Кадрова допомога 🔴🟡🟢

​Проєкт нового Трудового кодексу наближає правила праці до стандартів ЄСЗаступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак в інтерв’ю одному з видань розповіла про ключові підходи до оновлення трудового законодавства та основні зміни, які пропонує проєкт нового Трудового кодексу. «Міністерство працювало над проектом понад два роки у консультаціях з бізнесом, профспілками та експертним середовищем. Документ має встановити сучасні та передбачувані правила для працівників і роботодавців, зменшити правову невизначеність і підтримати детінізацію зайнятості. Окремо підкреслю: це критично важливий крок у євроінтеграції – Україна має наближати правила праці до практик ЄС, на які орієнтуються українські компанії та громадяни», – зазначає Дарія Марчак.За її словами, один із ключових акцентів проєкту – підвищення гнучкості трудових відносин. Проєкт Трудового кодексу передбачає дев’ять видів трудових договорів і можливість комбінувати їх залежно від потреб бізнесу та працівника (зокрема для дистанційної/надомної роботи, договорів із нефіксованим робочим часом, учнівських договорів та інших форматів). Також проєктом передбачено цифровізацію трудових процесів: суттєві умови роботи мають фіксуватися в письмовому трудовому договорі, який може укладатися в електронній формі.Серед соціальних гарантій Дарія Марчак відзначила збільшення мінімальної тривалості щорічної оплачуваної відпустки – з 24 до 28 днів, а також розширення можливостей для поєднання роботи та батьківства, зокрема через підхід, за якого кожен із батьків може використати частину оплачуваної відпустки для догляду за дитиною.Проєкт також передбачає оновлення підходів до визначення мінімальної заробітної плати – із формулою розрахунку та визначенням як погодинного, так і місячного показника. У частині режимів роботи проєктом передбачено підвищену оплату за роботу понад норму та можливість збільшення річного ліміту понаднормових годин (за умов дотримання гарантій і правил оплати). Джерело: Урядовий портал

​Прожитковий мінімум для працездатних осіб: що важливо знати декларантамОдним з показників, який має прямий вплив на коректність заповнення кількох розділів декларації та подальший фінансовий контроль з боку НАЗК є прожитковий мінімум для працездатних осіб (далі – ПМ), встановлений на 1 січня звітного року. Слід врахувати, що під час декларування статків за 2025 звітний рік, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб напряму впливає на правила декларування активів:✔️у розділі 5 “Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)”;✔️у розділі 11 “Доходи, в тому числі подарунки” (в частині декларування подарунків, вартість яких перевищує 5 ПМ);✔️у розділі 12 - “Грошові активи”;✔️у розділі 13 - “Фінансові зобов'язання”;✔️у розділі 14 - “Видатки та правочини суб'єкта декларування”.Крім того, володіти інформацією про розмір ПМ важливо при поданні повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (далі – ПСЗ). У 2026 році розмір ПМ дорівнює 3 328 грн. Тому якщо декларант отримав дохід, придбав майно або здійснив видаток на понад 50 ПМ у 2026 році, тобто на понад 166,4 тис. грн, протягом 10 днів він зобов’язаний подати ПСЗ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Під придбанням майна розуміється набуття рухомих і нерухомих активів, цінних паперів, інших активів, які перевищують зазначену вище суму. Видаток – витрата одним платежем (у готівковій чи безготівковій формі). Проте, якщо декларант отримав у подарунок спадщину чи приватизував майно, але грошова оцінка такого майна не проводилась, і у правовстановлюючих документах вартість не визначена, ПСЗ не подається. Проте, інформація про набуття активів зазначається у декларації за відповідний звітний період. Джерело: НАЗК

​Закінчення строкового трудового договору під час «лікарняного»: чи можна звільнити?Так, працівника можна звільнити за п. 2 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору, але датою звільнення має бути перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.Рішенням Конституційного Суду від 04.09.2019 № 6-р(ІІ)/2019 у справі № 3-425/2018(6960/18) за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції (конституційності) положень ч. 3 ст. 40 КЗпП визнано такими, що відповідають Конституції (є конституційними), положення я. 3 ст. 40 КЗпП.Рішення Конституційного Суду України від 04.09.2019 № 6-р(ІІ)/2019 у справі № 3-425/2018(6960/18)З огляду на це Конституційний Суд України зазначає, що не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об’єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватися з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів.Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 3 ст. 40 КЗпП є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини та не суперечать Конституції України.На підставі висновку, зробленого Конституційним Судом України Верховний суд сформував низку правових позицій, відповідно до яких положення ч. 3 ст. 40 КЗпП, в якій міститься заборона звільнення працівника з роботи під час його тимчасової непрацездатності, поширюється не лише на випадки звільнення за ініціативою роботодавця, а й на інші підстави звільнення, зокрема звільнення за п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП (постанова Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 205/4196/18), звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (постанова Верховного Суду від 17.01.2025 р. у справі № 522/2588/23), а також звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП (постанова Верховного Суду від 22.05.2024 р. у справі № 366/3222/21).Відповідно до правової позиції, сформованої Верховним Судом, звільнення працівника за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП під час тимчасової непрацездатності є правомірним, однак датою звільнення має бути перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.Джерело: HRliga

​Охорона праці при створені ОСББ: ключові вимоги та відповідальністьСтворення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) – це не лише питання самостійного управління будинком, а й відповідальність за безпечні умови проживання та праці людей, які виконують роботи на його території.Відповідальність за організацію охорони праці покладається на голову правління ОСББ або уповноважену особу, визначену статутом. До основних обов’язків входить:✔️забезпечення безпечних умов праці для найманих працівників (двірників, електриків, сантехніків, технічних працівників тощо);✔️укладання договорів із підрядними організаціями, що мають право виконувати роботи підвищеної небезпеки;✔️проведення інструктажів, навчань і медичних оглядів працівників ОСББ (за потреби);організація контролю стану безпеки під час робіт у будинку та на прибудинковій території.Якщо ОСББ має власних працівників, воно виступає роботодавцем і зобов’язане виконувати вимоги законодавства. Отже, працівник допускається до роботи якщо:✔️пройшов вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці;✔️ознайомлений з інструкціями з охорони праці за видом робіт;✔️пройшов попередній медичний огляд (для робіт зі шкідливими або небезпечними факторами);✔️забезпечений необхідними засобами індивідуального захисту (ЗІЗ);✔️підписав наказ про призначення на посаду та пройшов навчання, якщо робота належить до категорії підвищеної небезпеки.На території ОСББ часто виникає потреба у:✔️ремонтних роботах покрівлі, фасадів, каналізаційних мереж;✔️роботах на висоті;✔️обслуговуванні електросистем, ліфтів, котелень;✔️видаленні дерев, прибиранні снігу з дахів.Такі види робіт можуть виконувати лише організації або фахівці, які мають відповідний дозвіл та кваліфікацію. Укладення договору з випадковими працівниками або “майстром з оголошення” – ризик притягнення до відповідальності, нещасного випадку та штрафів.ОСББ має право передати виконання робіт підряднику, але:✔️у договорі потрібно прописати обов’язки щодо охорони праці;✔️перед початком робіт – провести цільовий інструктаж та передати підряднику інформацію про можливі небезпеки;✔️забезпечити контроль виконання робіт на території ОСББ.Документація з охорони праці для ОСББ:✔️наказ про призначення відповідального за охорону праці;✔️журнали реєстрації інструктажів;✔️інструкції з охорони праці за видами робіт;✔️договір з організацією, що проводить навчання з безпеки праці;✔️накази про проведення робіт підвищеної небезпеки (за потреби);✔️акти-допуски для виконання небезпечних робіт.ОСББ забезпечує не лише охорону праці працівників, а й безпечні умови проживання, зокрема:✔️справний стан сходових клітин, перил, освітлення;✔️очищення від снігу та льоду території взимку;✔️безпечність дитячого майданчика, спортивних зон;✔️організацію пожежної безпеки (інструктажі, вогнегасники, знаки);✔️інформування мешканців про небезпечні зони під час проведення робіт.Порушення вимог охорони праці може призвести до:✔️травмування людей на території ОСББ;✔️штрафних санкцій від Держпраці;✔️кримінальної відповідальності у разі нещасного випадку зі смертельним наслідком.Джерело: Держпраці

​Регламентні роботи ДПС: графікЗ 31 грудня 2025 року по 2 січня 2026 року проводитимуться регламентні та технічні роботи, пов’язані із завершенням бюджетного 2025 року та початком бюджетного 2026 року.Вони здійснюватимуться з урахуванням Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Казначейства від 03.12.2025 № 296.У зазначений період можливі обмеження в роботі електронних сервісів ДПС.31 грудня 2025 року – останній операційний день 2025 року для приймання та обробки податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, який буде тривати до 15 год 00 хв.02 січня 2026 року – перший операційний день 2026 року для приймання до обробки податкових накладних та розрахунків коригування з урахуванням пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246.Результати обробки електронних документів, крім податкових накладних та розрахунків коригування, що надійдуть з 15 год 00 хв 31 грудня 2025 року до 15 год 00 хв 2 січня 2026 року, будуть надіслані після завершення регламентних та технічних робіт.Фіскальний сервер контролюючого органу працює у штатному режимі з можливими обмеженнями у нічний час.Починаючи з 2 січня 2026 року, інформаційно-комунікаційні системи ДПС, у тому числі Єдиний реєстр податкових накладних, працюватимуть у штатному режимі.Джерело: ДПС

​Які відпустки надаються працівникам із сімейними обов’язками?Законодавство України гарантує додаткові види відпусток для вагітних жінок та працівників із дітьми, а їхТривалість залежить від життєвих обставин.1⃣Оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами✔️70 днів до пологів + 56 днів після (або 70 після — якщо народилося двоє+ дітей чи були ускладнення).Жінка може додати щорічну основну та додаткову відпустки — незалежно від стажу в поточному році.2⃣Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини — до 14 днівМожуть взяти:✔️чоловік, дружина якого народила дитину;✔️батько, що проживає з матір’ю без офіційного шлюбу;✔️бабуся/дідусь/інший родич, який фактично доглядає дитину, якщо один з батьків є одиноким.3⃣Відпустка для догляду за дитиноюДо 3 років — за бажанням матері або батька.За медичними показаннями — продовжується до 6 років. Також доступна для бабусі, дідуся, опікуна, прийомних батьків, батьків-вихователів.Під час такої відпустки можна працювати:✔️неповний робочий час;✔️дистанційно;✔️вдома.І будь-коли перервати відпустку та повернутися до роботи.4⃣Відпустка працівникам, які всиновили дитину✔️56 календарних днів;✔️70 днів — якщо всиновлено двох і більше дітей.5⃣Додаткова щорічна відпустка — 10 календарних днівНадається одному з працівників із таких категорій:✔️батьки двох або більше дітей до 15 років;✔️батьки дитини з інвалідністю;✔️одинока мати;✔️батько, який виховує дитину без матері;✔️батьки, які всиновили дитину;✔️опікуни;✔️особи, які виховують малолітню дитину без матері;✔️батьки повнолітньої особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.Джерело: Держпраці

​У Міноборони підготували зміни критеріїв придатності громадян до проходження військової службиМова йде про перегляд переліку захворювань, на підставі якого військовозобов’язаних визнають такими, що можуть або не можуть бути залучені до служби.У попередні роки через нестачу особового складу вимоги до фізичного стану військовозобов’язаних були суттєво пом’якшені. Унаслідок цього до лав війська визнавали придатними людей, які формально відповідали встановленим критеріям, проте на практиці не мали змоги повноцінно виконувати службові чи бойові завдання.Окремий акцент у запропонованих змінах зроблено на випадках, коли у людини діагностовано одразу кілька хронічних хвороб. Навіть якщо кожен із таких діагнозів — зокрема цукровий діабет, радикуліт чи підвищений артеріальний тиск — сам по собі не є підставою для звільнення від служби, їх сукупний вплив може суттєво знижувати фізичну витривалість і працездатність.Визначення придатності має здійснюватися комплексно, з урахуванням загального стану здоров’я, а не шляхом формальної оцінки кожного захворювання окремо. Вона також зауважує, що в умовах війни постійні навантаження та стрес здатні швидко погіршити здоров’я навіть тих людей, які на момент мобілізації були відносно здоровими.⚠️Зміни до наказу Міноборони №402 уже підготовлено, однак на якому етапі розгляд — наразі невідомо.Джерело: Новини Live

​Юнаки, яким у 2026 році виповнюється 17 років, зобов'язані стати на військовий облік призовників з 1 січня до 31 липняВзяття на облік призовників регламентується ст.14 Закону № 2232, яка передбачає два варіанти процедури:✔️особисто прийти до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання;✔️пройти електронну ідентифікації та уточнення своїх персональних даних засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (Резерв+).Не підлягають взяттю на військовий облік призовників громадяни України, які відбувають покарання в установах виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.Поважні причини не постановки вчасно на облік призовників (документально підтверджені):✔️хвороба громадянина України;✔️перешкода стихійного характеру;✔️проживання (перебування) на тимчасово окупованій території України або території України, де ведуться бойові дії;✔️інші обставини, що позбавили можливості пройти електронну ідентифікацію та уточнити свої персональні дані засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста або особисто прибути до районного (міського) ТЦК та СП.Якщо громадянин не став на облік у відведений термін, він може це зробити лише шляхом особистого звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.Наголошуємо, що взяття на військовий облік — це не призов на службу. Це лише організаційна процедура, яка дозволяє встановити обсяг мобілізаційного ресурсу, рівень освіти та інші дані про призовників.Джерело: Хмельницький ОТЦК та СП

​Чи може роботодавець вимагати, щоб під час простою працівники виконували свою роботу дистанційно?Ні, під час простою працівники не виконують свої обов’язки, передбачені трудовим договором.Відповідно до ст. 34 КЗпП простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві на весь час простою або на інше підприємство, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).Під час простою працівник не виконує трудові обов’язки, визначені трудовим договором.Місце перебування працівника під час цілоденного простою законодавством не визначено, тому визначається безпосередньо роботодавцем шляхом видання розпорядчого документу (наказу або розпорядження).Якщо роботодавець визначив, що під час простою працівники мають перебувати на робочому місці – то працівники знаходяться на робочому місці відповідно до встановленого режиму роботи, але при цьому не виконують свої посадові обов’язки.У разі, якщо працівник продовжує виконувати свої трудові обов’язки, в тому числі і за межами адміністративної будівлі роботодавця, – це є роботою (дистанційною або надомною) і підлягає оплаті відповідно до встановлених умов оплати праці.Джерело: Держпраці

​Як зміняться штрафи за порушення трудового законодавства в наступному році?Нові суми штрафів розраховані відповідно до мінімальної заробітної плати, встановленої державним бюджетом на 2026 рік і, залежно від виду і повторюваності порушення, можуть досягати від одноразової мінімальної заробітної плати до 30-кратного її розміру.Так, зміни торкаються порушень, пов'язаних із допуском працівників до роботи без оформлення трудових відносин, недотриманням мінімальних гарантій оплати праці, несвоєчасною виплатою заробітної плати та іншими порушеннями трудового законодавства.Таким чином, юридичні особи і фізичні особи - підприємці, що використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, згідно ст. 265 КЗпП. Накладення штрафів за порушення законодавства про працю і зайнятість населення здійснюється відповідно до Порядку № 509.Отже, для розрахунку суми штрафу береться розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на момент виявлення порушення. З 1 січня 2026 року ця сума складає 8 647 грн.Штрафи накладає Держпраці.Сплата 50% суми штрафу протягом 10 банківських днів, з дня отримання постанови вважається виконанням постанови про накладення штрафу, однак сплата штрафу не звільняє від зобов'язання усунути порушення законодавства про працю.Джерело: ПФУ