Леонід Нєвзлін

Австралія зустріла президента Ізраїлю Іцхака Герцога масовими та насильницькими протестами. Тисячі людей вийшли на демонстрації в Сіднеї та Мельбурні, дехто з них нападав на поліцейських і скандував гасла на кшталт «Герцог — терорист» та «Є лише одне рішення: революція інтифади».Поліція застосувала сльозогінний газ, понад 20 осіб були затримані.Президент Ізраїлю — значною мірою церемоніальна постать; він не визначає державну політику. До Австралії Герцог прибув із гуманітарною місією — зустрітися та підтримати єврейську громаду, яка нещодавно пережила жахливий теракт під час святкування Хануки на пляжі Бонді в Сіднеї у грудні 2025 року.Але для австралійських протестувальників немає різниці між урядом і людьми, і навіть — між ізраїльтянами та євреями. Самі вони, звісно, назвуть себе антисіоністами. Та насправді це найочевидніший антисемітизм.Як благополучна Австралія стала розсадником цієї чуми? Як став можливим теракт у Сіднеї, а за два місяці — така потворна акція не лише проти президента Герцога, а й проти австралійської єврейської громади?Я сподіваюся, що влада Австралії теж ставить собі ці питання й відповість на них чесно. Хоча б — самій собі.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Цього тижня лідери ЄС мають намір обговорити одне з найскладніших питань — як перетворити Європу на сильного глобального гравця у світі, який стає дедалі жорсткішим, пише Politico. Йдеться про підвищення економічної конкурентоспроможності ЄС, скорочення залежності від США та підтримку України.Зокрема, заплановані зустрічі європейських міністрів оборони в Брюсселі, де представники України поінформують їх про першочергові потреби країни у протистоянні РФ. Після цього відбудеться зустріч лідерів ЄС, присвячена економічним проблемам, а наприкінці тижня пройде Мюнхенська конференція з безпеки.Видання зазначає, що неофіційне головне питання конференції — чи має ЄС взагалі шанс вистояти самостійно без допомоги Вашингтона. Експерти наголошують, що розвідувальні служби знову й знову попереджають європейців: Росія може бути готовою атакувати одного з європейських союзників, поки Дональд Трамп перебуває при владі.Для європейських лідерів нині особливо важливо не піддатися традиційній спокусі потонути в нескінченних нарадах. Континент змарнував роки, вважаючи, що протекторат США у сфері безпеки буде вічним, а у світі й надалі діють якісь усталені «правила гри».Тепер європейські політики ризикують припуститися ще однієї помилки — розраховуючи «пересидіти» Трампа. Але це не так: світ остаточно змінився, і якщо Європа хоче вижити як самостійний гравець, їй необхідно терміново надолужувати згаяний час.Підписатися: Леонід Нєвзлін

На вихідних Володимир Зеленський повідомив журналістам, що США прагнуть домогтися підписання мирної угоди між Росією та Україною до червня. Після цього, за його словами, увага Дональда Трампа може переключитися на проміжні вибори до Конгресу, пише Axios.Зеленський також заявив, що російська делегація в Абу-Дабі змінила риторику і замість «історичних аргументів» вела «конкретну» розмову про те, на що вона готова піти, а на що — ні. За словами українського лідера, Москва й надалі вимагає виведення українських сил з неокупованої частини Донбасу, однак вперше погодилася обговорювати американську пропозицію щодо створення вільної економічної зони в цьому регіоні.Бажання американців форсувати події цілком зрозуміле. Але насторожує інше: на тих самих переговорах США запропонували чергове «енергетичне перемир’я». Україна на це погодилася, а Росія відповіла масованим ударом по ключових електропідстанціях, які забезпечують роботу українських АЕС.Станом на цей ранок, за офіційними даними, енергоблоки атомних станцій і надалі вимушено розвантажені через серйозні пошкодження ліній електропередачі. Дефіцит в енергосистемі посилився: зокрема, у Києві електроенергія подається лише на 2–3 години на добу. Водночас цього тижня знову прогнозуються сильні морози.Фактично Москва зробила крок, близький до ядерної ескалації: варварські удари російської армії створюють ризик аварії на АЕС. Американці намагаються прискорити переговори, але не вживають жодних заходів у відповідь на поведінку Путіна. Така політика може лише заохочувати його до маніпуляцій і затягування переговорів.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Черговий раунд тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією не продемонстрував ознак суттєвого прогресу. По суті, єдиним конкретним результатом, окрім довгоочікуваного обміну та повернення частини українських захисників додому, стала традиційна «домовленість домовлятися». Інших політичних сигналів наразі не простежується.Водночас показово, що в Абу-Дабі обговорювалася ще одна тема — продовження положень договору СНВ-III між США та Росією щодо контролю над ядерними арсеналами. Як пише Axios, сторони близькі до неформальної домовленості. За словами американського чиновника, термін дії договору формально сплив у четвер, а його продовження не буде юридично оформлене: «Ми домовилися з Росією діяти добросовісно та розпочати обговорення способів оновлення договору».Сам президент США Дональд Трамп заявив, що замість продовження договору «нам слід доручити нашим ядерним експертам роботу над новою, покращеною та модернізованою угодою, яка зможе діяти ще багато років».Основна причина скепсису Білого дому щодо продовження СНВ-III полягає в тому, що договір не обмежує Китай, ядерний арсенал якого менший, але стрімко зростає. Втім Пекін не виявляє інтересу до участі в угоді, яка обмежувала б його ядерну програму, і не має для цього очевидних стимулів, зазначає видання.З тезою про необхідність стримування китайського ядерного арсеналу важко не погодитися. Набагато більше запитань викликає те, що політика адміністрації США ґрунтується на припущенні про «добросовісність» Росії. Трамп стверджує, що Путін «дотримується слова» — навіть на тлі масованих ударів балістичними ракетами по Україні. Це вкрай небезпечне припущення: віра патологічним брехунам становить серйозну загрозу, особливо в контексті глобальної безпеки.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Цього тижня спливає термін дії останнього юридичного обмеження на розгорнуті ядерні озброєння Росії та США. Договір СНО-III, який обмежує кількість ракет і боєголовок у двох найбільших ядерних арсеналах світу, закінчується у четвер.Як пише FT, це потенційно відкриває нову епоху ядерного протистояння великих держав, а перспективи укладення нової угоди не проглядаються. Гонка Китаю з нарощування власного ядерного арсеналу додатково ускладнила переговори про контроль над озброєннями. «Пекін навряд чи розглядатиме ідею контролю доти, доки не досягне паритету зі США», — зазначається в публікації.Водночас цінність договору полягала не лише в чисельних обмеженнях на ракети й боєголовки, а й у закладених у ньому механізмах інспекцій та обміну даними. Однак процес інспекцій було заморожено під час пандемії коронавірусу, а згодом повністю припинено після того, як Путін у 2023 році призупинив участь Росії в договорі.Дефіцит довіри, як зазначає видання, посилюється появою нових видів озброєнь, не охоплених чинною угодою: Росія розробляє крилату ракету «Буревісник» і підводний безпілотник «Посейдон», а також гіперзвукові озброєння, зокрема «Орєшнік».До цього слід додати, що Москва не лише розробляє нові озброєння, а й випробовує їх у бойових умовах, застосовуючи ракети середньої дальності проти України. Йдеться не лише про сумнозвісний «Орєшнік»: минулого місяця Росія завдавала ударів по українських енергетичних об’єктах і гіперзвуковими «Цирконами». Проблема в тому, що Путін зайшов значно далі, ніж може здаватися: він фактично нормалізує бойове застосування озброєнь, контроль над якими світові держави намагалися встановити десятиліттями.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Партія «Лікуд» опублікувала заяву, в якій звинуватила «глибинну державу» у «спланованому та незаконному полюванні на відьом», спрямованому на повалення уряду.Під «глибинною державою» партія прем’єр-міністра Нетаніягу має на увазі державну прокуратуру, офіс юридичної радниці уряду та поліцію. Під «полюванням на відьом» — численні розслідування, пов’язані з діями самого Нетаніягу та його оточення.Зокрема, йдеться, вочевидь, про скандал «Катаргейт»: співробітників канцелярії прем’єр-міністра та його радників звинувачують у тому, що вони отримували гроші та лобіювали інтереси Катару, а також «зливали» у ЗМІ інформацію, яка могла становити загрозу національній безпеці Ізраїлю.«Усе це робиться для того, щоб завадити демократично обраному уряду виконувати свої обов’язки, очорнити його та спробувати скоротити термін його повноважень неналежними й незаконними засобами», — стверджується в заяві «Лікуду».Нетаніягу у своєму репертуарі: шукає винних замість того, щоб подивитися у дзеркало.Всі нові звинувачення та розслідування щодо його оточення — не підступи недоброзичливців, а нормальна робота державних інститутів. Але Нетаніягу вважає, як колись Людовик XIV, що «держава — це я». Держава — це він, а всі інші — вороги й зрадники, які заважають йому користуватися благами влади.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Енергетичне перемир’я між Україною та РФ, напередодні анонсоване Дональдом Трампом і згодом підтверджене Володимиром Зеленським, сьогодні отримало з Москви продовження, сповнене відвертого цинізму.Президент США заявив, що попросив Путіна не завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі України протягом тижня. Це, безумовно, зовсім не та реакція на організовану Кремлем гуманітарну катастрофу, якої можна було б очікувати від наймогутнішої країни Заходу. Але, схоже, обирати не доводиться.Зеленський у своєму зверненні повідомив, що енергетичне перемир’я набуло чинності цієї ночі, та висловив надію, що американцям вдасться забезпечити його дотримання. Згодом український лідер уточнив, що прямих домовленостей із Росією про припинення ударів по енергетичних об’єктах досягнуто не було.Ранком путінський речник Пєсков заявив, що РФ погодилася не бити по енергетиці на прохання Трампа — до неділі. Нібито «для створення сприятливих умов для переговорів», черговий раунд яких має відбутися у цей день в Абу-Дабі. Попередній раунд завершився минулої неділі.Саме з 1 лютого синоптики прогнозують пік морозів в Україні: температура може опускатися до −26 градусів. Вражаюче людожерство у виконанні Москви.Підписатися: Леонід Нєвзлін

FT опублікувала великий матеріал, присвячений кризі, яку нині переживає НАТО. Поведінка адміністрації Дональда Трампа — і особливо ситуація навколо Гренландії — підірвала довіру всередині альянсу.Минулого тижня на саміті лідерів ЄС усі країни союзу погодилися на «систематичне скорочення залежності від США в середньо- та довгостроковій перспективі». Водночас вони розійшлися в поглядах щодо правильної тактики у наступні три роки президентства Трампа: робити ставку на взаємодію чи на дистанціювання.Видання зазначає, що до недавнього часу європейські держави лише починали усвідомлювати наслідки політики США. «Десятиліттями недоінвестуючи у власну оборону, вони сподівалися, що зобов’язання всіх членів альянсу, ухвалене торік, довести витрати на оборону та безпеку до 5% ВВП до 2035 року, дасть їм час переозброїтися та замінити частину критично важливих військових потужностей», — пише FT.Тепер, підкреслює видання, члени НАТО усвідомлюють, що правила гри змінилися. «Навіть найбільш переконані прихильники ролі США серед європейських оборонних чиновників визнають, що більше не можуть дозволити собі легковажність в оцінці американських намірів. Минулого тижня стало відомо, що Збройні сили Канади навіть проводили сценарне планування на випадок можливого вторгнення США — яким би малоймовірним воно не здавалося».«Якщо хтось тут вважає, що ЄС або Європа загалом здатні захистити себе без США — продовжуйте мріяти. Якщо ви справді хочете діяти самостійно, забудьте про 5 відсотків. Йдеться про 10 відсотків. Вам доведеться створювати власний ядерний потенціал. Це коштує мільярди», — заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте.Фантастична короткозорість європейських політиків. Війни Путіна проти України їм виявилося замало, щоб усвідомити глибину проблеми. Для цього знадобилися «гренландські погрози». Хоча Трамп ще під час своєї першої каденції чесно й прямим текстом попереджав: починайте платити за власну оборону. Але в Європі цього воліли не чути.Підписатися: Леонід Нєвзлін

FT із посиланням на свої джерела пише, що адміністрація Трампа дала зрозуміти Україні: американські гарантії безпеки будуть надані лише за умови, що Київ спершу погодиться на мирну угоду, яка, ймовірно, передбачатиме передачу Донбасу РФ.За даними видання, Вашингтон також натякнув, що готовий пообіцяти Україні додаткові поставки озброєнь у мирний час, якщо «ціною миру» стане виведення військ з неокупованої частини Донецької та Луганської областей.«Українські та європейські посадовці охарактеризували позицію США як спробу силоміць підштовхнути Київ до болючих територіальних поступок… США поки що остаточно не схвалили жодну з двох угод, попри те що Зеленський заявив: гарантії безпеки, які він обговорював із Трампом у Давосі, були “на 100 відсотків готові”», — йдеться в публікації.Водночас високопосадовець з України в розмові з журналістами зазначив, що стає дедалі менш зрозуміло, чи готові США взяти на себе зобов’язання: «Вони щоразу зупиняються, коли можна підписати гарантії безпеки». Коментуючи цю публікацію, заступниця прессекретаря Білого дому Анна Келлі заявила: «Це повністю не відповідає дійсності — єдина роль США в мирному процесі полягає в тому, щоб звести обидві сторони для укладення угоди».Як би Вашингтон не спростовував інформацію FT, є факти: Україна погоджувала з американцями не лише пункти «мирного плану», а й інші документи. Серед них — гарантії безпеки та угода про повоєнне відновлення країни. Жоден із цих документів досі не підписаний. І найкращим свідченням того, що Україну спільними зусиллями не примушують до часткової капітуляції, стануть підписи під цими паперами.Підписатися: Леонід Нєвзлін

З’являються подробиці дводенних переговорів в Абу-Дабі між Україною, США та РФ. Українські ЗМІ повідомляють, що сторонам не вдалося просунутися по політичному блоку питань, однак вони предметно обговорили військовий блок — можливе розведення сил, припинення вогню, механізми моніторингу та інші технічні аспекти.У свою чергу, Politico пише, що зустрічі не призвели до конкретних результатів. За словами двох американських джерел, це були перші переговори, під час яких усі три країни сіли за стіл разом. Також обговорювалися економічні та територіальні питання. Одним із головних каменів спотикання стали західні гарантії безпеки для України в будь-якому післявоєнному сценарії.Видання також зазначає, що значна частина переговорів була присвячена питанню контролю над окупованою Запорізькою АЕС. Домовленостей досягнуто не було, однак обговорюється — в руслі позиції Москви — варіант спільного використання Україною та РФ електроенергії, що виробляється цією станцією.Судячи з усього, Москва намагається відвести переговори в бік другорядних тем і уникнути розмови про головне — припинення вогню. Проривом могла б стати, наприклад, домовленість про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Однак РФ не бажає відмовлятися від своєї терористичної тактики і прямо під час переговорів продовжувала варварські атаки на ключові інфраструктурні об’єкти України.Путін, як і передбачалося, тягне час, намагаючись зробити життя мирних жителів у великих містах остаточно нестерпним і нав’язати Україні капітуляцію. Наразі ситуація виглядає глухим кутом.Підписатися: Леонід Нєвзлін