Я та моя команда НЕ практикуємо в справах "мого чоловіка/сина/брата/друга/хлопця/тощо забрали з вулиці ТЦК". Причин цьому декілька:1. Мова йде про протиправне викрадення людини, за що передбачена доволі сувора відповідальність, але враховуючи те, що поліція є співучасниками цьому, інструментів для захисту громадянина вкрай мало.2. Будь-який захист буде більш ефективнішим, якщо постраждалий готувався до цього: привів документи в порядок, зробив медичні виписки з діагнозами, отримав бронь чи відстрочку, знімав себе з розшуку в адміністративному чи судовому порядку і т.д. Якщо людина просто грала в "голодні ігри" з державою, морозячись від того, до чого її зобов'язали, то допомогти майже не можливо.3. Істерика. За допомогою часто звертається не сам постраждалий, а його близькі, що знаходяться в шоковому та істеричному стані. Це дзвінки посеред ночі, це крики, сльози та причитання, це перекладання відповідальності за те, що сталось на адвоката, це постійний психологічний тиск з боку клієнтів, який я вже не вивожу в силу свого віку чи втоми від роботи.То шо я раджу?1. Знайдіть адвоката, що спеціалізується на цьому піз...це заздалегідь. Укладіть з ним договір та звертайтесь до нього у разі ситуації СОС.2. Приведіть документи в порядок. Встановіть резерв, скасуйте штрафи та розшуки, зробіть обстеження, пролікуйтесь, потім пройдіть ВЛК.Вас буде легше спасати, якщо на рівні з незаконним "експрес-ВЛК" буде справжнє, зроблене раніше.3. Зберігайте спокій та спілкуйтесь з людьми, які намагаються допомогти, коректно. Емоції завжди тільки заважають.
У нас в Дніпрі є доволі відомий психічно хворий містянин... точніше був, що пару десятків років бігав оживленим проспектом поміж авто з палками. І от закінчилось це так, як впринципі і повинно було закінчитись.Вчора на проспекті Слобожанського все ж таки збили на смерть того чувака. Хочу звернути вашу увагу на декілька ганебних фактів.1. Цей чолов'яга мав психічні розлади здоров'я та повинен був проходити лікування, в тому числі примусове. Але сучасна медична система не передбачає тако, а тому психічно хвора людина, як і десятки тисяч інших таки, просто жив в світі, який не підлаштований під його нормальне існування.2. Людина, що збила цього чолов'ягу, буде мати серйощні проблеми в кримінальному провадженні та навіть може понести покарання за ненавмисне вбивство спричинене об'єктом підвищенної небезпеки.3. Цей випадок нажаль не стане прецедентом, який розпочне низку реформ, що могли б покращити становище психічно хворих людей в суспільстві та зменьшити ризики подібних випадків.Так шо якось так...
Всі так збудились з заяви Шмуеля Камінецького стосовно того, що війна закінчиться до середини січня. Як діти, бляха!...Дивіться, по-перше, Шмуель не сказав нічого поганого. Просто озвучив те, що відчуває.А насправді війна до 16 січня 2026 року або закінчиться, ну або ні. І це 100%.По-друге, я вже 4й рік кажу вам, що не треба такі футуристичні заяви приймати близько до серця, бо потім вашій психиці доведеться знову вигрібати, коли 17 січня наші кінчені сусіди знову обстріляють нас якимось своїм смертоносним гімном.По-третє, на скільки я зрозумів, то він це розповідав не всьому інтернету, а лише групі людей, що зібрались на івенті бізнесклубу і зовсім не планував, що це знімуть на камеру та викладуть на загал.Ви не ображайтесь, але вважаю, що це дещо не етично, якщо, звісно, його перед цим про це не спитали.По-четверте, заява виглядає вирваної з контексту. Я так розумію, що він намагався підтримати бізнесменів таким чином. Дати мотивацію та надію. По-п'яте, дарма він вам це все сказав.Бо від шквалу брудних антисемітських коментів аж смердить.У недорозвинутих знову євреї у всьому винні.
Враховуючи те, що найбільше займаюсь сімейними справами, виокремив для себе ТОП-5 ознак, що шлюб тріщить по швах і скоро приведе людей до адвоката і в суд.Адвокатські редфлеги вийшли) 🚩 №1. Відсутність нормального спілкування Подружжя не проговорює своїх очікувань до шлюбу й не шукає компромісів після весілля. Він чекав, що дружина стане «берегинею дому», вона – планувала кар’єру та публічність. Вона мріяла про спільні подорожі та романтику, він – про рибалку, пиво й «плойку». У результаті – претензії, розчарування і спроби змінити один одного.🚩 №2. Фінансова непрозорістьТаємні заначки, кредити без пояснень, майно, переписане на родичів. Коли в сім’ї немає довіри у фінансових питаннях, розлучення – лише питання часу. Треба одразу визначитись, берете ви кредити, чи не берете; на кого, як потім віддавати тощо. 🚩 №3. Маніпуляції дітьми«Я заберу дітей, і ти їх більше не побачиш» – з боку жінки. «Не буду платити аліменти й утримувати дітей» – з боку чоловіка. Чую це постійно. І ТАК, це руйнує будь-які відносини. 🚩 №4. НасильствоФізичне, економічне чи психологічне – взагалі неважливо. Тут коментарі зайві: жертва рано чи пізно починає себе захищати, а кривдник опиняється у правоохоронців.🚩 №5. Ілюзія «само минеться»Це дитяча позиція, коли в подружжі виникає конфлікт чи непорозуміння, а вони чи хтось з них вирішують нічого не робити та чекати поки само минеться. А воно ніфіга не минається, а стає тільки гірше. Якщо у вас у житті є хоч щось з цього, то вам конче необхідно на консультацію до адвоката. Треба розібратись у причинах та наслідках, а також обов’язково пропрацювати стратегію вашого захисту на випадок судових тяжб. Я зараз працюю над курсом «Технологія розлучення», в якому збираю відповіді на всі найпопулярніші питання, які за досвідом виникають до, під час та після шлюбних правовідносин. І перша серія буде знаєте про що?) про те, навіщо взагалі потрібен шлюб.Навіщо укладати шлюб? Як гадаєте?
А ви знаєте що таке насправді «шаббат»? ...Скоріш за все, у вас це слово асоціюється з тим, що в шаббат (з вечора п'ятниці до ранку суботи) ортодоксальні євреї не користуються телефоном, авто і не включають світло. Але насправді це щотижневе свято не про це.Я по папі єврей. Тобто в Ізраїлі я українець, а в Україні – єврей 🤣 Але я більше за вас знайомий з єврейською культурою і її звичаями.Шаббат – це дійсно щотижневе свято, в яке євреї припиняють всі свої справи, виключають і відкладають все, що може відволікати від суті і присвячують цей час душі. Хтось молиться Всевишнєму, хтось ходить в Синагогу, хтось просто дотримується правил, але абсолютно всі у цей період накривають вдома величезний стіл та кличуть свою сім'ю, родичів, друзів, вечеряють (або йдуть в гості) і просто говорять один з одним: «Як минув тиждень? Що доброго зробили? Чи треба комусь допомога? Як здоров'я? Що там діти?». Погодьтесь, в сучасному житті ми майже завжди жертвуємо цим часом задля роботи, магазину, суєти якоїсь безглуздої, втрачаючи при цьому людей, близьких та себе. А тут прям обязаловка під страхом кари Божої: «Зупинись, все кинь і бігом до своїх, до рідних. Відпочинь. Повеселись. Напийся врешті решт! І просто поговори». Ну хіба це не круто?А справи почекають. Нє, ну погодьтесь: що важливого вам можуть сказати по телефону в п'ятницю ввечері чи в суботу вранці? Тільки якусь гидоту чи бридоту, шо зіпсує настрій на весь уікенд ) Станіслав Ліфлянчик.
Комік та військовослужбовець Віктор Розовий заявив, що виплатив своїй колишній дружині за контрактом 500 тис. грн із Монобанку, куди люди скидали гроші на його реабілітацію після поранення За його словами, екс-дружина на ці гроші придбала собі машину. Рожевий сказав, що реабілітацію отримає безплатно....А давайте спокійно на цю тему поговоримо, без ярликів та засуджень.1. Зібрані на його лікування гроші були отримані ним на рахунок, після чого стали його власністю.З точки зору сімейного законодавства це є сумісно нажитим майном і ділиться між подружжям (звісно якщо вони не оформлені як дарунок). Тож інакше він не міг по закону.2. Всі пожертви для нього збирались добровільно. Мотивація була: "На відновлення здоров'я захисника Батьківщини.Тож я не можу зрозуміти. Вам тепер шкода, щоб людина, яка втратила здоров'я, захищаючи країну, витратить кошти як їй заманеться? Він не заслужив?3. Він може подобатись чи нє, говорити х...ю, чи нє, але я все одно хочу на цьому приклади показати вам, що за хайпом і маніпуляціями, ви втрачаєте суть.
Не вперше чую про наратив від чоловіків, що в процесі призначення та стягнення аліментів повинен бути обов'язковим генетичний тест на батьківство.Типу, вони не повинні сплачувати аліменти якщо дитина не їх.Кхм 🤔 Позиція вкрай цікава. Спробую позначити свою. 1. «Генетичний тест» або точніше судова молекулярно-генетична експертиза може бути проведена лише в межах судового процесу, що стосується факту встановлення чи оспорювання батьківства. Процес про стягнення аліментів таким не є. Тож чисто процесуально це не можливо.2. Якщо є сумніви, шо то ваша дитина, і ви не хочте платити аліменти, то не чекайте, що держава, суд, ваша мама чи тьотя з канцелярії самостійно почнуть судовий розгляд ваших сімейних хитросплетінь та любовних трикутників.Беріть в свою сильну чоловічу руку паспорт, ІНН, гроші і йдіть до адвоката. Зверніться до суду з позовом про припинення батьківства і в процесі проведіть ту жадану експертизу ДНК.3. Аліменти сплачує юридично визнаний батько, а не тільки біологічний. Тож той факт, шо ви в свідоцтві батько і є підставою для виконання обов'язку по утриманню дитини.І пам'ятайте, що ви – єдина особа, що несе відповідальність за ваше життя. Дії завжди тягнуть за собою наслідки.І наслідки не змусять на себе довго чекати.Адвокат Станіслав Ліфлянчик.
Мораторій на безпідставні перевірки бізнесу…На цьому тижні одною з топ-новин є введення указом Президента України мораторію на перевірки податковою та митницею бізнесу. Указ навіть називається «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання України».Але якщо читати укази президента не тільки по назвах, а ще й опустити оченятка в текст, то можна побачити, що документ зовсім про інше і ніякі мораторії ніхто не вводить, а бізнес як провіряли, так і будуть перевіряти.Указ, по-перше, закріплює обов’язок всіх правоохоронних органів скоординуватись та прискоритись в діях по пошуку нових кандидатів на санкції РНБО, а також майна та активів тих осіб, проти яких вже ввели санкції РНБО.По-друге, указ доволі неконкретно указує податковій і митниці встановити обмеження на проведення перевірок бізнесу, шо з незначним ступенем ризику. Полягати це буде в тому, що збільшать терміни планових перевірок. Тобто планові перевірки таких бізнесів будуть можливі раз на декілька років.Отже, любі мої підприємці! Не розслабляємо сідничні м’язи, тримаємо вухо в гостро, а хвіст пістолетом.
Особисто я вважаю, що абсолютно все, що пов'язано з сексом, який здійснюється дорослими людьми за згодою, без залучення дітей, тварин, а також без шкоди для життя і здоров'я, - повинно бути дозволено.Абсолютно нічого поганого в тому, що одна доросла людина зробила фото чи відео сексуального характеру та виклала це в закриту мережу, а інша доросла людина зайшла в цю мережу та подивилась, - не було і немає.А знаєте чому? Бо це усвідомлений вибір людей, що мають на нього право. З яких пір право вибору стало аморальним чи злочинним?Чому під прикриттям моральності та ідиотського закону єдині хто плекає свою збочену хіть в формі самоствердження за рахунок власного посадового положення - це поліціанти? Нє, ну серйозно, панове поліцейські, у вас дійсно немає чим зайнятись? Я б повірив, якщо б ви вже сьогодні б зачиняли останній "офісник", але ж ні.Справи про викрадення коштів з рахунку потерпілих шахраями з колцентрів у вас висять без руху, а як треба прийти здоровим лбам з обшуком до беззахисної моделі, то ви несетесь туди половиною відділу. Це шо таке взагалі?Ви з порядок на дорозі впоратись не можете, щоб малолітки на бехах припинили народ лякати пострілами вихлопної системи. А як налякати дівчину, шо податки сплачує, то ви тут як тут.А якщо серйозно, то у всіх країнах Європи, окрім Білорусі та Болгарії, дорослі можуть вільно займатися виробництвом еротичного контенту. І це приносить величезні прибутки цім державам. Скажіть, нам гроші не потрібні? Корочше, я за те, щоб декриміналізувати виробництво контенту для дорослих, щоб правоохоронці займались реальними злочинами, а не робили контрольні закупівлі інтимних фотографій, а податки від реалізації цього контенту йшли в бюджет.ПРОШУ ПРОГОЛОСУВАТИ ЗА ПЕТИЦІЮ:https://petition.president.gov.ua/petition/248984?fbclid=IwY2xjawLQPfxleHRuA2FlbQIxMQABHhJqnPYa-uNOpqArmtcb2Rae8GbpfXYIuUxCgzBedBNNcTeriOBqgkfDKkRs_aem_frBN9BGWb3zgxHEjFo_4kg
Позбавлення батьківських прав…В наших судах стосовно цього питання склалась дещо кінчена практика.Колись судді Верховного суду прочитали практику Європейського суду по правах людини, яка декларувала, що позбавлення батьківських прав – це крайня міра, що застосовується коли поведінка батьків/одного з батьків є невиправною по відношенню до дитини, а отже перед позовом повинні передувати дії направлені на налагодження відносин батьків з дитиною 9що мав на увазі ЄСПЛ, не дуже зрозуміло, але маємо, шо маємо).І все. Верховний суд понавиносив постанов з відмовою у позбавленні батьківських прав, зазначаючи вищенаведену фразу, як підставу, і все. Вважає шо справився. Але знаєте до чого це призвело?А призвело це до того, що у випадках, коли батько/мати грубо, систематично, тривало не виконує батьківських обов’язків пов’язаних з вихованням, навчанням, лікуванням, спілкуванням, турботою, підтримкою дитини, суди першої і апеляційної інстанції відмовляють в задоволенні позовів про позбавлення батьківських прав на підставі тої, доволі неконкретної позиції Верховного суду, а Верховний суд не приймає до перегляду касаційні скарги з цього приводу з причини того, що все і так зрозуміло з попередніх рішень.Так бути не повинно. Бо одна справа, коли Європейський суд по правах людини приймає рішення, ґрунтуючись на практиці країн, де працює система соціальної підтримки та орган опіки дійсно може «за ребро повісити» батька чи матір, що порушують права дитини і не виконують обов’язків. Але ця калька не лягає на систему, яка існує в Україні. І якщо шановний Верховний суд пише, що позбавлення батьківських прав – це крайня міра, то будьте люб’язні дайте визначення цьому. Ну тобто: Якщо батько чи матір не водять дитину до школи, не спілкуються з нею, не люблять її, не підтримують, не лікують, то це крайня міра, а якщо немає хоча б однієї складової, то нє.А то знаєте, ми, адвокати, на боці позивача збираємо купу доказів, психологи, засідання комісії, свідки, купа документів та правових позицій по сто сторінок, дитина ця бідна в засіданні труситься, але пояснення надає, просить позбавити батьківських прав, а відповідач такий, як ясне сонечко, один раз соізволіваєт прийти в якесь засідання (нерідко онлайн) і такий:- Ваша честь! Не позбавляйте мене батьківських прав, бо я не хочу.І суд такий:- Відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, бо відповідач не хоче.Це був би анекдот, якщо б було смішно.От скажіть мені, любі судді, на кой ляд батькам і їх дітям таке правосуддя? Норма права вродє є, порушення її також є, доказів купа також є, а рішення все одно «відмовити, бо крайня міра, бу бу бу…». У вас взагалі є розуміння, що за всіма цими справами, де ви беземпатично виносите рішення такі, щоб попростіше, стоять долі людей? І шо дитині от з таким довєсочком по життю потім йти.Крч, нема в мене вже ні слів ні сил з вами сперечатись. Але повірте, настане день, коли цю абсолютно неадекватну судову практику вдасться зламати. І я от буду з докором кожному з вас в очі дивитись, коли ви почнете штампувати протилежні попереднім рішення, видаючи їх за вашу вольову і принципову позицію.Адвокат Станіслав Ліфлянчик.
TGLIST.COM.UA
