"Натів" - Ізраїльський культурний центр у Києві

Запрошуємо вас на поетичний вечір Сергія Жадана «Дихати і пам’ятати» та аукціон однієї роботи Матвія Вайсберга.Подія відбудеться в межах виставкового проєкту «В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг», організованого Українським Домом спільно з Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр», 8 лютого 2026 року о 17:00 в концертній залі Українського Дому (Хрещатик, 2).Цей вечір про пам’ять і слово. Поезія та проза Сергія Жадана й авторські переклади віршів Пауля Целана прозвучать у діалозі з виставковим проєктом «В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг», що осмислює феномен втрати,  людську гідність і відповідальність пам’ятати. Після поетичного вечора відбудеться благодійний аукціон — на торги  буде виставлено роботу Матвія Вайсберга «Небо» із серії «Київське небо, літо 24» (2024), полотно, олія, 100 × 150 см. Стартова ціна — 300 000 грн. Усі зібрані на аукціоні кошти буде спрямовано на благодійну діяльність Сергія Жадана.Програма події:17:00–17:40 — поетичний вечір Сергія Жадана 17:40–18:00 — благодійний аукціон 18:00–19:00 — автограф-сесія із Сергієм ЖаданомВхід на подію — за вартістю вхідного квитка на виставку.Інституційними партнерами проєкту є Посольство Держави Ізраїль в Україні, Ізраїльський культурний центр «Натів» в Україні та Почесний консул Держави Ізраїль в Західному регіоні України Олег Вишняков.

Січень у «Натіві» був теплим, активним і дуже розмовним - з новими форматами, зустрічами та живим івритом ❄️🧡Місяць ми розпочали розмовним клубом «Готуємо ізраїльський сніданок» - מבשלים ארוחת בוקר ישראלית. Говорили про каву קפה, шакшуку, улюблені страви та ранкові звички, вчили лексику на тему їжі אוכל і тренували побутові фрази. Було затишно й по-домашньому ☕️🍳У середині місяця ми запустили одразу два нові формати: офлайн ігровий клуб у Києві «Ахла місхакім» 🎲, де іврит звучить легко й невимушено, та онлайн-проєкт «Голос на івриті» - про впевненість, звучання і живу мову 🎧🗣Далі вирушили на зустріч «Йдемо на шопінг в Ізраїлі!» - הולכים לשופינג בישראל. Вчили лексику про покупки, знижки та одяг, розігрували діалоги й сміялися з типових ізраїльських ситуацій 🛍😄Завершили січень клубом «Ізраїль в картинках» - ישראל בתמונות. Через фото й образи говорили про країну, емоції та настрій, підбираючи слова івритом 📸🇮🇱Дякуємо всім, хто був з нами цього січня! תודה רבה לכולם - до нових зустрічей у «Натіві» 💙✨

Історія в обличчях: 31 січня - День визволення концентраційного табору Аушвіц-Біркенау27 січня (13 швата) 1945 року близько 15:00 бійці 100-ї стрілецької дивізії Першого Українського фронту увійшли на територію табірного комплексу.Перше враження: солдати очікували побачити військовий об'єкт, а зіткнулися з «фабрикою смерті». На момент визволення в таборі залишалося близько 7 000 - 7 500 осіб, яких німці не встигли угнати вглиб Німеччини.«Марші смерті»: за кілька днів до приходу Червоної армії нацисти погнали понад 50 000 працездатних в'язнів на захід. Тисячі загинули від холоду та виснаження в дорозі.Намагаючись приховати докази, есесівці підірвали крематорії, але масштаби трагедії було неможливо сховати. На складах були знайдені тонни людського волосся, сотні тисяч комплектів одягу та взуття.Ця дата - не просто сторінка в підручнику. Це нагадування про те, до чого призводить ненависть, байдужість та мовчання. Ми згадуємо мільйони жертв, щоб наше «Ніколи знову» було не просто словами, а дієвою обіцянкою майбутнім поколінням.🕯#היסטוריהבאישיםומועדים

🕯 Шабат шалом!🌴 Бахайські сади в Хайфі - це каскад тиші й гармонії, що спускається схилами гори Кармель до моря. Геометрична досконалість терас, вода, світло й зелень створюють відчуття впорядкованого світу, де кожен елемент має своє місце й сенс. Сади відомі не лише красою, а й символікою: число терас, симетрія та постійний догляд відображають ідею духовного сходження й відповідальності людини за світ навколо - через щоденну працю, а не показну велич.💡 Цікавий факт: гора Кармель має глибоке значення і в юдаїзмі - у Танаху саме тут пророк Еліягу (Ілля) протистояв жерцям Ваала, відстоюючи віру в Єдиного Б-га. Саме тому для багатьох євреїв Кармель є символом духовної мужності й вибору, а бахайські сади, розташовані на цій горі, мимоволі вписуються в багатошарову біблійну пам’ять місця.📍 Попри те, що сади належать іншій релігійній традиції, вони існують у просторі, де юдаїзм, історія й сучасність перетинаються без конфлікту - як нагадування, що святість місця не зникає, а накопичується з часом.📸 Фото: Михайло Драйшпіц#IsraelYafa

Історія в обличчях: 28 січня - День пам’яті Хаїма Тополя🎭 Хаїм Тополь - людина, яка змусила весь світ співати «If I Were a Rich Man»!Сьогодні ми згадуємо легенду не лише ізраїльського, а й світового кіно - Хаїма Тополя (1935–2023). Людину, яка стала «обличчям» Ізраїлю в Голлівуді та єдиним ізраїльським актором, що двічі підкорив вершину «Золотого глобуса».Чому Тополь - це ціла епоха?🌟 Два «Золоті глобуси»: Перший він отримав у 1965 році як «найперспективніший новачок» за роль Салаха Шабаті. Другий - у 1972-му за легендарного Тев'є-молочника у «Скрипалі на даху». Він обійшов голлівудських зірок, довівши, що талант не має кордонів.🎻 Вічний Тев'є: Тополь грав роль Тев'є понад 3500 разів на сценах по всьому світу. Що цікаво: коли він вперше зіграв «старого» Тев'є в лондонській постановці, йому було лише 30 років! Його гримували по дві години, щоб перетворити на мудрого молочника з Анатевки.🎬 Більше, ніж одна роль: Ми пам'ятаємо його як доктора Заркова у «Флеші Гордоні», як колоритного Коломбо у фільмі про Джеймса Бонда «Тільки для ваших очей», і, звичайно, як засновника благодійного селища «Jordan River Village» для дітей із важкими захворюваннями.Хаїм Тополь був не просто актором. Він був послом ізраїльської культури, людиною з неймовірною харизмою та величезним серцем.«У житті, як і в музиці, головне - баланс. Як у скрипаля на даху».#היסטוריהבאישיםומועדים

Виставка «В пошуках втраченого сенсу» в Українському Домі28 січня - 15 лютого 2026 рокуНаціональний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» і Національний центр «Український Дім» представляють виставковий проєкт до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту.Проєкт запрошує глядача до осмислення пам’яті про цю подію через тексти громадських діячів, цитати людей, які її пережили, архівні кіноматеріали, першу в світі симфонію про Голокост, написану Дмитром Клебановим, та роботи київського художника Матвія Вайсберга. Тут Голокост, трагедія Бабиного Яру та сучасний досвід насильства постають не лише як історичні події, а насамперед як спільний екзистенційний виклик людяності у світі, де життя стало крихким. Через мистецьку практику художника, його роздуми про історію власної родини та сенс життя проєкт прагне відповісти на питання: як людина знаходить сенс там, де світ розбитий? В експозиції зібрано понад 200 живописних і графічних робіт Матвія Вайсберга, створених протягом останніх трьох десятиліть. У цей період в практиці митця формуються й послідовно розкриваються магістральні теми, зокрема в серіях і циклах «Чужі доми», «Слабкий антропний принцип», «Місто Брейгеля», «Майдан», «Дорожній щоденник», «Тонка червона лінія». Ці твори постають як зосереджене художнє осмислення складних і болісних питань колективної пам’яті й травми, викликів сучасності й онтологічного досвіду людини. Центральна робота Матвія Вайсберга «Сім днів» стає візуальною метафорою пошуку сенсу - руху з темряви до світла, із хаосу до структури, зі втрати до пам’яті. Виставка «В пошуках втраченого сенсу» об'єднує особисте й універсальне, минуле й теперішнє, біль і надію - створюючи простір для рефлексії про те, як людина зберігає гідність і знаходить світло навіть у найтемніші часи.Організатори проєкту: Національний центр «Український Дім», Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»Ідея проєкту: Роза ТапановаТворча група: Роза Тапанова, Марія Мізіна, Михайло Алексеєнко, Катя Лісова, Михайло КулівникІнституційні партнери: Посольство держави Ізраїль, Почесне консульство Держави Ізраїль у Західному регіоні України, "Натів" - Ізраїльський культурний центр у Києві, Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів, ГО «Центр єврейської культури “Жива пам’ять”».Медіапартнери: Суспільне Культура, Радіо Культура

Історія в обличчях: 17 січня - День пам’яті Ахад га-АмаАхад га-Ам - ім’я, що не пов’язане з битвами чи кордонами, але без нього неможливо уявити духовну історію Ізраїлю.Під цим скромним псевдонімом увійшов в історію Ашер Ісайович Гінцберг (1856–1927) - мислитель, який говорив від імені народу і для народу. 💙Він не зводив міст і не очолював держав, але став архітектором ідей, що сформували єврейську самосвідомість ХХ століття. Для нього сіонізм був не лише політичним проєктом, а передусім духовною місією.Ахад га-Ам наполягав: земля без духу - порожня оболонка. Ізраїль, за його баченням, мав стати центром культури, мови та думки, джерелом внутрішньої сили для єврейського народу в усьому світі. 🕯Він умів бути незручним. Критикував ілюзії, вимагав чесного погляду на реальність і нагадував: без освіти, без відродження івриту та культури жодне національне будівництво не матиме міцного фундаменту.«Спочатку - просвіта, потім - дія» - цей принцип зробив його голосом відповідальності й глибини. Він вірив не в масовість, а в силу ідеї, здатної об’єднати розпорошений народ. ✨Сьогодні, бачачи живу культуру Ізраїлю та іврит як мову щоденного життя, ми розуміємо: духовний центр, про який мріяв Ахад га-Ам, став реальністю.Світла пам’ять людині, яка навчила нас: справжня сила починається з думки. ✊🏻#היסטוריהבאישיםומועדים

🟢 Інформація від партнерів:Як формується єврейська ідентичність сьогодні?Про це можна почути у третьому сезоні подкасту «Твоє.Моє», присвяченому єврейській ідентичності в сучасній Україні. Це серія розмов про родинну памʼять, культурну спадщину та особистий досвід, який формує наше сьогодення і впливає на бачення майбутнього.Подкаст веде Влада Недак – директорка «Проекту Кешер в Україні» та засновниця благодійного фонду «Жіночі можливості в Україні».У новому сезоні відомі українці єврейського походження діляться власними історіями, говорять про традиції, пошук себе та роль ідентичності у своєму житті.Серед гостей подкасту: Льоля Ланда, Ілля Гладштейн, Діна Казацкер, Ігор Окс, Володимир Рабчун, Євгенія Таліновська, Ілана Шевченко та інші представники єврейської громади.Подкаст «Твоє.Моє. Ідентичність» – це простір для чесної розмови всередині спільноти та збереження спільної памʼяті.Підписуйтеся на наших партнерів “Проект Кешер в Україні», слухайте подкаст і діліться з тими, кому ця тема близька. ✌🏻

Історія в обличчях: Справа Дрейфуса - тріщина, крізь яку проросла держава ⚖️✨Справа Дрейфуса - це приклад того, як одна людська трагедія може змінити хід світової історії.29 грудня 1894 року у Франції сталося гучне фіаско правосуддя. Капітана Альфреда Дрейфуса, єврея за походженням, було засуджено за сфабрикованим обвинуваченням у шпигунстві. Без доказів. Без справедливого суду. Лише страх, ненависть і антисемітизм.⚖️ Тріумф упереджень над правдоюПідроблений лист став «доказом», а громадська думка - зброєю. Справа Дрейфуса показала, наскільки крихкою може бути демократія, коли нею керує натовп.✍️ Сила одного голосуКоли система мовчала, слово стало актом мужності. Письменник Еміль Золя опублікував маніфест «Я звинувачую!» (J’accuse!), кинувши виклик державі й ризикуючи свободою. Так інтелігенція вперше масово стала на захист істини.🌍 Народження великої ідеїСеред свідків приниження Дрейфуса був молодий журналіст Теодор Герцль. Париж - серце Європи - кричав антисемітськими гаслами. Саме тоді Герцль зрозумів: асиміляція - ілюзія, а євреям потрібна власна держава. Так трагедія однієї людини стала поштовхом до народження сучасного сіонізму.Сьогодні Справа Дрейфуса - це не лише історія про несправедливість.Це нагадування, що правда може бути приниженою, але не знищеною.І що інколи саме з ганьби та болю починається шлях до відродження. 🇮🇱✨#היסטוריהבאישיםומועדים

Історія в обличчях: Кірʼят-Шмона - «Місто восьми» 🇮🇱✨Кірʼят-Шмона - місто з неймовірно глибоким змістом, адже навіть у його назві закарбована пам’ять про героїзм. 💙Це єдине місто в Ізраїлі, назване на честь конкретної кількості людей - «Місто восьми».Свою назву воно отримало на згадку про вісьмох захисників поселення Тель-Хай, які загинули в бою 1920 року. Серед них - легендарний Йосип Трумпельдор, символ самопожертви та мужності. 🕊️Історія самого міста розпочалася у 1949 році на місці залишеного арабського селища Аль-Халіса. Перші мешканці - репатріанти з Ємену, Північної Африки та Румунії - починали буквально з нуля. 🏕️Кірʼят-Шмона стала типовою маабарою: тимчасовим табором із наметів і жерстяних бараків, де життя вимагало витримки й віри.Люди працювали в суворих умовах, осушували болота долини Хула, закладаючи фундамент майбутнього міста й північного форпосту країни. 🌾Від самого початку Кірʼят-Шмона була не просто житловим пунктом, а стратегічним щитом Ізраїлю. Попри десятиліття життя під обстрілами через близькість до кордону, місто вистояло.Із маленького наметового табору Кірʼят-Шмона перетворилося на символ стійкості та незламності. ✨Сьогодні Кірʼят-Шмона - це місто-пам’ятник, де кожна вулиця нагадує: воля до життя сильніша за будь-які випробування. 💙#היסטוריהבאישיםומועדים