Кадрова допомога 🔴🟡🟢

​Чи може роботодавець під час простою перевести працівника на іншу роботу без його згоди?Відповідно до ст. 34 КЗпП у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності й кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, до установи, організації, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.Стаття 3 Закону № 2136 надає роботодавцеві право в період дії воєнного стану перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу до іншої місцевості, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.У такому разі оплата праці за виконану роботу не може бути нижчою від середньої заробітної плати за попередньою роботою.Джерело: Держпраці

​Чи подають звільнені держслужбовці декларацію?Обов’язок подання звільненими державними службовцями щорічної декларації є незмінним. Зробити це необхідно у період з 1 січня до 31 березня включно, наступного року після того, як припинили займати посаду, яка передбачає обов’язок декларування.Для того, щоб подати декларацію «після звільнення», у розділі «Вид декларації за звітний період» потрібно обрати вид декларації «щорічна», а потім поставити позначку «я припинив виконувати функції держави або місцевого самоврядування (після звільнення).Такий тип декларації охоплює весь звітний рік. Тобто у ній необхідно відобразити інформацію не лише за період роботи на держслужбі, а за весь календарний рік.Проте, існують винятки. Декларацію не потрібно подавати, якщо:✔️до 31 березня 2026 року включно декларант знову влаштувався на роботу, яка передбачає обов’язок декларування, і подав щорічну декларацію з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування»;✔️якщо декларація при звільненні охопила період з 01.01.2025 по 31.12.2025 включно. У такому разі не потрібно подавати щорічну декларацію за 2025 рік, бо вказана декларація вже є фактично річною.За несвоєчасне подання декларації без поважних причин передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від 850 до 1700 гривень. Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.Джерело: ПФУ

​Роль страхувальника в процесі переведення трудових книжок в електронну формуПерехід від паперових трудових книжок до електронних — це не технічна дрібниця і не “ще одна реформа”. Це зміна логіки обліку трудової діяльності. Ключова фігура в цьому процесі — страхувальник, тобто роботодавець. Без його дій електронна трудова книжка просто не заповниться.Страхувальник є первинним джерелом інформації про трудову діяльність працівника. Саме він володіє документами, які підтверджують прийняття на роботу, переведення, звільнення, зміну істотних умов праці. Пенсійний фонд не вигадує ці дані — він лише обробляє те, що подає страхувальник.У процесі оцифрування трудових книжок на страхувальника покладено кілька чітких завдань.По-перше, він має забезпечити сканування паперових трудових книжок або окремих документів, що підтверджують стаж. По-друге, ці відомості потрібно завантажити через вебпортал електронних послуг ПФУ з дотриманням встановлених вимог до якості та повноти даних. По-третє, страхувальник несе відповідальність за достовірність поданої інформації.Важливий момент: електронна трудова книжка формується не автоматично. Якщо страхувальник не подав відомості, у реєстрі їх просто не буде. Це означає, що в майбутньому працівник може зіткнутися з проблемами при призначенні пенсії або підтвердженні стажу. Формально винен буде роботодавець, а фактично постраждає працівник.Окрема роль страхувальника — робота з помилками. У паперових трудових книжках їх вистачає: неточні дати, відсутні накази, некоректно здійснено запис про зміну прізвища. Під час оцифрування ці помилки не зникають самі по собі. Якщо страхувальник завантажує некоректні або неповні документи, система їх або не прийме, або зафіксує як проблемні. У результаті доведеться повертатися до архівів і все переробляти.Також слід розуміти, що переведення трудових книжок в електронну форму — це не разова кампанія. Для діючих працівників страхувальник і надалі подає відомості про трудову діяльність у електронному вигляді. Паперова книжка поступово втрачає практичне значення, а електронні дані стають основними.Підсумок простий: без активної позиції страхувальника електронна трудова книжка не працює. Це пряма функція роботодавця, від якої залежить і коректність обліку стажу, і соціальні гарантії працівників у майбутньому.Джерело: ПФУ

​Підприємство має бажання встановити вихідний день працівникам, але окремі працівники можливо будуть залучатися до роботи в цей день. Як це зробити?Відповідно до ст. 91 КЗпП підприємства за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників.Таким чином, згідно із зазначеною нормою вихідний день може бути встановлено тільки за рахунок власних коштів.У разі, коли підприємство фінансується за рахунок бюджетних коштів, встановлення такого додаткового дня відпочинку може викликати питання у контролюючих органів щодо нецільового використання коштів.Але слід мати на увазі, що додатковий вихідний день має бути надано в межах збереження прав всіх працівників. Тобто цей день має бути надано не вибірково, а всім працівникам.Враховуйте, що додатковий вихідний день має бути встановлено без втрат заробітку працівника, тобто такий вихідний день оплачують за рахунок роботодавця.Якщо наказом буде встановлено вихідний день, то робота окремих працівників у цей день має оплачуватися відповідно до ст. 72 та 107 КЗпП, тобто у подвійному розмірі.Джерело: ФПУ

​Скасують тарифну сітку? А що замість неї?На розгляд профільного Комітету ВРУ подано проєкт Закону № 14387. Згідно з Пояснювальною запискою документом передбачається: ✔️деталізація структури плати праці з поділом на основну (сталу) заробітну плату, додаткову (варіативну) заробітну плату та бенефітів від роботодавця (employee benefits plan/program); ✔️визначення ключових термінів, включаючи «оплата праці», «грейди», «заробітна плата», «мінімальна заробітна плата», «публічна служба», «грошове забезпечення», «політичні посади» тощо; ✔️запровадження грейдової системи оплати праці замість чинної тарифної сітки з метою уніфікації підходів до визначення рівнів посадових окладів, забезпечення гнучкості та справедливості в оплаті праці як у публічному, так і приватному секторах; ✔️закріплення принципів справедливості, недискримінації, ринкової відповідності, фінансової спроможності, прозорості, взаємозалежності, стабільності та добровільності при формуванні оплати праці; ✔️запровадження нових інструментів державного регулювання у вигляді Виконавчого табеля (затверджується Законом) та Генерального табеля (затверджується Кабінетом Міністрів), які встановлюють граничні річні розміри заробітної плати на посадах публічної служби; ✔️забезпечення взаємозв’язку між цим законом та спеціальним і трудовим законодавством з метою досягнення законодавчої узгодженості та правової визначеності. Джерело: Верховна Рада

​В яких випадках працівнику виплачується вихідна допомога?Виплата вихідної допомоги передбачена в разі припинення трудового договору з підстав, передбачених ст. 44 КЗпП, зокрема:✔️відмови працівника від переведення на роботу до іншої місцевості разом із підприємством, а також відмови від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці;✔️змін в організації виробництва та праці, зокрема, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників;✔️виявленої невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації чи стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а також у разі відмови в наданні допуску до державної таємниці або його скасування, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниціпоновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;✔️неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних і технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.У цих випадках працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку. Також згадана стаття передбачає виплату вихідної допомоги:✔️у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу – в розмірі двох мінімальних заробітних плат;✔️внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення – в розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому, ніж тримісячний середній заробіток;✔️у разі припинення повноважень посадових осіб – у розмірі, не меншому, ніж шестимісячний середній заробіток.Джерело: Держпраці

​Наслідки відключень опалення на умови праці та безпеку працівниківВ умовах воєнного стану та нестабільної роботи енергетичної інфраструктури питання забезпечення належних умов праці набуває особливої актуальності. Відключення або обмеження опалення в адміністративних, виробничих та допоміжних приміщеннях безпосередньо впливає не лише на комфорт, а й на безпеку та здоров’я працівників.Вплив низьких температур на здоров’я працівників.Тривале перебування у холодних приміщеннях може призводити до переохолодження організму, загострення хронічних захворювань, простудних хвороб, зниження імунітету. Особливо вразливими є працівники, які виконують роботи з низькою руховою активністю або перебувають на робочому місці протягом усього робочого дня без можливості зігрітися.Низька температура негативно впливає на функціонування нервової системи: знижується швидкість реакції, погіршується концентрація уваги та здатність приймати зважені рішення. У виробничих умовах це значно підвищує ризик помилок, травматизму та аварійних ситуацій.Підвищення виробничих ризиків.Холод у приміщеннях сприяє виникненню додаткових небезпечних факторів: слизькі поверхні через конденсат, використання саморобних або відповідних обігрівальних приладів, порушення норм електро – та пожежної безпеки. Усе це створює реальну загрозу життю та здоров’ю працівників.Вплив на умови праці та трудовий процес.Порушення температурного режиму у приміщеннях ускладнює нормальну організацію трудового процесу. Працівники змушені працювати в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, що негативно позначається на якості виконання робіт. У таких умовах виникає потреба у коригуванні режиму роботи, запровадження додаткових перерв для обігріву або зміні формату роботи з урахуванням фактичних умов праці.З метою зниження впливу відключень опалення на безпеку праці роботодавцям доцільно:✔️забезпечувати працівників теплим спецодягом та засобами індивідуального захисту;✔️організовувати місця для обігріву та гарячого пиття;✔️проводити додаткові інструктажі з питань безпечного використання обігрівальних приладів;✔️контролювати дотримання вимог пожежної та електробезпеки;✔️своєчасно інформувати працівників про зміни умов праці.Джерело: ПФУ

​Людину оголошено померлою: порядок скасування рішення суду та поновлення правТривала відсутність людини без будь-якої інформації про її місцеперебування створює не лише емоційне напруження для близьких, а й правову невизначеність. Саме тому законодавство передбачає можливість оголошення особи померлою за рішенням суду.Водночас у правозастосовній практиці трапляються випадки, коли встановлюється факт, що особа жива або визначається її місцеперебування. У такій ситуації важливо знати, які правові механізми передбачені для поновлення прав.❗️Коли суд може оголосити людину померлоюВизнання особи померлою відбувається виключно в судовому порядку. Підставами для цього можуть бути:✔️відсутність будь-яких відомостей про людину понад три роки;✔️зникнення за обставин, що загрожували життю, – після спливу шести місяців;✔️ймовірна загибель під час надзвичайної ситуації – після її офіційного завершення;зникнення безвісти в умовах воєнних дій або збройного конфлікту – після строків, визначених законом.❗️Правові наслідки оголошення людини померлоюПісля набрання судовим рішенням законної сили:✔️здійснюється державна реєстрація смерті;✔️відкривається спадщина;✔️спадкоємці отримують майно з обмеженням: нерухомість не може бути відчужена протягом п’яти років.❗️Скасування рішення суду та відновлення правУ разі встановлення факту життя особи або її місцеперебування суд скасовує попереднє рішення про оголошення померлою. Заяву може подати як сама особа, так і інші зацікавлені особи. Розгляд справи відбувається за обов’язкової участі цієї людини. Після ухвалення рішення суд направляє його до органу державної реєстрації актів цивільного стану для скасування актового запису про смерть.❗️Повернення майнаОсоба має право вимагати повернення свого майна, якщо воно збереглося та перейшло до інших осіб безоплатно після оголошення її померлою. Водночас закон передбачає винятки – гроші, цінні папери на пред’явника та майно, набуте за набувальною давністю, поверненню не підлягають.❗️Поновлення шлюбуШлюб може бути поновлений після скасування рішення суду та актового запису про смерть, за умови відсутності іншого зареєстрованого шлюбу у будь-кого з подружжя.Джерело: Судова влада України

​Про термін, в який працівник має повернути невикористану суму коштів/електронних грошей, виданих на відрядженняВідповідно до п. 19 розд. II Положення № 148 готівка під звіт або на відрядження видається суб’єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України. Пунктом 20 розд. II Положення № 148 визначено, що фізичні особи – довірені особи установ/підприємств - юридичних осіб, які одержали готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб подають до підрозділу бухгалтерського обліку установи/підприємства Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням та повертають невикористаний залишок коштів на рахунок установи/підприємства або в касу в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України.Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади та підприємств, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція № 59. При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ. Абзацом 1 п. 11 розд. II Інструкції № 59 передбачено, що відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. У разі якщо відряджений працівник отримав аванс на службове відрядження готівкою, він подає звіт про використання коштів, виданих на відрядження, і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи (абзац 2 п. 11 розд. II Інструкції № 59). Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою) (абзац 5 п. 11 розд. II Інструкції № 59). При цьому, нормами законодавства не передбачено окремих строків для повернення суми коштів/електронних грошей, отриманих як аванс на відрядження або під звіт, у випадку, якщо відряджений працівник не використав частину суми такого авансу. ⚠️Тобто, якщо працівник отримав аванс на відрядження та не використав частину суми такого авансу, то він повинен до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства (або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою). Джерело: ДПС

​У якому розмірі оплачується лікарняний ветерану війни, якщо у нього страховий стаж менше шести місяців?Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 17 Закону № 1105, застрахованим особам, у тому числі ветеранам війни, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховується у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу).Згідно підпункту 1 п. 4 ст. 12 цього Закону застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на страхові виплати відповідно до цього Закону в таких розмірах:✔️допомога по тимчасовій непрацездатності – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.Отже, якщо ж працівник, який має статус ветерана війни і протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування він має страховий стаж менше шести місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності йому нараховується у розмірі 100 % з розрахунку мінімальної заробітної плати.Джерело: Держпраці