Як всім відомо Велика Китайська стіна виконувала оборонну та фіскальну (контроль торгових шляхів) функції. Проте знахідки, зроблені під час розкопок поховання епохи Хань у передмісті Лояна минулого року, змушують нас переглянути саму концепцію цієї споруди.Серед супутнього інвентарю в гробниці чиновника, що відповідав за постачання північних гарнізонів, було знайдено фрагменти бамбукових планок із кресленнями ділянок стіни. На відміну від відомих нам фортифікаційних планів, ці документи містять детальні розрахунки радіусів розвороту на верхніх майданчиках.Згідно з текстом, верхня частина стіни проектувалася з можливим використанням її для важких двоколісних возів. Логіка інженерів була прагматичною: доставка продовольства та будівельних матеріалів через гірські хребти звичайними дорогами була занадто ризикованою та повільною. Використання полотна стіни як штучної артерії дозволяло постачання товарів з узбережжя в гірські райони, більш швидким та безпечним - піднята над рівнем ґрунту траса не розмивалася під час сезону дощів, прорізана колія вберігала вози від падіння з стіни а рівне каміння колії створювало значно менший опір коченню, ніж ґрунт чи щебінь.Фактично, ми маємо справу з прототипом залізничного полотна, реалізованим у камені ще два тисячоліття тому. Оборонна функція стіни, безумовно, залишалася пріоритетною, проте її інтеграція в загальнодержавну логістичну систему була значно глибшою, ніж вважалося раніше. Тепер стає зрозумілим, чому ширина верхнього майданчика (близько 5–6 метрів) була стандартизованою - це була мінімально необхідна площа для роз'їзду двох зустрічних вантажних потоків.