Леонід Нєвзлін

Згідно з даними російської статистики, випуск продукції в галузі, що включає як пілотовану військову авіацію, так і БПЛА, у квітні зріс на 117% порівняно з минулим роком. Дешеві та масштабовані безпілотні системи, включно з FPV-дронами, стали однією з небагатьох галузей російської промисловості, які все ще здатні до швидкого зростання, зазначає Bloomberg.Згідно з даними української воєнної розвідки, у 2026 році Росія планує виробити 7,3 мільйона FPV-дронів і 7,8 мільйона бойових частин для БПЛА різних типів. Ці цифри передбачають щоденне виробництво близько 20 тисяч FPV-дронів. Якщо розподілити їх по лінії фронту, це становитиме приблизно 17 російських дронів на кожен кілометр щодня.Безумовно, Україна залишається технологічним та інноваційним лідером у сфері війни дронів. Проблема в тому, що РФ копіює розробки та швидко масштабує їхнє виробництво. Експерти називають це нескінченним змаганням, яке вже стало повсякденною реальністю.Війна перейшла у якісно нову фазу — протистояння роботизованих систем надвисокої щільності. Ключовим фактором стає швидкість технологічної адаптації. Перехід на оптоволокно, впровадження машинного зору та розвиток малих систем перехоплення фактично формують нову армію.Найімовірніше, майбутні війни виграватимуться за рахунок масштабованих екосистем дешевих, автономних і безперервно модернізованих безпілотників.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Прихід епохи «війни дронів» дає свої результати. Ізраїльський стартап D-Fend продано американській компанії Motorola Solutions за 1,5 мільярда доларів, повідомляє видання Calcalist.D-Fend працює у сфері протидії дронам-камікадзе. Розроблена компанією технологія дозволяє перехоплювати управління дронами за допомогою радіочастот — без необхідності їх знищення вогнем. Однак рішення D-Fend є неефективним проти оптоволоконних дронів, які останнім часом атакують північ Ізраїлю.Видання зазначає, що заснована у 2016 році компанія D-Fend за весь час залучила лише 67 мільйонів доларів інвестицій, а ще менш ніж два роки тому оцінювалася приблизно у 250 мільйонів доларів.Сьогодні рівно рік від дня операції «Павутина», коли українські дрони атакували аеродроми базування стратегічної авіації РФ. Саме тоді остаточно настала нова реальність, про яку давно попереджали люди, глибоко занурені в контекст цієї війни.Miltech — насамперед у сфері безпілотників, систем радіоелектронної боротьби та інтеграції AI — у найближчі роки буде однією з ключових галузей.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Кампанія Москви із залякування цивілізованого світу та подальшої ескалації війни триває. WSJ пише, що в європейських столицях зростають побоювання: наступним кроком Путіна може стати спроба розширити конфлікт на Європу.Європейські чиновники непублічно говорять, що Росія може спробувати перевірити згуртованість НАТО, атакувавши одну з країн Балтії, шведські або данські острови в Балтійському морі чи територію альянсу в Арктиці. Більше того, у Москві можуть побачити вікно можливостей у найближчі 12 місяців: нафтовий шок через війну з Іраном створює додаткову політичну турбулентність у Європі та посилює ультраправі партії, які виступають за повернення до закупівель російських нафти й газу.У найближчі місяці Путін зіткнеться з жорстким вибором через просту арифметику війни на виснаження. За оцінками західних розвідок, російські сили втрачають майже 35 тисяч солдатів на місяць — більше, ніж Кремль здатен набрати. Продовжувати війну в Україні нинішніми темпами незабаром стане неможливо без нової примусової мобілізації. А для виправдання мобілізації, як вважають у Європі, Кремлю знадобиться ескалація.Все логічно. Як я вже писав, Путін справді шукає вихід через ескалацію, оскільки зазнає поразки на фронті. Українці вже підривають російську логістику сухопутного коридору до Криму — який залишається головним путінським досягненням на нинішньому етапі війни. Втрати серед найманців також зашкалюють.Питань лише два. Перше — якщо Путін наважиться атакувати НАТО, чи зможе він продати це населенню як «священну війну». Друге — чи виявиться альянс здатним до організованого спротиву, або остаточно розпадеться. Від відповідей на ці питання залежить дуже багато.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Погрози МЗС РФ щодо масованих ударів по Києву, якими вчора Лавров годував Марко Рубіо, багато в чому наслідують стилістику Дональда Трампа. Пекло, що розверзлося в соціальних мережах американського президента, погано впливає на мізки росіян.А що в реальності? У реальності РФ не стрибне вище голови. Росія здатна виробляти обмежену кількість крилатих і балістичних ракет: за оцінками експертів, близько 150 ракет різних типів на місяць. Усе це залізо і так використовується проти України в рамках регулярних терористичних ударів.Безумовно, у Москви є запаси, які зберігаються на випадок ще однієї війни. Чи полізуть вони в них — велике питання. Навіть якщо на це підуть, сумнівно, що кількість застосовуваних засобів ураження зросте кратно. Путінська банда може зосередитися саме на терорі Києва, користуючись глобальним дефіцитом засобів ППО. Це проблема, яку Захід зобов’язаний вирішити — не лише заради України, а й заради самого себе.Чи будуть масовані удари? Ймовірно, так. Чи буде це чимось небаченим для України? Ймовірно, ні. У будь-якому разі західні дипломати відмовилися залишати Київ. Усе це — залякування в межах тієї людожерської тактики, яку Путін застосовує вже п’ятий рік: посіяти паніку, зламати волю та змусити українців залишити свої міста під ударами ракет, оскільки на фронті він програє.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Найбільші країни Заходу відмовилися збільшувати витрати на додаткову допомогу Україні. Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували пропозицію генсека НАТО Марка Рютте про те, щоб союзники по альянсу витрачали на ці цілі 0,25% ВВП.«Ці країни, три з яких є третьою, четвертою та п’ятою економіками Європи, відстають від багатьох союзників за обсягами допомоги. Згідно з відкритими даними, зібраними Kiel Institute, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають допомогу на рівні 0,25% ВВП або вище», — пише The Telegraph.Рютте абсолютно правий, коли вимагає від країн альянсу збільшувати оборонні витрати — він усіма силами намагається втримати НАТО від розвалу. Зараз генсек очолює кампанію з різкого нарощування оборонного виробництва та укладання нових угод, вигідних для США. Не лише для того, щоб закрити наявний дефіцит, що є вкрай важливим, а й для створення аргументів, зрозумілих Трампу.Збільшення підтримки України також необхідне, насамперед, самому Заходу. Позиція найбільших столиць у цьому питанні виглядає абсолютно недалекоглядною.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Кількість загиблих внаслідок нічного удару по Україні зросла до чотирьох осіб. Ще близько 100 людей постраждали від російського терору. У Києві пошкоджено близько 30 житлових будинків. Окремо варто зазначити, що путінські війська завдали шкоди цілій низці культурних об’єктів столиці. Серйозно постраждав Національний музей «Чорнобиль». Також були пошкоджені Національна філармонія України, Національна музична академія, Національна бібліотека, Київська опера та численні пам’ятки архітектури.Міністр культури Тетяна Бережна повідомила, що станом на сьогодні РФ уже зруйнувала або пошкодила 1783 пам’ятки культурної спадщини та 2540 об’єктів культурної інфраструктури України. Справедливо зазначивши, що ця війна спрямована, зокрема, проти української культури та самої української ідентичності.Це не лише тактика залякування, покликана схилити до визнання територіальних втрат. Це ще й спроба змусити українців відмовитися від власної історії та національної самосвідомості, визнавши себе підданими імперії. Ми бачимо, що відбувається на окупованих територіях і як Москва намагається випалити там усе українське.Путін балістичними ракетами намагається реалізувати свою абсурдну концепцію «одного народу». Але в нього нічого не виходить — він лише шаленіє та підраховує розбиті НПЗ. Він сам загнав себе в кут і шукає вихід через ескалацію. Але вийти він має до камери Слободана Мілошевича — саме там його місце.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Україна змогла звільнити близько 400 квадратних кілометрів своєї території після того, як були деактивовані тисячі портативних інтернет-терміналів Starlink, які використовували російські війська.Американська військова розвідка вважає, що військові можливості РФ були «тимчасово, але суттєво ослаблені» після відключення терміналів. Російська армія також зіткнулася з подвійним ударом по своїх комунікаціях після обмежень Кремля щодо Telegram, зазначає Bloomberg.Варто нагадати, що окупанти незаконно використовували Starlink для координації переміщень і ударів безпілотників. Повідомлення про те, що російські військові купують і застосовують ці термінали, почали з’являтися ще у 2024 році. І лише у лютому цього року, після зусиль Міноборони України, Ілон Маск та SpaceX почали вживати заходи проти їхнього використання Росією.Результати не забарилися. Надійна ізоляція РФ та інших терористичних режимів від передових технологій — питання першочергової важливості. Диктатури за жодних обставин не повинні отримувати доступ до можливостей, якими володіє демократичний світ. Інакше технологічні досягнення вільних суспільств неминуче будуть спрямовані проти них самих.Підписатися: Леонід Нєвзлін

Прийнято вважати, що політичні коаліції тримаються на спільних цінностях. Але це лише теорія.Якщо подивитися на ізраїльську коаліцію, ви не знайдете там ідеології. Ви знайдете бухгалтерію.Ультраортодоксальні партії в ізраїльському уряді не поділяють націоналізм «Лікуду». Вони взагалі ставляться до сіонізму з історичним скептицизмом — держава Ізраїль для частини з них є в кращому разі тимчасовою домовленістю з Богом, а не предметом гордості. Але вони перебувають у коаліції, тому що коаліція дає їм бюджети для єшив, звільнення від призову та право жити за власними законами всередині демократичної держави. Нетаніягу дає їм це — вони дають йому голоси. Ідеологія тут ні до чого. Лояльність у такій системі — це транзакція.Звідси — важливий наслідок: такі коаліції не розпадаються через моральні розбіжності. «Соратник» не йде тому, що лідер збрехав, порушив закон чи привів країну до катастрофи. Він іде лише тоді, коли лідер більше не може платити або коли ціна лояльності починає перевищувати її вигоди.В Ізраїлі коаліційна бухгалтерія дає збій просто зараз. Ультраортодоксальні партії роками отримували від Нетаніягу головне — звільнення своїх громад від військової служби. Це був центральний пункт угоди. Але на тлі постійних воєн суспільство гостріше почало реагувати на нерівність у питанні призову; Верховний суд заблокував відповідний закон, і навіть деякі «лікудники» вимагають перегляду статус-кво. Бібі опинився в ситуації, коли фізично не може виконати зобов’язання перед партнерами. Транзакція зламалася — валюти більше немає. І партії харедім, не вагаючись, почали вимагати дострокових виборів.Але не поспішаймо з висновками. Цілком можливо, що після дострокових виборів Нетаніягу повернеться. Зачистить «Лікуд» від незгодних, збере нову коаліцію й знову викладе на стіл закон про призов — той самий, через який усе й розсипалося.Релігійні партії тоді повернуться в обійми «Лікуду». Кредит зійдеться з дебетом. І все почнеться знову.Криза системи? Аж ніяк — це і є система.Підписатися: Леонід Нєвзлін

На сайті Кремля опубліковано перелік документів, підписаних і ухвалених за підсумками переговорів Путіна та Сі Цзіньпіна. І, судячи з цього переліку, візит провалився. Підписані суцільні меморандуми про взаєморозуміння між різними відомствами та інститутами, а також угоди про співпрацю у сфері ЗМІ. Тобто документи — ні про що.Тим часом вкотре не були підписані давно бажані Кремлем контракти щодо проєкту газогону з Росії через Монголію до Китаю «Сила Сибіру-2». Хоча путінські чиновники й роблять вигляд, що залишилося зовсім трохи — і контракти буде підписано. І так із року в рік вже приблизно десять років. Питання перетворилося на принцип — хто кого дотисне: Пекін Кремль чи Москва Пекін. Китай хоче отримувати газ за цінами, майже на рівні внутрішньоросійських. І він перебуває у сильнішій позиції, адже після того, як Європа відмовилася від російського газу, ринків збуту для нього залишилося не так багато. А Китай — головний покупець.Документ, підписаний під час візиту Путіна до Китаю, який може викликати інтерес, — це меморандум про взаєморозуміння між «Росатомом» і Міністерством науки і технологій КНР щодо науково-технічного співробітництва у сфері керованого термоядерного синтезу.Експерименти з термоядерним синтезом проводяться протягом останніх 50 років. За цей час продуктивність термоядерних установок збільшилася у 100 000 разів, але для досягнення рівня продуктивності, необхідного для електростанції, її потрібно збільшити ще у п’ять разів. Над проблемою термоядерної енергетики працюють різні країни. І останнім часом відбуваються стрімкі зміни.Згідно з розрахунками Массачусетського технологічного інституту, за сценарію, коли у 2050 році мінімальні капітальні витрати становитимуть 2,8 тисяч доларів США за 1 кВт, до 2100 року частка термоядерної енергії у структурі виробництва може сягнути 50%.У квітні канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив про амбіції Німеччини запустити перший власний термоядерний реактор. Водночас у Франції реалізується міжнародний проєкт ITER зі створення експериментального термоядерного реактора. Тепер Китай і РФ вирішили певною мірою об’єднати свої зусилля. Хто першим і коли вийде на промисловий рівень — досі невідомо.Підписатися: Леонід Нєвзлін

На днях у Голдерс-Грін — одному з центрів єврейської громади Лондона — п’ятеро людей у масках напали на 22-річного ізраїльтянина. Почули іврит — цього виявилося достатньо, щоб протягом кількох хвилин бити його ногами, вигукуючи образи.Місяць тому в тому ж районі чоловік із ножем напав на євреїв біля синагоги. Двоє людей поранені, один — тяжко.На цьому тлі в лондонському Шордичі відкривається виставка Nova — про 378 людей, убитих на музичному фестивалі 7 жовтня. Щоб потрапити всередину, потрібно пройти повз поліцейські фургони та охорону з раціями. Не тому, що приїхав глава держави — а тому, що це виставка про єврейських жертв.Елькана Бохбот — один з організаторів фестивалю, який провів 738 днів у заручниках, 690 з них — у тунелі — звернувся до тих, хто збирається протестувати зовні: «Зайдіть на одну хвилину. Не на годину — на одну хвилину. Просто зайдіть».Але не факт, що це допоможе. У місті, де євреї бояться говорити івритом, виставка про 7 жовтня теж стане приводом для напруженості, якщо не насильства.Підписатися: Леонід Нєвзлін