Ігор Терехов | Світ тримається на взаємній любові та підтримці. Саме ця невидима нитк...

Світ тримається на взаємній любові та підтримці. Саме ця невидима нитка людяності не дає нам зламатися в найтемніші часи.Сьогодні переді мною сиділа 88-річна пані Ніна. Колишня вчителька, чия вишукана вимова мимоволі змушує вирівняти спину. Війна перетворила її дім у Харкові на руїни, син зараз за кордоном, і єдиною опорою в її бутті стала Галина - соціальна працівниця. За роки повномасштабного вторгнення вона перетворилася для пані Ніни на найріднішу душу. І коли старенька зі сльозами на очах дякувала своїй помічниці, Галина лише ніяково просила: «Будь ласка, не треба, я просто поруч».Та за цим «просто» стоять тисячі дуже важких історій. У кожного підопічного - свій болючий шлях, евакуація чи втрата даху над головою. А в кожної працівниці - виснажлива щоденна місія: шістнадцять поверхів пішки у знеструмлених висотках та свідоме рішення взяти під опіку п’ятнадцятьох людей замість нормативних десяти, бо совість не дозволяє залишити стареньких наодинці. Проте ми маємо говорити чесно й прямо. В умовах, коли ціни на енергоносії та послуги постійно зростають, турбота про старше покоління має стати фундаментом усієї державної політики. Містам критично потрібен конструктивний діалог з центральною владою та справедливий механізм розподілу ресурсів. Ми просто не витягнемо цей тягар самотужки, як би сильно не старалися.Підтримка людей поважного віку потребує фінансування та сучасних сервісів догляду. Ми зобов'язані забезпечити гідну оплату праці нашим соцпрацівникам і чітку допомогу кожному переселенцю. Адже тільки так, тільки реальним ставленням до тих, хто десятиліттями будував нашу країну, вимірюється зрілість суспільства.