Леонід Нєвзлін

Гагарінський районний суд Москви заочно засудив Юрія Пивоварова — одного з провідних російських вчених-гуманітаріїв, історика, академіка РАН, колишнього директора та наукового керівника ІНІСН РАН — до 7 років колонії загального режиму та штрафу в розмірі 750 000 рублів.Пивоваров належить до покоління російських істориків, яке сформувало академічну мову опису влади. Його ключова концепція — «російська система», модель, у якій авторитаризм відтворюється незалежно від зміни режимів через придушення суб'єктності суспільства та монополізацію політичного простору. Ця концепція пояснює природу російської влади структурно, без апеляції до випадковості чи особистості правителя.Механізм репресій у Росії послідовно поширюється на академічне середовище — тобто туди, де формуються концептуальні рамки розуміння влади. Переслідування Юрія Пивоварова є частиною цілеспрямованого демонтажу російської гуманітарної науки. Режим послідовно усуває істориків, філософів і соціологів, чиї дослідження формують незалежне розуміння минулого й сьогодення країни. Вчений, який професійно описував механізми російського авторитаризму, опинився під судом саме того режиму, анатомію якого він досліджував десятиліттями.Підписатися: Леонід Нєвзлін

На Петербурзькому міжнародному юридичному форумі засновник «Царьграда» Костянтин Малофєєв відкрито виступив за скликання Конституційних зборів, щоб переписати базові статті Конституції РФ.Головна мішень — друга стаття Конституції: «Людина, її права і свободи є найвищою цінністю. Визнання, дотримання та захист прав і свобод людини і громадянина є обов’язком держави». Тобто держава має служити громадянам, а не навпаки. Що в мафіозній державі є абсолютно неприйнятним.У 90-х роках писали, що права людини — найвища цінність. У 2026 році міністр юстиції Чуйченко на ПМЮФ заявляє, що це був хибний підхід.Що пропонується натомість? Малофєєв вимагає доповнити статтю акцентами на обов’язках перед державою, традиційних моральних цінностях і національно-культурній ідентичності. На тому ж форумі ректор РДГУ Логінов згадав, що Путін пропонував замінити «колективізм» поняттям «соборність». Йдеться про термін із православного богослов’я, який означає розчинення особистості в громаді під духовним керівництвом.Зразок, до якого прагне Путін, лежить на поверхні — це іранська модель. Конституція Ірану 1979 року закріпила верховенство релігійного закону над громадянськими правами й створила систему, яка відтворює саму себе незалежно від конкретних лідерів. Саме це зараз дуже потрібно Кремлю зі старіючим лідером — не просто втримати владу, а інституціоналізувати її незмінність. Лише православна соборність замість шаріату.Поправки 2020 року обнулили президентські строки та додали «традиційні цінності», але другу главу Конституції не зачепили хоча б тому, що її не можна змінити звичайним голосуванням — лише через Конституційні збори. Тепер, схоже, політична воля до цього кроку дозріла. Мета — закріпити модель влади на рівні основного закону так, щоб система не боялася свого майбутнього незалежно від того, хто буде біля керма.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Захисники України встановили державний прапор на Кінбурнській косі, яка належить до Миколаївської області. У ЗСУ повідомляють, що російські окупанти залишили там свої позиції.Ще кілька тижнів тому надходили повідомлення про те, що війська РФ відступають із коси, яка суходолом пов’язана з окупованим лівим берегом Херсонщини. Це стало результатом українських ударів по російській логістиці.Експерти зазначають, що раніше РФ використовувала позиції на Кінбурнській косі для завдання ударів по Очакову Миколаївської області. Ця ділянка також має велике значення для роботи портів Миколаєва та Херсона, а отже — і для українського експорту через чорноморський судноплавний коридор.У повідомленні ЗСУ окремо висловлено надію на те, що «українські танки все ж дійдуть до Джанкоя» в окупованому Криму. Вчора президент Володимир Зеленський заявив, що українська операція щодо Криму «чітко прорахована» і, якщо Київ отримає необхідні засоби від партнерів, «ми оперативно створимо умови, за яких Росія буде змушена обрати мир».Навіть не хочеться робити жодних публічних припущень. Найбільше хотілося б побачити синьо-жовтий прапор над усіма окупованими землями українців, включно із Сімферополем і Севастополем.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Поки ізраїльські солдати воюють на півночі та півдні, ультраортодокси готуються перекрити країну. Сьогодні з 19 міст вирушають колони до військової в’язниці Неве-Цедек у Кфар-Йоні, де утримують ухилянтів від призову. Організатори пообіцяли: якщо затримають хоча б одну колону — одночасно перекриють усі дороги.І це відбувається на тлі того, що Нетаніягу уклав угоду з партіями харедім. В обмін на політичну підтримку — зокрема, створення політичної, а не державної комісії з розслідування подій 7 жовтня — ультраортодокси отримають три Основні закони до розпуску Кнесету.Перший прирівнює вивчення Тори до військової служби. Другий забороняє арештовувати ухилянтів, щодо яких вже видані ордери. Третій повертає рабинату монополію на кашрут — щоб працевлаштувати тисячі рабинів по всій країні за державний кошт.Усі ці закони, поза всяким сумнівом, суперечать інтересам країни та підривають її національну безпеку в майбутньому.Політичний маневр Нетаніягу — це черговий сигнал найглибшої кризи всієї системи, яка, як водиться, прогнила з голови.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Три роки тому — 23 червня 2023 року — колони ПВК «Вагнер» рушили на Москву. Це був найсерйозніший виклик путінській системі за весь час її існування — збройний заколот, організований людиною з найближчого оточення, на тлі повного паралічу силових структур, які не зробили жодної спроби зупинити колони.З погляду мафіозної логіки заколот Пригожина є унікальним кейсом. Пригожин порушив базовий принцип системи. Той, хто був її частиною та виконував функції «особливого виконавця», який отримав від держави насильство на аутсорсинг, підняв зброю проти «дона». При цьому його заколот не мав антивоєнного характеру й не апелював до широкого суспільства — по суті, це було внутрішньокланове з’ясування стосунків, боротьба за ресурси та статус усередині системи.Реакція системи виявилася показовою і типовою для мафії. Рівно через два місяці після заколоту Пригожин загинув в авіакатастрофі. Це було показове вбивство. Путін вкотре продемонстрував, що єдиною цінністю для нього є особиста лояльність; ані патріотизм, ані ефективність, ані стратегічні наслідки не мають значення. Він готовий на все, аби покарати тут і зараз.Очевидно, що подібні тактичні перемоги зрештою ведуть до стратегічної поразки системи. І це не може не тішити.Підписатися: Леонід Нєвзлін

В Китаї готують другий термінал для прийому партій зрідженого газу з російського проєкту «Арктик СПГ-2», що перебуває під санкціями. Таким чином Пекін розширює маршрут постачання, який досі спирався лише на один об’єкт, повідомляє Reuters.Агентство зазначає, що це може стати порятунком як для самого проєкту вартістю 21 мільярд доларів, який перебуває під жорсткими санкціями, так і для Москви, чиї експортні поставки газу постраждали через відмову Європи від закупівель російського газу, а нафтовий сектор зазнає тиску внаслідок українських ударів.Те, що Китай намагатиметься рятувати Путіна, — не новина. Значно цікавішою є ситуація в Європі, яка стикається зі зростаючою конкуренцією з боку Азії за обмежені внаслідок війни з Іраном обсяги газу. Politico зазначає, що централізовані економіки, такі як Китай, В’єтнам і Південна Корея, краще пристосовані до укладання угод на спотовому ринку, що ставить Європу в невигідне становище.«У кризових ситуаціях економіки, де державна влада відіграє більш значущу роль, можуть просто сказати кільком компаніям: “Виконуйте завдання”. Ми можемо координувати, можемо заохочувати, але не можемо діяти так, як діє Китай», — сказав виданню неназваний представник ЄС.Краща пристосованість командно-адміністративних економік диктатур до тривалого протистояння — справді серйозна проблема, здатна підірвати всю стратегію оборони демократій. Заходу необхідні дуже глибокі реформи, інакше досягти успіху в цьому протистоянні буде вкрай складно.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Один із головних викликів для потенційної ядерної угоди з Іраном — як перевіряти її виконання. І тут виникає спокуслива думка: а що, як цю проблему вирішить штучний інтелект? Супутникові знімки, теплові сигнатури реакторів, автоматичний аналіз аномалій — технологія вже існує й уже використовується. Здається, що це вихід.Але не зовсім.Із початку війни МАГАТЕ вивело всіх своїх інспекторів з Ірану. Відтоді агентство переважно відстежує ядерні об’єкти за допомогою комерційних супутникових знімків і у своєму червневому звіті саме визнало «недостатність такого підходу».Штучний інтелект справді здатний помічати зміни на об’єктах швидше за аналітика, відстежувати переміщення обладнання та фіксувати сліди активності. Але цей підхід має принципове обмеження. Іран навчився маскувати ядерну діяльність. Підземні об’єкти — а саме вони є серцем іранської програми — практично непрозорі для супутникового спостереження. Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) попереджає: якщо Іран і надалі відмовлятиме інспекторам у доступі, він зможе відновлювати програму «в темряві» — за зразком Північної Кореї після виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.Немає сумнівів, що міжнародна спільнота й надалі використовуватиме передові технології, включно зі штучним інтелектом, для спостереження за Іраном і його ядерною програмою. Але технології не здатні замінити політичну волю. І історія іранської ядерної програми — це насамперед історія про те, як режим десятиліттями обманював інспекторів, які мали до неї доступ.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Європейські дипломати вважають, що зараз з’явилася можливість знову залучити Дональда Трампа до українського питання. Як пише The Economist, участь європейців у забезпеченні безпечного судноплавства в Ормузькій протоці може передбачати негласну угоду: в обмін США посилять тиск на Росію. Французьке дипломатичне джерело стверджує, що Трамп тепер розуміє: «Сьогодні переможцями є українці, а тим, хто програв, — Володимир Путін».Цікаво й те, що, за даними видання, неофіційні контакти з Росією відновилися, а команда Трампа щодня підтримує зв’язок з українською стороною. Один із варіантів, що обговорюються, передбачає двоетапне перемир’я: спочатку обмеження бойових дій смугою шириною 50–70 км по обидва боки лінії фронту, а потім — ширшу угоду.Однак неназваний високопосадовець України вважає, що Росія навряд чи піде на серйозні кроки до жовтня, коли може спробувати принести Трампу зовнішньополітичний успіх напередодні виборів — і отримати щось натомість. Більш імовірно, що Кремль тягнутиме час до наступної весни.До цих повідомлень можна було б ставитися з обережним оптимізмом, якби не дві обставини. По-перше, нинішня адміністрація США є вкрай нестабільною, і захоплення розкішною вечерею у Версалі під час саміту G7, де між змінами страв було підписано меморандум з Іраном, будь-якої миті може змінитися гнівом і потоком образ.По-друге, Путін — брехун і маніпулятор, який намагатиметься повною мірою скористатися саме цією нестабільністю Вашингтона, викликаючи темний «дух Анкориджа».Підписатися: Леонід Нєвзлін

На організованій президентом Франції Емманюелем Макроном вечері у Версалі, поки на столах змінювали тарілки, Дональд Трамп підписав меморандум про взаєморозуміння з Іраном.Майже мимохідь, не відволікаючись від їжі. А між тим, це, можливо, найважливіший документ епохи.Незалежно від того, якою мірою будуть виконані положення меморандуму — навколо цього точаться суперечки, — факт залишається фактом: президент США поставив свій підпис під документом, який обіцяє Ірану багатомільярдні інвестиції, скасування санкцій і дозвіл продавати нафту в обмін на… відкриття Ормузької протоки. Та й то, схоже, тимчасове.Про ядерну програму США та Іран мають намір говорити пізніше. Балістичні ракети та проксі-угруповання навіть не обговорюються.Війна і політика вимагають мужності йти до кінця. Попри тимчасові незручності. Попри ціни на нафту та обурення в Конгресі.Трамп вирішив цього не робити. Час покаже, чи не стане це фатальною помилкою. І, з огляду на темп розвитку подій, це станеться швидше раніше, ніж пізніше.Підписатися: Леонід Нєвзлін

У межах угоди з Іраном обговорюється створення приватного інвестиційного фонду обсягом 300 мільярдів доларів — за даними Reuters, понад половину цієї суми вже забезпечено зобов’язаннями компаній зі США, країн Перської затоки, Азії, Південної Америки та Африки.Для розуміння контексту: Іран спочатку вимагав 400 мільярдів доларів як компенсацію за воєнні збитки. США відмовили. Натомість з’явився «Фонд реконструкції та розвитку» — приватний, без державних коштів і грантів. Але по суті це щось середнє між репараціями та платою сусідніх країн іранським рекетирам за «дах».Іран отримує 300 мільярдів доларів приватних інвестицій в енергетику, логістику, виробництво та транспорт. Отримує доступ до світового капіталу вперше за сорок років. Отримує економічне відновлення, якого прагнув.Віцепрезидент США Джей Ді Венс стверджує, що доступ до фонду Іран отримає лише в разі виконання умов фінальної угоди, включно з демонтажем ядерної програми та запровадженням жорсткого інспекційного режиму з боку міжнародних органів.Тобто найбільший потік іноземних інвестицій у своїй історії Іран отримає в обмін на обіцянку поводитися як нормальна держава, а не терористичний режим. Обіцянку, яку він, не факт, що має намір виконувати.Підписатися: Леонід Нєвзлін