До 23% податку на доходи з маркетплейсів та інших онлайн-майданчиків: що важливо знати9 червня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №15111-д, який має вивести з тіні доходи, отримані через маркетплейси, сервіси таксі, доставки, оренди житла та інші цифрові платформи. Навколо документа було багато суперечок, оскільки спочатку держава просувала набагато жорсткішу його версію. На фінальному етапі депутати пом’якшили деякі норми, але ключова ідея залишилася незмінною: онлайн-доходи більше не перебуватимуть у «сірій зоні».Який податок доведеться платитиДля користувачів платформ вводиться пільгова ставка податку на рівні 10%.Під неї підпадають доходи від: продажу товарів, таксі, доставки, оренди житла, репетиторства та інших послуг.Але пільговий режим діє лише за дотримання кількох умов:1. річний оборот – не більше 834 мінімальних зарплат (близько 7,2 млн грн);2. відсутність найманих працівників;3. відсутність операцій із підакцизними товарами.Якщо дохід перевищує 7,2 млн грн, до суми перевищення застосовується ставка 23%.Хто буде податковим агентомУ більшості випадків декларувати доходи продавцям не потрібно. Цифрові платформи стануть повноцінними податковими агентами. Вони самостійно утримуватимуть податок, перераховуватимуть його до бюджету та звітуватимуть перед ДПС.Декларація знадобиться лише в окремих випадках. Наприклад, якщо дохід перевищить ліміт у 834 мінімальні зарплати і платник податків втратить право на пільговий режим зі сплатою податку за ставкою 10%.Що з OLX та продажем особистих речейТут депутати зробили важливу поступку: якщо фізособа продає товари (не стосується послуг) через платформу та отримує не більше 2000 євро на рік (близько 104 000 грн), такий дохід не оподатковується.Проте є нюанс. Мінфін одночасно говорить про неоподатковуваний ліміт у 2000 євро і згадує обмеження у 30 продажів на рік для виключення зі звітності. Тому поки що не зовсім зрозуміло, як саме працюватимуть ці норми після набрання законом чинності.На які послаблення погодився парламентЗ законопроєкту зникли найбільш резонансні норми:- обов'язкові спеціальні банківські рахунки для користувачів платформ;- надання ДПС доступу до даних, що становлять банківську таємницю;- також було введено неоподатковуваний річний ліміт у 2000 євро на продаж товарів та виведено з-під дії закону рекламні майданчики.Що зміниться на практиціДо 1 січня 2027 року цифрові платформи повинні будуть стати на облік у ДПС і почати регулярно передавати податкові дані про своїх користувачів: доходи, кількість операцій, суми виплат та іншу інформацію. Тобто держава отримує новий інструмент контролю за цифровою економікою.Для тих, хто час від часу продає старі речі – смартфони, велосипеди чи дитячий одяг, – зміни, швидше за все, будуть майже непомітні. А ось для тих, хто регулярно заробляє через маркетплейси, сервіси доставки, таксі або оренди житла, епоха неоподатковуваних доходів поступово добігає кінця.#податки #регулювання #майндпояснює📱 Пiдписатись на Майнд пояснює