Telegram statistics channel - @kmnskeparh

Остробрамська (Віленська) ікона Божої Матері є головною святинею міста Вільно.Збереглося кілька переказів, що оповідають про історію походження образу. Згідно з одним із них, ікона була принесена із Корсуні великим князем Ольгердом і подарована першій дружині Марії. Друга дружина великого князя, Іуліанія, передала ікону до Троїцької церкви, звідки образ потрапив у каплицю біля Гострих воріт.Інший переказ говорить про те, що ікону надіслав Ольгердові грецький імператор Іоанн Палеолог, коли дізнався про прийняття Ольгердом християнства.За третім джерелом, чудотворна ікона сама чудесно з’явилася на Гострих воротах 14 квітня 1431 року. Безсумнівним є одне – 1431 року ікона вже перебувала в каплиці біля Троїцької церкви в Руському (або Гострому) кінці міста Вільно й іменувалася Корсунською.1498 року у Вільні у зв’язку з небезпекою нападу татар було закладено нові міські кам’яні стіни та споруджено браму з вежею, над якою було влаштовано каплицю. На цю каплицю (зовні) і була поміщена Корсунська ікона, звернена ликом до тих, хто входить до міста. Оскільки каплицю було споруджено в «гострому» кінці міста над воротами, то й назва ікони поступово замінилася новою: вона стала іменуватися Островратною, або Остробрамською («брама» означає «ворота»).За часів унії образ Пресвятої Богородиці перейшов спочатку у власність василіан, а потім, приблизно 1624 року, кармелітів, які захопили і каплицю, і ікону. У 1671 році кармеліти спорудили замість колишньої (старої) каплиці нову і, встановлюючи в ній ікону, повернули її ликом до костелу і міста, тобто всередину.Після страшної пожежі у Вільні 1714 року ікону перенесли до Терезинського костелу, але в 1744 році, коли каплицю знову відбудували, її знову помістили над воротами. На початку XIX століття василіани намагалися повернути ікону у свою власність, суперечка дійшла до Риму, і папа наказав залишити ікону під опікою обителі кармелітів, оскільки вона була ближче до каплиці, в якій перебував святий образ.У 1812 році ікону пошкодили французи, а в 1829 році її було відреставровано. Після закриття в 1832 році кармелітського монастиря Терезинський костел було перейменовано на Остробрамський, і він залишився під керівництвом римо-католицького духовенства.Ікона написана на дубовій дошці, зображення поясне. Пречиста Діва зображена в момент Благовіщення.Ікона однаково шанується і православними, і католиками.#календар #свято_дня

У МІСТІ ВЕРХІВЦЕВЕ ПІДНЕСЛИ МОЛИТВИ В ДЕНЬ СОРОКОВОЇ РІЧНИЦІ ТРАГЕДІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС26 квітня 2026 року, у сорокову річницю трагедії на Чорнобильській атомній електростанції, з благословення Високопреосвященнішого Володимира, митрополита Кам’янського і Царичанського, духовенство Свято-Миколаївського кафедрального собору міста Кам’янське звершило заупокійну молитву за спочилих ліквідаторів катастрофи.Заупокійна молитва була звершена біля пам'ятного меморіалу у Привокзальному сквері міста Верхівцеве. Тут відбувся мітинг-реквієм, присвячений сороковій річниці трагедії.Богослужіння очолив клірик Свято-Миколаївського кафедрального собору, протоієрей Іоанн Костів. У спільній молитві духовенство, учасники ліквідації наслідків аварії і віряни піднесли свої прохання до Господа за упокій душ героїв: рятувальників, лікарів і усіх, хто сорок років тому пожертвував своїм життям заради майбутнього України і людства.🖥Слідкуйте за нами також на офіційних сторінкахFacebook: https://www.facebook.com/kmnskeparh

Священномученик Григорій V, патріарх Константинопольський, тричі посідав кафедру (1797-1799, 1806-1808, 1819-1821). У той час Греція перебувала під важким турецьким ярмом. Багато греків жили надією знову здобути державну незалежність. Вони знаходили діяльну й авторитетну підтримку у святого патріарха Григорія V. Його зв’язки з грецькими патріотами з’ясувалися тільки після того, як Олександр Іпсіланті перейшов зі своїм військом річку Прут проти султана Махмуда. Один із друзів святителя радив йому втекти із Константинополя до Мореї. Святитель відповідав на це: “Я передчуваю, що риби Босфору їстимуть моє тіло, але я помру спокійно в ім’я порятунку мого народу”.У день Святої Пасхи, 10 квітня 1821 року, святого патріарха схопили і повісили на воротах патріархії, а потім кинули тіло в море.Грецькі моряки помітили місце, де було кинуте тіло святителя, знайшли його і на кораблі кефалонійського капітана Макрі Склавоса під російським прапором доставили до Одеси. Там у грецькій Троїцькій церкві тіло святителя було поховано 19 червня 1821 року. Із Москви для мощей священномученика було надіслано патріарше вбрання і митра з хрестом, що належала патріархові Никону.1871 року за клопотанням грецького уряду дозволено було перенести мощі святителя Григорія із Одеси в Афіни до урочистостей з нагоди п’ятдесятиріччя незалежності Греції. На честь священномученика Григорія в Афінах було складено особливу службу. Його подвиг сповістив про торжество християнства у відродженій Елладі.#календар #свято_дня

Святий мученик Євпсихій народився у місті Кесарії Каппадокійській та отримав християнське виховання від своїх знатних батьків.Під час царювання Юліана Відступника (361–363) святий Євпсихій вступив у християнський шлюб.У Кесарії тоді був язичницький храм богині Фортуни, дуже шанованої Юліаном. У той час, як йшло шлюбне торжество Євпсихія, язичники влаштували жертвопринесення богині Фортуні.Святий Євпсихій зібрав народ і зруйнував язичницький храм. Він знав, що це неминуче спричинить кару. Святий Євпсихій роздав весь свій маєток жебракам і приготувався до мученицького подвигу.Розлючений імператор обрушив свій гнів не лише на святого Євпсихія, а й на все населення цього міста. Одних громадян він стратив, почесних відправив у вигнання; християнське духовенство було взято на військову службу, а в церков відібрали майно. Місто було позбавлене назви Кесарія (тобто Царське) і повернули до простого селища з колишньою назвою Маза, жителів обклали важкою даниною. Імператор погрожував зовсім знищити місто, якщо жителі не збудують новий язичницький храм.Святого Євпсихія Юліан наказав будь-якими муками змусити принести жертву ідолам. Протягом багатьох днів святого страждальця катували. Але віра його була твердою – суддя наказав усікти мученика мечем († 362).Тоді Юліан, вирушаючи в похід на персів, проходив через Каппадокію і наблизився до Кесарії. Місту загрожувала небезпека, оскільки імператор мав намір розорити його вщент. Тоді архієпископ міста, святитель Василій Великий, віддаючи Юліану честь як володарю, вийшов йому назустріч і підніс три ячмінні хліби, якими харчувався сам. Імператор наказав зброєносцям взяти хліби, а святителю Василію дати жменю сіна зі словами: “Ти дав нам ячмінь, скотарську їжу, отримай же від нас сіно”. Святитель відповів: “Ми, царю, принесли тобі те, чим самі харчуємося, ти ж дав нам скотську їжу; ти глузуєш з нас, бо не можеш владою своєю перетворити сіно в хліб”. Юліан гнівно відповів: “Знай, що цим сіном я буду годувати тебе, коли повернуся сюди з Персії. Я розорю це місто вщент і місце його переорю плугом і перетворю на поле. Бо мені відомо, що це за твоєю порадою народ зухвало зруйнував храм Фортуни”.Після цього імператор продовжив шлях, але незабаром загинув під час походу на персів. У 363 році він був убитий святим великомучеником Меркурієм.Після його загибелі християни міста Кесарії звели прекрасну церкву над труною святого Євпсихія і від його мощей отримували допомогу та зцілення.#календар #свято_дня

ХРИСТОС ВОСКРЕС!У вівторок другої седмиці після Пасхи Православна Церква встановила поминання спочилих. В народі цей день називають Радоницею.Світлої Великодньої ночі ми чули в церквах натхненне пасхальне слово святого Іоанна Златоуста:«НЕХАЙ НІХТО НЕ БОЇТЬСЯ СМЕРТІ, ТОМУ ЩО ВІД НЕЇ ЗВІЛЬНИЛА НАС СМЕРТЬ СПАСИТЕЛЯ! СХОПЛЕНИЙ НЕЮ, ВІН ПОДОЛАВ ЇЇ… СМЕРТЬ! ДЕ ТВОЄ ЖАЛО? ПЕКЛО! ДЕ ТВОЯ ПЕРЕМОГА? ВОСКРЕС ХРИСТОС, І РАДІЮТЬ АНГЕЛИ! ВОСКРЕС ХРИСТОС, І НЕМАЄ ЖОДНОГО МЕРТВОГО У ГРОБІ! ХРИСТОС, ЩО ВОСКРЕС ІЗ МЕРТВИХ, СТАВ ПОЧАТКОМ ПОМЕРЛИХ. ЙОМУ СЛАВА Й ДЕРЖАВА ВО ВІКИ ВІКІВ. АМІНЬ.»Ці слова святителя Іоанна Златоуста з новою силою і змістом звучать для нас на Радоницю – в день, коли ми несемо радість Воскресіння Христового нашим спочилим.За свідченням святителя Іоанна Златоуста, це свято відзначалося на християнських кладовищах вже в давнину.Коріння слова «Радониця» — це великодня радість, якою ми ділимося з тими членами нашого роду, які вже не в цьому світі.В нашій молитві за них, ми знову сповіщаємо їм, що «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував».На Радоницю ми стоїмо біля могил наших близьких з вірою, надією та пасхальною впевненістю у нашій майбутній зустрічі.#календар #свято_дня

Серед днів Страсного тижня Великий четвер займає особливе місце. Цього дня Церква згадує Тайну Вечерю Господа Іісуса Христа з Його учнями – апостолами. На Тайній Вечері Спасителем було встановлено головне церковне Таїнство – Таїнство Євхаристії або Причастя, під час якого всі віруючі під виглядом хліба та вина споживають справжні, істинні Тіло та Кров Христові.Без причастя, навчає Свята Церква, немає істинного християнського життя, оскільки в цьому Таїнстві відбувається найповніше, гранично можливе на землі благодатне поєднання людини з Богом.Тайна Вечеря була здійснена Христом за день до святкування старозавітного Великодня. Євреї робили це свято на згадку про чудесний вихід з Єгипту, де вони перебували в рабстві протягом чотирьохсот років.Як і багато інших подій старозавітної історії, свято юдейської Пасхи мало значення просвітництва. Воно готувало людей до прийняття істинної Пасхи, справжнього спасіння від рабства гріха та смерті. Такий порятунок мав принести людям Син Божий – Новозавітне Пасхальне Ягня, заколене за гріхи світу. Таке велике і глибоке було падіння людей, що тільки Сам Бог, добровільно прийнявши на Себе занепалу людську природу, міг врятувати людину.Господь подає нам Себе в Таїнстві Євхаристії, щоб кожен віруючий у Нього, міг досягти головної та єдиної мети свого життя – долучитися до Божественної любові, долучитися до самого Божества.Тайна Вечеря почалась з обмивання. Син Божий, Творець світу здійснює обряд, який традиційно робили раби: Він омиває апостолам ноги.Учні були вражені діями їхнього Божественного Вчителя. Вони мовчки приймали обмивання. Тільки апостол Петро, людина гаряча, не міг стримати почуттів, що оволоділи ним.“Господи! – вигукнув Петро, – Чи Тобі мити мої ноги?” На це Христос відповів: “Що Я роблю, тепер ти не знаєш, а зрозумієш після … Якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною”. Своїм прикладом Господь показав не лише любов до учнів, але й навчив їх смирення – щоб вони не вважали за приниження для себе служити ближньому.Після обмивання та прощальної бесіди з учнями Христос переломив хліб і, благословивши його, подав апостолам зі словами: “Це є Тіло Моє, яке за вас віддається; це творіть у спогад про Мене”. Взявши чашу і благословивши її, сказав: “Пийте з неї всі; Бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів”.У скромній Сіонській світлиці відбувається велике диво: людина, яка колись відкинула Бога, знову долучається до Бога – Джерела Вічного Життя.У четвер Страсного тижня у храмах відбувається Божественна літургія. Цього дня кожен віруючий, за прикладом апостолів, прагне з’єднатися з Христом у Таїнстві Причастя. За богослужінням кілька разів вимовляється молитва “Вечері Твоєї Тайної днесь, Сину Божий, причасника мене прийми…” Цю молитву співає хор, читає священник, повторюють усі віруючі. У ній християнин просить у Бога зробити його причасником Таємної Вечері, яка нині відбувається в храмі…Будучи в Страсному тижні на церковних богослужіннях, на яких згадуються усі події останніх днів земного життя Спасителя, ми станемо свідками і найбільшої події людської історії – Славного Христового Воскресіння.#календар #свято_дня

Сьогодні – Велика середа. Зрада Христа ЮдоюЦей день подає нам два протилежні образи – любові та відданості, з одного боку, та зради – з іншого.Перший образ розкриває жінка-грішниця, яка підійшла до Христа з посудиною дорогоцінного мира і возлила його на Господа.За східним звичаєм, такий знак уваги робили лише найбільш шанованим людям. Це був безкорисливий вчинок любові і каяття, і тому Господь прийняв її жертву, кажучи:«Виливши миро це на тіло Моє, вона приготувала Мене на поховання. Істинно кажу вам, де б не проповідувалось Євангеліє це по всьому світу, сказано буде на згадку про неї і про те, що вона зробила…»Вчинок жінки викликав обурення Юди Іскаріотського, який зауважив, що краще було б продати це миро, а гроші віддати жебракам. Після цього він пішов до юдейських старійшин. Вони були вражені останніми подіями – воскрешенням Лазаря, урочистим входом Христа в Єрусалим та Його словами, які викривали їхнє лицемірство. Тому вони радились, зібравшись в домі у первосвященика Каяфи, як їм взяти Іісуса та вбити.Наближалася юдейська Пасха, тому вони говорили: «Тільки не в свято, щоб не було заворушення в народі». Євангеліст же Лука додає, що вони настільки боялися народного обурення, що шукали можливості схопити Христа таємно, без свідків. Ось чому, коли Юда прийшов до них, вони зраділи.«Що ви дасте мені, і я видам вам Його?» — на це запитання Юди вони запропонували йому тридцять срібняків. І від того часу Юда почав шукати зручного випадку видати Його…У Велику середу, згідно з уставом Православної Церкви, припиняється читання в храмах молитви святого Єфрема Сиріна.Усі три перших дні Страсного тижня в храмах звершуються Літургії Григорія Двоєслова (за винятком цього року, так як на вівторок страсної седмиці випадає свято Благовіщення, в яке положено звершення літургії свт. Іоанна Златоуста) – або ж Передосвячених Дарів. Віруючі продовжують дотримуватись тілесного та духовного посту, поступово переносячи увагу з власних гріхів на Євангельські події.Головна мета цих трьох днів – повною мірою підготувати душі християн до зосередженого сприйняття наступних днів цього тижня – Великого Четверга, коли було започатковано таїнство Євхаристії, Великої П’ятниці, дня Хресних страждань Христа, та Великої Суботи – дня перебування Тіла Іісусового у гробі.#календар #свято_дня

СЛОВО СПІВЧУТТЯ ВІД МИТРОПОЛИТА ВОЛОДИМИРА З ПРИВОДУ СМЕРТІ СЕРГІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА ЧУЛКОВАШановна Маргарито Андріївно, шановний колектив театру!З глибоким сумом сприйняли звістку про відхід у вічність Сергія Анатолійовича Чулкова.Він був не лише видатним режисером і митцем, але й щирим православним християнином, який у своїй творчості прагнув утверджувати вічні духовні цінності. Його постановки нерідко були пройняті світлом біблійної моралі, ідеями добра, правди, милосердя та любові до ближнього.Сергій Анатолійович присвятив своє життя служінню мистецтву, виховав не одне покоління акторів і залишив по собі глибокий духовний та культурний слід. Його життєвий шлях є прикладом жертовної праці, таланту і вірності своєму покликанню.Від мене особисто та духовенства Кам’янської єпархії висловлюємо щирі співчуття Вам, родині покійного та всьому колективу театру.Молимося, щоб Милосердний Господь упокоїв душу новопреставленого раба Божого Сергія в оселях праведних, де немає ні болю, ні печалі, ні зітхання, а життя безкінечне, і дарував утіху всім, хто сумує.Вічна і світла пам’ять.+ Володимир,Митрополит Камʼянський і Царичанський

❤️‍🩹 ПАРАФІЯНИ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКОГО СОБОРУ М. КАМ'ЯНСЬКЕ ТРАДИЦІЙНО ПЕРЕДАЛИ ПОРАНЕНИМ ВОЇНАМ ЩОЧЕТВЕРГОВИЙ ОБІДВ четвер, 2 квітня 2026 року, при Свято-Миколаївському соборі м. Кам'янське приготували 161-й обід для поранених військових, які проходять реабілітацію в одній із лікарень міста. Небайдужі парафіяни, з благословення Високопреосвященнішого Володимира, митрополита Кам'янського і Царичанського, вже 161 тиждень готують смачний борщ на дровах, салати, випічку і багато смаколиків, та передають нашим пораненим солдатам.🙏 Дякуємо всім хто трудиться над цією доброю справою!❗Підтримати і долучитися до справи милосердя може кожен як молитовно, так фізично і матеріально!Як можна допомогти❓❗Можна прийти і допомогти на кухні щочетверга о 8:00. Допомога чоловіків також актуальна.❗Принести продукти❗Допомогти фінансово на закупівлю продуктів 🟢Карта ПриватБанк:5168 7521 2652 7459🟢Банка:https://send.monobank.ua/jar/3yYSqD2aCr#добро #УПЦ #ЗСУ #Центр_інформації_УПЦ🖥Слідкуйте за нами також на офіційних сторінкахFacebook: https://www.facebook.com/kmnskeparhInstagram: https://instagram.com/kamyanska_eparchia_upc?igshid=OGQ5ZDc2ODk2ZA==Фото 👇

Свята мучениця Фотинія (Світлана) була тією самарянкою, з якою розмовляв Спаситель біля криниці Якова. Жила за часів імператора Нерона в Римі, у 65 році, який виявив надзвичайну жорстокість у боротьбі з християнством. Свята Фотинія жила з дітьми в Карфагені і там безбоязно проповідувала Євангеліє.Мученик Севастіан Римський († бл. 66) був градоначальником Атталії. Під час зустрічі зі святим Віктором, сином мучениці Фотини Самарянині, сказав йому: “Я знаю достовірно, що ти, твоя мати і твій брат – послідовники вчення Христа. Але я по-дружньому раджу тобі – підкорись волі імператора, за це отримуватимеш майно християн”, яких ти доставиш нам. Твоїм же матері та братові я напишу, щоб вони не проповідували Христа відкрито. Нехай таємно сповідують свою віру”.Святий Віктор відповів: “Я сам хочу бути проповідником християнства, як моя мати і брат”.На це Севастіан відповів: “О Вікторе, всі ми добре знаємо, які лиха чекають за це тебе, матір та брата твого”.Після цих слів Севастіан раптом відчув гострий біль в очах, змінився в обличчі й онімів. Три дні пролежав він сліпий, не вимовляючи жодного слова. На четвертий день він несподівано голосно промовив: “Тільки віра християн істинна, немає іншої істинної віри!” Святому Віктору Севастіан, який знаходився поруч, сказав: “Мене закликає Христос”.Незабаром він хрестився і відразу прозрів. Слуги святого Севастіана, свідки дива, хрестилися на прикладі свого пана. Чутки про те, що сталося, дійшли до Нерона, і він наказав привести християн до нього в суд до Риму. Тоді Сам Господь явився сповідникам і сказав: “Я буду з вами, Нерон буде переможений і всі, хто служить йому”. Святого Севастіана Господь підбадьорив: “Блаженний, хто здійснить свій подвиг до кінця”.У Римі святий Севастіан разом з іншими мучениками зазнав чимало мук. Нічого не добившись, імператор наказав обезголовити мучеників.#календар #свято_дня