Telegram statistics channel - @mindovkillia

​​31 жовтня – форум «Україна – на кліматичній конференції СОР29»Україна завершує підготовку до однієї з головних кліматичних подій року — Конференції ООН зі зміни клімату СОР29, яка відбудеться в Баку в період з 11 по 22 листопада 2024 року.31 жовтня урядовці, народні депутати, представники дипломатичних установ, міжнародних організацій, бізнесу, наукових спільнот та громадських організацій природоохоронного спрямування зберуться, щоб обговорити як Україна готується до цієї події та які ініціативи планує представити на СОР29.Основні теми заходу:✅Міжвідомча координація підготовки України до COP29. Актуалізація кліматичного порядку денного.✅Роль бізнесу в «зеленій» трансформації — які кроки вже зроблені, а які попереду.✅Очікування від СОР29 – громадянське суспільство, молодь та експерти.Дата і час: 31 жовтня 2024 р., 10.00-15.00Формат: онлайн (Zoom) / офлайн (м. Київ)Через безпекові вимоги місце проведення офлайн-заходу буде повідомлене зареєстрованим учасникам напередодні. Кількість місць обмежена, але кожен зможе долучитися до конференції онлайн!Для участі у заході обов’язкова реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1ZlfXKSiNnbtQc8ttzAHs-oEL66pzYus7B2viip6IsTM/viewform?edit_requested=true

​​⚡️Україна заблокувала участь росії у складі бюро Водної конвенціїВідбулося засідання 10-ї наради Сторін Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер.💧Під час конференції українська делегація представила екологічну ситуацію в Україні, зокрема наслідки численних порушень з боку рф, що призвели до екологічної катастрофи після підриву Каховської ГЕС, забруднення річки Сейм та інших. Делегати закликали країни об’єднати зусилля задля справедливості та притягнення росії до відповідальності за екологічні злочини, включно з тими, що стосуються водних ресурсів.На загальній сесії представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України також презентував Національний план України з транскордонного співробітництва та моніторингу водних ресурсів.💬«У ході голосування було ухвалено рішення про включення представниці Держводагентства від України до складу Бюро Водної конвенції на період 2025-2027 рр. Це відкриває для України нові можливості для активної участі у транскордонній співпраці в напрямку збереження, очищення та моніторингу водних ресурсів. І головне, ми продовжуватимемо працювати над тим, щоб росія була справедливо покарана за вчинені злочини проти довкілля», – зазначила перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко.

Зараз, коли деякі лідери держав зібрались на путінському саміті в Казані й коли фактично повз цей їхній саміт можуть переміщувати військових з Північної Кореї ближче до фронту в Україні під акомпанемент слів про нібито «недопущення напруги», ми все одно знаємо: переможе не злочинець, не той, хто руйнує і депортує, а той, хто обʼєднує народи на основі фундаментальних людських цінностей і Статуту ООН.Якщо будемо успішні ми в тому, щоб завершити цю війну справедливо, то будь-який інший народ, проти якого можуть планувати подібну агресію, зможе бути впевненим, що світові вистачить сил та єдності, щоб захистити міжнародне право.Йдеться не тільки про Україну. Сьогодні, у Міжнародний день ООН, особливо потрібно про це сказати.Сказати тоді, коли мету, заради якої створена ООН, захищають не Радбез ООН і навіть не функціонери ООН, а ось такі формати співпраці, як Кримська платформа чи як Саміт миру.І хотілося б нагадати міжнародній бюрократії та політичним лідерам, що сьогодні День ООН в усьому світі, а не десь у Казані.

❓ Як оцінюється забруднення земель та підземних вод у рамках 75-ї Директиви ЄС: досвід Чехії та перспективи для УкраїниУ Директиві 2010/75/ЄС про промислові викиди особлива увага приділена захисту земель та підземних вод. Зокрема, для контролю за рівнем їх забруднення передбачено спеціальний інструмент – базовий звіт.Базовий звіт дає змогу порівняти, наскільки змінився стан земель та підземних вод з початку роботи промислового підприємства та після завершення його діяльності. 🇨🇿 Як це відбувається на практиці розглянемо на досвіді Чехії, де Директива вже імплементована в національне законодавство.Отже, якщо діяльність установки може спричинити забруднення земель та підземних вод, оператор має забезпечити підготовку базового звіту. Звіт повинен містити інформацію в такому вигляді, який дозволить провести кількісне порівняння.Такий звіт подається до уповноваженого органу разом з заявою на отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу.Базовий звіт може бути підготовлений лише кваліфікованими фахівцями, які мають відповідний державний сертифікат. У процесі роботи вони мають дотримуватися чеського законодавства, що встановлює вимоги до форми та змісту цього документа. Після завершення експлуатації установки оператор оцінює стан забруднення земель та підземних вод небезпечними речовинами. Якщо порівняння з базовим звітом вказує на значне забруднення в процесі експлуатації установки, оператор повинен профінансувати заходи з усунення забруднення і привести ділянку до стану, описаного в базовому звіті.Це механізм, який застосовується після повного завершення діяльності підприємства. Однак є й інші, які діють під час експлуатації установки. Так, ще на етапі подачі заявки оператор має описати заходи щодо запобігання аваріям та їх можливим наслідкам, усунення ризиків можливого забруднення навколишнього середовища та загрози здоров'ю людей. А в самому інтегрованому довкіллєвому дозволі фіксуються ліміти викидів, процедури запобігання скидам у землі та підземні води, методи моніторингу земель та підземних вод.Уповноважений орган визначає мінімальну періодичність моніторингу стану земель принаймні один раз на 10 років та стану підземних вод - один раз на 5 років. Можуть бути встановлені й коротші періоди. Таким чином, забезпечується контроль виконання вимог інтегрованого довкіллєвого дозволу протягом усього життєвого циклу установки.Якщо ж в результаті господарської діяльності не вдається уникнути забруднення земель та підземних вод, в Чехії існують приватні компанії, які надають професійні послуги з рекультивації забруднених ділянок.🇺🇦 Щодо України, ми також рухаємося до імплементації європейського законодавства у сфері запобігання промисловому забрудненню. У липні цього року Верховна Рада схвалила Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», який набере чинності у серпні 2025 року. Закон впроваджує інтегровані підходи до дозвільної системи та контролю промислового забруднення та передбачає застосування підприємствами найкращих доступних технологій та методів управління згідно з Директивою.Наразі Міндовкілля спільно з європейськими експертами продовжує працювати над нормативно-правовими актами, які запустять положення Закону в дію.

🇺🇦Україна розпочала свою участь у заходах, які передують Конференції ООН із захисту біорізноманіття СОР16 у КолумбіїРозпочалося пʼяте засідання Допоміжного органу з виконання міжнародних протоколів про біобезпеку та охорону біорізноманіття, яке передує COP16.На засіданні планується обговорити реалізацію Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми у сфері біорізноманіття до 2030 року.🟩Окрема увага буде зосереджена на руйнівному впливі російської збройної агресії на біорізноманіття України. Безпрецедентні негативні наслідки війни для природних екосистем виходять далеко за межі України. Пошкоджено 17 водно-болотних угідь міжнародного значення площею близько 600 тисяч гектарів, більше 800 заповідних територій загальною площею 0,9 млн. га, 160 територій Смарагдової мережі площею. Україна відстоюватиме позицію на міжнародній арені щодо того, що росія має відповісти за всі свої злочини проти живої природи, адже цифри свідчать, що знищені екосистеми, відновлення яких потребує часу і зусиль.

​​⚡️Україна заблокувала головування росії у Комісії із захисту Чорного моря від забрудненняСьогодні, 16 жовтня відбулось 44-те чергове засідання Комісії із захисту Чорного моря від забруднення, у якому взяла участь українська делегації на чолі із першим заступником Міністра Оленою Крамаренко.🌊Комісія є керівним органом Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, сторонами якої є Болгарія, Грузія, Румунія, Туреччина, Україна і росія, та міжнародною платформою регіональної співпраці в питаннях збереження та відтворення екосистем Чорного моря, забезпечення збалансованого використання морських природних ресурсів та ландшафтів.Основними напрямками роботи Комісії є захист морського середовища Чорного моря від забруднення з наземних джерел, збереження біотичного та ландшафтного різноманіття Чорного моря, боротьба із забрудненням морського середовища нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях.💬«Ми продовжуємо роботу на дипломатичному рівні щодо засудження агресивних дій росії проти України, що є порушенням основних норм і принципів міжнародного права, прав людини та екологічної безпеки», — зазначила Олена Крамаренко.❌Водночас, завдяки злагодженій роботі та продуманій стратегії участі делегації України, було не допущено передачу головування в Комісії від Румунії до росії, яке мало відбутися наприкінці засідання.💬«Навіть ідея щодо головування росії у даній комісії — це абсурдно. Українська сторона вважає, що країна-агресор, яка розв’язала війну проти України як сторони Конвенції про захист Чорного моря від забруднення, з чиєї вини неможливо виконувати Конвенцію та Стратегічний план дій щодо Чорного моря, не може головувати у такій Міжнародній інституції як Чорноморська Комісія. Ми закликаємо членів Комісії підтримати нашу позицію і вжити усіх необхідних заходів для запобігання подібним випадкам збройної агресії у майбутньому. Екологічна безпека та збереження наших спільних екосистем повинні підтримуватися як глобальна відповідальність, де жодна країна, незалежно від її влади чи позиції, не звільняється від відповідальності за свої дії», — додала Олена Крамаренко.Під час засідання Комісією були розглянуті та ухвалені рішення, необхідні для забезпечення операційної діяльності Комісії та її Постійного секретаріату, зокрема, продовжено повноваження Виконавчого директора Постійного секретаріату Комісії та Офіцера з питань оцінки та моніторингу забруднення.

​​📌24 жовтня відбудуться парламентські слухання щодо відновлення біорізноманіття та розвитку природоохоронних територій24 жовтня 2024 р. відбудуться слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на тему: «Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та обʼєктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання».У ході слухань представники Міндовкілля, парламенту, урядових установ, міжнародних організацій, наукових спільнот та громадських організацій обговорять такі актуальні питання, як проблеми у створенні об’єктів природно-заповідного фонду, негативний вплив війни на природоохоронні об’єкти та території, а також шляхи і інструменти для відновлення природи.Дата і час: 24 жовтня 2024 р., початок о 10.00Формат: онлайн (Zoom) / офлайн (м. Київ)З безпекових міркувань місце проведення слухань в офлайн-форматі у Києві буде повідомлене зареєстрованим учасникам електронною поштою напередодні заходу. Кількість учасників слухань в офлайн-форматі обмежена. Для участі у слуханнях обов’язкова реєстрація.Організатори заходу: ПРООН в Україні спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування та Глобальним екологічним фондом. Співорганізаторами заходу є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України , «Українська природоохоронна група» та WWF-Україна.

⚡️Міндовкілля налагоджує співпрацю з UNIDO щодо захисту озонового шаруПотенційні напрямки співпраці обговорили заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко зі старшим координатором Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку по Україні (UNIDO) Штефаном Сікарс. Зокрема, йшлося про важливість для України ратифікації Кігалійської поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар. Документ передбачає поступове скорочення використання гідрофторвуглеців (ГФВ), які мають значний вплив на клімат. З ратифікацією поправки Україна візьме на себе нові міжнародні зобов'язання в галузі охорони довкілля, а також отримає доступ до ресурсів Глобального екологічного фонду для реалізації відповідних заходів. Відтак у рамках зустрічі обговорили наступні потенційні напрями співпраці:  ✅створення проєктів технічної допомоги Україні для виконання зобов'язань за Кігалійською поправкою;   ✅ здійснення інвентаризації та модернізації обладнання, що містить фторовані парникові гази з високим потенціалом глобального потепління;  ✅ можливість співпраці для доступу України до Глобального екологічного фонду.Нагадаємо, UNIDO вже реалізує в Україні низку проєктів технічної допомоги, у тому числі у довкіллєвій сфері. Зокрема, це проєкт «Екологічно обґрунтоване поводження та остаточне видалення поліхлорованих дифенілів (ПХБ) в Україні”, а також Програма зеленого промислового відновлення України на 2024-2028 роки. Програмою, серед іншого, передбачено впровадження ресурсоефективного та більш чистого виробництва та енергоефективності в промисловості для полегшення переходу України до циркулярної економіки, посилення управління промисловими відходами, в тому числі небезпечними відходами; розширення застосування низьковуглецевих, екологічно безпечних та чистих енергетичних рішень тощо.

🏭 Реформа зменшення та контролю промислового забруднення: що нового у ЄСНаразі Україна імплементує норми Європейського Союзу, зокрема положення Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. З цією метою вже прийнято Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», готуються відповідні підзаконні акти. Однак право ЄС досить динамічне. Тож, щоб рухатися синхронно з ЄС, важливо постійно моніторити оновлення європейського законодавства.Сьогодні розповімо про ТОП-3 нововведення оновленої Директиви 2010/75/ЄС.  Цей документ був прийнятий ще у 2010 році. У квітні 2022 року Європейська Комісія запропонувала переглянути його положення, щоб модернізувати їх та зробити ефективнішими. 4 серпня 2024 року оновлена Директива набула чинності.Чим викликані зміни? Найперше, необхідністю слідувати обраному курсу ЄС щодо досягнення  кліматичної нейтральності до 2050 року. 🔝 Відтак серед оновлень Директиви 2010/75/ЄС: 1. Офіційно задекларовано, що однією з цілей Директиви є декарбонізація. Тож критерії найкращих доступних технологій та методів управління вимагатимуть декарбонізації виробничих процесів. Впровадження заходів з декарбонізації обов'язково передбачатимуть під час переглядів НДТМ, які у ЄС здійснюються систематично. Технологія не може бути віднесеною до НДТМ, якщо вона не сумісна із захистом клімату. Отже, використання викопних видів палива з великими викидами парникових газів більше не може бути НДТМ. 2. Ціллю Директиви проголошено «покращення ефективності використання ресурсів та сприяння циркулярній економіці». Оператори установок зобов’язані розробити «план трансформації». Цей план визначатиме, як установка буде трансформуватися протягом 2030-2050 років для створення сталого, чистого, кругового, ресурсоефективного та кліматично нейтрального економічного середовища. Такі плани трансформації оператори мають сформувати до 30 червня 2030 року. Допомогатиме їм у цьому новий Центр інновацій для промислової трансформації та викидів (INCITE). Він збиратиме інформацію про інноваційні рішення та трансформаційні технології. INCITE розглядатиме як екологічні, так і економічні аспекти, і публікуватиме таку інформацію на загальнодоступній онлайн-платформі.3. Переглянуто підхід до видачі дозволів підприємствам. До цього ліміти викидів у дозволах встановлювалися на рівні більш м’якої (верхньої) межі висновків НДТМ. Наразі уповноважений орган повинен встановлювати «найсуворіші досяжні» ліміти викидів, яких може досягти установка. Ці нововведення застосовуватимуть вже під час оновлення інтегрованих довкіллєвих дозволів для кожної установки.📉 Оновлення Директиви спрямовано на продовження європейської тенденції зниження промислових викидів завдяки вдосконаленню технологій. Очікується, що такі нововведення призведуть до зменшення викидів до 2050 року. Зокрема, викиди основних забруднювачів повітря (PM2.5, SO2, NOX та летких органічних сполук) можуть скоротитися до 40% порівняно 2020 роком.Держави-члени ЄС мають 22 місяці для транспонування переглянутої Директиви в національне законодавство.  Україна також опрацьовує питання впровадження нововведень у своє законодавство.

⚡️ Вивчаємо досвід Чехії  щодо впровадження реформи зменшення та контролю промислового забрудненняДля того, щоб успішно впровадити реформу на національному рівні, Україна вивчає досвід європейських партнерів. Так, представники Міндовкілля взяли участь у навчальному візиті до Чеської Республіки. Адже наразі Міндовкілля активно працює над розробленням підзаконних актів, необхідних для реалізації Закону «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та подальшої імплементації Директиви 2010/75/ЄС. У рамках навчальної програми чеські експерти поділилися досвідом: ⏺ проведення оцінки забруднення ґрунтів і підземних вод; ⏺ знезараження ґрунту та підземних вод; ⏺ контролю за дотриманням стандартів якості повітря на підприємствах із зоною безпечного сусідства («санітарно-захисна зона»); ⏺ стратегічного картографування шуму та формування законодавчої бази, що регулює шум; ⏺ впровадження висновків найкращих доступних технологій та методів управління та процедури надання відступів.Варто відзначити, що Чехія прийняла базовий Закон про інтегрований контроль промислового забруднення ще до вступу до ЄС. Це суттєво спростило подальшу адаптацію законодавства.Також учасники делегації відвідали Пльзеньську тепломережу та сміттєспалювальний завод «ZEVO» в місті Пльзен, де ознайомилися з технологіями, які використовуються для запобігання забрудненню відповідно до нормативів НДТМ. Зокрема, сміттєспалювальний завод «ZEVO» є   сучасним і екологічним об’єктом Пльзеньської тепломережі і  використовує широкий спектр відходів для отримання енергії. Це забезпечує місто теплом та електроенергією. Вивчення кращого досвіду європейських партнерів дозволить Україні впевнено пройти шлях адаптації національного законодавства України до ЄС.Навчальний візит організовано за сприяння проєкту «Найкращі доступні технологій та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини