Telegram statistics channel - @mindmilitary

Ви мали бачити це фото. На цій світлині беркут у січні 2014 року веде побитого 72-річного майданівця Миколу Пасічника. Тоді він отримав струс мозку та численні забої. Кілька років тому Пасічник помер. Справу про незаконне затримання та взяття під варту протестувальника розглядав Дніпровський суд Києва. На лаві підсудних опинились ексзаступниця прокурора Оболонського району Києва Ілона Клюге та слідчий міліції Віталій Матюша.І ось суддя Інна Омельян ухвалила вирок, яким виправдала Клюге та Матюшу. Уявляємо, що відчував би Пасічник, якби почув такий вирок. За даними прокуратури, правоохоронці сфальшували рапорт про затримання Пасічника, вказавши, що виявили у пенсіонера сім "коктейлів Молотова". Як повідомляє Watchers.Media, які уважно стежили за справою, для Клюге та Матюші вимагали по 7 років увʼязнення. Мовляв, слідчий Матюша не помітив або й проігнорував сліди побиття беркутівцями пенсіонера, а прокурорка Клюге, за даними слідства, допустила службове підроблення та незаконне затримання. Втім, суддя Омельян виправдала Клюге та Матюшу за всіма пунктах звинувачення. Про суддю Омельян варто розказати окремо, а от Матюша спокійно працює у Нацполіції Києва і минулого року отримав майже 600 тисяч грн зарплатні. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду, але чи такої справедливості ми очікували у справах Майдану?

When the DELTA system introduced a drone visualization module called “VEZHA” (Tower), efforts began to destroy the project.When Syrskyi became Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine, “Tykhokhod” saw this as his shining moment. In the first few weeks of Syrskyi’s command, a combat directive signed by Syrskyi was issued to the troops, banning the use of DELTA. I remember that evening: as soon as I received this information, I immediately contacted the Commander-in-Chief of the Armed Forces. At the time, we were still in contact, ending our communication only over the issue of Gen Sodol. Oleksandr Stanislavovych seemed surprised and assured me that everything would be canceled, which indeed happened. He also mentioned that “Tykhokhod” would no longer visit his office. But how does the Commander-in-Chief of the Armed Forces sign documents without knowing what he is signing?Some more time passed, and my direct contacts with Syrskyi scandalously ended. Then I saw in one of the pompous photos, meant to showcase the Commander-in-Chief’s love of modern technology, “Tykhokhod” himself. Formally, Dmytriiev remained an advisor to the Commander of the Ground Forces, but strange combat directives signed by the Commander-in-Chief continued to be issued to the troops, requiring the use of the “Eyes” program and banning other systems. Occasionally, videos with the “Eyes” logo appear on the Commander-in-Chief’s website, recorded without using the program. Meanwhile, the program was officially adopted by the Armed Forces of Ukraine in violation of all rules and without certification for information security. The program remains privately owned and receives opaque funding, with no way to verify who has access to the data in the cloud storage. The DELTA project and its components, particularly the ISTAR situational awareness teams, continue to face comprehensive resistance. Meanwhile, Dmytriiev “Tykhokhod” drives a Mercedes G-Wagon with military black plates… At the same time, Syrskyi continues his attempts to remove his deputy, Vadym Sukharevskyi, in order to appoint his own man, Kuprii, to the position.These stories show that while everyone is equal, some are more equal than others. In the close circle of the current Commander-in-Chief of the Armed Forces, there are people with pro-Russian views and backgrounds (under his predecessor it was Kivalov and others, and now it’s Taruta and others, for example). He makes decisions based on personal connections rather than objective data, and despite his outward strictness, he allows completely unauthorized individuals access to state secrets and military management. Will we win like this? No.I ask the Security Service of Ukraine to pay attention to the information presented, and for the leadership of the Armed Forces to stop this. Just stop doing it. I am preparing an official letter.And where is the Ministry of Defense of Ukraine, Rustem Umerov, Kateryna Chernogorenko? They’re pretending nothing is happening.

Вчителька пише у вайбері: "Будете їхати за підручниками, не ставте всі разом машини під школою, бо якщо дрон-розвідник побачить скупчення, і якщо потім прилетить..."Бо долітає за секунди. Школа скрипить підлогою в довгих коридорах, пахне фарбою, попри те, що порожня третій рік. Квіти дбайливо висаджені, прополоті та политі. Зате ціла, і на тому щасливі. Вона немов завмерла в очікуванні дитячого галасу, але того галасу невідомо скільки чекати. НЕМАЄ в масі своїй ніякого першого дзвоника тут, на прикордонні. Немає ніякого свята. Немає масових зборів. Немає тої атмосфери, яка, на щастя, є десь далі від нас і від них - ворогів. Зустрічаю рекламу того чи іншого для школярів - але ж ми виключені з загального щорічного "свята". Десь є в приватних школах, якісь спроби, якісь короткочасні моменти, але це крапля в морі. Діти, які через роботу батьків залишені вдома сам на сам з ноутбуком чи планшетом з 8.30 і майже до 14.00-15.00 години дня, спочатку перестають вмикати камери, щоб їх не бачив учитель. Потім перестають слухати. Потім перестають підключатися до уроків. І все йде шкереберть. Це величезна трагедія і величезне навантаження. І життя йде, роки проходять, шанси падають. Моя племінниця, поки батьки були на роботі, тиждень не виходила на онлайн-заняття, поки за викликом вчителів додому не прийшов поліцейський - перевірити, в чому справа. Не виходила, бо ось така вона - дистанційка, що діти втрачають темп. Я, звісно, можу навести приклад, що колись у школі починала вчити англійську за програмою лише з п'ятого класу, а зараз вчать з першого, - і нічого, до випуску зі школи знала на відмінно. Але ж зараз, коли уроки перериваються через вибухи і коли предметів багато, - їх всі не почнеш вивчати потім, всі разом, щоб надолужити. Це винятки, щоб хтось мав таку вроджену силу волі або талант, щоб втрачене через війну надолужити й зрівнятися з тими українськими дітьми, яким пощастило більше. Щоб вчасно разом з усіма прийти до фінішу, хоча умови самого процесу різні. Тут надто багато проблем зараз: падає увага, падає бажання, падає дисципліна, падають надії. Немає достатнього спілкування з однолітками. Немає відповідальності. Немає нагляду.Немає тиші. Немає сил інколи... Тому свята тут теж, за великим рахунком, немає.Авторка Елена Кудренко.Художник Alighieri Dante 🇺🇦

🚇 «Київський метрополітен» уклав договір на продовження робіт із будівництва гілки метрополітену між Подільським районом і масивом Виноградар. Переможцем тендеру стала «Група компаній “Автострада”», яка завершить роботи до кінця 2026 року, пише ФОКУС.Вартість робіт становить 13,785 млрд грн, що на 200 млн менше від очікуваної суми. На Prozorro видно, що дві інші компанії мали зауваження до тендеру, але їхні скарги відхилили.📌 За даними YouControl, «Автострада», заснована у 2015 році у Вінниці компанією «МС Капітал», належить Максиму Шкілю. Загальна вартість лотів, в яких компанія визнана переможцем, за всі роки існування складає понад 157 млрд грн.Як повідомляє БізнесЦензор, «Автострада» до останнього часу не мала досвіду будівництва метро, але була найбільшим будівельним підрядником в Україні. 🏗️ Раніше вона займалася переважно ремонтом доріг та мостів, а минулого року отримала підряд на 5,3 млрд грн на будівництво водогону.У травні «Київський метрополітен» уклав з «Автострадою» договір на капремонт тунелю між станціями «Деміївська» та «Либідська» за 445,49 млн грн. Підряд компанія отримала майже без конкуренції, адже ще в грудні 2023 року уклала угоду на проєктування та підготовчі роботи вартістю 21,16 млн грн. Угоду уклали через чотири дні після підтоплення тунелів, без відкритих торгів.💬 Власник «Автостради» Максим Шкіль зазначив, що компанія братиме участь в усіх тендерах на будівництво метро, не тільки в столиці.Зображення новини асоціативне.Джерела:👉 cutt.ly/Cev2tFiZ👉 cutt.ly/5ev2tEgF

Держустанова «Національне військове меморіальне кладовище» (ДУ НВМК) визначила переможця на будівництво першої черги кладовища. Ним став консорціум «Білдінг Юа».За 1,76 млрд грн консорціум побудує інженерні мережі, автостоянки, під’їзні дороги, сектори поховань, колумбарії, меморіал, монумент, адмінбудівлю, будинок трауру, трансформаторні підстанції, помпову станцію, котельню й інші об'єкти. Тривалість будівництва, згідно з проєктом, — 19 місяців.📑 Консорціум було створено наступного дня після оголошення тендера. За даними YouControl, він об’єднує компанії «Євроелітбуд» (80% акцій), «Броварське Шляхово-Будівельне Управління № 50» (10%) та «Акам» (10%). Переглянути досьє 👉 cutt.ly/ZexzsbQy💬 «Учасники консорціуму мають значний досвід у реалізації будівельних проєктів, створені та працюють з 1996, 2006 та 2014 років. Вони не є компаніями-одноденками, а мають у своєму портфоліо десятки реалізованих об’єктів», — зазначається на сторінці ДУ НВМК у Facebook.Також наголошується, що створення тимчасових об'єднань для реалізації конкретного проєкту є розповсюдженою практикою, яка не суперечить законодавству.🔗 Компанія «Акам» входить до консорціуму та, за даними YouControl, на 89,99% належить її директору Олексію Міхєєву з Дніпра. Ще 10,01% має «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Технології"». Останній є власністю кіпрської Licita Trading Co Limited Софії Кононенко.До 21 червня 2024 року фірма належала підсанкційному дніпровському бізнесмену Вадиму Єрмолаєву. А сама Софія Кононенко, за джерелами журналіста The Page, є ймовірною дочкою Єрмолаєва. У грудні 2023 року РНБО ввело проти Єрмолаєва санкції на 10 років. ⛔️❗️ У ДУ НВМК повідомили, що звернулася до консорціуму «Білдінг Юа» з проханням надати відповідні пояснення щодо можливої наявності російського паспорта в одного зі співвласників консорціуму.Відзначили також, що договір підряду ще не підписаний, і його планове укладання відбудеться 6 серпня 2024 року.Джерело: The Page 👉 cutt.ly/wexzoQRAОфіційна заява ДУ НВМК 👉 cutt.ly/5exzaMwBЗображення: проєкт Національного військового меморіального кладовища, ДУ НВМК

Знаєте, чому радянські колгоспники різали свиней уночі, у сінях, попередньо вдягнувши на голову мішок із золою – щоб кабанчик задихався і не кричав? Не знаєте?Тому що чоловік, який своїми руками виростив кабана, повинен був віддати його шкіру державі. На офіцерські чоботи, портупеї та інше необхідне державі військове майно.А сало хотілося, щоб зі шкіркою було. Яке ж сало без шкірки? От і різали свиней потай. А голові колгоспу та голові сільради хабар давали. Цим же салом зі шкіркою та найкращим шматком м'яса.Знаєте, чому селяни і в СРСР рубали фруктові дерева? Тому що комуністи запровадили драконівські податки на них. Нема грошей? Не біда. Брали "натурою" - вовною, м'ясом, овочами та тими самими фруктами. Ось мужики й взялися за сокири. Рубали та плакали – ті груші та вишні ще їхні діди садили.А ще моя мама згадувала, як їх зобов'язували вивозити на колгоспні поля... власні екскременти. На добрива. Сам мав свій туалет на кшталт "сортир" вичистити і сам на поле, куди бригадир вкаже, вивезти. Або винести. Нікого не хвилювало, як це гуано в полі виявиться. Але віддай – не гріши.А ви знаєте, що рідна держава обкладала всіх селян, які мали корів, натуральним податком - 220 літрів молока на рік дай. Горбуєшся на корівку ти, а молочко держава підгортає. Якщо хто не в курсі, як воно дається - молочко - спробуйте день косою помахати. Я махав – знаю. А сіно скиртувати не пробували? Теж скажу – не ложкою за столом працювати.І так, якщо у вас був десяток курей - улюблена держава робітників і селян дбайливо зобов'язувала здати 180-250 яєць на рік. Бо держава своїми яйцями пролетаріат забезпечити не могла.І так – на кожну свиню, яку виростив радянський мужик, теж існував податок.Це все на додаток до важкої, від темної до темної роботи в колгоспі. Практично безкоштовною, бо що таке зарплата 40-50-60 рублів? І ту лише з 1966 року почали платити. А до цього цілих 36 років ішачили колгоспники задарма. За "трудодні". Відпрацював "трудодень" - отримай 2 кілограми зерна, і ні в чому собі не відмовляй. Грошей хочеш? Продай ці 2 кіло рідній державі. За ціною вдвічі меншою, ніж держава у колгоспу купує. Але 2 кіло на "трудодень" то вже багато. В середньому було 600 грамів.Як люди не тікали з цього "раю"? Тікали, ще як. Незважаючи на те, що рідна радянська держава, в якій "так вільно дихає людина", зробила мужиків кріпаками, фактично заборонивши виїзд із колгоспу, відібравши паспорти.Моєму батькові пощастило. Рідний колгосп направив його вчитися на тракториста у Старобешові. Після цього він потрапив до армії, а з армії поїхав "піднімати цілину" за "комсомольським набором". У Калмикію. А це вже – паспорт. А паспорт давав право на "ліво". Так наша сім'я опинилася не в колгоспі, а в державному підприємстві – радгоспі.А це вже зовсім інша річ. Платили хоч і мало, але все ж таки платили, а не ті мізерні 40-50 рублів "колгоспних". І пенсійний стаж ішов державний, а не колгоспний. Знаєте, що таке "колгоспна пенсія"? Це 12-18 рублів на місяць. Бувало, що й 5 карбованців і навіть три.P.S."Народ, який забув, або не знає свого минулого - не має майбутнього" - казав Платон. Останнім часом (може мені просто не щастить) знову почастішали випадки зустрічі зі "свідками світлого радянського минулого"., причому вже і молоді є, які тоді не жили. А отже...Павло Бондаренко

Таємниця живого каміння в лівійській пустелі, які утворюють «Долину планет».  Здається, що може бути дивовижного та чудового в пустелі?  Чуєш слово «пустеля» і перед очима безкраї піщані дюни, і палюче сонце... Але у Творця не буває нічого зайвого чи некрасивого.  І ось посеред піщаного моря — одне з таємничих і рідкісних чудес. Це місце називають Кавакеб.  Знаходиться воно у Лівії, у долині Ван Тікофі.  Долина зберігає щось таємниче та незрозуміле.  Незвичайні камені дуже схожі на планети та небесні тіла, що утворюють небесну карту.  Ці космічні живі скелі є справжньою перлиною держави, скарбом Лівії.  Найбільше вчених вабить їх досі невідоме, загадкове походження.  Ці геологічні утворення невідомого походження докорінно відрізняються від інших скель Землі.  Справа в тому, що це каміння поступово росте, рухається і розмножується.  Валуни поводяться як живі організми.  Середній діаметр каміння близько десяти метрів.  Вони лежать неподалік один від одного за абсолютно незрозумілою системою.  Коли там, серед них, здається, ніби потрапив у космос.  А якщо нагадати собі про те, що тебе оточують скелі, які є формою життя — фантазію починає зашкалювати.Хочу все знати 😍

Він народився в Австрії, але найбільш любив та досліджував  Кременеччину…І не тільки… Віллібальд Бессер…  Учений, який першим  здійснив ботанічні наукові розвідки на Волині і Галичині.  Систематик, флорист та ентомолог, доктор медицини та перший професор ботаніки Київського університету Святого Володимира, природодослідник, який присвятив все своє життя й науково-педагогічну діяльність Україні.А починалось усе так. Співзасновник Вищої Волинської гімназії у м. Кременець граф Тадеуш Чацький розглядав кандидатури на посаду викладача природничих наук і зупинив свій вибір на випускникові Львівської гімназії В. Бессері. Так,  у 1809 році Віллібальд переїхав у Кременець і став викладачем гімназії і директором ботанічного саду. У 1818 року гімназію було реорганізовано в ліцей. За складністю навчальних програм він прирівнювався до Віленського університету.Кременецький ліцей став місцем розвитку культури і науки. В. Бессер відігравав у ньому важливу роль. У 1823 р. колекційний фонд Кременецького ботанічного саду налічував вже 12 тисяч видів і форм різних рослин, сад став одним з кращих і відомих садів Європи, скарбницею природного багатства та одним із осередків природничої науки та просвітницько-навчальної діяльності і увійшов до номенклатури ботанічних садів світу. Учений постійно листувався і займався обміном рослинами, насінням та гербаріями з багатьма ботанічними садами та найвідомішими флористами різних країн. Він здійснив наукові експедиції на Волині, Поділлі, Галичині, Бессарабії, Правобережній Україні, Одещині та інших регіонах й країнах. Видав 16 каталогів рослин і насіння, які сьогодні стали бібліографічною рідкістю, написав понад 40 наукових праць та методичних рекомендацій, описав понад 100 нових для науки видів рослин.  Його власний гербарій налічував 18 тисяч таксонів. Невтомний природодослідник займався питаннями акліматизації, інтродукції, використання рослин місцевої та світової флори в медицині та інших галузях. У 1831 р. Кременецький ліцей закрився.У 1834 році  В. Бессер переїхав у Київ і був призначений ординарним професором університету Святого Володимира, директором ботанічного саду, очолив кафедру ботаніки.Після виходу на пенсію у 1841 р. В. Г. Бессер повернувся до милого серцю Кременця у свій будинок, де і помер у 1842 р. За його заповітом похований на  Кременецькому монастирському цвинтарі.Його бібліотеку та найцінніші колекції ботанічного саду перевезли до університету Св. Володимира, (нині це Київський національний університет імені Т. Шевченка).Заслуги Віллібальда Бессера гідно пошановані науковою спільнотою. Його називають «батьком флористики». Багато видів рослин назвали на його честь: живокіст  Бессера, арум Бессера, аконіт Бессера та інші. Його обрали членом Краківської академії наук та членом-кореспондентом РАН, дійсним та почесним членом понад десяти наукових товариств: Лондонського, Імператорського Віленського, Королівського Варшавського та ін. Його постаті присвячуються всеукраїнські та  міжнародні науково-практичні конференції.У Кременці Вілібальду Бессеру встановлено пам’ятник, відкрито меморіальну дошку, зроблено експозиційну ділянку "Сад Бессерівських рослин".І ми шануємо його пам᾿ять.                    На нашій виставці, присвяченій 240-річчю від дня народження В. Бессера ви зможете побачити фондові матеріали про цього талановитого, закоханого у природу вченого.Людмила Бочарова, старша наукова співробітниця відділу природи ТОКМ

Олег Манчура:Колись етнічний росіянин Олександр Дегтярьов показував мені ракету, якою ЗСУ могли б в'ї*ати по всій довжині Волги: від Ярославля до Астрахані*.Головний конструктор КБ "Південне" тішився, як дитина: ракета "Грім-2" пройшла свої перші випробування.Її зробили за гроші саудитів, але крім експортної версії була і для ЗСУ.Дивлячись на цю залізну смерть, я відчував безмежне щастя, бо як пояснив мені генеральний конструктор Павлоградського хімзаводу Леонід Шиман: "В зоні досягнення нашого аналога "Іскандера" гідростанції на Волзі, теплостанції, хімічні підприємства, великі скупчення військ та боєприпасів, які можна накрити одним махом".Шимон очолював підприємство, на якому багато років різали знамениту "Сатану", яку спроєктувало те саме КБ "Південне".В нас забрали ядерну зброю, але ми впритул підійшли до створення стратегічного неядерного щита.Русскіє бісилися. Підмовляли китайців, які були важливими партнерами двох підприємств, шантажувати їх: або ви припиняєте розробку "Грім-2", або втрачаєте наші гроші."Путін добре подумає чи варто запускати ракети по Україні, якщо знатиме, що йому прилетить у відповідь і спровокує техногенні катастрофи", - казали мені тоді на КБ "Південне".200 ракет з дальністю 280 км — це мало стати лише початком.Бо на КБ "Південне" хитро посміхалися: "Але ж ти розумієш, що 280 км це умовно, нам же не важко буде поставити начинку і на пів тисячі, і навіть на тисячу кілометрів — була б політична воля".Політична воля у всяк час була всяка.Спочатку Павло Лєбєдєв — міністр оборони Януковича, зірвав цей проєкт.Потім Андрій Таран — міністр оборони Зеленського, зірвав цей проєкт.До 2019 року Павлоградський хімзавод та КБ "Південне" зібрало 12 ракетних двигунів "Грім-2".Чекали, аби пустити ракети на конвеєр.Та у 2019 році сталося те, що сталося.У 2020 році міністр оборони Андрій Таран заблокував оборонне держзамовлення.Заводи почали звільняти висококваліфікованих поштучних спеців. Лише на ПХЗ сім сотень.Зупинилися навіть ті проєкти, які вже були готові.Про "Грім-2", який якраз допилювали, мова вже й не йшла.Ось що тоді сказав на пресконференції Шиман: "Україна поки налагодила серійне виробництво всього лише одного типу ракет дальньої дії – “Вільха”, випущена перша партія на замовлення 19-го року, але треба продовжувати роботу. У разі нового широкомасштабного наступу Росії за допомогою “Вільхи” ми отримуємо засіб стримування".Шиману цю пресконференцію потім згадали: порушили кримінальне провадження.Тарану зрив оборонного замовлення теж згадали: відправили послом в Словенію.Тому коли нині справедливо проклинаємо русскіх і так само справедливо вимагаємо від Заходу дати нам більше ППО — будьмо справедливими й до того, через кого не маємо чим відповісти за Київ, за Кривий Ріг, за Покровськ.І це не Таран, ні.