Telegram statistics channel - @ihor_terekhov

Забезпечення прав громадян під час мобілізації залишається одним із основних запитів суспільства. Ми всі сподіваємось на мир і політичні домовленості для припинення вогню. Але поки йдуть переговори – війна продовжується. Ворог атакує і прагне захопити нові українські території і це означає, що держава і народ повинні захищатись, потрібно поповнювати лави ЗСУ і проводити мобілізаційні заходи. При цьому, дуже важливо, щоб мобілізації проходила справедливо, без порушень, не перетворювалась на публічні конфлікти між громадянами і ТЦК. Нажаль, такі випадки все ще мають місце.Свого часу великого розголосу набула історія про застосування сили працівником ТЦК до харківського вчителя під час перевірки документів. У цій ситуації довелось розбиратись суду. Нещодавно мережею знову розходились резонансні кадри – «силової мобілізації» чоловіка у харківському метрополітені. На відео люди у військовій формі за руки і ноги буквально виносять людину із приміщення. На жаль, це не поодинокі явища. Переконаний, що таких випадків ні у нашому місті, ні в нашій державі бути не повинно.Закликаю керівництво Міністерства оборони виконати доручення Президента України і приділити максимальну увагу питанню забезпечення прав громадян під час мобілізації. Не ігнорувати проблему. Розбиратись у кожному резонансному епізоді. Забезпечити носіння боді-камер співробітниками ТЦК і надавати суспільству вичерпну інформацію щодо кожного інциденту. Війна йде не тільки на землі, у повітрі і у морі. Вона йде за уми і настрої суспільства. Найдорожче, що є у держави – це довіра громадян. Саме вона визначає стійкість народу, мотивацію людей до опору ворогу. І саме такі епізоди«силової мобілізації» постійно використовує ворог для того, щоб цю довіру підірвати, послабити наш дух, зламати волю до спротиву. Мусимо пам’ятати, що Конституція України проголошує людину, права, її життя і здоров’я, найвищою цінністю. Саме це ми захищаємо і відстаємо. Цим ми відрізняємось від автократій. І у відповідності із цими конституційними приписами маємо діяти.                

Уся Європа вкрита шрамами концтаборів - від Аушвіца до Треблінки. Вся Україна пронизана цим болем: Бабин Яр у Києві, Богданівка на Миколаївщині, Янівський табір у Львові. І наш незагоєний шрам тут, у Харкові, - Дробицький Яр.Голокост став межею, за якою людство побачило справжню ціну ненависті й байдужості. Він показав, як знецінення права на життя, підкріплене ідеологією та страхом, здатне перетворитися на системне знищення. Бо там, де зникає повага до людини, зникають і будь-які моральні обмеження.Тож памʼять про цю страшну трагедію зобов’язує всіх нас діяти в імʼя людської гідності. Вона вимагає особистої відповідальності кожного - у словах, у рішеннях, у здатності протистояти несправедливості. Бо тільки така відповідальність формує внутрішню силу суспільства, яке не сприймає зло як норму і не дозволяє темряві брати гору.І саме тому темрява ніколи не є всесильною. Вона відступає там, де люди самі є джерелом світла, підтримують одне одного і свідомо обирають бік правди та цінностей. Світла пам’ять жертвам катів минулого століття! Честь і слава тим, хто просто зараз захищає наше право бути українцями і жити у вільній країні! Під мирним небом. На своїй землі.

Ворожі обстріли все частіше спрямовані проти цивільної інфраструктури, енергетичних об’єктів. Харків бореться і прагне вчасно відремонтувати, полагодити, відновити, щоб підтримати критичну інфраструктуру, забезпечити людей світлом і теплом. Ми стараємось допомогти із розміщенням внутрішнім переселенцям, яких зараз в Харкові більше 210 тисяч. Вже зараз очевидно, що проблеми забезпечення людей комфортним, теплим і зручним житлом найближчими роками буде завданням номер один.Вирішення житлової проблеми - актуальне завдання не тільки для Харкова. Важка ситуація із житловим фондом, зруйноване, зношене, старе житло, яке не витримує у кризових ситуаціях – проблема багатьох українських міст і мільйонів родин. Тому починати потрібно вже зараз.У багатьох країнах, які знаходились у стані війни або глибокої економічної кризи саме житлові програми ставали двигунами відновлення. Так було в Австрії після першої світової. Після другої світової шляхом впровадження великих житлових програм для населення йшли Великобританія та Західна Німеччина. У 90-х минулого роках століття у Східній Німеччині після об’єднання здійснили  масштабну житлову реконструкцію. В багатьох будинках провели зміну комунікацій, вікон, утеплення і навіть розширили загальну площу квартир. Старі будинки стали комфортним житлом.Є багато прикладів житлових програм, які можна взяти за основу і забезпечити їх реалізацію у нас, в Україні. Головне - забезпечити доступність програми для людей. Щоб родини могли залучати фінансові ресурси на покупку та ремонти на довгий строк, не менше 15-20 років, і під «підйомні» відсотки, які б не перевищували вартість орендної плати в середньому за регіоном. Переконаний, що комфортне житло для людей з теплом і світлом стане одночасно і символом, і одним із головних завдань економічної відбудови та розвитку.

Цієї ночі Харків пережив масовану атаку 25 БПЛА типу «Шахед». Обстріл тривав майже дві з половиною години - з 00:08 до 02:32.Найбільше дісталося Індустріальному та Немишлянському районам.Є влучання по житлових будинках.В Індустріальному районі удар прийшовся по 4-поверховому будинку — зайнялися квартири на верхньому поверсі та балкон. Є постраждалі, людей рятували з будинку, серед врятованих — дитина.Також зафіксовано влучання по багатоповерхівці — сталося загоряння на верхніх поверхах, є постраждалі.Постраждав і приватний сектор.У Немишлянському районі ударом «шахеда» пошкоджено приватний будинок — виникла значна пожежа, постраждала людина, пошкоджено близько 13 приватних будинків поруч.Окремо — болюча деталь: один з ударів прийшовся поруч із гуртожитком, де проживають внутрішньо переміщені люди. У будівлі перебувало 48 переселенців, є постраждалі.Також у місті зафіксовані влучання в дорогу між будинками приватного сектору з пошкодженням житла, вуличного освітлення та авто — без повідомлень про постраждалих. На ще одній локації в Немишлянському районі безпілотник впав у двір приватного домоволодіння — пошкоджено скління в навколишніх будинках, на щастя, без постраждалих.На місцях працюють ДСНС, медики, комунальні служби та районні адміністрації: допомагаємо людям, фіксуємо пошкодження, закриваємо контури, відновлюємо мережі.Харків вистояв цю ніч. І вистоїть далі.Дякую всім, хто рятував і підтримував людей. Бережіть себе.

Сьогодні ми відзначаємо День Соборності України - одну з найважливіших дат нашої національної єдності.Це не лише шана історичному Акту Злуки. І не просто мрія, яку плекали покоління українців.Соборність - це наше сьогодення. Реальність, яка має характер, силу й відповідальність. Це те, що допомагає нам триматися, боротися й будувати майбутнє. Разом захищати. Разом працювати. Разом відповідати за країну.Соборність - це харківʼяни, які сьогодні живуть на заході України. Це одесити, які боронять її на сході. Це вінничани, які допомагають відбудовувати зруйновані будинки. Це кияни, які збирають і привозять на прифронтові території та нашим військовим тисячі тонн допомоги. Це наші харківські діти, яких гостинно прийняли школи Львова та Дніпра. Це єдність, підтримка та спільна мета, які ми не втратили у найтемніші часи - і щодня доводимо справами.Соборність - це кожен із нас. Адже, якими б різними ми не були - ми однаково сильно любимо і віримо в Україну.Сьогодні я хочу щиро подякувати всім містам і регіонам, українцям та українкам, які підтримують Харків та інші прифронтові громади. Ваша допомога і небайдужість доводять: у нашої держави немає «передової» і «тилу». Є одна країна, один народ та спільна відповідальність за сильну, справедливу і вільну Україну.Саме в цьому - наша сила та запорука нашої незламності.Я впевнений - які б виклики не чекали нас попереду, ми здолаємо все.Разом вистоїмо. Відбудуємо. Розквітнемо.З Днем Соборності України! 🇺🇦 

Із Давосу лунають заклики до України: реформи, боротьба з корупцією, детінізація, виконання умов партнерів. І з цим складно не погодитися — ми самі цього хочемо, бо будуємо європейську державу і наш курс на вступ до ЄС незмінний. Ми щиро вдячні Європейському Союзу, Міжнародному валютному фонду та всім міжнародним партнерам за фінансову підтримку — ми дуже її потребуємо, як ніколи. Ми розуміємо: допомога має умови. Але! Але важливо сказати чесно: війна — не час для шокових рішень, які лягають тягарем на тих, хто й так несе найважчий тягар. Піднімати зараз податки для ФОПів, збільшувати комунальні тарифи для населення, зменшувати або скасовувати субсидії в час, коли сотні тисяч родин сидять без світла й опалення, а часто — і без води, — це виглядає несправедливо. Це не про “економіку” в таблицях — це про людей, які тримають країну на межі можливого. Будь-яке рішення сьогодні має проходити один тест: чи робить воно людей сильнішими — чи залишає їх без опори.Всі наші міжнародні партнери визнають: сьогодні український народ захищає не лише свій суверенітет, а й європейські цінності, демократію та міжнародний порядок, заснований на праві й справедливості. І ми всі — весь український народ — платимо за це надзвичайно високу ціну. Більше того: міжнародні компроміси ми зараз оплачуємо своєю кров’ю.Ми віримо в себе — у нашу здатність захищатися, відбудовуватися і реформуватися. Ми прийдемо до європейських зарплат і пенсій, до якості послуг і економічно обґрунтованої ціни на них. Це буде. Але шлях до Європи не може проходити через втрату довіри людей у найважчий час. Бо стійкість країни починається зі стійкості родин.А зараз — ключове інше: нам потрібна підтримка, щоб люди вистояли. Щоб українці не втратили віру в справедливість. З настанням миру ми зробимо все, щоб реформи були швидкими й чесними, а економіка — сильною й прозорою. Та зараз — час підтримки, а не шоків. Час зберегти людську витривалість, довіру й гідність. Справедливість — це теж зброя. І сьогодні вона має працювати на українців.

Харків під обстрілом. Ворог бив по об’єкту критичної інфраструктури в Індустріальному районі. Є поранений. Пошкодження дуже значні — і це не той випадок, коли “трохи підлатали й поїхали далі”. Мова про серйозні удари по системі, яка тримає місто в теплі й зі світлом.З кожним таким обстрілом централізована подача тепла та електрики дається все важче. Бо енергетика зараз у дуже важкому стані: резерви — не безкінечні, навантаження — пікове, а будь-яке нове пошкодження одразу “з’їдає” можливості для стабілізації.Треба розуміти просту річ: коли критична інфраструктура б’ється знову і знову, система не встигає повноцінно відновлюватися — вона постійно працює на межі, і будь-який наступний удар може означати, що утримувати стабільну подачу стане ще складніше, а відновлення — довшим і важчим.Але ми все одно працюємо. Дякую тепловикам, енергетикам, комунальникам, рятувальникам ДСНС — усім, хто зараз робить свою роботу під навантаженням і ризиком, щоб місто залишалося з теплом і світлом. Харків тримається не гаслами — Харків тримається людьми. Ми вистоїмо.

Останніми днями ми працюємо, щоби знайти рішення, які дозволять мінімізувати наслідки прильотів по енергетиці, що відбулися у четвер, та втримати життєзабезпечення міста.Але є ще одна важлива правда, яку ця війна щоразу підкреслює. Ми маємо змінити саму логіку енергетичної безпеки. Останні роки ми з вами послідовно рухали Харків до того, що сьогодні називають енергетичним островом — коли місто не залежить від одного великого вузла, а має розподілені, взаємозамінні джерела енергії та тепла.Важливо сказати чесно: ми ще не довели цю систему до кінця. Нам банально не вистачило часу, щоб завершити все, що було заплановано. Але навіть той шлях, який Харків уже пройшов, показує головне: децентралізація енерго- та теплопостачання — це не “модний тренд”. Це питання виживання. Нашого з вами. Всіх. Бо коли система побудована так, що удар по одному об’єкту може поставити під загрозу життя третини міста — це ризик, який країна не має права залишати “як є”.Харків у цьому сенсі системно пішов шляхом енергетичної стійкості. І те, що ми з вами робимо зараз, — це не тільки про наше місто. Це про майбутню модель для всієї країни. Україна має шукати альтернативні шляхи централізованому опаленню та енергозабезпеченню: більше локальних рішень, більше резервування, більше гнучкості, більше захисту.

За останні сім днів ворог завдав 11 ударів по місту. Основний тягар цього разу прийняли на себе Немишлянський та Слобідський райони.Агресор цинічно комбінував засоби ураження: Харків атакували як «Шахедами», так і важкою балістикою.Попри підступність тактики окупантів, на щастя, обійшлося без загиблих. Але одна людина все ж таки отримала поранення.Руйнування значні. На початку минулого тижня під прицілом опинився важливий енергетичний обʼєкт, що забезпечує живленням велику частину Харкова. Також серйозних руйнувань зазнав ще один важливий об’єкт транспортної сфери.Не оминула біда і житловий сектор. Посічено 12 багатоповерхівок: вибиті вікна, потрощені покрівлі, понівечене майно людей. Розбито гаражний кооператив. Комунальні служби вже ліквідували «першу хвилю» наслідків і закрили контури будинків. Тепер зосередимо сили на ремонті дахів.Тривалість повітряних тривог у місті склала 37 годин - це на 56% менше, ніж у середньому по області.Велика шана нашим комунальникам за те, що весь тиждень усували руйнування від ворожих атак, а просто зараз, без перепочинку, приборкують наслідки лютої хуртовини!

Учора, 7 січня, ми тестували роботу п’яти автобусів з другої партії гуманітарної допомоги від наших італійських партнерів.Ви вже добре знайомі з туринськими автобусами - вони чудово зарекомендували себе на дорогах Харкова. Тепер ми масштабуємо цей досвід. Друга партія - ще 10 машин, і половина з них вже невдовзі почне перевозити пасажирів.Чому вони критично важливі для нас саме зараз? Бо всі ми бачимо, з якою наполегливістю ворог намагається зруйнувати нашу енергосистему. Харків робить все можливе, щоб зберегти стабільну роботу метро, тролейбусів і трамваїв, - це основа нашої транспортної мережі. Але ми зобов'язані мати «план Б». Автобуси великої місткості - наша страховка і незалежність від відсутності напруги в контактній мережі.Ми свідомо спрямуємо цю техніку на найбільш навантажені напрямки, щоб зробити пересування Харковом комфортнішим і гарантувати стабільну роботу транспорту за будь-яких умов.Я хочу висловити щиру подяку моєму колезі та великому другу Харкова - меру Турина Стефано Ло Руссо.Дякую тобі, Стефано, за співпрацю! Це приклад того, як справжнє партнерство перетворюється на конкретний результат. Дякую за те, що Турин не втомлюється допомагати, за те, що ви послідовні у своїй підтримці. Для Харкова, який живе і працює, попри все, такий прояв солідарності надзвичайно цінний.