- Орєхова, невже ти не здатна мовчки віддавати замовлення? Сунула в руки пакетік, махнула гривою та пішла собі. То так важко?! - подруга з мене спочатку реготала та була налаштована перевиховати мене. Зараз вона плюнула за це діло і просто слухає мої історії. Віддаю замовлення. До цього обговорювали, що одне мило для підлітка, якого в силу віку поприщило, для маленької дівчинки та для їх мами. Всі вони повертаються в Харків з Європи, до якої поїхали на початку повномасштабного. Замовляє бабуся, свекруха тієї мами. Зустрічаємось під дощем, стоїмо в арці Госпрома.- Внучку почти не видела. Уехали, она еще была грудная. Внук такой взрослый, басом почти говорит. Выше меня! - щиро радіє бабуся. Доречі, молода, доглянута, сучасна. - Дуже рада за вас!- Но знаете, Любочка, они так настроены… Говорят только по укрАински. Малая вообще русского не знает, старший хамит, говорит я не разумию. Это ж «доця» научила.В усій «доці» погано прихований ядочек. Я глибоко дихаю, підіймаю голову, ловлю краплі дощу.- А що в цьому поганого? - питаю я. - Просто наша семья была в (тут не памʼятаю в скількох) поколениях русскоговорящей. И Харьков тоже говорит на русском. Это исторический факт! - вона це каже мені, не кліпаючи очима. - Угу. А наслідки цього вам подобаються? - я теж дивлюсь Ї в очі. - Ну какие наслидкы? Вон, например, Канада, Щвейцария. Мы же исторически…- Ви знаєте, а я напівузька за народженням. В мене всі по татовій лінії узьки. І все життя я розмовляла виключно каzzапською. А зараз ні. А зараз жалію, що так пізно зрозуміла, що з такими сусідами треба давно не «разумиты». - Но ведь Канада же. И Швейцария…Я глибоко дихаю, дивлюсь на небо. Розумію, що ні до чого ця розмова. Розумію, що цій красивій, доглянутій бабусі мої вангування про те, що з таким її міркуванням її онуки не будуть спілкуватися з нею, навіть проживаючи в одній квартирі, як інʼєкція в протез, бо вона зараз не відчує.Розумію, що розповідати про те, що ані Канада, ані Швейцарія не мають своєї ОКРЕМОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ!!! І такого досвіду «братської любові» теж марно. Бо все одно я почую про «історіческі сложілось». Розумію, що доводити те, що в Європах її сімʼя почала розмовляти українською, щоб відокремити себе від узьких та індефікувати, як українців, даремно, бо у декількох поколінь вони розмовляли на узькой тай крапка. Розумію, тому просто віддаю замовлення, прошу переказати вітання «доці» та дітям та йду трохи познімати під дощем. P.S. Підтримуйте збір на потреби наших козаків. Будь ласка. Бо захлинаюсь у запитах. Та хай вас бог милує від таких діалогів)4441111062494152