🇮🇪 «Ірландія для українців» — чесний канал про життя на острові. — Як знайти роботу, якщо англійська —так собі, — PPS, GP, IRP, SUSI, FET та інші невимовні абревіатури - що це і що з ними робити - Як купити машину, знайти хату, пройти meanstest та ін💛💙
Springboard+ які документи можуть попросити додати. Фінальна частина Курси- це не “натиснув apply і пішов вчитись”.Це маленький квест з документами.У мене після подачі заявки попросили ще цілий список.IRP картку і “жовтий лист” — це стандарт. Про три роки в ЄС ніхто не питав (але це на моєму курсі!) ⚠️ ВСЕ залежить від куратора, від його рішення - чи приймати особисто вас на курс чи ні. Далі в процесі - тільки навчання. Головне пройти перепону з документами. В мене додатково попросили ✔️підтвердження англійської, ✔️виписку з Revenue Commissioners про дохід (у мене був jobseeker allowance), ✔️ всі документи про освіту - диплом і після диплому (якщо маєте), ✔️medical card✔️свідоцтво про шлюб (бо диплом на дівоче прізвище) + перекладІ важливий момент⚠️всі документи мають бути в PDFінакше вони просто не завантажуються на сайтЗ англійською був окремий квест.Сертифіката ще не було, бо курс закінчився в травні — а сертифікати, як це буває в Ірландії, “будуть потім”.Писала в свій ETB — там пів людей у відпустці (літо). В результаті вислали чорно-білу довідку, що курс завершено успішно, і запрошення на вручення сертифікатів… у грудні. І цього вистачило.Вся ця історія з документами зайняла десь три дні:листи, дзвінки, досилання файлів.До речі, співбесід у мене не було.Ніяких інтерв’ю.Було лише кілька коротких дзвінків, де просили:“додайте ще це”,“перешліть той документ”,“уточніть це”Тобто це більше про перевірку паперів, а не про тестування тебе.Я обрала повністю онлайн вечірній курс:10 кредитів, Level 9.Це невеликий обсяг, тому для мене — нормально.Особливо якщо працюєш або ще адаптуєшся. Лекції один / два рази на тиждень. Ще момент про навчання:⚠️так, треба розуміти, що говорить викладач.Але це не так страшно, як здається.Усі лекції записуються (як аудіо) і додаються як pdf документ. Ти можеш: • переглянути ще раз • перекласти • завантажити в ChatGPT • і розібрати нормально, спокійноТобто навчання можна “дотягнути” навіть якщо англійська не ідеальна.Хай щастить💚 І поділіться серією цих дописів в тими, кому актуально #навчаннявірландії #освітавірландії #ірландіядляукраїнців #springboard
Springboard+ це державна програма в Ірландія, яка оплачує навчання для дорослих. Її головна ідея — швидко дати людям нову професію або підсилити навички там, де є попит на ринку праці: IT, data, фінанси, інженерія, зелена енергетика, медицина, логістика.✔️Ти обираєш курс (часто це Higher Certificate, Diploma, Degree або навіть Master’s), подаєшся через сайт Springboard+, і держава покриває більшу частину або всю вартість. ✔️Багато курсів проходять онлайн або вечорами, щоб можна було поєднувати з роботою.✔️Формально програма для людей, які вже живуть в Ірландії і хочуть змінити або покращити кар’єру. ✔️Найпростіше потрапити, якщо ти:— без роботи або отримуєш соціальні виплати— або працюєш, але хочеш перекваліфікуватисяУкраїнці з тимчасовим захистом (Temporary Protection) часто підпадають під категорію “eligible”, але НЕ автоматично — залежить від курсу і університету.Як податисьПроцес виглядає так:— заходиш на офіційний сайт Springboard— обираєш курс (наприклад, Data Analytics або Cybersecurity)— подаєш заявку прямо на курс (НЕ на програму в цілому)— додаєш CV, іноді мотиваційний лист— чекаєш рішення від університетуТобто це не одна заявка — це як вступ у коледж, але через спеціальну державну систему.✔️ Це один з найшвидших способів увійти в нормальну професію в Ірландії.Наприклад:— люди без досвіду заходять в IT через Data Analytics курси— бухгалтери підтверджують кваліфікацію під ірландський ринок— інженери переходять у renewable energyІ головне — це офіційна освіта ірландського рівня (NFQ), яка визнається роботодавцями.Стосовно вартості навчання:Якщо ти без роботи — часто безкоштовноЯкщо працюєш — платиш приблизно 10% вартостіЦе величезна різниця, бо звичайний Master може коштувати 8–12 тисяч євро.Про правило “Три років у ЄС”Багато курсів вимагають, щоб ти:— прожив у ЄС/ЄЕЗ/Швейцарії мінімум 3 роки— мав право на “EU fee status”І тут правда така: обійти це правило офіційно не можна.Але є нюанси! 1. Деякі університети роблять винятки для людей з Temporary Protection.Не всі, але частина курсів дозволяє українцям подаватись без цих 3 років. 2. Є курси, де це правило не застосовується жорсткоОсобливо короткі або професійні програми. 3. Рішення приймає НЕ держава, а конкретний університет!Тому дві однакові програми можуть мати різні правила.⚠️якщо курс прямо пише “must meet EU residency requirement (3 years)” — шансів мало⚠️ якщо формулювання м’якше — треба подаватись і пробувати.Що важливо зрозуміти напередSpringboard — це не “халява для всіх”. Це інструмент, який держава використовує, щоб закрити дефіцит кадрів. Якщо твій профіль або вибраний курс не вписується в цей попит — тебе можуть не взяти навіть при безкоштовному місці.І ще від мене особисто: це не легкий шлях. Багато курсів інтенсивні, англійська потрібна нормальна, і часто треба реально вчитись, а не “відсидіти”.Знайти курси#навчаннявірландії#освітавірландії#springboard+#ірландіядляукраїнців**далі напишу свій досвід вступу БЕЗ трьох років в ЄС
Працюю зараз над одним проєктом. Тема вічна — кохання. Як його знайти, як зберегти і як взагалі зрозуміти: це кохання чи просто потяг/бажання? Ідея проєкту сильна. Потрібна. Часом здається, що сучасне суспільство просто забуло про існування цього важливого поняття. Усе зводиться до поверхневих стосунків і примітивної схеми «ти — мені, я — тобі».Чим глибше занурююся в написання сценарних історій, тим чіткіше розумію: ідеальної формули не існує. Усе залежить від відчуттів — добре тобі з цією людиною чи ні? Цікаво чи не дуже? Легко чи напружено?Неважливо, геній він чи багатій, медбрат чи звичайний Вася-слюсар. Неважливо, яка в нього освіта, де живуть батьки, скількома мовами говорить, скільки жінок було до і чи вміє він готувати. Важливо лише одне — наскільки тобі з ним комфортно.❗️Стосунки потрібні для радості. Це той барометр, який усе підкаже.Якщо радості немає, а ти терпиш його складнощі — виникає питання: навіщо? Скільки часу людина здатна витримувати постійне «виносіння мозку»?Місяць-два, пів року, рік, у найзапущеніших випадках — кілька років.Якщо чоловік доводить до депресії, якщо з ним не краще, ніж без нього, якщо він постійно каже: «Я не готовий», «Мені треба подумати», «Це все складно» — відпускай його. Тут немає майбутнього. Було це кохання чи захоплення — зрозумієш пізніше, але ти нічого не втрачаєш.Із «складних» стосунків ти не отримаєш нічого, окрім головного болю. Якщо вже так потрібен цей біль — знайди простіший спосіб його отримати, ніж терпіти поруч людину, яка системно його створює.❗️Ще раз: стосунки мають бути простими. Легкими і радісними.Це приходить не одразу.У двадцять нам потрібен високийстрункийкрасивийрозумнийбагатийперспективнийсексуальнийромантичний…А трохи пізніше ми розуміємо — нам потрібна просто людина, з якою цікаво і на яку можна покластися. Завжди.Надійність — це база.З такою людиною хочеться ділитися всім: радістю і болем, перемогами і поразками, мріями і страхами. Тому здатність співпереживати — критично важлива.Ми будемо вчитися поступатися, віддавати частинку себе, замінюючи це модним словом «компроміс». Будемо ставати мудрішими і гнучкішими. Бо без цього ніяк.Навчимося приймати рішення — разом і окремо. Рішення, які можуть змінити життя. І зрозуміємо: без довіри — нікуди.А всі ці «складні» стосунки… Та ну… краще піти на курси орігамі. Або кулінарії. Або допомогти тим, кому справді важко.Залиш свій мозок у спокої.У нього є важливіші задачі.Як зрозуміти, що це твоє кохання?Це не про метелики в животі. І не про драму.Це про спокій.Ти не граєш ролей. Не думаєш, що сказати, щоб сподобатися. Не боїшся бути собою. З ним легко мовчати і ще легше — говорити.Ти не відчуваєш тривоги. Не гадаєш, де він і що думає. Ти просто знаєш — він поруч. І цього достатньо.Кохання — це коли добре. Не інколи. А в основному. Коли ти ростеш, а не ламаєшся. Коли тебе не зменшують, а підтримують.І головне — ти не сумніваєшся.Бо своє — відчувається тихо, але дуже чітко. Коли немає легкості, жодні правила побудови стосунків не працюють🫶#спогадиФБ
Як працює пожежна служба в Ірландії Більша частина пожежників тут — це retained firefighters. Пожежники за викликом. Це не волонтери. І не повністю класичні пожежники.Це люди, які:- мають іншу основну роботу- живуть або працюють поруч зі станцією- і в будь-який момент можуть отримати виклик. Як це виглядає на практиці: Коли хтось дзвонить 999 або 112, диспетчер визначає найближчу станцію, пожежникам приходить сигнал на pager або телефон, у них є кілька хвилин, щоб дістатись до станції. І тільки після цього команда збирається, сідає в машину і виїжджає.Тобто вони не чекають в частині. Вони живуть звичайним життям — але завжди на готовності прийняти виклик. Зазвичай це люди, які живуть поруч (5–10 хв до станції), беруть зобов’язання на певну кількість годин в тиждень. Вони мають бути постійно на зв’язку, не можуть просто кудись поїхати далеко, бути готовим в будь-який момент негайно кинути все і виїхати на виклик. Модель оплати складається з базової оплати - Це постійна часткова зайнятість із гарантованою річною базовою оплатою (близько €25 000 у перший рік), а також додатковими виплатами за участь у навчаннях і виїздах на виклики. Як додатковий дохід, а не основна робота.Ключові аспекти ролі:Резервні (контрактні) пожежники працюють у режимі чергування 24 тижні на рік, часто за графіком «1 тиждень через 1». Вони повинні негайно реагувати на виклики.Кандидати повинні бути фізично підготовленими та пройти інтенсивне навчання (понад 16 тижнів), включаючи роботу з дихальними апаратами, технікипожежогасіння та поводження з небезпечними матеріалами.Чому так? Ірландія — країна малих міст. Тримати повністю укомплектовані станції всюди буде занадто дорого. Тому створили таку модель. З одного боку — це дуже ефективно з точки зору системи. З іншого — сильно залежить від людей, які готові жити в такому режимі. І саме тому зараз в Ірландії є проблема з набором таких пожежників.Вакансії публікуються місцевими радами графств і на сайті www.fireireland.ie.#цікавіфактипроірландців
Нам добре чи погано? Тут дві полярні відповіді. Читаючи коментарі в чаті, подумала що варто написати допис. Давайте домовимось одразу: всі життя унікальні, обставини неповторні, ми різні, а випадки індивідуальні.Кому з нас погано? Повірте, я була в цьому стані, довго була. Тому, хто внутрішньо горить емоційно і веде безперервну битву із реальністю — із тим, що тижні, місяці, роки очікувань минули, вже пʼятий рік пішов, а ми все ще «тут», а не «вдома». Із даже ще із тим, що десь колись та й промайне в серці думка, шо «вдома» — воно тепер і не дуже ясно, де то «вдома». І від того страшно боляче. Діти вчаться, ми за ради них тут, здебільшого. І заради них цей ривок у виборі залишитись/поїхати тоді і зробили.Імміграція (вже і вимушена стала певною мірою осознанною та обраною) ставить надто багато питань надто гостро. І це виматує кИшки на кулак. Папери, мова, соціальне коло, робота, контракти, гроші, самотність, невдоволені діти… Гортайте цей список далі, там в кожного на три екрани. Але штука в тому, шо це все — звичайний перебіг звичайних справ, все це вирішується і робиться, в ньому немає нічого такого вже прям катастрофічного. І ламає до сліз як раз не потреба кинути в поштову скриньку якоїсь інстанції пʼятий раз копію своїх документів чи в сотий раз підтвердити адресу. Ой нє. Ламає біль. В нас на чужині все занадто болить, а ми просто просувались крізь ці хащі із впевненістю криголама. В нас на чужині немає чіткого «а навіщо все це». Нам вже багато років, і не так вже й багато сил залишилось. Нам перманентно важко. Але «важко» - не означає «погано». Погодьтесь, ми досі тут, при собі, зробили вже купу всього, досягли і добились, змогли і подолати, і на новий рік в кімнаті на стелі висіла гірлянда, а не ми. Я б даже більше сказала: в імміграції чи ні, це вже , ВЖЕ, дофігіща всього. І життя триває. Просто подумайте про це, коли накотить. На фото я в Страдбалі. Тоді мені були до біса самотньо. Бос - козел, робота - дно. Я казала собі:«Не плач, ти завжди можеш кинути все, поїхати в Дублін, сісти в літак і більше ніколи НІКОЛИ сюди не повернутись».Але я лишилась. І — ні — це було не смертельно важко. Я просто прийняла це рішення. І вирішила, що важко не означає погано. Головне, шо треба — як на мою думку — пам’ятати в житті в закордонні, це те, шо вибір у нас є , і це прекрасна новина. а) кріпосне право скасували давненько. б) наше життя закінчується не зараз.в) ми вже стільки разів все починали, що почнемо і ще раз, як буде така потреба. Ну, а вирішувати, де триватимуть наступні дні і роки буття і якою мовою навчатимуться діти в університеті … Так ми собі ці питання ставили і ДО 22-року, і відповідали собі на них. І вирішували. І йшли далі. І з усім впоралися. І сьогодні не стратимо. І будемо посміхатись. Приймати рішення і нести за них відповідальність- це важко, але подивіться навкруги. Невже вам не має за що сказати самому собі «Дякую» за ті рішення? Як би я не опинилась в тому місці, я б не наважилась купити машину, сісти за кермо, розвивати цей канал, переїхати знов, врешті решт. Переїзд - це стрес. В мене вже шостий, якщо рахувати тільки по Ірландії.А якщо б я досі переховувалась і боялась виїхати з окупації? Там було страшніше ніж тут. Була б я зараз жива? Сумніваюсь… Тож, давайте не знецінювати свої емоції, досягнення, силу духа. Не зжирати один одного в коментарях. Навіщо? Збережіть енергію на власний розвиток. Навіть якщо не все вдалося, памʼятайте - у кожного свій темп. Краще навчитись казати собі «дякую» за сміливість, шукати нові опори, помічати свої маленькі успіхи. І поки є в нас цей рік до березня 2027, проживіть так, як хотіли б собі побажати!Тримаймося💛💙#ірландіядляукраїнців
☀️ Скільки сонця в Ірландії насправдіБагато людей думають, що в Ірландії майже немає сонця, але статистика показує іншу картину.Середня кількість сонячних години≈ 1 100 – 1 600 годин сонця на рікДля порівняння:Місто / країнаСонячні години на рік🇮🇪 Дублін ~1450🇮🇪 Захід Ірландії ~1200🇬🇧 Лондон ~1500🇩🇪 Берлін ~1600🇵🇱 Варшава ~1650Тобто різниця з багатьма містами Європи не така велика, як здається.Чому здається, що сонця малоЄ кілька причин: 1. Хмари постійно рухаютьсяАтлантичні вітри змінюють погоду кілька разів на день. 2. Світло розсіянеНавіть коли сонце є, воно часто за тонкими хмарами. 3. Дощ і сонце можуть бути одночасноТому в Ірландії дуже багато веселок.Найсонячніші місяці • Травень • Червень • ЛипеньУ червні сонце може світити 16–17 годин на день, бо Ірландія розташована далеко на півночі.Літні вечори в Ірландії дуже довгі. У червні сонце сідає близько 22:00–22:15 • світло тримається майже до 23:00Через це ірландці кажуть, що літо тут коротке, але вечори — безкінечні.#ірландіядляукраїнців
🇮🇪 В Ірландії українська пара оскаржує позбавлення соцвиплат — справу розгляне Верховний судУкраїнська пара, яка отримала тимчасовий захист в Ірландії, домоглася розгляду своєї справи у Верховному суді. Через рішення суду їхні імена не розголошуються.Подружжя проживає в готелі в Дубліні та забезпечується харчуванням за системою повного пансіону. Раніше жінка отримувала €208 на тиждень як допомогу по інвалідності, а її чоловік — €224 як доглядальник.🔻 Що змінилосьУ 2024 році в Ірландії ухвалили закон, за яким особи з тимчасовим захистом, що проживають у державному житлі, втрачають право на більшість соціальних виплат (окрім базової допомоги). Через це пара втратила свої виплати.🔻 Позиція париВони звернулися до суду, заявивши, що:— зміни порушують принцип рівності перед законом— держава неправильно виконала вимоги директиви ЄС🔻 Рішення суду першої інстанціїСуддя відхилив позов, зазначивши:— надана державою допомога є достатньою— зміни є «невигідними», але не дискримінаційними— інакше українці мали б більше переваг, ніж громадяни Ірландії🔻 Що даліВерховний суд погодився розглянути апеляцію, визнавши справу такою, що має суспільне значення.Судді зазначили, що питання законності різного підходу до осіб із тимчасовим захистом — «серйозне» і стосується багатьох людей.Джерело
Приблизно рік тому в нашому домі з’явилася чашка з кумедним написом: «Let’s talk about love». Ніхто її не купував, не дарував і не приносив — вона просто одного дня стала нашою. Ми розпитали всіх: родичів, друзів, сусідів — ніхто її не впізнав. Пояснення так і не знайшли, але чашку полюбили всі.Ми ніби змагалися за неї: Соня, Міша і я по черзі заварювали в ній чай, ігноруючи цілий фарфоровий сервіз. Коли чашка потрапляла до мене, відбувалося щось дивне: плечі розправлялися, на обличчі з’являлася усмішка. З другим ковтком я ніби перемикалася — з вічно зайнятої мами ставала просто жінкою, відкритою до ніжності й тепла. Хотілося обіймати, сміятися, кружляти Соню по кімнаті, притискатися до чоловіка й шепотіти щось лагідне. У ті моменти я була абсолютно щаслива.Та одного разу наш рудий кіт Гаврюша незграбно зіштовхнув чашку зі столу. Вона не розбилася, але відкололася ручка і з’явився неприємний скол. Кота покарали, а чашку сховали високо на полицю, ніби відправили у відпустку.Життя повернулося до звичного ритму. Кожен пив зі своєї чашки. Але разом із цим зникло щось важливе. Зникли жарти, ранкові суперечки, ніжні слова. Ми почали говорити лише про побут: «нагодуй кота», «прибери», «поспішай». Тепло поступово зникло, а разом із ним і любов — та, що живе в дрібницях: дотиках, усмішках, спонтанних словах.Дім наповнився втомою і мовчанням. Навіть Гаврюша став тьмяним і не таким пухнастим.Одного похмурого дощового дня мене це втомило. Захотілося свята — справжнього, як у дитинстві. Я подзвонила Соні й запропонувала піти в кіно, чоловіка попросила купити найміцніший клей.Увечері ми разом «рятували» чашку: приклеїли ручку, замазали скол — і повернули її на кухню. І сталося диво: життя знову ожило. Повернулися жарти, розмови, сміх. Ми з Сонею щебетали без упину, Міша намагався нас перекричати, а Гаврюша знову став рудим і пухнастим.Я поспішала додому, щоб першою зайняти чашку. Хотілося готувати, вигадувати нові страви, співати на кухні. На запах їжі збиралася вся родина.— Віддавай чашку, — зустрічав мене поцілунком Міша.— Мамо, тату! Мій малюнок взяли на виставку! — радісно вигукувала Соня.Ми обіймалися, сміялися й були щасливі. І навіть не помітили, як тихо й обережно в наше життя повернулася Любов.#спогадиФБ
Пальне в Ірландії тимчасово подешевшає — але не для всіхУрядові партії погодили пакет заходів, який має трохи знизити тиск на водіїв і бізнес.Що зміниться:— Акциз на дизель зменшать на 20 центів за літр— Акциз на бензин — на 15 центів за літр— Діятиме це до кінця травняПісля ухвалення рішення в Dáil знижки почнуть діяти вже з опівночі.Окремо для перевізників:— Компенсація за дизель зросте з 7,5 до 12 центів за літр— Діятиме до 30 червня— Виплати заднім числом — з 1 січняІдея проста: підтримати логістику, щоб не зростали ціни на доставку товарів.Ще один крок — тимчасове скасування збору NORA:— Мінус 2 центи за літр на пальне та мазут— Працюватиме приблизно 2 місяці (після окремого закону)У сумі це дає:— близько –17 центів на бензин— до –22 центів на дизельВартість пакету — €235 млнЧастина коштів піде також на енергопідтримку для:— пенсіонерів— доглядальників— людей з інвалідністюАле критики кажуть: цього недостатньо— Sinn Féin звинувачує уряд у тому, що він ігнорує тих, хто залежить від домашнього опалення— Labour Party пропонує знизити тарифи на громадський транспорт на 10% і розширити можливість працювати з домуА Cian O’Callaghan (Social Democrats) прямо говорить: Реакція уряду запізніла і слабкаЗа його словами:— 320 000 домогосподарств уже мають борги за енергію— пропонують альтернативу: цільову виплату €400 для 800 000 сімейВисновок⤵️Пальне трохи подешевшає — але це короткострокове рішення.Головна проблема нікуди не зникла:енергія дорога, а підтримка — точкова і обмежена.Джерело
Ірландія поступово згортатиме державне житло для українцівУряд Ірландії працює над зменшенням і поступовим припиненням програми державного розміщення для українців, які втекли від війни.— Понад 125 700 українців отримали тимчасовий захист в Ірландії— З них понад 94 300 звернулися за державним житлом— Близько 19 200 людей зараз проживають у державному розміщенні— Це суттєве зниження порівняно з піком у листопаді 2023 рокуНа сьогодні:— Діє 531 контракт (готелі, B&B, гостьові будинки)— Загальна місткість — приблизно 22 450 місцьАле держава вже активно скорочує систему:— 420 контрактів завершено у 2024 році— 195 — у 2025 році— У 2026 вже закрито 25 контрактівНаприклад, у графстві Клер:— лютий 2025: 31 контракт / 2 610 місць— лютий 2026: 18 контрактів / 1 041 місцеКлючова ідея уряду:👉 повернути готелі та житло до їхнього звичайного використання в місцевих громадахПри цьому:— всі контракти від початку були тимчасовими— людей заохочують переходити до самостійного проживанняЦього тижня в парламенті розглядатимуть питання продовження Директиви ЄС про тимчасовий захист.Уряд підкреслює:✔ підтримка українців триває✔ але довгострокова мета — зменшення державної залежності від системи розміщенняДжерелоПоради з самостійного пошуку житла - в закріплених повідомленнях #тимчасовийзахист
We and selected third parties use cookies or similar technologies for technical purposes and, with your consent, for other purposes (“basic interactions & functionalities” and “measurement”) as specified in the Cookie policy.
You can freely give, deny, or withdraw your consent at any time.
You can consent to the use of such technologies by using the “Accept” button. By closing this notice, you continue without accepting.