Telegram statistics channel - @israelforyou_ua

МАМАД - це не просто бетон і сталь, а символ.Сьогодні під час обстрілів з Ірану та Лівану більшість ізраїльтян проводить багато часу в приміщенні, яке івритом називається МАМАД. І це рятує життя - без жодного перебільшення.В Ізраїлі захист цивільних від ракетних обстрілів та інших загроз уже десятиліттями вбудований у повсякденне життя. Із середини 1990-х років кожна нова житлова будівля зобов’язана мати МАМАД (акронім слів мерхав маген діраті) - захищене житлове приміщення всередині квартири або приватного будинку. Це не розкіш, а вимога закону, ухваленого після війни в Перській затоці 1991 року, коли іракські обстріли ракетами «Скад» уперше показали вразливість ізраїльського тилу. Відтоді в будинках, збудованих із початку 90-х, обов’язковою є спеціальна кімната із залізобетонними стінами завтовшки 20–35 см, герметичними сталевими дверима, що відчиняються назовні, вибухостійким вікном і системою вентиляції із захистом від газів. Мінімальна внутрішня площа - 9 м².Головна перевага МАМАДу - він завжди поруч. Коли виє сирена, а час попередження іноді вимірюється секундами, не потрібно бігти сходами чи на подвір’я: достатньо зайти до кімнати й зачинити важкі двері (повернувши ручку на 90°). Це рятує від уламків, вибухової хвилі та частково від хімічних загроз.У звичайні дні МАМАД часто слугує спальнею, кабінетом або дитячою - звичайна частина дому, але з особливим призначенням. Суворо заборонено порушувати конструкцію: знімати металеві двері, замуровувати вікно, свердлити стіни без погодження або встановлювати кондиціонер, який пошкоджує герметичність - інакше захист втрачає сенс і законність.У старих будинках (до початку 1990-х) МАМАДу зазвичай немає. Там покладаються на МАМАК - поверхове укриття, спільне для кількох квартир, або на міклат - класичне бомбосховище в підвалі будівлі чи в окремій споруді. Дістатися до них інколи складніше, особливо якщо попередження коротке. Тому в нових будівлях МАМАД став стандартом.Ці кімнати - не просто бетон і сталь. Вони символізують, що держава Ізраїль робить усе можливе, щоб кожен громадянин мав надійне укриття, де він може разом із родиною перечекати небезпеку. У повсякденному житті вони непомітні, але в момент тривоги стають найважливішим місцем у світі. Ізраїльтяни навчилися жити під загрозою, але водночас не здаватися, будувати, виховувати дітей і вірити в завтрашній день із повною впевненістю у своїй перемозі над усіма ворогами.https://www.youtube.com/watch?v=i-mbOrLU7fY

Історія в обличчях: 6 березня - Ізраїль на Місяці: Історія «Берешит» 🚀 🇮🇱Чи знали ви, що крихітний Ізраїль мало не став четвертою країною у світі, яка висадилася на Місяці? Історія апарата «Берешит» (у перекладі з івриту בראשית «На початку») - це справжній космічний трилер.Чому це було круто?🔹 Приватний проєкт: Його створили не на державні мільярди, а силами некомерційної організації SpaceIL. Бюджет був у 10 разів меншим за типову місячну місію!🔹 Біблія та тихоходи: На борту була цифрова капсула часу з піснями на івриті, дитячими малюнками та... тисячами мікроскопічних тихоходів (найвитриваліших істот на Землі).🔹 Селфі з космосу: Апарат надіслав приголомшливий знімок на фоні місячного горизонту з табличкою: «Маленька країна, великі мрії».Але що пішло не так?11 квітня 2019 року, за лічені хвилини до тріумфу, стався технічний збій. Двигун вимкнувся занадто рано, і «Берешит» здійснив «жорстку посадку» (простіше кажучи - розбився).Перемога чи поразка? Однозначно - перемога! Ізраїль довів, що космос відкритий не лише для наддержав. Прямо зараз готується місія «Берешит-2», яка має врахувати всі помилки та знову штурмувати Місяць у 2026 році.🌕 Мрії не розбиваються, вони просто коригують траєкторію!

А ми вирішили показати вам нашу зустріч в унікальному міжнародному проєкті від Посольства Держави Ізраїль в Україні, “Натів” - Ізраїльського культурного центру в Києві, Почесного консульства Держави Ізраїль у Західному регіоні України та НІМЗ “Бабин Яр” “Розумій правду" зі справжньою легендою світової документальної журналістики - Ітаєм Енгелем, всесвітньовідомим ізраїльським журналістом і документалістом.Його називають самим безстрашним журналістом документалістом у світі. Очима Ітая було показано Боснію та Герцоговину у 1990 - ті, громадянську війну в Руанді, страхіття землетрусу на Гаїті, війну в Косово та інші найжахливіші місця та події на Землі. А його фільм «Битва за Київ» отримав нагороду Форуму документалістів Ізраїлю та був номінований на International Emmy.Ми говорили з людиною, яка без перебільшення не лише знає як зрозуміти правду, а показує її без прикрас, яка б страшна вона не була.Поради професіонала - як бути справжнім журналістом, як в цьому буремному світі вчитись бачити справжнє зло, не боятись йогопоказати та називати речі своїми іменами. Про розуміння правди, критичне мислення та професійну документальну журналістику.▶️Подивитись: https://youtu.be/re5eF0e3kaMМи щиро дякуємо всім нашим спікеркам та спікерам проєкту!Шукайте нас тут: 👇👥Facebook / 📷 Instagram / 🎞 YouTube / 🎵TikTok#Und_erstandthetruth#Culture_Nativ_Ukraine

Дорогі представники єврейських громад!Сьогодні, 28 лютого, Ізраїль і США розпочали військову операцію проти Ірану, що отримала назву «Левиний рик» (שאגת הארי, Шаагат га-арі).Держава Ізраїль знову змушена вести збройну боротьбу за свою безпеку та право на існування. Організація «Натів» висловлює щиру вдячність єврейським громадам Діаспори за підтримку, солідарність і відчуття єдності в цей непростий і доленосний період.Сьогодні, як ніколи, ми відчуваємо, що кордони та відстані не розділяють нас. Ваші слова, ініціативи, громадянська позиція та взаємна відповідальність додають нам сил і підтверджують: ми - один народ зі спільною історією та спільним майбутнім.Водночас ми вважаємо важливим підтримати й вас. Навіть перебуваючи далеко, ми відчуваємо відповідальність за безпеку та добробут єврейських громад у всьому світі. «Натів» продовжує уважно стежити за ситуацією, посилює взаємодію з громадами Діаспори, залишається на зв’язку для відповідей на будь-які запитання, надання інформації та необхідної підтримки - особистої й професійної.В умовах нинішніх викликів ми особливо підкреслюємо важливість згуртованості, взаємної підтримки та відкритого діалогу. Наша співпраця й постійний зв’язок - це основа стійкості та впевненості в завтрашньому дні.Ми - єдиний народ. І «Натів» поруч із вами - в будь-якій країні, у будь-який час, у будь-якій ситуації.Голова організації «Натів»Алон Шохам

Бахш - «смарагдовий» смак давньої БухариУ березні весь єврейський світ святкує Пурим. Але чи знаєте ви, що у однієї з найзагадковіших громад - бухарських євреїв - є страви, історія яких сягає корінням у часи задовго до подій у Персії?Бухарські євреї справедливо пишаються своїм давнім родоводом. Згідно з переказами, їхні предки - нащадки «Десяти втрачених колін», які осіли в Центральній Азії ще в епоху Першого Храму. Відрізані від Єрусалима величезними відстанями, вони століттями зберігали унікальний устрій життя, що сформувався на Шовковому шляху.Коли у 1793 році рабин Йосеф Мамон прибув до Бухари, він зустрів громаду із самобутніми ритуалами, які багато в чому відрізнялися від звичних нам сьогодні. Це була жива історія: традиції бухарських євреїв збереглися в тому вигляді, в якому вони існували до багатьох пізніх історичних нашарувань.Сьогодні бухарські євреї святкують пам’ятні дати разом з усім народом, але їхній святковий стіл у березні незмінно вінчає страва, що вважається кулінарним свідком тих прадавніх часів - Бахш.Це «зелений плов». На відміну від золотистого узбецького плову з морквою, бахш - смарагдовий. Його унікальність у тому, що зелені в ньому стільки ж, скільки рису й м’яса.У березні в Середній Азії з’являється перша молода кінза. Після довгої зими цей плов ставав справжнім символом пробудження природи й життя.Головні правила: - Жодної м’ясорубки. М’ясо (яловичина і трохи печінки для ніжності) ріжуть вручну на кубики розміром із рисинку. - Гора зелені. Кінза - королева бахша. На кілограм рису йде 5-6 великих пучків. - Чорний перець. Бахш має бути «з характером» - гострий і пряний.Коротко про приготування: 1. Дрібно нарізаємо м’ясо, печінку, цибулю та всю зелень. 2. У казані розігріваємо олію, обсмажуємо м’ясо до скоринки, потім додаємо цибулю. 3. Додаємо всю зелень. Щойно вона потемніє й пустить сік - засипаємо промитий рис. 4. Ретельно перемішуємо рис із «зеленим маслом», солимо, перчимо й заливаємо окропом (вода має ледь покривати рис). 5. Готуємо на сильному вогні до випаровування води, потім накриваємо кришкою й томимо на мінімальному вогні 25 хвилин.Підсумок:Розсипчастий, ароматний рис, просочений соками трав і м’яса. Це смак історії, яка не переривалася тисячоліттями.

Історія в обличчях: 26 лютого - історія про те, як простирадло та чорнило стали символом свободи 🇮🇱10 березня (9 адара) 1949 року. Кінець Війни за незалежність. Бійці бригади «Негев» дістаються берега Червоного моря, до покинутого поста Умм-Рашраш. Мета досягнута, перемога в руках, але... у них немає з собою прапора, щоб відзначити цей момент.Що робить ізраїльський солдат, коли чогось немає? Створює це з нічого!У хід пішло звичайне біле простирадло.1) Смуги намалювали чорнилом.2) Зірку Давида вирізали з аптечки та пришили.Капітан Авраам Адан (Брен) піднімається на флагшток і так народжується легендарний «Чорнильний прапор» (Дегель га-Дійо).Цей момент - не просто про кордони на мапі. Це про нашу ізраїльську рису: винахідливість, зухвалість та вміння перетворювати мрію на «увда» (факт), навіть якщо під рукою лише пляшка чорнила.Сьогодні на цьому місці стоїть сучасний Ейлат. І кожного разу, дивлячись на синє море, варто пам'ятати: воно стало нашим завдяки тим, хто не побоявся йти крізь пустелю.#היסטוריהבאישיםומועדים

Є такі теми та проєкти, що стають знаковими та епохальними. Таким став проєкт НІМЗ “Бабин Яр” та Національний центр «Український Дім» “В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг” що був відкритим глядачу з 28 січня по 22 лютого 2026 року в Українському Домі.Інституційними партнерами виставки були Посольство Держави Ізраїль в Україні Ізраїль, Ізраїльський культурний центр «Натів» в Україні та Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков.Віктор Франкл у книзі “Людина в пошуках справжнього сенсу” пише:"... пошук життєвого сенсу та цінностей може спричинити радше внутрішню напругу, аніж внутрішню рівновагу. Однак саме ця напруга є необхідною умовою психічного здоров'я.” Ми задумувались в цьому проєкті про справжні сенси, про минуле і сьогодення.Особливо знаково, що останню кураторську екскурсію від Заслуженого художника України Матвія Вайсберга та генеральної директорки НІМЗ “Бабин Яр” Рози Тапанової відвідав голова представництва “Натів” в Україні пан Марк Довев.#Culture_Nativ_Ukraine

Історія в обличчях і датах: 17 лютого - Йом га-МішпахаДень, коли дім важливіший за все. 🏠Сьогодні, 17 лютого (30 швата), в Ізраїлі відзначають Йом га-Мішпаха - День сім’ї. Це не просто теплий привід зібратися разом, а дата з глибоким змістом і сильною історією.Вона приурочена до дня пам’яті Генрієтти Сольд - жінки, у якої не було власних дітей, але яка стала «матір’ю» для тисяч. Саме вона врятувала єврейських дітей під час Голокосту та довела: сім’я - це не лише кровний зв’язок, а передусім відповідальність, турбота й любов.Колись це був День матері. Але ізраїльське суспільство зробило важливий крок - розширило ідею. Сьогодні це свято кожної родини: з дітьми чи без, традиційної чи нетипової, великої чи зовсім камерної. Головне - бути разом.Є й проста, майже домашня традиція: шоколадний торт. У цей день кухні наповнюються запахом випічки, а сімейні чати - фотографіями та теплими словами.У світі, який не зупиняється ні на хвилину, Йом га-Мішпаха нагадує: найміцніша опора - це люди, які чекають на тебе вдома.Зі святом. Бережімо своїх.#היסטוריהבאישיםומועדים

Спікеркою нашої наступної зустрічі унікального міжнародного проєкту від Посольства Держави Ізраїль в Україні, “Натів” - Ізраїльського культурного центру в Києві, Почесного консульства Держави Ізраїль у Західному регіоні України та НІМЗ “Бабин Яр” “Розумій правду” стала Заслужена журналістка України, експертка телевізійних соціальних проєктів, співзасновниця всеукраїнських проєктів «Найкраща українка в професії» , «Діти - гордість України», співавторка книги «Відомі Жінки України. Історії сили під час війни», прес-секретар Українського Союзу Промисловців і Підприємців Марина Кінах.Поспілкувались про важливі речі з учасниками, навіть через повітряну тривогу частина зустрічі пройшла у бомбосховищі. Адже життя зараз саме таке, і важливо отримувати безцінний досвід справжніх професіоналів та навчатися критичному мисленню, аби дійсно розуміти правду.Ми щиро дякуємо всім нашим спікеркам та спікерам проєкту!Шукайте нас тут: 👇Facebook / Instagram / YouTube / TikTok#Und_erstandthetruth#Culture_Nativ_Ukraine

Глава представництва «Натіву» в Україні виступив перед учасниками сімейного табору в МукачевіУ Мукачеві працює масштабний сімейний табір, організований Єврейським агентством «Сохнут». Понад 150 учасників з’їхалися з різних міст України для обговорення питань історії, культури та майбутнього єврейської громади. Програма заходу насичена освітніми та практичними сесіями.Глава представництва «Натіву» в Україні Марк Довев виступив перед учасниками табору з лекціями та провів консультації. У ході своїх виступів він представив глибокий аналіз «Закону про повернення», простеживши шлях його ухвалення та еволюцію основних принципів, що лежать в основі сучасної політики репатріації. Особливу увагу аудиторії привернула лекція-роздум «З Дніпра до Єрусалима і назад (ненадовго)», де Марк Довев крізь призму власного життєвого шляху порушив фундаментальні теми єврейської ідентичності, цінностей сімейного виховання та унікальної структури ізраїльського суспільства.Окрім лекційної частини, програма табору мала важливе практичне значення: сім’ї, зацікавлені в репатріації до Ізраїлю, змогли отримати від Марка Довев конкретну допомогу під час 17 індивідуальних консультацій. Такий формат взаємодії дозволив учасникам не лише зануритися в теорію питання, а й розв’язати конкретні завдання, пов’язані з плануванням майбутнього своєї родини, що підкреслює значущість подібних громадських ініціатив для зміцнення зв’язків між Україною та Ізраїлем.📸 Фото: Пресслужба "Натіву"