістю коригувань припав на 2023 рік – понад 18 тис. рішень. У 2025 році їхня кількість знизилася до 12,5 тис., але сума донарахувань зросла до 2023 року на 23% до 2,9 млрд грн.При цьому середній «чек» одного коригування збільшився вдвічі: зі 126 тис. у 2023 році до 258 тис. грн у 2026 році.Проте бізнес опирається: у 2023–2025 роках оскаржувалось понад 50% рішень про коригування або 2/3 донарахованих сум.Перекласифікація товарівКрім пост-аудиту та коригування, митниця регулярно змінює УКТ ЗЕД товарів, щоб застосувати вищу ставку мита.Середня сума донарахувань на одне рішення про перекласифікацію зросла зі 132 тис. грн у 2022 році до 273 тис. грн у 2025 році. А загальний обсяг донарахувань за кодами товарів у 2025 році становив 383 млн грн.Втім, у 2022 році було скасовано 70 із 87 рішень про перекласифікацію на 12,8 млн грн, у 2025 році – 85 із 162 рішень на 25 млн грн.Судові баталії: рахунок на користь бізнесуСудова система для імпортерів перетворилася з крайнього інструменту захисту на звичайний процес взаємодії з митницею. На кінець 2025 року в судах перебувало понад 14,5 тис. справ на 310 млрд грн, пов’язаних с ДМС, більшу частину яких ініціював бізнес.Але митниця програє чимало судів:- 2024 рок 5692 справи вирішено на користь бізнесу, 734 справи – на користь митниці.- У 2025 році: 6067 справ вирішено на користь бізнесу, 666 – на користь митниці.Отже, висновок – діюча модель митного контролю є неефективною: митники донараховують зобов'язання, але згодом ці рішення руйнуються в судах. Тому ключовим критерієм успішності митної реформи має стати не обсяг штрафів та податків, а зниження рівня конфліктності між бізнесом та державою.#митниця #суди #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

До 23% податку на доходи з маркетплейсів та інших онлайн-майданчиків: що важливо знати9 червня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №15111-д, який має вивести з тіні доходи, отримані через маркетплейси, сервіси таксі, доставки, оренди житла та інші цифрові платформи. Навколо документа було багато суперечок, оскільки спочатку держава просувала набагато жорсткішу його версію. На фінальному етапі депутати пом’якшили деякі норми, але ключова ідея залишилася незмінною: онлайн-доходи більше не перебуватимуть у «сірій зоні».Який податок доведеться платитиДля користувачів платформ вводиться пільгова ставка податку на рівні 10%.Під неї підпадають доходи від: продажу товарів, таксі, доставки, оренди житла, репетиторства та інших послуг.Але пільговий режим діє лише за дотримання кількох умов:1. річний оборот – не більше 834 мінімальних зарплат (близько 7,2 млн грн);2. відсутність найманих працівників;3. відсутність операцій із підакцизними товарами.Якщо дохід перевищує 7,2 млн грн, до суми перевищення застосовується ставка 23%.Хто буде податковим агентомУ більшості випадків декларувати доходи продавцям не потрібно. Цифрові платформи стануть повноцінними податковими агентами. Вони самостійно утримуватимуть податок, перераховуватимуть його до бюджету та звітуватимуть перед ДПС.Декларація знадобиться лише в окремих випадках. Наприклад, якщо дохід перевищить ліміт у 834 мінімальні зарплати і платник податків втратить право на пільговий режим зі сплатою податку за ставкою 10%.Що з OLX та продажем особистих речейТут депутати зробили важливу поступку: якщо фізособа продає товари (не стосується послуг) через платформу та отримує не більше 2000 євро на рік (близько 104 000 грн), такий дохід не оподатковується.Проте є нюанс. Мінфін одночасно говорить про неоподатковуваний ліміт у 2000 євро і згадує обмеження у 30 продажів на рік для виключення зі звітності. Тому поки що не зовсім зрозуміло, як саме працюватимуть ці норми після набрання законом чинності.На які послаблення погодився парламентЗ законопроєкту зникли найбільш резонансні норми:- обов'язкові спеціальні банківські рахунки для користувачів платформ;- надання ДПС доступу до даних, що становлять банківську таємницю;- також було введено неоподатковуваний річний ліміт у 2000 євро на продаж товарів та виведено з-під дії закону рекламні майданчики.Що зміниться на практиціДо 1 січня 2027 року цифрові платформи повинні будуть стати на облік у ДПС і почати регулярно передавати податкові дані про своїх користувачів: доходи, кількість операцій, суми виплат та іншу інформацію. Тобто держава отримує новий інструмент контролю за цифровою економікою.Для тих, хто час від часу продає старі речі – смартфони, велосипеди чи дитячий одяг, – зміни, швидше за все, будуть майже непомітні. А ось для тих, хто регулярно заробляє через маркетплейси, сервіси доставки, таксі або оренди житла, епоха неоподатковуваних доходів поступово добігає кінця.#податки #регулювання #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Фаворити банків: які галузі економіки отримують кредити у 2026 р.Корпоративний кредитний портфель банків за перші чотири місяці 2026 виріс на 7,6%, а попит на фінансування залишається високим. Причому бізнесу потрібні не лише кошти на оборотний капітал, а й гроші на проекти із горизонтом реалізації 3–5 років.Проте банки хоч і готові кредитувати бізнес, але стають більш вибірковими і гроші отримують далеко не всі галузі. Кого саме кредитують банкиПонад 80% корпоративного кредитного портфеля зосереджено у кількох галузях.Лідирують оптова торгівля (27%), сільське господарство (19%) та харчова промисловість (11,5%). Серед найбільших позичальників також енергетика, нерухомість, будівництво, добувна промисловість та металургія. Окремо варто відзначити оборонно-промисловий комплекс, кредитування якого демонструє стійке зростання.Як виглядає структура кредитного портфеляНезважаючи на розмови про відновлення інвестиційної активності, майже 40% кредитів мають строк до одного року. Бізнес насамперед вирішує питання ліквідності та фінансує поточну діяльність. Середньо- та довгострокові позики займають близько 60%, у тому числі частка кредитів терміном від 5 років – трохи більше 10%.Для МСБ основою інвестиційного кредитування залишається державна програма «5-7-9», через яку з початку повномасштабної війни видано вже понад 370 млрд грн. І лише великі підприємства – агрохолдинги, виробники харчової продукції, компанії із сфери транспорту, логістики, енергетики – залучають ринкові інвесткредити під 17-18% річних.Як банки оцінюють позичальниківЯкщо раніше головним критерієм при схваленні кредиту була застава, то тепер на перший план вийшли:- грошовий потік- стійкість бізнес-моделі- якість управління- ринки збуту- наявність/відсутність факторів підвищеного ризикуІ хоча застава залишається важливим елементом кредитної угоди, активи поблизу лінії фронту приймаються із суттєвим дисконтом чи взагалі не враховуються.Що залишається головним бар'єром для кредитуванняЛіквідності у банківській системі достатньо. Проблема – воєнні ризики, відсутність повноцінного їх страхування та висока невизначеність для бізнесу в окремих регіонах та галузях.При цьому якість кредитних портфелів поступово покращується. Якщо в кінці 2022 дефолт допустили близько 13% корпоративних позичальників, то до кінця 2025 цей показник знизився до трохи більше 2%.На тлі цього український ринок корпоративного кредитування поступово переходить до моделі вибіркового фінансування. Гроші в системі є, але їх отримають насамперед галузі та компанії, які банки вважають найбільш стійкими та прогнозованими.Ключовими залишаться агросектор, енергетика, логістика, харчова промисловість, рітейл та ОПК.#банки #кредити #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Українців починають перевіряти за витратами: що змінилося у фінмоніторингуДержфінмоніторинг посилює увагу до великих готівкових операцій українців – насамперед при купівлі нерухомості, автомобілів та інших дорогих активів. Ключова логіка проста: тепер важливо не тільки те, що людина купує, а й звідки в неї гроші. Mind розбирався, чим це загрожує громадянамЩо змінюється на практиці✅ під контроль можуть потрапити великі покупки за готівку✅банки та нотаріуси все частіше запитують підтвердження походження коштів✅аналізується не окрема операція, а весь фінансовий профіль людини✅використовуються інформація про попередні операції та загальна економічна логіка руху коштів.Це означає, що навіть формально легальна покупка може викликати питання, якщо вона не вкладається у фінансову історію клієнта.Що потрапляє у зону підвищеної уваги🟥купівля дорогої нерухомості, автомобілів та інших предметів розкоші за готівку;🟥поповнення банківських рахунків на великі суми;🟥використання кількох банків для однотипних операцій;🟥дроблення платежів;🟥повторне використання документів про доходи;🟥нетипові для клієнта операції з готівкою.Важливо, що йдеться не про формальні пороги. Навіть за наявності орієнтирів, які закріплені законодавчо – операції від 400 000 грн. – ключовим фактором стає не сума, а здатність підтвердити походження коштів.Якщо операція є ризикованоюДо процесу фінансового моніторингу залучені банки, нотаріуси, ріелтори, автосалони та інші суб'єкти первинного фінмоніторингу. Навіть при розрахунках готівкою угода майже завжди проходить через точку фіксації – неважливо, це банківський переказ, нотаріальне посвідчення або реєстраційні дії.Таким чином, для підозрілих операцій та покупок існує стандартна процедура:1. банк/нотаріус/автосалон запитує документи про походження коштів;2. при недостатності пояснень операція може бути припинена;3. далі інформація передається до Держфінмоніторингу;4. згодом матеріали можуть потрапити до податкової служби чи правоохоронних органів.Що це все означає в результатіГотівка перестає забезпечувати анонімність. Будь-яка велика операція залишає слід – документальний, банківський чи реєстраційний – і стає частиною ширшого аналізу фінансової поведінки. При цьому система фінмоніторингу все частіше працює в логіці зіставлення: витрати розглядаються у зв'язку з доходами та накопиченою фінансовою історією.Отже, поступово відбувається зміщення моделі контролю – від перевірки окремих операцій до аналізу відповідності витрат та доходів конкретного громадянина загалом.#фінанси #моніторинг #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

🌾 Grain Ukraine 2026: Як змінюється глобальна аграрна реальність?4–5 червня у Києві відбудеться XI міжнародна зернова конференція Grain Ukraine 2026У програмі конференції — панельні дискусії про майбутнє агросектору, геополітику, інвестиції, енергетику та трансформацію ринків:- Український бізнес та глобальний контекст: агросектор у перспективі 25 років- До ЄС без ілюзій: як пройти складний шлях і залишитися конкурентоспроможними- Українське агро під тиском: кінець дешевої моделі і новий зерновий порядок- Логістика під впливом геополітики: як подолати вразливість ланцюгів постачання- Чи стане агросектор ключовим гравцем на ринку біоенергетики України?- Капітал, ризик, зростання: фінансування крізь невизначеність- Коли зерна вже недостатньо: де агросектор шукати нову конкурентоспроможність? - Інвестиційна привабливість агрокомпаній в умовах війни: де зосереджені можливості зростання?На події очікується понад 50 спікерів: представники бізнесу, міжнародні експерти та урядовціРеєстрація на захід

1,6 млрд грн для війни та соцвиплат: як уряд пропонує підняти бюджетні витратиКабмін затвердив проект змін до держбюджету на 2026 рік і запропонував збільшити видатки держбюджету одразу на 34% – з 4,77 трлн грн до 6,4 трлн грн. Майже весь приріст піде на сектор оборони та безпеки, а фінансуватиме ці витрати Євросоюз своїм новим кредитом. Mind розбирався, яким саме буде оновлений бюджет.Ключові бюджетні показникиЗростання видатків держбюджету-2026 складе близько 1,64 трлн грн. Майже вся ця сума буде розподілена на сектор оборони та безпеки:- 1,37 трлн грн – закупівля та модернізація озброєння;- 174 млрд грн – виплати військовим;- 14,6 млрд грн – резерв для оборонного сектору.Крім того, близько 40 млрд грн буде направлено іншим силовим структурам і на розвиток ВПК, ще 40 млрд грн – на підтримку критичної інфраструктури регіонів.У результаті сукупні витрати на оборону у 2026 році можуть досягти 4,37 трлн грн – це приблизно 44% ВВП.Звідки візьметься фінансуванняГоловне джерело грошей – новий кредит ЄС на 90 млрд євро. До кінця 2026 року Україна розраховує отримати близько 45 млрд євро, з яких:- 28,3 млрд євро – на військові витрати;- 16,7 млрд євро – на пряму підтримку бюджету.Причому Кабмін використовує досить цікаву схему: європейський кредит записується у доходи бюджету майже як грант. За рахунок цього дефіцит формально скорочується з 1,9 трлн грн до 1,25 трлн грн – з 18,4% до приблизно 12% ВВП.Також Кабмін планує отримати додатково 47,7 млрд грн за програмою Ukraine Facility та 22,6 млрд грн надходжень з ПДФО та військового збору.Чому проблеми з дефіцитом бюджету все одно залишаютьсяНавіть після грошей ЄС Україні все одно потрібно щонайменше $27 млрд зовнішнього фінансування. На початок травня вже надійшло $7,9 млрд, але до кінця року необхідно знайти ще близько $19,5 млрд.І тут починається найскладніше.Частина грошей залежить від виконання умов МВФ та програми Ukraine Facility, з якими Україна вже має складності. Через зрив індикаторів країна раніше недоотримала мільярди євро від ЄС. Отже, оновлений бюджет тримається на кількох критичних елементах:- ЄС вчасно перерахує кошти;- Україна виконає вимоги кредиторів;- МВФ продовжить фінансування;- інші партнери також не скоротять підтримку.Інакше навіть після рекордного європейського кредиту в бюджеті залишиться величезна дірка, закрити яку практично не буде чим.#бюджет #економіка #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

2,2 трлн грн від ОВДП: чому державі постійно не вистачає грошей?Україна з початку повномасштабної війни залучила через внутрішній ринок понад 2,2 трлн грн. Йдеться про ОВДП, за допомогою яких Мінфін фінансує дефіцит бюджету. На перший погляд, цифри виглядають величезними. Але ці обсяги залучення не показують, скільки грошей держава реально має у своєму розпорядженні. Mind розбирався, хто насправді фінансує бюджет України.Скільки коштів держава отримує від ОВДПЗначна частина нових коштів від держоблігацій йде не на нові витрати, а на погашення старих боргів.· У 2024 році держава залучила близько 630 млрд грн, погасила 383 млрд грн;·  У 2025 році – 582 млрд грн залучень проти 489 млрд грн погашень.Тобто чисте фінансування (реальний приріст ресурсу для бюджету) значно менше: 2024 рік – 247 млрд грн, 2025 рік – лише 93 млрд грн. Фактично, ОВДП сьогодні – інструмент постійного «перекочування» внутрішнього боргу та підтримки бюджетної ліквідності.Як саме ОВДП працюють на підтримку бюджетуНавіть якщо в окремий місяць держава погашає більше, ніж отримує, це не означає, що внутрішній ринок перестає фінансувати бюджет.Мінфін розміщує нові ОВДП, гроші надходять до Держказначейства і далі – на виплати військовим, соціальні потреби та інші витрати.Також паралельно відбувається погашення старих випусків.Тому брутто-залучення важливі: вони свідчать про здатність держави швидко знаходити ліквідність усередині країни.Хто купує ОВДПСтаном на травень 2026 року:· банки тримають близько 47% усіх ОВДП;· НБУ – ще 33%;· бізнес – 11%;· населення – 7%.Тобто майже 80% внутрішнього держборгу зосереджено усередині зв'язки «банки + НБУ».Причому ключові покупці саме державні банки. Лише ПриватБанк тримає ОВДП майже на 370 млрд грн. Далі йдуть Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк.Виникає ефект квазіринкового попиту: формально папери купує банківський сектор, але значну частину попиту забезпечує сама держава через підконтрольні банки.Чому банки так активно йдуть до ОВДПВсе просто: держоблігації дають 15–16% річних за мінімальних ризиків і найчастіше є вигіднішими, ніж кредитування бізнесу.Внаслідок цього значна частина вільної гривні циркулює всередині системи «Мінфін – банки – НБУ», але не потрапляє в економіку через кредити та інвестиції.Чи допомагає така модель фінансувати бюджет під час війни?Так, але одночасно подібний механізм:· посилює залежність держави від банківської системи;· витісняє кредитування економіки;· робить борговий ринок дедалі «замкненим».Головний висновок: незважаючи на трильйони гривень від ОВДП, внутрішній ринок так і не став повноцінним джерелом фінансування бюджету. А за підсумками 2026 року держава взагалі не отримає «чистий» додатковий ресурс від ОВДП та інших інструментів.Україна критично залежить від зовнішньої підтримки. А будь-які затримки чи скорочення міжнародного фінансування автоматично посилюють ризики для стабільності бюджетної системи.#овдп #бюджет #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює